13.10.2021м. СумиСправа № 920/749/21
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Резніченко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Бублик Т.Д.,
розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт»,
про стягнення 19 151 437 грн. 15 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Поліщук В.О. (в режимі відеоконференції)
від відповідачів: Вєтоха А.С., (в режимі відео конференції)
Стислий виклад позицій сторін по справі, заяви та клопотання сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Позивач 07.07.2021 звернувся з позовом до суду, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 15310200 грн 06 коп основного боргу, 961164 грн 32 коп. пені, 1017796 грн 30 коп. - 3% річних, 1862276 грн 47 коп. інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 30.09.2019 договору № 4181/1920-ТЕ-29 постачання природного газу (надалі - Договір).
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним відповідачу було поставлено газ по Договору, відповідачем газ було прийнято, однак за нього не сплачено вчасно, що є порушенням п. 5.1 Договору. Тому зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат та пені.
Ухвалою суду від 09.07.2021 було відкрито провадження у справі , підготовче засідання призначено на 09.08.2021.
Відповідач 04.08.2021 надав до суду клопотання щодо зменшення розміру пені (вх. №7021/21), в якому зазначає, що газ позивачем дійсно поставлявся, борг за газ відповідачем сплачено на суму 74568220 грн 46 коп., однак розрахунки здійснювались не вчасно. Тому відповідач просить суд зменшити на 90 % розмір пені, яка заявлена позивачем до стягнення.
Відповідно до ухвали суду від 09.08.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 12.10.2021, підготовче засідання відкладене на 13.09.2021.
16.08.2021 позивач надав до суду заперечення щодо клопотання відповідача про зменшення пені.
Ухвалою суду від 13.09.2021 закрите підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 13.10.2021.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
30.09.2019 між сторонами було укладено договір №4181/1920-ТЕ-29 постачання природного газу та додаткові угоди №№ 1-8 до Договору (а.с.22-40).
Відповідно до п. 1.1 Договору позивач (постачальник) зобов'язався поставити відповідачу (споживачеві) природний газ, а відповідач зобов'язався оплатити його на умовах цього договору.
Згідно з п. 1.2 Договору газ, що постачається за цим Договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Пунктом 3.8 Договору передбачено, що кількість спожитого відповідачем газу за місяць оформлюється актом прийому-передачі.
Позивач обов'язок по Договору виконав - поставив у період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року, а відповідач прийняв природний газ на суму 89878420 грн 52 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними сторонами без заперечень та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі природного газу (а.с.41-47) та не заперечується відповідачем.
Відповідно до п. 5.1 Договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідач розрахувався за газ частково, сплативши позивачу 74568220 грн 46 коп. та з порушенням строків, які встановлені Договором, що підтверджується випискою з банківських операції по Договору з відповідачем за період з 01.10.2019 по 31.12.2019 (а.с.49-50).
Також, позивачем до матеріалів справи надано сальдо по підприємству відповідача за період з 01.10.2019 по 31.12.2019 (а.с.48).
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Оскільки вказані обставини визнаються сторонами, то вони є такими, що встановлені судом.
Крім того, згідно з ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому факт часткової оплати відповідачем за природний газ у 2019-2020 роках з простроченням платежу та наявність заборгованості є таким, що встановлений судом.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Стосовно основної заборгованості.
Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Судом встановлено, що сторони уклали Договір, яким передбачено обов'язок позивача поставити природний газ, а відповідача прийняти природний газ та сплатити за нього. Позивачем обов'язок з поставки виконаний, а відповідачем за природний газ не сплачено вчасно та в повному обсязі. Отже, відповідачем зустрічне зобов'язання з оплати природного газу не виконано, чим порушено п. 5.1 Договору.
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 15 310 200 грн 06 коп. боргу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Стосовно 3 % річних та інфляційних втрат.
Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем наданий до матеріалів справи розрахунок 3% річних та інфляційних втрат (а.с.12-21).
Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1017796 грн 30 коп. - 3% річних, 1862276 грн 47 коп. інфляційних втрат (загальний період з 26.11.2019 по 31.05.2021) є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення пені.
Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі прострочення відповідачем оплати згідно пунктів 5.1., 5.6. цього Договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 17,8 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Позивачем наданий до матеріалів справи розрахунок пені (а.с.12-21).
Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем та те, що право на стягнення пені самостійно встановлено сторонами у Договорі, то вимога позивача про стягнення з відповідача 961164 грн 32 коп. пені (загальний період з 26.11.2019 по 31.05.2021) є правомірною.
Відповідач у клопотанні від 30.07.2021 (вх. №7021/21 від 04.08.2021) просить суд зменшити розмір пені, яка заявлена позивачем до стягнення.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Згідно до ч. 2 ст. 233 ГК України у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В даній нормі під «іншими учасниками господарських відносин» слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь у правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами. Якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість. Із мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання. Тому, судом враховано факт відсутності у відповідача основного боргу за укладеним між сторонами Договором, а також те, що порушення виконання зобов'язання за Договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Також, суд враховує не тільки фінансовий стан сторін, а й ступінь виконання боржником зобов'язань за Договором (зокрема, його повне виконання), стягнення сум інфляційних втрат та відсотків річних, які мають забезпечити баланс інтересів сторін.
У правовій позиції «Щодо підстав для зменшення розміру штрафних санкцій» Верховний Суд (пункт 13 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17) наголошує, що за змістом наведених вище норм зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 у справі № 924/709/17.
Враховуючи те, що відповідачем не наведено виняткових обставин та не доведено письмовими доказами причини неналежного виконання грошового зобов'язання по Договору, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій та відмовляє в його задоволенні.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» про стягнення 19151437 грн 15 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (вул. Гагаріна, буд. 1, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 34113412) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720) 15310200 грн 06 коп основного боргу, 961164 грн 32 коп. пені, 1017796 грн 30 коп. - 3% річних, 1862276 грн 47 коп. інфляційних втрат, 287271 грн 56 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» про зменшення розміру пені - відмовити.
4. Видати Акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено 23.10.2021.
Суддя О.Ю. Резніченко