вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"20" жовтня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/551/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Н.Церковної при секретарі судового засідання С.Оліфер, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013 м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003) до Сарненської міської ради (34501, м. Сарни, вул. Широка, 31 код ЄДРПОУ 04057770) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ПАТ "Рівнеобленерго" (м.Рівне, вул.Кн. Володимира, 71, код ЄДРПОУ 05424874) про стягнення заборгованості в сумі 756 398, 16грн
в засіданні приймали участь:
від позивача: Мельник Олена Петрівна
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
05 липня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" звернулось із позовом до Сарненської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 756 398, 16 грн.
Стислий виклад позиції позивача, третьої особи та заперечень відповідача.
Позовні вимоги позивача мотивовані порушенням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №480009304, внаслідок чого за відповідачем виникла заборгованість по оплаті за спожиту електричну енергію в кількості - 450 237 кВТ/год, що в грошовому еквіваленті становить 756 398, 16 грн та у відповідності до заяви про збільшення позовних вимог заборгованість відповідача складає 848 386,56 грн.
Водночас зазначає, що несплата відповідачем зазначеної суми за фактично спожиту електричну енергію порушує права та законні інтереси TOB «РОЕК», які підлягають захисту. Відповідач не здійснив оплату вказаних вище сум у строки, які вказані у наданих для нього рахунках-фактурах, чим порушив умови договору.
Відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. Зазначає, що згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Вказані обставини призвели до звернення позивача із даною позовною заявою до суду.
Ухвалою суду від 07.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі розгляд якої постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін.
Від відповідача 26.07.2021 року надійшов відзив на позов згідно якого останній заперечує щодо задоволення позовних вимог зокрема зазначаючи наступне.
Електроенергія, як предмет закупівлі, в розумінні Закону № 922 та Порядку № 708 є товаром. Якщо закуповувати електроенергію в постачальника універсальних послуг, як універсальну послугу, то такий предмет закупівлі в розумінні Закону № 922 та Порядку № 708 також буде товаром, оскільки супутні послуги не перевищують вартості самої електроенергії в універсальній послузі. Тому, у разі якщо очікувана вартість електроенергії для закупівлі в постачальника універсальних послуг дорівнює або перевищує 200 тис. грн., то такій закупівлі має передувати відповідна процедура закупівлі.
Замовнику необхідно було здійснити закупівлю електроенергії саме на відкритому ринку шляхом відкритих торгів, якщо очікувана вартість електроенергії дорівнювала або перевищувала 200 тис. грн., або провести спрощену закупівлю, якщо очікувана вартість електроенергії дорівнювала або перевищувала 50 тис. грн. Натомість, у річний план закупівель Сарненської міської ради не було внесено змін, що стосувалися договору № 480009304 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, також на вебпорталі РгоZогго відсутні: повідомлення про намір Сарненської міської ради укласти вищезазначений договір, власне договір про закупівлю електричної енергії чи про постачання електричної енергії, звіт про результати проведення процедури закупівлі, повідомлення про внесення змін до договору (за наявності таких), звіт про виконання договору.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому. Бюджетний період, згідно з частиною 1 статті 3 Бюджетного кодексу України (далі - БКУ), для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Таким чином, будь-яке укладення договору протягом бюджетного періоду, згідно з яким необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому, визнають бюджетним зобов'язанням. Іншими словами, укладення бюджетною установою оплатного договору, у тому числі договору про закупівлю, згідно з пунктом 7 частини 1 статті 2 БКУ, вважається взяттям бюджетного зобов'язання.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ПАТ "Рівнеобленерго" у своїх письмових поясненнях підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд позов задовольнити.
Від позивача 02.08.2021 року надійшла відповідь на відзив.
Від відповідача 16.08.2021 року надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін та результати їх розгляду.
Ухвалою суду від 19.08.2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ПАТ "Рівнеобленерго", справу постановлено розглядати в порядку загального позовного провадження та призначено розгляд справи в підготовчому засіданні на 08.09. 2021 року.
Від третьої особи 07.09.2021 року надійшли письмові пояснення з приводу позову.
Ухвалою суду від 08.09.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 06.10.2021 року включно та відкладено підготовче засідання на 22.09.2021 року.
В судовому засіданні 22.09.2021 року оголошено перерву до 05.10.2021 року.
Ухвалою суду від 05.10.2021 року відмовлено відповідачу у зупиненні розгляду справи.
Ухвалою суду від 05.10.2021 року прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог в порядку ст. 46 ГПК України та надано відповідачу строк для подачі письмових пояснень щодо вказаної заяви, закрито підготовче провадження у справі № 918/551/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.10.2021 року.
11.10.2021 року від відповідача на адресу суду надійшли заперечення на збільшення позовних вимог.
19.10.2021 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із перебуванням представника на лікарняному в період з 11.10.2021 року по 22.10.2021 року .
Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, вважає за необхідне зазначити таке.
Коло представників в господарському судовому процесі не обмежене нормами чинного законодавства і представництво юридичних осіб забезпечується згідно із ГПК України - через самопредставництво (ч. 3 ст. 56 ГПК України) або через представника (ч. 1 ст. 58 ГПК України). Неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами справи. Суд нагадує, що ст. 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов'язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті «справедливого суду», гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").
Згідно з матеріалами справи, провадження у справі відкрите 07.07.2021 року. 19.08.2021 року розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, відповідачу забезпечене право на відзив та право участі у судових засіданнях, яким він скористався. Тобто відповідач мав достатньо часу для ефективного представлення своєї справи в суді, а тому розгляд справи може здійснюватися без участі представника відповідача за наявними матеріалами.
Окрім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд уважає за необхідне також зазначити, що у справі «Смірнова проти України» зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції. У справі "Union Alimentaria Sanders SA v. Spain" зазначено, що передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. Зважаючи на викладене, суд вважає, що підстави для задоволення клопотання відповідача відсутні.
Явка сторін у судове засідання не визнавалася обов'язковою.
Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши подані сторонами докази, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
07 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" та Сарненською міською радою укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №480009304 (далі - Договір, а.с. 7-8).
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - Споживач) постачальником універсальних послуг (далі - Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком до цього Договору (п. 1.1. Договору).
Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2. Договору).
Згідно з п. 2.1. Договору за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Умови надання універсальних послуг Споживачу повинні передбачати наступне: ціни на електроенергію для Споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися Постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором; споживач має право змінювати Постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого Постачальника у разі дострокового розірвання цього Договору (п. 3.1. Договору).
За умовами п. 3.3. Договору Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої оплати за спожиту електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього Договору.
Датою початку постачання електричної енергії Споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні (п. 3.4. Договору).
У розділі 5 Договору визначені ціна, порядок обліку і оплати електричної енергії.
Зокрема, відповідно до п. 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.
Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію (п. 5.2. Договору).
Згідно з п. 5.3. Договору ціна на електричну енергію визначається Постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього Договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором.
Збільшення ціни на електричну енергію може бути здійснено лише у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього Договору (п. 5.4. Договору).
У п. 5.5. Договору зазначено, що ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов'язкова для Сторін з дати її введення в дію.
Інформація про діючу ціну на електричну енергію Постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування (п. 5.6. Договору).
Пунктом 5.7. Договору передбачено, що ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.8. Договору).
Пунктом 5.9. Договору передбачено, що розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (далі - спецрахунок). При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Згідно з п. 5.10. Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
За умовами п. 5.11. Договору, якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Пунктом 5.12. Договору передбачено, що у разі виникнення у Споживача заборгованості за постачання електричної енергії за цим Договором Споживач повинен звернутися до Постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою Постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність Споживача. Графік погашення заборгованості оформляється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення Сторонами та дотримання Споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від здійснення поточних платежів за цим Договором. У разі недотримання графіка погашення заборгованості або прострочення оплати поточних платежів Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному цим Договором.
Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника, із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції. При виставленні рахунку за спожиту електричну енергію Споживачу Постачальник зобов'язаний окремо вказувати оплату за послугу з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії (п. 5.13. Договору).
Відповідно до пп. 1 п. 6.2. Договору Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
Згідно з підпунктами 1, 2, 5 п. 7.1. Договору Постачальник має право отримувати від Споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги згідно з умовами цього Договору; контролювати правильність оформлення Споживачем платіжних документів; проводити разом зі Споживачем звіряння фактично спожитих обсягів електричної енергії з підписанням відповідного акта.
При цьому Постачальник зобов'язується, зокрема обчислювати і виставляти рахунки Споживачу відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим Договором; надавати пояснення щодо виставлених рахунків і, у випадку незгоди Споживача з порядком розрахунків або розрахованою сумою, організувати та провести звіряння (за необхідності із залученням постачальника послуг комерційного обліку та/або оператора системи) розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим Договором та чинним законодавством порядку; забезпечити наявність різних комерційних пропозицій з постачання електричної енергії для Споживача; публікувати на офіційному веб-сайті (і в передбачених чинним законодавством випадках - в засобах масової інформації) детальну інформацію про зміну ціни на електричну енергію за 20 днів до дати введення її у дію; видавати Споживачеві безоплатно платіжні документи; приймати оплату наданих за цим Договором послуг будь-яким способом, що передбачений цим Договором (підпункти 2-4, 6-8 п. 7.2. Договору).
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 9.1. Договору).
У п. 13.1. Договору зазначено, що цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні.
У разі внесення Постачальником, в установленому чинним законодавством порядку змін до змісту типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, затвердженого Регулятором, Сторони погоджуються з такими змінами у цьому Договорі. Постачальник зобов'язаний поінформувати Споживача про такі зміни не пізніше ніж за 20 днів до дати введення в дію цих змін (п. 13.2. Договору).
Згідно з п. 13.3. Договору Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору Споживача не пізніше ніж за 20 днів до дати їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати цей Договір. Постачальник зобов'язаний повідомити Споживача у порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію цього Договору, якщо Споживач не приймає нові умови.
Усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо повідомлення здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто під підпис за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку у якому обслуговується одержувач (п. 13.8. Договору).
Як вбачається з заяви-приєднання відповідач приєднався до комерційної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" № 1.03./2-РОЕК.
Умови комерційної пропозиції № 1.03./2-РОЕК викладені у Додатку № 3 до Договору (далі - Додаток № 3, а.с. 12).
Відповідно до п. 1 Додатку № 3 ціна на електричну енергію (грн за 1 кВт*год без ПДВ):
Постачання електричної енергії здійснюється за регульованими цінами (тарифами) на електроенергію, затвердженими НКРЕКП, включають, в тому числі витрати на розподіл електричної енергії. Ціни (тариф) на електричну енергію розміщуються не пізніше ніж за 20 днів до початку застосування ціни на офіційному веб-сайті ТОВ "РОЕК" www.energozbut.rv.ua. у засобах масової інформації, на інформаційних стендах центрах обслуговування споживачів ТОВ "РОЕК".
Пунктом 3 Додатку № 3 визначено спосіб оплати:
Оплата електричної енергії здійснюється споживачем за фактично відпущену електричну енергію згідно до даних комерційного обліку.
Оплата рахунку та/або Акту прийняття-передавання за електричну енергію здійснюється за вибором:
- готівковими коштами або платіжною карткою чи безготівковими коштами в місцях обслуговування клієнтів, банках або через інші сервіси прямих платежів;
- з використанням мережі Інтернет (інтернет-банкінг);
- в інший спосіб не заборонений чинним законодавством.
Пунктом п. 4 Додатку № 3 передбачено термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати:
Оплата рахунків та/або Акту прийняття-передавання за електричну енергію здійснюється на поточний рахунок протягом 5-и робочих днів від дня отримання рахунку-фактури, але не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим. при цьому сторони підписують Акт прийняття-передавання електричної енергії.
Отримання Споживачем платіжного документа може здійснюватися наступними способами (всі перелічені способи є рівнозначними):
- місцях обслуговування клієнтів Постачальника;
- через особистий кабінет Постачальника на офіційному сайті у мережі Інтернет (веб-сайті ТОВ "РОЕК": www.energozbut.rv.ua.);
- засобами електронного зв'язку на електронну адресу вказану у заяві-приєднання до умов договору;
- факсимільним зв'язком;
- іншим способом з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу.
У розділі "Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф" Додатку № 3 вказано, що за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу враховуючи день оплати. При цьому, пеня нараховується за весь період прострочення заборгованості її виникнення, починаючи з першого дня наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за спожиту електричну енергію, із встановленням терміну позовної давності щодо її стягнення 5 (п'ять) років.
Згідно пункту 4.3 розділу IV Правил роздрібного ринку, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Функції адміністратора комерційного обліку, згідно п. 10 Правил роздрібного ринку, на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний Оператор системи розподілу (далі - ОСР).
Тобто, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем проводяться відповідно до переданих ОСР обсягів спожитої електричної енергії.
З матеріалів справи вбачається, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію, позивач згідно умов Договору 480009304, сформував, на підставі даних комерційного обліку (отриманих від ОСР - ПрАТ "Рівнеобленерго") за об'єктом відповідача по ЕІС-коду -(КТП -602, м. Сарни), КТП-628 м. Сарни, масив житлової забудови та виставив Споживачу (відповідачу), згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної платіжні документи у паперовій формі, зокрема, за серпень 2020 року - серпень 2021 року (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), що підтверджується рахунками -фактурою за спожиту електричну енергію, актами приймання-передачі електричної енергії, інформаційним листом ОСР - ПрАТ "Рівнеобленерго" № 20-21/5919 від 02.07.2021 року.
Як зазначив позивач, всупереч умовам Договору міською радою порушено умови договору в частині оплати, внаслідок чого за відповідачем на момент звернення з позовом до суду рахується заборгованість за червень- травень 2021 року по оплаті за спожиту електричну енергію в кількості - 450 237 кВт/год., що становить в грошовому еквіваленті - 756398,16 грн та за червень- серпень 2021 року заборгованість по оплаті за спожиту електричну енергію в кількості - 54.755 кВт/год., що становить в грошовому еквіваленті - 91988,40 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивачем направлялася претензія на адресу відповідача щодо погашення заборгованості за спожиту електричну енергію, яка була відхилена відповідачем з підстав зазначених у відзиві.
Крім того, відповідач у своїх запереченнях на збільшення позовних вимог від 07.10.2021 року зокрема зазначив, що Сарненська міська рада вважає, що збільшити позовні вимоги по договору про постачання електричної енергії споживачу №480009304 у справі № 918\551\21 не можливо, так як відповідно до проекту договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що міститься на сайті ТОВ «РОЕК»(https://www.ez.rv.ua/docs/public/typovyi_dogovir_pro_postachannia_elektr_energii_PUP_z_doddatkamy_01_07_2020.pdf) у редакції від 01.07.2020 року у комерційній пропозиції міститься додаток «Договірні величини споживання електричної енергії», який відсутній до Додатку № 3 «Комерційна пропозиція» до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 07.08.2020 року № 480009304, у якому мають зазначатися обсяги споживання електричної енергії на рік з помісячною розбивкою у тис. кВт за годину, однак, обсяги споживання електричної енергії в положеннях цього договору не зазначено. Обсяги споживання електричної енергії не зазначені також і у Договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 280030601 від 07.08.2020 року, а відповідно до пункту 2.2 Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 07.08.2020 року № 480009304 «обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії».
На даний час неможливо визначити та перевірити обсяги фактичного споживання електричної енергії та провести відповідні розрахунки щодо визначення ціни на електричну енергію, яка відповідно до Додатку № З «Комерційна пропозиція» до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 07.08.2020 року № 480009304 вираховується за формулою грн. за 1 кВт*год без ПДВ.
Кабінет Міністрів України може у визначених законом випадках видавати правила, обов'язкові для сторін публічного зобов'язання, в тому числі щодо встановлення або регулювання цін. Умови зобов'язання, що не відповідають цим правилам або встановленим цінам, є недійсними, відповідно до частини 3 статті 178 Господарського кодексу України.
Правила, обов'язкові для сторін публічного зобов'язання, встановлюються, зокрема, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 року № 441 зі змінами. За пунктом 7 цього Порядку, місцеві енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами). Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини. У разі потреби місцеві енергопостачальні організації можуть вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів електроспоживання. Відповідач до початку 2021 року повинен був узгодити обсяги очікуваного споживання електричної енергії на 2021 рік за місяцями (кварталами), але на думку відповідача позивач не виконав вимог передбачених Порядком постачання електричної енергії споживачам щодо узгодження обсягів очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік (2021 рік).
Також звертає увагу суду, що ТОВ «РОЕК» в Сарненську міську раду і раніше не надавав актів виконаних робіт та відповідних розрахунків по зазначеному вище Договору, що унемовживлює визначення обсягів фактично спожитої електричної енергії.
Тобто, на даний час ТОВ «РОЕК» не надав достовірних та підтверджених доказів щодо кількості спожитої електричної енергії Сарненською міською радою в період з серпня 2020 року по серпень 2021 року, у зв'язку з чим не можливо взагалі стверджувати про те, що в Сарненської міської ради існує заборгованість за спожиту електричну енергію.
Крім того, відповідач також зазначив, що позивач не надіслав заяву про збільшення позовних вимог третій особі. Представником третьої особи спростовано дане твердження відповідача в судовому засіданні та повідомлено суд, що вищезазначену заяву отримано нарочно 04.10.2021 року.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За приписами ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.
Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпеку експлуатації енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Статтею 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Пунктом 2.3.11. ПРРЕЕ встановлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (п. 2.3.14. ПРРЕЕ).
Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов'язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 311 (далі - ККОЕЕ).
Відповідно до пп. 6.1. п. 6. Розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.
Згідно пп. 7.1. п 7. Розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через центральну інформаційно-комунікаційну платформу визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують оператори електричної мережі.
З огляду на вищевикладені положення чинного законодавства України, суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов'язків, позивач не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії, а відтак заперечення відповідача викладені у відзиві та поясненнях від 07.10.2021 року є необґрунтовані.
Пунктом 4.3. ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. У відповідності до п.4.3. ПРРЕЕ, Приватним акціонерним товариством "Рівнеобленерго", код ЄДРПОУ 05424874, (оператор системи розподілу та адміністратор комерційного обліку) було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" інформацію про обсяг спожитої електричної енергії відповідачем. На підставі отриманих даних від Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго", позивачем сформовані рахунки за електроенергію о/р 480009304.
Суд зазначає, що копії неоплачених рахунків за електроенергію (з відображенням нарахувань, тарифів та суми боргу) відповідачем та обґрунтований помісячний розрахунок заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу додані до позовної заяви.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідач, згідно приписів ст. ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення з міської ради основного боргу в сумі 848 386,56 грн є цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Також, надаючи оцінку доводам сторін, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії"(Hirvisaari v.Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
З огляду на вищевикладене, всі інші аргументи, доводи та міркування сторін не прийняті судом до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
В повній мірі дослідивши матеріали справи, врахувавши наведені правові норми та перевіривши суми заявлених до стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" до відповідача про стягнення 848 386,56 грн основного боргу, є законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 12726,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 76-79, 91, 123, 129, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Сарненської міської ради (34501, м. Сарни, вул. Широка, 31 код ЄДРПОУ 04057770) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд. 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003, р/р НОМЕР_1 Філія-РОУ АТ "Ощадбанк") 848 386,56 грн - заборгованості за спожиту електричну енергію.
3.Стягнути з Сарненської міської ради (34501, м. Сарни, вул. Широка, 31 код ЄДРПОУ 04057770) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд. 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003, р/р НОМЕР_2 Філія-РОУ АТ "Ощадбанк") 12726,00грн. - витрат по оплаті судового збору.
4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 25.10.2021 року.
Суддя Н.Церковна