"11" жовтня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1676/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.
при секретарі судового засідання Кастровій М.С.
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34, код ЄДРПОУ 35431993) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодор" (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 20, код ЄДРПОУ 13888197)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Виробничо-комерційна фірма "КВАРЦ" (Приватної форми власності) (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Паромна, буд. 11-А код ЄДРПОУ 21034486)
про стягнення 644 458,95 грн., з яких 564 932,27 грн. - пеня, 79 526,68 грн. - 3 % річних
Представники:
Від позивача - Дудар Є.В. (адвокат, довіреність від 28.10.2021 № 169);
Від відповідача - не з'явився.
Від третьої особи - не з'явився.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодор" (далі - Відповідач) про стягнення 644 458,95 грн., з яких 564 932,27 грн. - пеня, 79 526,68 грн. - 3 % річних.
Ухвалою суду від 22.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання 22.07.2021.
Протокольною ухвалою від 22.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06.09.2021.
Протокольною ухвалою від 06.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.09.2021.
Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 24.09.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Виробничо-комерційну фірму «КВАРЦ» (Приватної форми власності).
Протокольною ухвалою від 24.09.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 11.10.2021.
Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.
Позовні вимоги, із посиланням на статті 526, 530, 549, 550, 691, 692 Цивільного кодексу України, статті 193, 231, 265 Господарського кодексу України обґрунтовані невиконанням Відповідачем договорів поруки після прострочення виконання зобов'язань ВКФ "Кварц" за договорами фінансового лізингу.
Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час повідомлений належним чином. Як випливає зі змісту виписки з офіціального сайту АТ "Укрпошти", відповідно до якої відправлення за трек номером 6511913509931, яким було надіслано Відповідачу ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.09.2021 у справі № 916/1676/21, якою повідомлено його про судове засідання, яке відбудеться 11.10.2021, вручене особисто. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Виробничо-комерційна фірма «Кварц» (Приватної форми власності) не забезпечила явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час повідомлена належним чином. Як випливає зі змісту виписки з офіціального сайту АТ "Укрпошти", відповідно до якої відправлення за трек номером 6511913509915, яким було надіслано третій особі ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.09.2021 у справі № 916/1676/21, якою повідомлено її про судове засідання, яке відбудеться 11.10.2021, вручене особисто.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд
18.02.2019 між Позивачем та Виробничо-комерційною фірмою «Кварц» (Приватної форми власності) укладено договори фінансового лізингу, а саме:
- Договір фінансового лізингу № UA358L-19-08 (далі - ДФЛ № 1) (т. І а.с. 64-71);
- Договір фінансового лізингу № UA358L-19-09 (далі - ДФЛ № 2) (т. І а.с. 82-89);
- Договір фінансового лізингу № UA358L-19-10 (далі - ДФЛ № 3) (т. І а.с. 100-107);
- Договір фінансового лізингу № UA358L-19-11 (далі - ДФЛ № 4) (т. І а.с. 118-125);
- Договір фінансового лізингу № UA358L-19-12 (далі - ДФЛ № 5) (т. І а.с. 136-143);
- Договір фінансового лізингу № UA358L-19-13 (далі - ДФЛ № 6) (т. І а.с. 154-161);
- Договір фінансового лізингу № UA358L-19-14 (далі - ДФЛ № 7) (т. І а.с. 172-179).
Відповідно до пунктів 2.1, 3.6 Договорів фінансового лізингу ВКФ «Кварц» зобов'язався придбати у обраного ВКФ «Кварц» продавця у власність предмети лізингу, зазначені у Додатку № 1 до Договорів фінансового лізингу, та надати ВКФ «Кварц» у тимчасове володіння та користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк і на інших умовах, зазначених у Договорах фінансового лізингу й Загальних умовах.
Предметами лізингу за Договорами фінансового лізингу є:
- Асфальтовий вібраційний каток Caterpillar CB10 (ДФЛ № 1);
- Пневмокаток Caterpillar CW34 (ДФЛ № 2);
- Пневмокаток Caterpillar CW34 (ДФЛ № 3);
- Багатофункціональний колісний фронтальний мінінавантажувач Caterpillar 246D (ДФЛ № 4);
- Колісний автогрейдер Caterpillar 120M (ДФЛ № 5);
- Екскаватор-навантажувач Caterpillar 428F2 (ДФЛ № 6);
- Регенератор-змішувач Caterpillar RM-500B (ДФЛ № 7).
Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На виконання умов Договорів фінансового лізингу ВКФ «Кварц» було сплачено Позивачу авансовий платіж у розмірі, відповідно до пунктів 4.2 Договорів фінансового лізингу, а також комісійну винагороду у розмірі, відповідно до пункту 4.3 Договорів фінансового лізингу.
Відповідно до пункту 4.5 Договорів фінансового лізингу ВКФ «Кварц» зобов'язався сплачувати Позивачу лізингові платежі в розмірі, передбаченому у Додатку № 3 до Договорів фінансового лізингу, збільшеному відповідно до пункту 4.4 Договорів фінансового лізингу, не пізніше кінцевої дати сплати лізингових платежів.
Судом встановлено, що на виконання своїх зобов'язань за Договорами фінансового лізингу ВКФ «Кварц» сплатило лізингові платежі, з порушенням строків оплати, що довідкою АТ «ІНГ Банк Україна» від 05.10.2021 вих. № 1308 /т. ІІІ а.с. 47-59/.
В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частиною шостою статті 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно із пунктами 21.3, 21.4 Загальних умов Договорів фінансового лізингу № UA358L-19 позовна давність для всіх вимог, що випливають з відповідного договору та/чи загальних умов, включаючи вимоги зі сплати неустойки, встановлюється строк позовної давності в три роки. Обмеження в шість місяців для нарахування штрафних санкцій, встановлене статтею 232 Господарського кодексу України, до штрафних санкцій, передбачених відповідним Договором та/чи Загальними Умовами не застосовується. Нарахування штрафних санкцій (неустойки тощо) за прострочення виконання зобов'язань, передбачених відповідним Договором та/чи Загальними Умовами здійснюється протягом усього строку прострочення, починаючи від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже сторони Договорів фінансового лізингу передбачили більший термін нарахування штрафних санкцій ніж шість місяців.
Відповідно до пункту 14.10 Загальних умов Договорів фінансового лізингу № UA358L-19 у випадку прострочення сплати будь-якого платежу лізингоодержувача, Лізингоодержувач буде зобов'язаний сплатити лізингодавцеві пеню у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з дати сплати, визначеної відповідним договором (з урахуванням Загальних Умов), і по дату фактичної сплати Лізингоодержувачем простроченої суми у повному обсязі. Така пеня нараховується на фактичну суму заборгованості за кожний окремий період нарахування.
Зазначена пеня нараховується тільки при наявності факту пред'явлення лізингодавцем лізингоодержувачеві письмової вимоги про виплату такої пені. Лізингоодержувач зобов'язаний здійснити сплату пені, передбаченої цим пунктом, протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту одержання такої вимоги лізингодавця. Збитки, завдані лізингоодержувачем лізингодавцеві у зв'язку з простроченням сплати платежів лізингоодержувача, відшкодовуються лізингоодержувачем у сумі понад зазначену пеню.
Судом встановлено, що 25.05.2021 Позивач направив ВКФ «Кварц» вимогу про сплату пені, що підтверджується поштовим чеком, квитанцією та описом вкладення у цінний лист.
01.06.2021 вказана вимога про сплату пені була отримана ВКФ «Кварц», що підтверджується відомостями з сайту АТ «Укрпошта».
Судом встановлено, що пеня за прострочення оплати ВКФ «Кварц» за Договорами фінансового лізингу за періоди з 02.05.2019 по 13.04.2021 складає 564 932,27 грн., а саме:
- ДФЛ № 1 - 46 373,42 грн.;
- ДФЛ № 2 - 52 906,57 грн.;
- ДФЛ № 3 - 53 515,42 грн.;
- ДФЛ № 4 - 23 099,45 грн.;
- ДФЛ № 5 - 118 251,26 грн.;
- ДФЛ № 6 - 37 344,10 грн.;
- ДФЛ № 7 - 233 442,05 грн.
Судом перевірено правильність розрахунку виконаного Позивачем. /т. І а.с. 3-13/
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що 3 % річних за прострочення оплати ВКФ «Кварц» за Договорами фінансового лізингу за періоди з 02.05.2019 по13.04.2021 складає суму у розмірі 79 526,68 грн., а саме:
- ДФЛ № 1 - 6 126,57 грн.;
- ДФЛ № 2 - 7 297,81 грн.;
- ДФЛ № 3 - 7 529,77 грн.;
- ДФЛ № 4 - 3 041,67 грн.;
- ДФЛ № 5 - 16 600,95 грн.;
- ДФЛ № 6 - 5 028,24 грн.;
- ДФЛ № 7 - 33 901,67 грн.
Судом перевірено правильність розрахунку виконаного Позивачем. /т. І а.с. 13-21/
Відповідно до частин першої, другої статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно із частинами першою, другою статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
18.02.2019 між Позивачем та Відповідачем було укладено Договори поруки, а саме:
- Договір поруки № UA358L-19-08SА (далі - Договір поруки № 1) (т. І а.с. 75-81);
- Договір поруки № UA358L-19-09SА (далі - Договір поруки № 2) (т. І а.с. 93-99);
- Договір поруки № UA358L-19-10SА (далі - Договір поруки № 3) (т. І а.с. 111-117);
- Договір поруки № UA358L-19-11SА (далі - Договір поруки № 4) (т. І а.с. 129-135);
- Договір поруки № UA358L-19-12SА (далі - Договір поруки № 5) (т. І а.с. 147-153);
- Договір поруки № UA358L-19-13SА (далі - Договір поруки № 6) (т. І а.с. 165-171);
- Договір поруки № UA358L-19-14SА (далі - Договір поруки № 7) (т. І а.с. 173-179).
Відповідно до положень Договорів поруки (п. 2 Договорів поруки) Відповідач поручився за виконання зобов'язань ВКФ «Кварц» за Договорами фінансового лізингу зі сплати на користь Позивача усіх лізингових платежів за Договорами фінансового лізингу, а також штрафних санкцій за порушення зобов'язань ВКФ «Кварц», передбачених умовами Договорів фінансового лізингу.
Судом встановлено, що 25.05.2021 Позивач направив Відповідачу вимогу про виплату заборгованості, що підтверджується поштовим чеком, квитанцією та описом вкладення у цінний лист.
28.05.2021 вказана вимога була отримана Відповідачем, що підтверджується відомостями з сайту АТ «Укрпошта».
Відповідно до пункту 2.1 Договорів поруки Відповідач зобов'язався здійснити погашення заборгованості протягом трьох робочих днів з моменту, коли кредитор пред'явив вимогу про сплату відповідних сум.
Докази погашення пені та трьох відсотків річних Відповідачем в матеріалах справи відсутні.
На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про стягнення з Відповідача 564 932,77 грн. - пені та 79 526,68 грн. - 3 % річних.
Відповідно до частин першої, другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання.
Представником Позивача у судовому засіданні зроблено усну заяву про неможливість подати докази, що підтверджують розмір понесених ними судових витрат на правову допомогу та вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтями 549, 553, 554, 629, частиною першою статті 806 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193, 232 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодор" (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 20, код ЄДРПОУ 13888197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34, код ЄДРПОУ 35431993) 564 932,27 грн. (п'ятсот шістдесят чотири тисячі дев'ятсот тридцять дві гривні 27 коп.) - пені, 79 526,68 грн. (сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот двадцять шість гривень 68 коп.) - 3 % річних та витрати на сплату судового збору в розмірі 9 666,89 грн. (дев'ять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 89 коп.).
3. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати (понесені у справі судові витрати) на 25.10.2021 о 12 год. 00 хв. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т. Шевченка, 29, в залі судових засідань № 530 (5 поверх), тел.0(482)307-986, явка учасників процесу не обов'язкова.
4. Позивачу - протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у цій справі надати докази понесення у справі судових витрат.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст у зв'язку із перебуванням судді на самоізоляції складено 25 жовтня 2021 р.
Суддя Ю.А. Шаратов