65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про розгляд скарги
"20" жовтня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/981/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Антощук Світлани Іванівни, при секретарі судового засідання Родовець С.В.
розглянувши матеріали скарги фізичної особи ОСОБА_1 (вх. ГСОО №3-662/21 від 11.10.2021р.) на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. та дослідивши матеріали справи
За заявою боржника: Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність,
Учасники справи у судове засідання не з'явилися.
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою вх. ГСОО №1015/21 від 12.04.2021р. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, посилаючись на положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2021р. було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Пояркова Володимира Олександровича.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства копію ухвали Господарського суду Одеської області від 07.05.2021р., зокрема, було надіслано Приватному виконавцю Парфьонову Георгію Володимировичу.
Постановами від 14.05.2021р. приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №63721874 та 63722314 щодо примусового виконання виконавчих написів про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк".
11.10.2021р. до господарського суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Парфьонова Г.В., вмотивована тим, що незважаючи на винесення приватним виконавцем постанов про зупинення виконавчих дії у виконавчих провадженнях №63721874 та 63722314, із заробітної плати Боржника продовжується примусове стягнення грошових коштів на користь кредитора Акціонерного товариства "Ідея банк". Про вказане ОСОБА_1 довідався із розрахункового листа, отриманого за місцем роботи. Таким чином, фактично виконавчі дії за вищевказаними виконавчими провадженнями не зупинено.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.10.2021р. скаргу фізичної особи ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича призначено до розгляду у засіданні суду на 20.10.2021р.; Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича зобов'язано надати суду відзив на скаргу фізичної особи ОСОБА_1 на дії приватного виконавця із підтверджуючими доказами.
13.10.2021р. копію вищевказаної ухвали було надіслано приватному виконавцю виконавчого округу Парфьонову Г.В. на електронну адресу, зазначену в Єдиному реєстрі приватних виконавців України, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Додатково, телефонограмою від 19.10.2021р. приватного виконавця виконавчого округу Парфьонова Г.В. повторно повідомлено про призначення до розгляду у засіданні суду скарги на дії приватного виконавця на 20.10.2021р.
20.10.2021р. приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г.В. у засідання суду не з'явився, відзив на скаргу фізичної особи ОСОБА_1 до господарського суду не надав, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до п. 1. ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає скаргу фізичної особи ОСОБА_1 на дії приватного виконавеця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. без участі останнього.
Дослідивши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. та матеріали справи, господарським судом встановлено наступне.
Частиною 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частинами 1, 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч.ч. 1-3, 7 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Частиною 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 441).
Згідно ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Частиною 1 ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, а будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Відповідно до абз. 1 ч.3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;
Частиною 1 ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться строком на 120 днів, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій стосовно боржника.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів чи про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема, у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Згідно ч. 2 вищевказаної статті Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Частиною 5 ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвала Господарського суду Одеської області від 07.05.2021р. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів було направлено приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Парфьонову Георгією Володимировичу та отримано її останнім.
14.05.2021р. приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем було винесено постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №63721874 та №63722314 щодо примусового виконання виконавчих написів про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк" (т. 4 а.с. 106-109).
У вказаних постановах приватний виконавець посилається на п.4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", яка передбачає, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення строку дії мораторію, запровадженого господарським судом.
І хоча державним виконавцем помилково зазначено строк зупинення вчинення виконавчих дій (до розгляду справи по суті, замість вірного - до закінчення строку дії зазначених обставин, тобто мораторію (ч.1 ст. 35 Закону)), по суті процесуальну дію (зупинення вчинення виконавчих дій) зазначено вірно.
З наявного у матеріалах справи листа Товариства обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" №248 від 20.09.2021р. вбачається, що 30.08.2021р. ОСОБА_1 звертався із заявою до Товариства обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" про зупинення відрахувань із його заробітної плати у рамках виконавчих проваджень №63721874 та 63722314. Вказаним листом ОСОБА_1 повідомлено, що відрахування із його заробітної плати проводяться у відповідності до постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. від 24.11.2020р., яка винесена у виконавчому провадженні №63721874; постанова про звернення стягнення на дохід Боржника у межах виконавчого провадження №63722314 до роботодавця не надходила; постанова приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. від 14.05.2021р. про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №63721874 до Товариством обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" не надходила (т. 5 а.с. 132-133).
Відповідно до ч. 3 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження" про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Аналогічні положення містяться у ч.3 розділу Х Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Тобто, законодавством передбачено, що про звернення стягнення на заробітну плату працівника роботодавець повідомляється приватним виконавцем. Відповідно, якщо законодавством не встановлено іншого законного шляху повідомлення роботодавця про зміну правового режиму примусового стягнення з робітника заробітної плати (зупинення вчинення стягнення), роботодавець має бути повідомлений про таку зміну у тому самому порядку, тобто шляхом надсилання приватним виконавцем роботодавцю постанови про зупинення вчинення виконавчих дій. Вказаних дій приватним виконавцем вчинено не було.
Із розрахункового листа за вересень місяць 2021 року, який ОСОБА_1 отримано 04.10.2021р., про що свідчить відповідна відмітка, вбачається відрахування грошових коштів із заробітної плати Боржника у рамках виконавчого провадження у розмірі 2 912, 27 грн. (т. 5 а.с. 172)
Згідно інформації, зазначеної у довідці №62 від 06.10.2021р. щодо розміру нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 заробітної плати за вересень місяць 2021 року, із заробітної плати Боржника було стягнено 20% доходу у рамках виконавчого провадження №63721874 (т. 5 а.с. 173).
На підставі вищезазначених документів встановлено, що з заробітної плати ОСОБА_1 продовжується стягнення у рамках виконавчого провадження №63721874.
Таким чином, судом встановлено неповноту виконання приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. вимог п. 2 ч. 2 ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства щодо зупинення стягнення з ОСОБА_1 за виконавчим провадженням №63721874 протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, що встановлено в ухвалі Господарського суду Одеської області від 07.05.2021р. та п. 4 ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження". Зберігання грошових коштів Боржника, примусово стягнутих у рамках виконавчого провадження №63721874 під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, на рахунку приватного виконавця є порушенням п. 7 ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Керуючись ст.ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -
1. Скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича по примусовому стягненню грошових коштів із заробітної плати Фізичної особи ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ІДЕЯ БАНК" у рамках виконавчого провадження № 63721874 під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі №916/981/21.
3. Зобов'язати приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича повернути грошові кошти, примусово стягнуті з Фізичної особи ОСОБА_1 у рамках виконавчого провадження № 63721874 під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі №916/981/21 на розрахунковий рахунок, з якого вказані кошти були стягнуті.
4. Зобов'язати приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича не пізніше ніж у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали повідомити суд про її виконання.
Ухвала набрала законної сили 20 жовтня 2021 р. та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 25.10.2021р.
Копію ухвали надіслати: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2 ); Арбітражному керуючому Пояркову В.О. (ІНФОРМАЦІЯ_3 ); Приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Парфьонову Георгію Володимировичу (ІНФОРМАЦІЯ_1).
Суддя С.І. Антощук