79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.10.2021 справа № 914/2374/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. за участю секретаря судового засідання Кошового О.С. розглянув в порядку загального позовного провадження справу за позовом Фізичної особи підприємця Драганчука Михайла Івановича, місто Ірпінь Київської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосистеми Онлайн», місто Львів
про стягнення 658602,01 грн заборгованості за Агентським договором про генерування та розповсюдження електронних квитків №7/20188 від 30.08.2021
за участю представників: не з'явились
Судові процедури
Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Фізичної особи підприємця Драганчука Михайла Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосистеми Онлайн» про стягнення 658602,01 грн заборгованості за Агентським договором про генерування та розповсюдження електронних квитків №7/20188 від 30.08.2021.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.08.2021 справу №914/2374/21 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.
Ухвалою суду від 09.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.09.2021.
Ухвалою суду від 10.09.2021 задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця Драганчука Михайла Івановича про участь у судовому засіданні 14.09.2021 в режимі відеоконференції
В судовому засіданні 14.09.2021 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті в режимі відеоконференції на 28.09.2021.
В судовому засіданні 28.09.2021 суд ухвалив відкласти судове засідання з розгляду справи по суті на 21.10.2021.
Сторони явки повноважних представників в судове засідання 21.10.2021 не забезпечили.
21.10.2021 на адресу суду надійшло клопотання вх.№24768/21 представника позивача про проведення судового засідання, що призначене на 21.10.2021, в режимі відеоконференції. Дане клопотання залишене судом без розгляду як таке, що подане після закінчення встановленого ч. 2 ст. 197 ГПК України строку для його подання.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Агентського договору про генерування та розповсюдження електронних квитків №7/20188 від 30.08.2021 в частині повної та вчасної оплати вартості наданих позивачем послуг з генерування Електронних квитків, шляхом обробки даних за допомогою мережі Інтернет, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.
Заперечення відповідача
25.08.2021 на адресу суду повернувся направлений відповідачеві ТзОВ "Екосистеми онлайн" (вул. Коперника, буд.12, кв.10, м. Львів, 79000) поштовий конверт (вх.№19545/21) з копією ухвали суду від 09.08.2021 про відкриття провадження у справі з відміткою: "Вибули".
27.09.2021 на адресу суду надійшло клопотання вх.№22605/21 відповідача про відкладення розгляду справи, відповідно до якого відповідач просив суд відкласти засідання з розгляду справи по суті на більш пізній строк та надати можливість подати відзив. Однак, відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
28.09.2021 на адресу суду повернулися скеровані на юридичну адресу відповідача (79000, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ КОПЕРНІКА, будинок 12, квартира 10) згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань копії ухвал суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою, вибули».
Таким чином, відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Обставини справи
30.08.2018 між Фізичною особою-підприємцем Драганчуком Михайлом Івановичем (Принципал) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екосистеми онлайн» (Агент), укладено Агентський договір 7/20188 про генерування та розповсюдження електронних квитків, відповідно до п.2.2. якого Принципал доручив, а Агент зобов'язався від імені та за рахунок Принципала, здійснювати дії з генерування Електронних квитків, шляхом обробки даних за допомогою мережі Інтернет.
12 лютого 2020 року між Агентом та Принципалом було підписано Акт звірки взаєморозрахунків №1, відповідно до якого загальна вартість, що підлягає перерахуванню Принципалу, становить 542746,26 грн (п'ятсот сорок дві тисячі сімсот сорок шість гривень 26 копійок).
На підтвердження наявної заборгованості позивачем відповідно до клопотання (вх.№21009/21 від 10.09.2021) долучено до матеріалів справи також копії Актів-Звітів про надані послуги від 29 жовтня 2019р. (додаток №4 до договору), від 06 листопада 2019р. (додаток №5 до договору), від 02 грудня 2019р. (додаток №6 до договору), від 02 грудня 2019р. (додаток №7), від 10 грудня 2019р. (додаток №8), від 16 грудня 2019р. (додаток №9), від 13 січня 2020р. (додаток №10), від 13 січня 2020р. (додаток №11), від 30 січня 2020р. (додаток №12), від 30 січня 2020р. (додаток №13).
Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Агентським договором Агент вартості наданих Принципалом послуг не оплатив.
Відповідач доказів погашення заборгованості чи будь-яких інших доказів на спростування позиції позивача не подав.
Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного боргу в розмірі 542746,26 грн позивач просить стягнути з відповідача 44457,74 грн пені, 22394,00 грн 3% річних, 49004,27 грн інфляційних втрат.
Позиція суду
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Агентського договору про генерування та розповсюдження електронних квитків №7/20188 від 30.08.2021.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 295 ГК України, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.
Згідно з п.3.14. Договору Агент зобов'язався своєчасно перераховувати на розрахунковий рахунок Принципала грошові кошті, отримані Агентом від покупців в результаті генерування квитків в порядку, визначеному Договором.
Пунктом 6.3. Договору визначено, що оплата за Договором здійснюється кожних 2 (два) тижня від початку генерування електронних квитків на підставі Акту-Звіту, впродовж 3 днів після отримання Акту-Звіту, підписаного Принципалом. Агент здійснює виплату затвердженої в Акті-Звіті суми на розрахунковий рахунок Принципала, Принципал в свою чергу сплачує Агенту винагороду згідно Акту-Звіту. Акт-Звіт складає Агент кожні 2 (два) тижня, та надає його Принципалу на підписання.
Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором відповідач не здійснив оплату Принципалу 542746,26 грн вартості наданих позивачем послуг з генерування Електронних квитків, шляхом обробки даних за допомогою мережі Інтернет за Агентським договором про генерування та розповсюдження електронних квитків №7/20188 від 30.08.2021.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Пунктом 7.7. Договору встановлено, що сторони за порушення термінів виконання грошових зобов'язань несуть відповідальність один перед одним у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожен календарний день. Сплата пені проводиться за письмовою вимогою Сторони, чиї права були порушені.
Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 542746,26 грн основного боргу, 44457,74 грн пені за період з 15.02.2020 по 15.08.2020, 22394,00 грн 3% річних, 49004,27 грн інфляційних втрат за період з 15.02.2020 по 01.07.2021 в межах заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати
За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9879,10 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи квитанцією №19 від 29.07.2021.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосистеми онлайн» (79000, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ КОПЕРНІКА, будинок 12, квартира 10; ідентифікаційний код 37741134) на користь Фізичної особи-підприємця Драганчука Михайла Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 542746,26 грн (п'ятсот сорок дві тисячі сімсот сорок шість гривень 26 копійок) основного боргу, 44457,74 грн (сорок чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім гривень 74 копійки) пені за період з 15.02.2020 по 15.08.2020, 22394,00 грн (двадцять дві тисячі триста дев'яносто чотири гривні) 3% річних, 49004,27 грн (сорок дев'ять тисяч чотири гривні 27 копійок) інфляційних втрат за період з 15.02.2020 по 01.07.2021, 9879,10 грн (дев'ять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять гривень 10 копійок) судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 25.10.2021.
Суддя Р.А. Кидисюк