21.10.2021 Справа № 914/1606/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. за участю секретаря судового засідання Кошового О.С., розглянув скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ
на дії (бездіяльність) державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)
у справі за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до відповідача Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради
про стягнення 6668685,40 грн
За участю представників сторін:
від скаржника (стягувача, позивача): Конопліцький І.В.
від боржника (відповідача): Мелько Л.М.
від ДВС: Роман Н.О.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла скарга (вх.№3878/21 від 28.09.2020) Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії державного виконавця, відповідно до якої скаржник просить суд:
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконанім рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Назара Олеговича, щодо зупинення вчинення виконавчих дій з примусовому виконанні наказу від 21.01.20 №914/1471/19;
- зобов'язати начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), якому безпосередньо підпорядкований головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Роман Назар Олегович, скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій 06.09.21 ВП № 61281499.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.10.2021 скаргу поновлено строк на звернення Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до суду із скаргою на дії державного виконавця, розгляд скарги призначено в судовому засіданні на 21.10.2021.
Подана скарга обґрунтовується тим, що відповідно до постанови від 06.09.2021 ВП№61281499 підставою для зупинення виконавчих дій стало включення боржника до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії. З системного аналізу положень Закону №1730 та ЗУ «Про виконавче провадження» (з урахуванням змін внесених Законом №1639) вбачається, що вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61281499 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з Боржника може бути зупинено лише у разі включення Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» за кредитором НАК «Нафтогаз України», який є стягувачем у даному виконавчому провадженні. Разом з тим, з даних Реєстру, розміщеного на офіційному сайті Мінрегіону (адреса: https://www.msnregion.gov.ua/ ) не вбачається, що Боржник включений до нього в частині врегулювання заборгованості саме перед НАК «Нафтогаз України», тобто за стягувачем у виконавчому провадженні ВП№61281499. Крім того, скаржник наголосив, що після набрання чинності Законом №1639 (29.08.2021) виконавчі дії у відповідних виконавчих провадженнях не можуть бути зупинені у зв'язку з включенням до Реєстру підприємств ТКЕ згідно тим порядком (процедурою), що діяв до набрання чинності вказаним Законом №1639. Адже, попередня редакція Закону №1730 не передбачала включення підприємств ТКЕ до Реєстру в розрізі усіх кредиторів окремо. Для реалізації права на зупинення виконавчих дій у відповідних виконавчих провадженнях, підприємства ТКЕ зобов'язані вжити заходів, передбачених ст. 3 Закону №1730 (в редакції Закону №1639) для включення останніх до Реєстру за кожним кредитором окремо. На думку скаржника, зазначені обставини на сьогоднішній день унеможливлюють застосування до вказаних правовідносин норми Закону №1730, а отже і пункту 10 частини першої статті 34 Закону №1404 в межах виконавчого провадження №61281499.
Скаржник в судовому засіданні 21.10.2021 заявлені в скарзі вимоги підтримав, просив скаргу задовольнити повністю.
Представник боржника та приватний виконавець в судове засідання 21.10.2021 з'явились, проти задоволення скарги заперечили повністю з підстав, наведених у відзивах.
У відзиві (вх.№24435/21 від 20.10.2021) на скаргу на рішення державного виконавця боржник (відповідач у справі) зазначив, що у відповідності до наказу Мінрегіону від 16.06.2017р., №152 КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР включенне за кредитором - АТ НАК «Нафтогаз України» до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення». На підставі викладеного КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР направило головному державному виконавцю Роману Назару Олеговичу заяву про зупинення виконавчого провадження разом з витягом з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, проте що КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР знаходиться в даному Реєстрі під № 34 і не виключене з нього. У відповідності до п.10 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», для зупинення виконавчого провадження, в якому Боржником є підприємство включене в Реєстр у разі зміни суми заборгованості станом на 01.06.2021р. не потрібно повторно включатися в даний Реєстр.
Державний виконавець у відзиві (вх.№24200/21 від 19.10.2021) на скаргу зазначив, що відповідно до Наказу Мінрегіону від 16.06.2017 № 152 комунальне підприємство «Дрогобичтеплоенерго» включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії. Постановою Кабінету Міністрів України №93 від 21.02.2017р. затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення (далі - Реєстр), що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок). Порядком не передбачено внесення відомостей до Реєстру стосовно включення даних про заборгованість боржника в частині врегулювання заборгованості за кредитором НАК «Нафтогаз України». Наведені обставини в сукупності підтверджують правомірність дій державного виконавця Відділу в рамках виконавчого провадження №61281499, відтак, на думку державного виконавця, скарга АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволенню не підлягає.
Розглянувши матеріали скарги, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.
06.09.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №61281499 на підставі п.10. ч. 1 ст. 34, ст. 35 ЗУ «Про виконавче провадження».
Зокрема, в постанові зазначено, що відповідно до заяви КП «Дрогобичтеплоенерго» №01/703 від 01.09.2021 та витягу з Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до ЗУ «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» станом на 06.09.2021 КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради внесено до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до ЗУ «Про заходи, спрямовані на вругулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення». Вказані обставини зумовлюють зупинення вчинення виконавчих дій згідно пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Скаржник (позивач, стягувач), звертаючись до суду зі скаргою на дії приватного виконавця зазначає, що постанова приватного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій винесена протиправно, оскільки з системного аналізу норм Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» та Закону України «Про виконавче провадження» (з урахуванням змін) вбачається, що вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 61281499 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з Боржника може бути зупинено лише у разі включення останнього до Реєстру за кредитором (НАК «Нафтогаз України»), який є стягувачем у даному виконавчому провадженні.
При цьому з даних Реєстру не вбачається, що боржник включений до нього в частині врегулювання заборгованості саме перед НАК «Нафтогаз України», тобто за стягувачем у виконавчому провадженні № 61281499.
Приписами ч. 1 ст. 326 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Статтею 129-1 Конституції визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", дія якого поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії (стаття 2 зазначеного Закону).
Із прийняттям зазначеного Закону було внесено зміни до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, частину 1 статті 34 було доповнено пунктом 10, доповнено частиною 4 статті 34, крім того доповнено частиною 6 статті 35.
В подальшому до Закону №1730 внесені зміни згідно Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності а ринку природного газу» від 14.07.2021 №1639-ІХ.
Пункт 10 ч. 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час оскаржуваних дій) визначає підставою зупинення виконавцем вчинення виконавчих дій - включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов'язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Згідно з частиною 4 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час оскаржуваних дій) виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення з теплопостачальних та теплогенеруючих організацій заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 червня 2021 року для виробництва теплової енергії, послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), а також за послуги з транспортування і розподілу природного газу, теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за електричну енергію, спожиту для виробництва та надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Таким чином, пунктом 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано питання зупинення виконавчого провадження, у залежності від того, хто є стягувачем (Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз»).
Судом встановлено, що боржник - Комунальне підприємство «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради є підприємством, яке включено до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».
Як на дату винесення оскаржуваної постанови, так і на дату винесення ухвали Комунальне підприємство «Дрогобичтеплоенерго» знаходиться в вищезазначеному реєстрі.
Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України №93 від 21.02.2017р. затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення (далі - Реєстр), що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок).
За приписами п.10 Порядку виключення підприємства з реєстру здійснюється з підстав, визначених абзацами другим - четвертим частини третьої ст.3 Закону України №1730-VIII від 03.11.2016р.
Згідно з п.10 Порядку рішення про виключення підприємства з реєстру приймається керівником Мінрегіону або уповноваженою ним посадовою особою у десятиденний строк з дня надходження обґрунтованого звернення постачальника природного газу та/або електроенергії. Підприємство вважається таким, що виключене з реєстру, з наступного дня після прийняття керівником Мінрегіону або уповноваженою ним посадовою особою рішення про виключення такого підприємства з реєстру та внесення відповідного запису до нього.
За таких обставин, приписами вказаних нормативно-правових актів врегульовано питання виключення учасника процедури врегулювання заборгованості з реєстру у разі повного погашення відповідної заборгованості.
На теперішній час суду не надано доказів того, що Комунальне підприємство «Дрогобичтеплоенерго» виключено з реєстру за обґрунтованим зверненням постачальника природного газу.
Так, в матеріалах справи наявний витяг з Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, де зазначено, що КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР знаходиться в даному Реєстрі під № 34.
Відповідно до ч. 6 ст. 35 ЗУ «Про виконавче провадження» у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення". У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з цих підстав не підлягає (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні).
За результатами аналізу положень ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» у їх сукупності з викладеними обставинами суд дійшов висновку, що на теперішній час не усунуто обставини, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, а саме Боржника не виключено з Реєстру.
З приводу твердженння заявника про очевидну відмінність порядку включення боржників в реєстр суд зазначає таке. Відсутність або не приведення у відповідність до закону порядку (як підзаконного правового акта), який передбачає відповідні процедури не скасовує гарантії, що передбачені законом. Відсутність правового регулювання окремих процедур спонукає державу в особі державних органів запезпечити механізм реалізації законів. Проте, тимчасова відсутність окремих процедур не може бути виправданням для мети та цілей, які визначені законодавчими нормами.
Відтак, суд не вбачає підстав для визнання неправомірною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 06.09.2021 про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №61281499.
Щодо доводів скаржника про відсутність в Реєстрі інформації про включення КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР за кредитором НАК «Нафтогаз України», суд зазначає наступне.
Зміни до Порядку не вносились щодо ведення Реєстру в інший спосіб, а саме щодо зміни порядку включення у Реєстр підприємств (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні).
Як зазначено вище, КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР не виключено з Реєстру, а відтак відсутні підстави для скасування постанови про зупинення виконавчого провадження з врахуванням ч.6 ст.35 ЗУ «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи досліджені обставини з урахуванням доказів, поданих сторонами та державним виконавцем, аналізуючи доводи учасників справи та державного виконавця у їх сукупності на відповідність приписам Закону України «Про виконавче провадження», суд доходить висновку, що оскаржувана постанова та дії приватного виконавця прийнята та вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 340, 341, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні скарги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вх.№3878/21 від 28.09.2020) на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в Західному апеляційному господарському суді в порядку та строки, передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 25.10.2021 року.
Суддя Р.А. Кидисюк