просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
25 жовтня 2021 року м.Харків Справа № 913/849/14(913/572/21)
Провадження № 5/913/572/21
За позовом Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул. Гагаріна, буд. 70, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ-Буд» (проспект Льва Ландау, буд. 171, офіс 106, м. Харків, 61060)
про стягнення 13 884 грн 03 коп.
у межах справи № 913/849/14 про банкрутство Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»,
Суддя Господарського суду Луганської області Вінніков С.В.
Без повідомлення учасників справи
Дочірнє підприємство «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - позивач, ДП «Луганський облавтодор») звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою від 19.08.2021 № 1/5-1020 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ-Буд» (далі - відповідач, ТОВ «СКБ-Буд») про стягнення заборгованості у розмірі 13 884 грн 03 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
03.04.2017 між філією «Лисичанський райавтодор» ДП «Луганський облавтодор» (виконавець) та ТОВ «СКБ-Буд» (замовник) укладено договір № 4 (далі - договір) про надання послуг.
Згідно розділу 1 «Предмет договору» філія Лисичанський райавтодор» ДП «Луганський облавтодор» надає послуги згідно калькуляції, яка є невід'ємною частиною договору, по використанню сушильного барабану на ділянці АБЗ за добу. Виконання послуг підтверджується актами виконаних робіт.
Вартість послуги складає на добу 10 564 грн 44 коп. з ПДВ. (пп. 2.1.2 п. 2.1 договору).
Відповідно до п.п. 2.2, 2.3 договору замовник сплачує витрати за послуги не пізніше 3-го числа місяця, наступного за звітним періодом згідно виставлених рахунків. Замовник сплачує аванс 50 відсотків місячної послуги.
Як зазначає позивач, ним були надані послуги на загальну суму 121 456 грн 32 коп., які відповідач оплатив частково в сумі 107 572 грн 35 коп.
У подальшому між сторонами підписаний акт звірення розрахунків за період з 01.01.2017 по 01.09.2018, за яким заборгованість замовника перед виконавцем становить 13 884 грн 03 коп.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.08.2021 справа передана на розгляд судді Віннікову С.В.
Ухвалою суду від 26.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи за наявними у справі матеріалами.
28.08.2021 на адресу суду від позивача надійшло клопотання від 26.08.2021 № 1-5/2021, у якому він просить долучити до матеріалів справи у якості доказу направлення копії позовної заяви з додатками - копію списку 20.08.2021 ф. 103А згрупованих відправлень укрпошта експрес.
Суд ураховує, що поштова кореспонденція у справі, зокрема ухвала суду від 26.08.2021, надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: проспект Льва Ландау, буд. 171, офіс 106, м. Харків, 61060, та повернулись на адресу суду із відміткою органу поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до ч.ч. 3 та 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
З огляду на викладене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Крім того, при спробі надати відповідачу телефонограму за номером телефону, що вказаний у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 057 71 222 40, а також за номером телефону повідомленого позивачем у позовній заяві НОМЕР_1 - встановити зв'язок не вдалося, що підтверджується довідкою від 26.08.2021.
Додатково судом направлено електронний примірник ухвали від 26.08.2021 на адресу електронної пошти відповідача director.monolit@gmail.com.
Водночас суд зазначає, що за змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Правова позиція з вказаного питання викладена у постановах Верховного Суду від 19.11.2018 у справі № 3/93 та від 11.12.2018 у справі № 921/6/18.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
Між філією «Лисичанський райавтодор» ДП «Луганський облавтодор» (виконавець) та ТОВ «СКБ-Буд» (замовник) укладено договір №4 (далі - договір) про надання послуг.
Згідно розділу 1 «Предмет договору» філія Лисичанський райавтодор» ДП «Луганський облавтодор» надає послуги згідно калькуляції, яка є невід'ємною частиною договору, по використанню сушильного барабану на ділянці АБЗ за добу. Виконання послуг підтверджується актами виконаних робіт.
Вартість послуги складає на добу 10 564 грн 44 коп. з ПДВ. (пп. 2.1.2 п. 2.1 договору).
Згідно п.п. 2.2, 2.3 договору замовник сплачує витрати за послуги не пізніше 3-го числа місяця, наступного за звітним періодом згідно виставлених рахунків. Замовник сплачує аванс 50 відсотків місячної послуги.
Відповідно до п. 3.3 договору замовник зобов'язаний: прийняти від виконавця результати наданих послуг; оплачувати прийняті результати надання послуг у розмірах і в строк 3 днів на банківський рахунок виконавця.
Пунктами 5.1 - 5.2 договору встановлено, що цей договір укладено з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2017 року. Умови цього договору зберігають силу протягом всього терміну дії цього договору до повного виконання зобов'язань.
На виконання умов договору позивачем були надані послуги на загальну суму 121 456 грн 32 коп., які відповідач оплатив частково в сумі 107 572 грн 35 коп.
У подальшому між сторонами підписаний акт звірення розрахунків за період з 01.01.2017 по 01.09.2018, за яким заборгованість замовника перед виконавцем станом на 01.09.20218 становить 13 884 грн 03 коп.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно п. 1.2 договору виконання послуг підтверджується актами виконаних робіт.
На виконання п. 1.2 договору відповідачеві надані послуги на загальну суму 121 456 грн 38 коп., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 12.05.2017 № 6000000004 на суму 8 414 грн 40 коп. з урахуванням ПДВ, від 31.05.2017 № 6000000009 на суму 9 877 грн 00 коп. з урахуванням ПДВ, від 23.06.2017 № 6000000012 на суму 9 037 грн 92 коп. з урахуванням ПДВ, від 31.07.2017 № 6000000011 на суму 20 743 грн 03 коп. з урахуванням ПДВ, від 31.08.2017 № 60000006 на суму 2 484 грн 71 коп. з урахуванням ПДВ, від 25.09.2017 № 60000009 на суму 52 000 грн 00 коп. з урахуванням ПДВ, від 31.10.2017 № 60000017 на суму 18 899 грн 32 коп. з урахуванням ПДВ (а.с. 26-31).
Приписами ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 2.2 договору замовник сплачує витрати за послуги не пізніше 3-го числа місяця, наступного за звітним періодом згідно виставлених рахунків.
Позивачем на виконання умов договору виставлено відповідачу рахунки на оплату:
- від 12.05.2017 № 60000034 на суму 8 414 грн 40 коп. з урахуванням ПДВ;
- від 31.05.2017 № 60000035 на суму 9 877 грн 00 коп. з урахуванням ПДВ;
- від 26.06.2017 № 60000001 на суму 9 037 грн 92 коп. з урахуванням ПДВ;
- від 15.08.2017 № 6000000002 на суму 20 743 грн 03 коп. з урахуванням ПДВ;
- від 31.08.2017 № 60000037 на суму 2 484 грн 71 коп. з урахуванням ПДВ;
- від 25.09.2017 № 60000038 на суму 52 000 грн 00 коп. з урахуванням ПДВ;
- від 31.10.2017 № 60000021 на суму 18 899 грн 32 коп. з урахуванням ПДВ (а.с.32-38).
Також суд бере до уваги наступне.
Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
За змістом ст. 252 ЦК України вбачається, що строк визначається, зокрема, днями, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Частиною 5 ст. 254 ЦК України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Отже, при визначенні строку (терміну) виконання зобов'язання судам необхідно враховувати загальні положення ЦК України про порядок визначення та обчислення строків (термінів), зокрема, щодо початку і закінчення строку (терміну), а також умови вчиненого сторонами спору правочину, на підставі якого виникло зобов'язання.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Оскільки сторонами у п. 2.2 договору визначено саме строк виконання зобов'язання з оплати наданих послу, суд, визначаючи початок періоду прострочення, керується вказаними висновками Верховного Суду.
Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку, що відповідач у відповідності до п. 2.2 договору повинен був оплатити надані послуги наступним чином:
1) за рахунками від 12.05.2017 та від 31.05.2017 №№ 60000034, 60000035, відповідно, на загальну суму 18 291 грн 40 коп. з урахуванням ПДВ у строк по 03.06.2017 (включно);
2) за рахунком від 26.06.2017 № 60000001 на суму 9 037 грн 92 коп. з урахуванням ПДВ у строк по 03.07.2017 (включно);
3) за рахунками від 15.08.2017 та від 31.08.2017 №№ 6000000002, 60000037, відповідно, на загальну суму 22 227 грн 74 коп. з урахуванням ПДВ у строк по 03.09.2017 (включно);
4) за рахунком від 25.09.2017 № 60000038 на суму 52 000 грн 00 коп. з урахуванням ПДВ у строк по 03.10.2017 (включно);
5) за рахунком від 31.10.2017 № 60000021 на суму 18 899 грн 32 коп. з урахуванням ПДВ у строк по 03.11.2017 (включно).
Відповідач у порушення умов п. 2.2 договору надані послуги оплатив частково, що підтверджується банківськими виписками по рахунку від 16.05.2017, від 29.06.2017, від 17.07.2017, від 17.08.2017 та від 26.09.2017 на загальну суму 107 572 грн 35 коп. (а.с.40-44), заборгованість складає 13 884 грн 03 коп.
Факт наявності заборгованості підтверджується, зокрема, актом звіряння розрахунків станом на 01.09.2018, за яким заборгованість замовника (відповідача) перед виконавцем (позивачем) становить 13 884 грн 03 коп. (а.с.39).
Указаний акт звіряння взаємних розрахунків підписаний сторонами, зокрема, директором відповідача Мелещенковим В.С. та підпис скріплено печаткою підприємства ТОВ «СБК-Буд».
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено факт надання відповідачеві послуг за договором від 03.04.2017 №4 на загальну суму 121 456 грн 32 коп., які останній оплатив частково в сумі 107 572 грн 35 коп. Заборгованість складає 13 884 грн 03 коп.
Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності боргу суду не подав.
Ураховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір у сумі 2 270 грн 00 коп. покладається на відповідача згідно зі ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 252 ГПК України, господарський суд
1. Позов Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ-Буд» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ-Буд», проспект Льва Ландау, буд. 171, офіс 106, м. Харків, 61060, ідентифікаційний код 36623169, на користь Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», вул. Гагаріна, буд.70, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 31995774, заборгованість у сумі 13 884 грн 03 коп., судовий збір у сумі 2 270 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Учасники справи:
Позивач: Дочірнє підприємство «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», вул.Гагаріна, буд.70, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 31995774.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СКБ-Буд», проспект Льва Ландау, буд.171, офіс 106, м.Харків, 61060, ідентифікаційний код 36623169.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Сергій Вінніков