вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" жовтня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3109/21
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест" (09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Поповича, 150) про забезпечення позову, що подана до пред'явлення позову,
особа, яка може отримати статус учасника справи (відповідача) - Державне підприємство "УКРСПИРТ" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 16; 01033, м. Київ, вул. Антоновича, 33В, офіс 23),
Без виклику представників учасників процесу
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест" № 117 від 04.10.2021 р. (вх. № 313/21 від 25.10.2021 р.) про забезпечення позову, що подана до пред'явлення позову вказаним товариством до Державного підприємства "УКРСПИРТ" про стягнення 1439224,52 грн. заборгованості за договором поставки зернових культур № 16-21-07 та додаткової угодою № 1 до нього від 02.06.2021 р., за змістом якої заявник просить суд:
1) забезпечити майбутні позовні вимоги заявника шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 16, ідентифікаційний код 37199618) в межах суми стягнення 1439224,52 (один мільйон чотириста тридцять дев'ять тисяч двісті двадцять чотири) гривні 52 копійки, що знаходяться на рахунках у банківських установах, в т.ч., але не виключно, на поточному рахунку АТ КБ "ПРИВАТБАНК", код банку (МФО) 305299, ІВАN НОМЕР_1 , а також на грошові кошти, які обліковуються на інших рахунках, які відкриті на ім'я Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрcпирт" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 16, ідентифікаційний код 37199618), та будуть виявлені виконавцем в процесі виконання ухвали про забезпечення позову;
2) до моменту погашення заборгованості відповідачем заявнику в розмірі 1539224,52 грн. (один мільйон п'ятсот тридцять дев'ять тисяч двісті двадцять чотири гривні 52 копійки) та пеню за порушення умов оплати продукції в розмірі 5440,00 грн. (п'ять тисяч чотириста сорок гривень 00 копійок) - згідно претензії заявника № 12/08 від 12.08.2021 року, заборонити відповідачеві здійснювати відчуження майна, у тому числі - шляхом передачі майна заявника до Фонду державного майна України.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест" № 117 від 04.10.2021 р. (вх. № 313/21 від 25.10.2021 р.) про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.
У вказаній заяві товариство стверджує про необхідність застосування заходів забезпечення позову до пред'явлення останнього. В обґрунтування наявності підстав для застосування вказаних заходів заявник посилається на те, що впродовж останнього року Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" активно сприяє приватизації спиртових заводів шляхом відчуження своїх виробничих комплексів, про що йде широке висвітлення в засобах масової інформації України, на сайті ДП "УКРСПИРТ" та в звітності Фонду державного майна України.
Так, у липні 2021 року на сайті ДП "УКРСПИРТ", а в серпні 2021 року на Фейсбук-сторінці в.о. директора ДП "УКРСПИРТ" керівником вказаного підприємства фактично визнано, що підприємство : прискореними темпами здійснює відчуження найбільш цінного майна у вигляді виробничих комплексів, тим самим знижуючи виробництво своєї продукції; не витримує конкуренції у колись монопольному ринку спирту з огляду на завищену собівартість продукції у порівнянні з приватними виробниками спирту; має настільки величезні борги, що їх погашення залежить виключно від змін діючого законодавства.
Вказані вище обставини, на переконання заявника, згідно зі ст. 75 ГПК України не підлягають доведенню.
Окрім того, заявник відзначає, що засоби масової інформації періодично публікують статті, котрі свідчать про чисельні порушення ДП "УКРСПИРТ" законодавства України, що тягне за собою чисельну кількість штрафів та обтяжень. Наприклад, у публікації за посиланням https://www.slovoidilo.ua/2021/09/27/novvna/ekonomika/sud-oshtrafuvav-dvox-svidkiv-spravi-pro-rozratu-koshtiv-ukrspyrtu, вказується, при яких обставинах Вищий антикорупційний суд оштрафував двох осіб, яких викликали до Національного антикорупційного бюро для допиту в якості свідків у справі про можливу розтрату понад 26 млн. грн. Державного підприємства "УКРСПИРТ".
Крім того, заявник зазначив, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень України відносно попередніх кредиторів ДП "УКРСПИРТ" існує багато рішень про стягнення з останнього не одного десятка мільйонів гривень, а за даними аналітичної системи YOUCONTROL (https://youcontrol.com.ua/contractor/?id=8008140#express-universal-file) по запиту контрагента ДП "УКРСПИРТ" на 29.09.2021 р. міститься наступна інформація: "Судові рішення, пов'язані з контрагентом: кількість судових справ компанії, де вона виступає відповідачем, за останні 3 роки: 44; кількість кримінальних судових справ, пов'язаних з компанією, за останні 3 роки: 74; кількість судових справ компанії, за останні 3 роки: 255; відкрито виконавчих проваджень: 11. Тобто стан справ ДП «УКРСПИРТ» тільки погіршився.
Обґрунтованість правової позиції заявника та вказані вище обставини, а також наявність у відповідача податкового боргу, за доводами заявника, встановлено також судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду заяви про забезпечення позову у справі № 911/1808/21.
Враховуючи викладене, заявник вбачає наявність зв'язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позову, який він має намір подати, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами, а вжиття вказаних заходів, на переконання заявника, сприятиме запобіганню порушень прав сторін на час вирішення спору в суді, а в разі його задоволення - забезпечить можливість досягнення мети звернення з відповідним позовом до суду, захисту порушених прав та інтересів заявника.
Слід зазначити, що згідно з частинами 1 та 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться (буде знаходитись) справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі - задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України), забороною відповідачу вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1 ст. 137 Кодексу).
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за майновими вимогами є достатньо обґрунтоване припущення, зокрема, що майно, яке існує у відповідача на момент пред'явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент прийняття та/чи виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим припущенням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Поряд з цим, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 03.04.2019 р. у справі № 918/702/18, від 17.04.2019 р. у справі № 914/1257/18, від 02.07.2019 р. № 910/16944/18.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір щодо відповідного, зазначеного в заяві предмета та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, обов'язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини та наданих доказів, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Слід відзначити також, що питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання майбутнього рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між невжиттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.
Дослідивши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест" заяву про забезпечення позову, суд констатує, що заявником не обґрунтовано та доказово не підтверджено наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування обраного ним заходу забезпечення позову - накладення арешту на грошові кошти відповідача, зокрема, в частині вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на витрачання/списання коштів з рахунків, у тому числі - не для здійснення розрахунків із заявником тощо.
Поряд з цим, не підтверджені доказово доводи заявника про наявність у відповідача заборгованості перед іншими контрагентами, податкового боргу, як і наявність відкритих проваджень у судах та виконавчих проваджень про стягнення коштів з відповідача, не є тими обставинами, які свідчать про вчинення відповідачем навмисних дій, спрямованих на ухилення від виконання грошового зобов'язання, і, як наслідок, про неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення, як і не підтверджують такі посилання скрутний фінансовий стан відповідача.
Викладені ж заявником доводи про підтвердження керівництвом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" у викладених в мережі Інтернет публікаціях обставин погіршення майнового стану підприємства, як і вказані заявником посилання на відповідні інтернет-сторінки судом оцінюються критично, оскільки ч. 2 ст. 73 ГПК України передбачено вичерпний перелік засобів встановлення доказів: письмові, речові і електронні докази; висновки експертів; показання свідків.
Водночас, ст. 73 ГПК України не містить приписів, що звільняють особу від обов'язку подання доказів, у тому числі - електронних, порядок подання яких встановлений ст. 96 ГПК України.
При цьому суд відхиляє посилання заявника на те, що відповідачем у справі в особі керівника визнано обставини погіршення майнового стану підприємства у наведених вище публікаціях в мережі Інтернет, з огляду на те, що такі обставини не є загальновідомими.
За висновком господарського суду, наведені у заяві, що розглядається, доказово непідтверджені припущення заявника про потенційну неможливість відповідача виконати майбутнє рішення суду не є достатньо обґрунтованими припущеннями, що майно (зокрема, грошові кошти тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути та/або зменшитись, тоді як арешт коштів на рахунках відповідача може призвести до перешкод у здійсненні господарської діяльності останнім та, в свою чергу, до погіршення майнового стану сторони.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 р. у справі № 910/3836/20.
Поряд з цим, суд відхиляє посилання заявника в якості підстави для задоволення заяви про забезпечення позову на те, що його правова позиція підтверджується судовими рішеннями в іншій справі № 911/1808/21, оскільки відповідна оцінка наданих заявником доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову, здійснюється судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин конкретної справи.
Також суд вважає за необхідне відзначити, що заявником не обґрунтовано та не доведено жодними доказами необхідності застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона відповідачеві здійснювати відчуження майна, у тому числі - шляхом передачі майна заявника до Фонду державного майна України, при майбутньому зверненні заявника до суду з позовом про стягнення грошових коштів. При цьому, заява, що розглядається судом, не містить жодних обґрунтувань наміру заявника звернутися до суду з позовом майнового характеру.
Відтак, оцінивши доведеність та обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості і співмірності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв'язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест" № 117 від 04.10.2021 р. (вх. № 313/21 від 25.10.2021 р.) про забезпечення позову, що подана до пред'явлення позову вказаним товариством до Державного підприємства "УКРСПИРТ" про стягнення заборгованості за договором поставки зернових культур.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 140, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест" № 117 від 04.10.2021 р. (вх. № 313/21 від 25.10.2021 р.) про забезпечення позову, що подана до пред'явлення позову вказаним товариством до Державного підприємства "УКРСПИРТ" про стягнення заборгованості за договором поставки зернових культур № 16-21-07 від 02.06.2021 р.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 25.10.2021 р.
Суддя В.М. Бабкіна