ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.10.2021Справа № 927/604/21
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Приватного підприємства "Агрофірма Кладьківка"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд"
про визнання недійсним договору
Представники сторін: не викликались.
Приватне підприємство «Агрофірма Кладьківка» звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" про визнання недійсним договору про електронний документообіг № 020720 від 01.07.2020, укладеного між приватним підприємством «Агрофірма Кладьківка» та ТОВ "Кернел-Трейд".
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2021 року передано справу № 927/604/21 за позовом приватного підприємства «Агрофірма Кладьківка» до товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" про визнання недійсним договору за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2021 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.
16.07.2021 до канцелярії суду позивач подав заява про усунення недоліків з доданими документами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Запропоновано відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов.
Вищезазначена ухвала суду отримана відповідачем 27.07.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01054 77596637.
16.08.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив.
19.08.2021 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про призначення експертизи.
20.08.2021 через канцелярію суду відповідач подав заперечення проти призначення експертизи.
25.08.2021 на виконання вимог ухвали суду від 21.07.2021 на адресу суду від відповідача надійшов супровідний лист з оригіналом договору №020720 від 01.07.2020.
Щодо клопотання позивача про призначення експертизи.
Дане клопотання обґрунтоване тим, що позивач зазначає, що підпис на Договорі про електронний документообіг №020720 від 01.07.2020 вчинений не директором ПП «Агрофірма «Кладьківка» Вилегжаніним Володимиром Івановичем, а іншою особою. Оскільки, предметом даної справи є визнання Договору про електронний документообіг №020720 від 01.07.2020 недійсним, а доводи Позивача ґрунтуються на тому, що вказаний договір Вилегжанін Володимир Іванович не підписував, підпис зроблено іншою особою, тому для з'ясування даної обставини необхідні спеціальні знання у сфері ідентифікації виконання рукописного тексту, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Згідно із положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно зі ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до п.1.1, 1.3. Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп'яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).
Об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.
Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.
Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов'язаними зі справою, так і не пов'язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням такої експертизи.
Суд зазначає, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування.
Відповідно до ч. 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Згідно з ч. 1 ст. 102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Таким чином, позивач був не позбавлений права на проведення почеркознавчої експертизи за його замовленням та подати висновок експерта до суду в порядку встановленому ст. 74 ГПК України.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі статтею 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Таким чином, експертиза не може мати для суду заздалегідь встановленої сили і має оцінюватися судом з урахуванням всіх встановлених обставин справи в сукупності з поясненнями сторін, як того вимагає стаття 86 ГПК України.
25.08.2021 на виконання вимог ухвали суду від 21.07.2021 на адресу суду від відповідача надійшов оригінал договору №020720 про електронний документообіг від 01.07.2020, на якому містяться підписи та відтиски печаток.
Відповідно до п. 6.1. даного договору Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє безстроково.
Відповідно до ч.1 ст. 58№ ГК України суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим.
Таким чином, оскільки, позивач всупереч вимогам ст. 74 ГПК України не надав суду доказів того, що договору №020720 про електронний документообіг від 01.07.2020 з його боку підписаний іншою особою, а не Вилегжаніним Володимиром Івановичем, не заперечував на тому, що відтиск печатки зроблено не печаткою позивача, не надав доказів на підтвердження втрати, викрадення печатки, або, що печатка іншим незаконним шляхом вибула з його володіння, не мотивовано неможливість самостійно надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, відсутністю почеркового матеріалу для проведення експертизи, а також, у зв'язку з тим, що висновок експерта не може мати для суду заздалегідь встановленої сили і має оцінюватися судом з урахуванням всіх встановлених обставин справи в сукупності з поясненнями сторін, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Враховуючи те, що Відповідач не скористалися наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В матеріалах справи наявний оригінал договору №020720 про електронний документообіг від 01.07.2020.
Відповідно до 1.1., 2.1., 6.1. даного договору предметом Договору є визнання документів, складених однією із Сторін в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) та переведених іншій Стороні засобами спеціальних програмних комплексів, що підтримують електронний документообіг (далі Система електронного та визнання Порядку електронного документообігу та Додатків до нього, які є невід'ємною частиною даного Порядку (надалі Порядок електронного документообігу). Даний Порядок розміщений на сайті http://kernel.ua/docs/.
Підготовка, підписання, пересилання та отримання документів в електронному вигляді здійснюється у відповідності із законодавством України, Порядком електронного документообігу, що розміщений на сайті http://kernel.ua/docs/.
Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє безстроково.
Відповідно до положень ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до частин 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України:
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Позовна заява обґрунтована тим, що договір №020720 про електронний документообіг від 01.07.2020 не підписувався директором позивача Вилегжаніним Володимиром Івановичем, оскільки, знаходився за межами кордону України, що підтверджується листом Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України №184/В-15797 від 14.12.2020, тому має бути визнаний недійсним на підставі ч. 3 ст. 203 ЦК України.
У листі Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України №184/В-15797 від 14.12.2020 зазначено, що Вилегжанін Володимир ІНФОРМАЦІЯ_1 документ (НОМЕР_1) 15.03.2020 о 16:23:56 виїхав за межі України, а повернувся лише 02.08.2020.
Суд критично оцінює дані доводи позивача, оскільки, в листі ДПС України №184/В-15797 від 14.12.2020 не зазначено по батькові, а лише - ім'я та прізвище. Не надано документів, що дата народження Вилегжаніна Володимира Івановича ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також доказів того, що документи НОМЕР_1, НОМЕР_2 ідентифікують особу Вилегжаніна Володимира Івановича (взагалі не надано жодних доказів для ідентифікації).
Тому доводи позивача про те, що саме Вилегжанін Володимир Іванович 15.03.2020 о 16:23:56 виїхав за межі України, а повернувся лише 02.08.2020 є необґрунтованими.
Навіть якщо припустити вірність тверджень позивача, що в момент підписання договору №020720 про електронний документообіг від 01.07.2020 Вилегжанін Володимир Іванович знаходився за межами України це не виключає можливість підписання даного договору також за межами України Вилегжаніним Володимиром Івановичем .
В обґрунтування позовних вимог Приватне підприємство "Агрофірма Кладьківка" зазначає, що відсутні факти подальшого схвалення договору №020720 про електронний документообіг від 01.07.2020.
Відповідно до положень ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
В той же час, судом встановлено, що разом з відзивом відповідач додав копії договорів поставки №П-0353/6/21 від 30.07.2020, №П-0351/6/21 від 28.07.2020, №П-0338/6/21 від 23.07.2020, №П-0378/6/21 від 31.08.2020 разом з додатковими угодами, видатковими накладними №122 від 04.08.2020, №119 від 30.07.2020, №113 від 27.07.2020, №176 від 15.09.2020, №177 від 16.09.2020, №178 від 17.09.2020, №179 від 19.09.2020, №180 від 20.09.2020, №184 від 20.09.2020, №181 від 22.09.2020, №193 від 22.09.2020, рахунки на оплату №29 від 04.08.2020, №28 від 30.07.2020, №46 від 15.09.2020, №47 від 16.09.2020, №48 від 17.09.2020, №49 від 19.09.2020, №50 від 20.09.2020, №51 від 22.09.2020, №52 від 20.09.2020 та податкові накладні.
Дані документи містять накладення кваліфікованих підписів чи печаток (КЕП) зі сторони Приватного підприємства "Агрофірма Кладьківка" Вилегжаніна Володимира Івановича .
Також в матеріалах справи містяться акти приймання - передачі №44 від 04.08.2020, №33 від 30.07.2020, №24 від 27.07.2020. Дані акти приймання - передачі підписані та скріплені печатками зі сторони позивача та відповідача.
Оскільки, договори поставки №П-0353/6/21 від 30.07.2020, №П-0351/6/21 від 28.07.2020, №П-0338/6/21 від 23.07.2020, №П-0378/6/21 від 31.08.2020 разом з додатковими угодами підписані сторонами шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів чи печаток (КЕП), на виконання даних договорів поставлявся товар, про що складені та підписані акти - приймання передачі, що свідчать про схвалення сторонами виконання умов договору №020720 про електронний документообіг від 01.07.2020.
Тому, аргументи позивача про відсутність фактів подальшого схвалення договору №020720 про електронний документообіг від 01.07.2020 є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем не доведено факт відсутності волевиявлення ПП "Агрофірма Кладьківка" на укладення договору №020720 про електронний документообіг від 01.07.2020 (не доведено факт підписання не Вилегжаніним В.І ) та встановлені судом факти наступного схвалення даного договору, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Агрофірма Кладьківка" про визнання договору №020720 від 01.07.2020 на підставі ч. 3 ст. 203, ст. 215 ЦК України є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 79, ст.129, ч.9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяС.М. Мудрий