ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.10.2021Справа № 910/13565/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, місто Київ, ВУЛИЦЯ ІЛЛІНСЬКА, будинок 8)
до проПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 102) стягнення страхового відшкодування у розмірі 21 335 грн. 79 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» (надалі також - «Відповідач») про стягнення страхового відшкодування у розмірі 21 335 грн. 79 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту «Прямий захист» №22935а0зг від 14.01.2020 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Мітсубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу (тролейбусу) «Т1902», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким скоєно ДТП, застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 711006220110001, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 року відкрито провадження у справі № 910/13565/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
02.09.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист про відсутність відомостей з ЄЦБД МТСБУ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2021 року витребувано від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» належним чином завірену копію Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів № 711006-2201-1000186, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» та ЛКП «Львівелектротранс».
05.10.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.08.2021 року була розміщена на офіційному веб-сайті http://reestr.court.gov.ua у Єдиному державному реєстрі судових рішень та шляхом надсилання на офіційні електронні адреси сторін ухвали про відкриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю фінансування видатків на оплату послуг з пересилання поштових відправлень.
Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, Суд приходить до висновку, що Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
02.01.2020 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Прямий захист» №231, предметом якого є страхування транспортного засобу «Мітсубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску. (а.с. 8-11)
Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2020 року по вул. Митрополита Андрія, 2 у м. Львові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Мітсубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Електрон Т19102», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що підтверджується Довідкою №3020357355332118 про дорожньо - транспортну пригоду. (а.с. 13)
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль марки «Мітсубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Постановою Галицького районного суду міста Львова від 03.02.2021 року у справі №461/11088/20 ОСОБА_2 , водія транспортного засобу «Електрон Т19102», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. (а.с. 14)
Звітом про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №173/21, складеним Суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , встановлено, що вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Мітсубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 21335 грн. 79 коп. (а.с.16-20)
Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Україна-ЛВА-ТУР» виставлено рахунок №738 від 28.12.2020 року на ремонт транспортного засобу «Мітсубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 25 694 грн. 23 коп. (а.с.21)
Відповідно до Страхового акту №ARX2689086 від 30.12.2020 року (а.с. 25) Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 25 694 грн. 23 коп., що підтверджується платіжним дорученням №737708 від 04.01.2021 року із зазначенням призначення платежу: «страхове відшкодування згідно акту №ARX2689086 від 30.12.2020, ОСОБА_1 ». (а.с. 26)
01.03.2021 року Позивач надіслав на адресу Відповідача заяву №ЕЛ_00012245 про відшкодування суми у розмірі 25 694 грн. 23 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист, накладної, фіскального чеку. (а.с.27-28) У відповідь на яку останній листом №590/1-юр від 04.06.2021 р. повідомив про відмову у виплаті страхового відшкодування, у зв'язку з ненаданням пошкодженого майна на огляд. (а.с.29)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 21 335 грн. 79 коп. відповідно до встановлених Договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів № 711006-2201-1000186 від 17.12.2018 року лімітів відшкодування по майну та франшизи.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що ні страхувальником, ні Позивачем не забезпечено можливості відповідачу провести огляд пошкодженого транспортного засобу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування наземного транспорту «Прямий захист» №231 від 02.01.2020 року, предметом якого є страхування транспортного засобу «Мітсубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, було відшкодовано на користь Страхувальника 25 694 грн. 23 коп.
Згідно зі ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, Суд зазначає, що до Позивача у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до особи, відповідальної за заподіяний збиток із залишком строку позовної давності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі №910/12500/17.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, вина особи, яка керувала транспортним засобом «Електрон Т19102», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку Постановою Галицького районного суду міста Львова від 03.02.2021 року у справі №461/11088/20, якою ОСОБА_2 , водія транспортного засобу «Електрон Т19102», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. (а.с. 14)
Відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").
Абзацом 18 статті 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Разом з цим, спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується лімітом відповідальності, встановленим в полісі (пункт 22.1 статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (статті 9, 12 Закону). Крім того, страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу (пункти 32.4, 32.7 статті 32 Закону).
Звітом про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №173/21, складеним Суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , встановлено, що вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Мітсубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 21335 грн. 79 коп. (а.с.16-20)
Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Україна-ЛВА-ТУР» виставлено рахунок №738 від 28.12.2020 року на ремонт транспортного засобу «Мітсубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 25 694 грн. 23 коп. (а.с.21)
Відповідно до Страхового акту №ARX2689086 від 30.12.2020 року (а.с. 25) Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 25 694 грн. 23 коп., що підтверджується платіжним дорученням №737708 від 04.01.2021 року із зазначенням призначення платежу: «страхове відшкодування згідно акту №ARX2689086 від 30.12.2020, ОСОБА_1 ». (а.с. 26)
Суд зазначає, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом №142/5/2092 від 24.11.2003 Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395.
Відповідно до п.7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових колісних транспортних засобів виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів.
Згідно з п.1.6 вищевказаної Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля «Мітсубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вбачається, що рік випуску автомобіля - 2007, а отже, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди (19.12.2020 року) строк експлуатації означеного автомобіля перевищував сім років.
Отже, з наявних в матеріалах справи документів Судом встановлено наявність підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу «Мітсубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , при визначенні розміру страхового відшкодування.
При визначенні розміру заподіяної шкоди у даному випадку Суд виходить із вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля «Мітсубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно із сумою, яка визначена у звіті про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №173/21, складеного Суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , що становить 21 335 грн. 79 коп., в якому враховано коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу.
Згідно з п.1.6 Методики відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів, а відповідно до п.2.3 Методики вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.
Відповідно до ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Судом встановлено, що 17.12.2019 року між ЛКП "Львівелектротранс" (страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» (страховик) було укладено Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів № 711006-2201-1000186. (а.с.48-50)
Згідно п. 3 Договору предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільна відповідальність якої застрахована за договором, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих третіх осіб внаслідок ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу та внаслідок якої настає цивільна відповідальність страхувальника/особи, відповідальність якої застрахована, за заподіяну забезпеченим транспортним засобом шкоду життю, здоров'ю та/або майну потерпілих третіх осіб. (п.4 Договору)
Відповідно до п.6 Договору забезпеченим транспортним засобом є «Електрон Т19102», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Франшиза 2000 грн. (п.7.3 Договору)
Строк дії Договору з 00.00 год. 21.12.2019 р. по 23:59 год. 20.12.2020 р. (п.9 Договору)
Отже, відповідач, як страховик винної особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у цьому випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Згідно зі статтею 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Оскільки Відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу «Мітсубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку, розрахованого у порядку, встановленому законодавством та ліміту відповідальності та за вирахуванням франшизи, яка відповідно до Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів № 711006-2201-1000186 від 17.12.2019 року становить 2000 грн. 00 коп., Суд приходить до висновку, що Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 19 335 грн. 79 коп. (21 335 грн. 79 коп. сума матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 2000 грн. франшизи)
Судом розглянуті та відхилені заперечення Відповідача щодо незабезпечення можливості відповідачу провести огляд пошкодженого транспортного засобу, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження звернення Відповідача до Позивача про надання на огляд транспортний засіб «Мітсубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Також Суд звертає увагу, що правовідносини Відповідача, які виникли з ЛКП "Львівелектротранс" на підставі договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів № 711006-2201-1000186, не є предметом розгляду у даній справі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 102, ідентифікаційний код юридичної особи 22868348) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, місто Київ, ВУЛИЦЯ ІЛЛІНСЬКА, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 20474912) страхове відшкодування у розмірі 19 335 (дев'ятнадцять тисяч триста тридцять п'ять) грн. 79 (сімдесят дев'ять) коп. та судовий збір у розмірі 2 057 (дві тисячі п'ятдесят сім) грн. 21 (двадцять одна) коп.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 25 жовтня 2021 року
Суддя О.В. Чинчин