ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.10.2021Справа № 910/6683/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Бабич М.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Адвокатського об'єднання "Стоїк"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Сузір'я"
про стягнення 138 776,20 грн,
Представники сторін:
від позивача: Іщенко Д.Ю.
від відповідача: Коваль Р.О.
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Адвокатського об'єднання "Стоїк" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Сузір'я" про стягнення 138 776,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання юридичних послуг від 01.11.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі на 31.05.2021.
27.05.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи та заява про збільшення позовних вимог.
28.05.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов.
31.05.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
У підготовче засідання 31.05.2021 з'явилися представники сторін.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив задовольнити клопотання представника позивача; поновити пропущений строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи докази, подані в підготовчому засіданні 31.05.2021.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив прийняти заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання представника позивача задовольнити, поновити пропущений строк для подання доказів, долучити докази, що надійшли до суду 27.05.2021, до матеріалів справи.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання про витребування доказів, долучене до позовної заяви, залишити без розгляду через непідтримання його представником позивача.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання представника позивача щодо витребування доказів в частинах 1,2,3,4,6,7 прохальної частини залишити без розгляду через не підтримання його позивачем, у задоволенні клопотання в частині п. 5 прохальної частини відмовити через необґрунтованість.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити перерву в підготовчому засіданні до 23.06.2021, встановити позивачу у строк протягом 5 днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, встановити відповідачу у строк протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив подати заперечення на відповідь на відзив.
07.06.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
10.06.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
У підготовче засідання 10.06.2021 з'явилися представники сторін.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив прийняти до розгляду заперечення на відповідь на відзив та долучити їх до матеріалів справи.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив поновити позивачу строк для подання клопотання про витребування доказів, задовольнити це клопотання частково, а саме: зобов'язати відповідача надати копії постанов про відкриття виконавчих проваджень №62906095, №62907638; копії заяв, на підставі яких були відкриті виконавчі провадження №62906095, №62907638; копії постанов про закінчення виконавчих проваджень №62906095, №62907638; копії заяв ПрАТ "СК "Сузір'я", на підставі яких були закінчені виконавчі провадження №62906095, №62907638; копії платіжних вимог, платіжних доручень, інших банківських документів, які підтверджують стягнення коштів із боржників у виконавчих провадженнях №62906095, №62907638 та перерахування стягнутих коштів на користь ПрАТ "СК "Сузір'я".
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, відкласти підготовче засідання на 04.08.2021.
У підготовче засідання 04.08.2021 з'явилися представники сторін.
Представник відповідача надав суду документи на виконання вимог ухвали від 10.06.2021.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 13.09.2021.
В судове засідання 13.09.2021 з'явилися представники сторін.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в судовому засіданні перерву до 11.10.2021.
В судовому засіданні 11.10.2021 представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у його задоволенні.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 11.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
01.11.2017 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Сузір'я" (Замовник) та Адвокатським об'єднанням "Стоїк" (Виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг (надалі також договір), за умовами п. 1.1 якого на підставі цього договору Виконавець зобов'язується надавати Замовнику юридичні послуги, а саме надавати юридичні поради, консультації, представляти інтереси в судах, органах виконавчої служби, в державних органах, тощо, а Замовник зобов'язується здійснювати оплату вказаних юридичних послуг.
За приписами пунктів 2.1, 2.2 договору, Виконавець зобов'язаний виконувати доручення своєчасно та якісно. При виконанні зобов'язань по цьому Договору Виконавець керується чинним в Україні законодавством та цим Договором.
Як встановлено у п. 3.1 договору, Замовник своєчасно забезпечує Виконавця всім необхідним для виконання зобов'язань по Договору (в т.ч. необхідними документами, довідками, іншою інформацією), видає працівникам Виконавця довіреності на право представництва інтересів Замовника, здійснює оплату всіх необхідних платежів за цим Договором, а також платежів, необхідних для розгляду справи (судовий збір, оплата експертиз, копіювання документів, тощо). Замовник зобов'язується надати Виконавцю всі документи, які необхідні для судового розгляду справи.
Як встановлено у пунктах 4.1, 4.2 договору, юридичні послуги, які надавались Виконавцем Замовнику, а також їх вартість визначаються Замовником та Виконавцем наприкінці кожного місяця та оформлюються актом про виконані роботи, який підписується обома сторонами. У разі, якщо послуги не надавались, то сторони можуть акти не складати. Оплата послуг проводиться протягом 10 банківських днів після підписання актів виконаних робіт та на їх підставі.
Витрати, понесені Виконавцем під час представництва інтересів Замовника по справі (судовий збір, вартість копіювання документів, тощо) підлягають компенсації Замовником Виконавцю в повному обсязі, такі витрати не входять до вартості юридичних послуг і компенсуються Замовником окремо на підставі виставленого рахунку - фактури та звіту Виконавця про такі понесені витрати.
У п. 4.3 договору сторони домовились, що остаточний гонорар по стягненню коштів із Боржників Замовника становитиме 35% від суми від суми фактично стягнутих коштів із таких боржників, якщо інше не буде обмовлене доповненнями до цього договору. Остаточно розмір гонорару сторони визначатимуть в актах виконаних робіт. При частковому стягненні боргів Замовник зобов'язується також пропорційно від кожної отриманої суми коштів в узгодженому із Виконавцем розмірі проводити виплату гонорару Виконавцю.
Сторони домовились, що у разі прострочення в оплаті винагороди за цим договором, на строк більш ніж двадцять календарних днів, Замовник зобов'язується сплатити Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. (п. 4.4 договору).
Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2018р. У разі згоди, сторони можуть продовжити дію цього договору на наступний період, про що має бути укладено додаткову угоду. (п. 6.1 договору).
Додатковою угодою № 1 сторони продовжили термін дію договору до 31.12.2019, а додатковою угодою № 2 - до 31.12.2020.
В межах умов договору сторонами підписано акти про виконані роботи (надані послуги) від 30.11.2017 на суму 5000,00 грн, від 29.12.2017 на суму 8365,00 грн, від 28.04.2020 на суму 6480,00 грн, від 28.04.2020 на суму 14 850,00 грн, від 31.07.2020 на суму 7 300,00 грн, які оплачені у повному обсязі відповідно до наданих платіжних доручень.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.10.2019 у справі №761/12131/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 08.07.2020, позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Сузір'я" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Сузір'я" заборгованість у розмірі 396 308,00 грн.
Працівники Адвокатського об'єднання "Стоїк" вели у суді справу №761/12131/18, зокрема, було вчинено такі дії:
- 28.03.2018 помічником адвоката АО «Стоїк» Іщенком Д.Ю. було підготовлено та подано позов;
- 04.07.2018 було проведено судове засідання за участю помічника адвоката АО «Стоїк» Коваля Р.О.;
- 25.10.2018 помічник адвоката АО «Стоїк» Іщенко Д.Ю. прибув до суду, де у зв'язку із неприбуттям відповідачів написав клопотання про розгляд справи без участі позивача, було ухвалено заочне рішення про задоволення позову;
- 27.11.2018 помічником адвоката АО «Стоїк» Іщенком Д.Ю. було підготовлено та подано заяву про виправлення описки у судов рішенні від 25.10.2018;
- 25.03.2019 помічником адвокатом АО «Стоїк» Васильєвим В.А. було підготовлено заперечення на заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення;
- 09.04.2019 було проведено судове засідання за участю помічника адвоката АО «Стоїк» Іщенка Д.Ю., на якому з формальних підстав заочне рішення від 25.10.2018 р. було скасовано і справу призначено до повторного розгляду;
- 23.07.2019 було проведено судове засідання за участю адвоката АО «Стоїк» Іщенка Д.Ю., яке було відкладено через неявку відповідачів;
- 22.10.2019 було проведено судове засідання за участю адвоката АО «Стоїк» Іщенка Д.Ю., за результатами якого позов було задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Сузір'я» заборгованість у розмірі 396 308,00 грн;
- 17.03.2020 адвокатом АО «Стоїк» Іщенком Д.Ю. було підготовлено відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ;
- 24.06.2020 в Київському апеляційному суді було проведено судове засідання за участю адвоката АО «Стоїк» Іщенка Д.Ю., яке б відкладено через необхідність новому адвокату ОСОБА_1 ознайомитися зі справою;
- 08.07.2020 в Київському апеляційному суді було проведено судове засідання за участю адвоката АО «Стоїк» Іщенка Д.Ю., за результатами якого було залишено без змін рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23.10.2019 у справі №761/12131/18;
- 11.08.2020 юрист АО «Стоїк» Пікалов В.С. отримав виконавчі листи по вказаній справі, які передані до ПрАТ «СК «Сузір'я» для передачі до виконавчої служби чи до приватного виконавця, оскільки подальше виконання рішення суду не становило складнощів, бо боржник мав на праві власності цінне нерухоме майно - квартиру, яка перебувала в іпотеці у відповідача
Надалі, 28.08.2020 ПрАТ «СК «Сузір'я» пред'явило виконавчі листи приватному виконавцю Журиду С.М., який відкрив виконавчі провадження №62906095 (щодо ОСОБА_1), № 62907638 (щодо ОСОБА_2 ).
В березні 2021 р. в рамках виконавчих проваджень №62906095, №62907638 боржники погасили всю суму боргу згідно судового рішення за день до торгів з продажу квартири, яка перебувала в іпотеці.
За твердженнями позивача, оскільки внаслідок тривалої юридичної роботи, яку з березня 2018 року проводило АО «Стоїк», із боржників ОСОБА_1 фактично було стягнуто 396 308,00 грн, відповідно до 4.3 Договору про надання юридичних послуг від 01.11.2017 ПрАТ «СК «Сузір'я» має сплатити на користь АО «Стоїк» гонорар успіху у розмірі 138 707,80 грн (396 308,00 х 0,35).
09.04.2021 позивач направив відповідачу вимогу про сплату гонорару у розмірі 138 707,80 грн та підписання акту виконаних робіт по цьому гонорару разом з примірниками актів про виконані роботи (надані послуги) від 09.04.2021 (описи вкладення у цінний лист, накладні та фіскальні чеки від 09.04.2021).
Оскільки відповіді на вказану вимогу відповідачем не надано, обов'язок зі сплати гонорару у розмірі 138 707,80 грн не виконано, позивач звернувся до суду із цим позовом про стягнення з відповідача вказаної суми коштів, а також (відповідно до заяви про збільшення позовних вимог) 3% річних у розмірі 410,42 грн та пені у розмірі 2052,11 грн за період прострочення здійснення оплати.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі також - Закон).
Відповідно до ст. 1 Закону адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ч. 3 ст. 4 вказаного Закону, адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Аналогічної правової позиції щодо правової природи договору про надання правової допомоги дотримується Верховний Суд у додатковій постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Як встановлено судом, у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала справа №761/12131/18 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Сузір'я" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 396 308,00 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.10.2019 у справі №761/12131/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 08.07.2020, позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Сузір'я" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Сузір'я" заборгованість у розмірі 396 308,00 грн.
Матеріалами вказаної цивільної справи, зокрема, заявами сторони, процесуальними документами, протоколами судових засідань підтверджується, що правову допомогу у суді першої та апеляційної інстанцій при розгляді цієї справи Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Сузір'я" надавали працівники Адвокатського об'єднання "Стоїк" Іщенко Денис Юрійович та Коваль Ростислав Олександрович , які діяли від імені Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Сузір'я" на підставі відповідних довіреностей, виданих останнім. Це власне і узгоджується з п. 3.1 договору, відповідно до якого серед зобов'язань замовника є видача працівникам виконавця довіреності на право представництва інтересів замовника.
На підтвердження перебування вказаних осіб у трудових відносинах з позивачем останнім надано до суду контракт від 01.11.2017, укладений між Адвокатським об'єднанням "Стоїк" та Ковалем Р.О. , а також скріншот електронної трудової книжки Іщенка Д.Ю .
Надання юридичних послуг позивачем та їх прийняття відповідачем, зокрема, по справі ОСОБА_1, підтверджується актами про виконані роботи (надані послуги) від 28.04.2020 на суму 6480,00 грн та від 31.07.2020 на суму 7300,00 грн, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.
Юридичні послуги за вказаними актами оплачені відповідачем у повному обсязі відповідно до платіжних доручень № 417 від 29.04.2020 та № 599 від 22.07.2020.
З поданих доказів судом встановлено, а відповідач не заперечує, що 16.03.2021 ОСОБА_1 було сплачено Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Сузір'я" кошти у сумі 396 308,00 грн з призначенням платежу «Сплата боргу зг. Постанови Київс.апеляц.Суду по справі №761/12131/18 від 08.07.2020р. без ПДВ.».
16.03.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Журидом Сергієм Миколайовичем винесено постанову про закінчення виконавчих проваджень № 62907638 та № 62906095 з виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду міста Києва № 761/12138/18 від 11.08.2020 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Сузір'я" заборгованості у розмірі 396 308,00 грн, з огляду на надходження заяви стягувача про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним погашенням боргу.
У зв'язку з отриманням відповідачем вказаної суми коштів 09.04.2021 позивач направив відповідачу вимогу про сплату остаточного гонорару на підставі п. 4.3 договору у розмірі 138 707,80 грн, що становить 35% від суми стягнутих коштів, та підписання акту виконаних робіт по цьому гонорару разом з примірниками актів про виконані роботи (надані послуги) від 09.04.2021 (описи вкладення у цінний лист, накладні та фіскальні чеки від 09.04.2021). Вказані документи відповідач отримав 13.04.2021 згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до поданих відповідачем доказів, він надав відповідь № 34 від 19.04.2021 про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача, оскільки: у примірнику акта від 09.04.2021 є ряд неточностей, а саме: здійснено посилання на не чинний Договір про надання юридичних, послуг від 01.11.2017 (строк дії якого закінчився ще 31.12.2020); не вказано, які саме роботи чи послуги надано АО «Стоїк», як виконавцем, на користь Товариства, як замовника, саме щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПрАТ «СК «Сузір'я» у розмірі 396 308,00 грн; не зазначено жодних правових підстав та не надано жодних документів на підтвердження наявності будь-якого замовлення Товариством в АО «Стоїк» юридичних послуг по стягненню боргу у розмірі 396 308,00 грн. з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПрАТ «СК «Сузір'я»; не додано жодних документів підтверджуючих надання АО «Стоїк» у 2021 будь-яких юридичних послуг Товариству. У зв'язку з цим відповідач просив надати відповідні підтверджуючі документи з метою з'ясування наявності будь-яких наданих та неоплачених послуг. (опис вкладення у цінний лист, накладна та фіскальний чек від 19.04.2021).
Заперечуючи наразі проти задоволення позовних вимог, відповідач у відзиві зазначає, зокрема, що ним не замовлялися послуги у позивача щодо стягнення коштів з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 396 308,00 грн на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Сузір'я"; позивачем не надавалося жодних послуг Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Сузір'я"; у відповідача відсутні боргові зобов'язання перед позивачем, які і відсутні правові підстави та обов'язок виплати вказаної у позові суми позивачу.
Однак, суд не погоджується із запереченнями відповідача та вважає, що він зобов'язаний сплатити позивачу заявлену суму коштів, з огляду на таке.
Так, у п. 4.3 договору про надання юридичних послуг від 01.11.2017 сторони погодили, що остаточний гонорар по стягненню коштів із Боржників Замовника становитиме 35% від суми від суми фактично стягнутих коштів із таких боржників, якщо інше не буде обмовлене доповненнями до цього договору. Остаточно розмір гонорару сторони визначатимуть в актах виконаних робіт. При частковому стягненні боргів Замовник зобов'язується також пропорційно від кожної отриманої суми коштів в узгодженому із Виконавцем розмірі проводити виплату гонорару Виконавцю.
Відповідно до наведеного положення договору відповідач погодився виплатити адвокатському об'єднанню як винагороду вказаний відсоток від стягнутої з боржників, у даному випадку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , грошової суми, що за своєю правовою природою є так званим «гонораром успіху», який адвокат (адвокатське об'єднання) має право отримувати за надану правничу (правову) допомогу, розмір якого чинним законодавством не обмежений та визначається договором про надання правової допомоги між адвокатом та клієнтом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначила, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання.
Зазначений висновок відповідає позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» тлумачить «гонорар успіху» як домовленість, згідно з якою клієнт зобов'язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§ 55).
При цьому, доводи відповідача в обґрунтування відсутності підстав для сплати суми гонорару про те, що позивач не надавав йому послуги по стягненню коштів з ОСОБА_1 суд відхиляє, оскільки за положеннями договору участь виконавця у стягненні не є умовою сплати вказаного гонорару та не ставиться у залежність від цього, фактично це є платою за сам результат, досягнення якого пов'язується саме із отриманням відповідачем коштів від боржників.
За переконанням суду, всупереч доводам відповідача, вказаний пункт договору в частині формулювання визначення суми остаточного гонорару «від суми фактично стягнутих коштів із таких боржників» слід тлумачити як фактичне надходження коштів від боржників на користь стягувача, а не виключно примусове стягнення в ході виконавчого провадження, оскільки таке тлумачення позбавляє вказану договірну умову будь-якого правового сенсу.
Тож, суд вважає, що добровільна сплата боржником коштів на користь позивача у даному випадку підпадає під дію вказаного положення договору, яке є дійсним. Доказів протилежного, зокрема, визнання недійсним вказаного пункту, матеріали справи не містять.
Зважаючи на обов'язковість укладеного між сторонами договору, з умовами якого вільно та на власний розсуд та ризик погодився відповідач, зокрема, в частині його пункту 4.3, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача остаточного гонорару у розмірі 138 707,80 грн.
Суд також відхиляє заперечення відповідача про те, що він не замовляв у позивача послуг саме по стягненню коштів з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 396 308,00 грн в межах виконавчого провадження, оскільки, як встановлено вище, це не є умовою сплати гонорару в розумінні п. 4.3 договору.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Ураховуючи викладені обставини у своїй сукупності, суд зазначає, що позивач довів перед судом відповідними засобами доказування наявність законних підстав для стягнення з відповідача суми гонорару у розмірі 138 707,80 грн.
При цьому, оскільки у п. 4.1 договору строк виконання зобов'язання з оплати послуг пов'язується з підписанням актів виконаних робіт, а у даному випадку акт про виконані роботи (надані послуги) від 04.04.2021 безпідставно не підписаний відповідачем, строку його підписання або ж надання відповідачем відмови від підписання договором не визначено, суд погоджується з позивачем, що при встановленні строку виконання зобов'язання відповідача зі сплати остаточного гонорару слід керуватися ч. 2 ст. 530 ЦК України, у зв'язку з чим гонорар мав бути сплачений до 20.04.2021 включно.
З урахуванням наведеного, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 410,42 грн за період прострочення з 21.04.2021 по 26.05.2021.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013).
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд зазначає, що вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню у заявленому позивачем обсязі.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 2052,11 грн за період прострочення з 21.04.2021 по 26.05.2021.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У п. 4.4 договору сторони домовились, що у разі прострочення в оплаті винагороди за цим договором, на строк більш ніж двадцять календарних днів, Замовник зобов'язується сплатити Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.
Перевіривши розрахунок пені, суд зазначає, що вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню у заявленому позивачем обсязі.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та задоволенню підлягають у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Сузір'я" (вул. Гарматна, 6, м. Київ, 03067, ідентифікаційний код 22891956) на користь Адвокатського об'єднання "Стоїк" (вул. Дарвіна, 5, м. Київ, 01024, ідентифікаційний код 34809152) борг у розмірі 138 776,20 грн, 3% річних у розмірі 410,42 грн, пеню у розмірі 2052,11 грн та судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 25.10.2021
Суддя Т. Ю. Трофименко