ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
м. Київ
23.10.2021Справа №910/15577/21
За позовомПриватного підприємства "Валента"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Завод Київкомбікорм"
простягнення 18 495 877,04 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Ухвалу постановлено у письмовому провадженні.
У вересні 2021 року Приватне підприємство "Валента" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Київкомбікорм" про стягнення 18 495 877,04 грн.
В обґрунтування позовних вимог Приватне підприємство "Валента" стверджує, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Київкомбікорм" наявна заборгованість з оплати поставлених позивачем за Договором поставки соєвої олії №20/КК від 05.03.2019 та за Договором поставки макухи соєвої №21/КК від 05.03.2019 у період з травня по жовтень 2020 року товарів у загальному розмірі 15 752 281,60 грн.
Крім того, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 787 614,08 грн., 3% річних у розмірі 465 064,10 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 490 917,26 грн., нарахованих за порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Київкомбікорм" своїх грошових зобов'язань за вказаними договорами.
У змісті позовної заяви Приватним підприємством "Валента" викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач вказує, що поніс судові витрати на оплату судового збору у розмірі 277 438,16 грн. та очікує понести витрати на оплату правової допомоги у розмірі 96 120,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 відкрито провадження у справі №910/15577/21; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи; підготовче засідання призначено на 12.10.2021
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 відкладено підготовче засідання на 02.11.2021.
21.10.2021 через відділ діловодства суду від Приватного підприємства "Валента" надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Київкомбікорм", що належить йому на праві власності, в межах суми стягнення - 18 495 877,04 грн., а саме: на цілісний майновий комплекс загальною площею 22 145,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 98. А також позивач просить суд заборонити відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з відчуження, обтяження та звернення стягнення як на предмет іпотеки щодо вказаного нерухомого майна та заборонити суб'єктам державної реєстрації вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на майно та їх обтяжень.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у її задоволенні з огляду на наступне.
Приписами ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").
Тобто, з метою збалансування інтересів сторін у справі законодавцем визначено умови, за яких постановлення ухвали про забезпечення позову є правомірним, а саме - наявність обставин, які прямо свідчать, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. А тому відсутність доказів на підтвердження таких умов та вжиття заходів до забезпечення позову на підставі лише припущень матиме наслідком порушення прав та інтересів особи, щодо якої вжиті такі заходи.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.11.2011.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на наявність багатьох судових рішень про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Київкомбікорм" боргу у сукупному розмірі понад 53 854 806,66 грн. та намагання виконавців в межах виконавчих проваджень з виконання відповідних рішень реалізувати цілісний майновий комплекс загальною площею 22 145,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 98.
Однак, вказані обставини не свідчать про вчинення саме відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Більше того, вжиття всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів для виконання рішення суду, в тому числі шляхом реалізації нерухомого майна боржника на аукціоні, є обов'язком виконавця, оскільки в силу норм прямої дії - ч. 1 ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Натомість у разі задоволення даної заяви фактично буде вчинено перешкоду для виконання рішень судів, які набрали статусу остаточних судових рішень, та як наслідок порушено права інших кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Київкомбікорм" на виконання прийнятих на їх користь судових рішень.
В свою чергу держава повинна забезпечувати виконання судового рішення у визначеному законом порядку (ч. 2 ст. 129-1 Конституції України), а не вчиняти дії, які б могли перешкодити у його виконанні.
Жодних правових підстав вважати, що у разі задоволення даного позову вимоги Приватного підприємства "Валента" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Київкомбікорм" підлягають першочерговому виконанню ніж підтверджені судовими рішеннями вимоги інших кредиторами відповідача, немає.
Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
З конструкції частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.
Крім того, сам по собі факт наявності у відповідача підтвердженої судовими рішеннями кредиторської заборгованості більш ніж на 53 мільйони гривень, в даному випадку не може слугувати єдиною підставою для вжиття заходів забезпечення позову, які фактично будуть мати наслідком втручання у право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Київкомбікорм", оскільки зігдно наявної у вільному доступі в мережі Інтернет фінансової звітності відповідача за 2020 рік вбачається, що його активи складають 110 083 000,00 грн. До того ж, лише розмір статутного капіталу відповідача - 23 116 000,00 грн. перевищує розмір вимог позивача у даній справі.
Посилання позивача на імовірне незадовільне фінансове становище групи компаній "Агромарс" також у даному випадку не може слугувати підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки, по-перше, кожне із підприємств, які входять до групи компаній "Агромарс" є самостійними юридичними особами, які самостійно відповідають за здійснення ними своєї господарської діяльності та самостійно несуть ризики такої діяльності. Відповідно наявність фінансових проблем у одного підприємства не свідчить про наявність фінансових проблем у всіх підприємств групи компаній. По-друге, скрутне фінансове становище (тим більше з огляду на поширення у 2020 році у світі пандемії) не свідчить про вчинення будь-яких дій боржником з метою ухилення від виконання рішення суду в разі задоволення прозову.
Таким чином, оскільки у заяві про забезпечення позову фактично не наведено, жодних дій, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення позивачем вимоги чи подання позову до суду, в той час як задоволення такої заяви буде мати наслідком перешкоджання іншим кредиторам Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Київкомбікорм" одержати виконання прийнятих на їх користь судових рішень, то суд приходить до висновку, що заява Приватного підприємства "Валента" про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Приватного підприємства "Валента" про вжиття заходів забезпечення позову відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (23.10.2021) та може бути оскарження протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.
Суддя Р.В. Бойко