ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.10.2021Справа № 910/13202/21
Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврофактор"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Беріка"
простягнення 183 016 грн 10 коп.
Представники сторін:не викликались
12.08.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврофактор" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" про стягнення 183 016 грн 10 коп. заборгованості за договором поставки від 16.01.2018 № П 6751, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Беріка", в тому числі: 160 155 грн 90 коп. основної заборгованості, 9 733 грн 50 коп. інфляційних втрат, 2 762 грн 70 коп. 3 % річних та 10 364 грн 00 коп. пені.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Беріка" договору поставки від 16.01.2018 № П 6751 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого товару, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 160 155 грн 90 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань позивачем нараховано 9 733 грн 50 коп. інфляційних втрат, 2 762 грн 70 коп. 3 % річних та 10 364 грн 00 коп. пені. При цьому, 19.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК Єврофактор" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Беріка" укладеного договір генерального факторингу № 019-17 Ф, предметом якого є відступлення грошової вимоги до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" згідно договору поставки від 16.01.2018 № П 6751.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2021 відкрито провадження у справі № 910/13202/21 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Беріка".
08.09.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив та клопотання про проведення судового засідання.
За змістом частин 5 та 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на те, що предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (до 227 000 грн), а також для повного та всебічного встановлення обставин справи не вимагається проведення судового засідання з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
16.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Беріка" (постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" (покупець за договором) укладено договір поставки № П 6751 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти покупцеві в зазначену ним торгову точку та/або на склад покупця (далі - об'єкт покупця) продукцію, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати продукцію, перелічену в специфікації (додаток № 1 до договору) та замовлену в обсягах і на умовах, передбачених цим договором (далі - товар). Постачальник погоджується на заповнення форми специфікації покупця. Замовлення здійснюються покупцем за його необхідністю та покупець не може бути змушений здійснювати примусове замовлення товару. Замовлення товару є правом, а не обов'язком покупця. Точний обсяг і асортимент товарів, що придбаються покупцем, визначаються в замовленнях покупця на придбання окремих партій товарів (далі - замовлення).
Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. договору вартість (ціна) договору складається з загальної суми товарів придбаних у постачальника за даним договором та за цінами згідно специфікації.
Асортименти товарів, що поставляються, і ціни на товари встановлюються в специфікації (додаток № 1 до даного договору). Постачальник погоджується на заповнення форми специфікації покупця. Кількість партії товару, що повинна бути поставлена покупцю вказується в узгодженому сторонами замовленні.
Ціна товарів сформована відповідно до звичайних та ринкових цін на території України з урахуванням умов, що відповідають нормам Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів (далі - Правила Інкотермс - 2010), зазначених в даному договорі, відповідно до яких здійснюється поставка товарів покупцю та включає вартість доставки товарів покупцю.
У пункті 2.6. договору визначено, що остаточно узгоджені у специфікації асортимент і ціна товарів, які поставляються з урахуванням знижок і змінених цін, вказуються в товаросупровідних документах (видаткових (товарних) накладних, товарно-транспортних накладних тощо).
За змістом пункту 3.1. договору (в редакції додаткової угоди від 01.01.2020 № 1/2020) постачальник не є товаровиробником агропромислового комплексу і згоден на оплату поставлених покупцю товарів з відстрочкою 60 календарних днів з дати прийому товару за наявності належним чином заповненої товарної накладної, але не раніше першого четверга, що слідує за датою спливу строку платежу. Якщо такий четвер припадає на вихідний/святковий день, то вищезазначений платіж здійснюється на найближчий четвер, що слідує за ним.
Відповідно до пункту 5.1. договору постачальник поставляє, а покупець приймає та оплачує товари у відповідності із замовленням, розміщеним покупцем і підтвердженим постачальником. Замовлення здійснюються покупцем за його необхідністю та покупець не може бути змушений здійснювати примусове замовлення товару.
У пункті 5.5. договору зазначено, що замовлення вважається повністю виконаним у випадку, якщо в результаті прийому товару на об'єкт покупця, визначена повна відповідність прийнятого покупцем товару між підтвердженим замовленням, товарною накладною та фактичною поставкою товару.
Згідно з пунктом 6.2. договору момент прийому товарів у накладній на товари складеній в паперовому вигляді підтверджується відповідною відміткою покупця в накладній на товари, що містить дату та час прийому товарів, які були поставлені. Момент прийому товарів у накладній на товари складеній в електронному вигляді підтверджується датою та часом накладення електронного цифрового підпису представником покупця у накладній на товари. У випадку невідповідності поставленого товару замовленню покупець складає та підписує акт невідповідності в паперовому вигляді. Про складання акту невідповідності робиться відмітка у товаросупровідних документах. З боку постачальника акт повинен підписати його представник відповідальний за доставку товару.
Постачальник підтверджує, що особа, яка здійснила доставку товару покупцеві, є належним представником постачальника та має всі необхідні повноваження для підписання актів невідповідності. Дані повноваження підтверджуються фактом поставки товару та переданням товаросупровідних документів покупцеві, а також належними документами на представника, відповідно яких йому надані такі повноваження, такі документи можуть бути надані на вимогу покупця. У випадку складання актів невідповідності прізвище такої особи зазначається в акті.
Даний договір діє з дати підписання по 31.12.2020 включно, а в частині виконання зобов'язань сторонами - до повного і належного їх виконання. У разі якщо сторони виявлять бажання продовжити свої правовідносини в наступному році, вони повинні укласти про таке новий договір поставки на 2021 рік. Якщо сторони не укладуть новий договір поставки з 01.01.2021, то дія даного договору буде автоматично подовжена до моменту укладення нового договору поставки, але не довше ніж по 31.03.2021 включно (пункт 18.1. договору (в редакції додаткової угоди від 01.01.2020 № 1/2020).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами поставки.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).
Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки від 16.01.2018 № П 6751 третя особа поставила, а відповідач прийняв товар відповідно до наявних в матеріалах справи підписаних між сторонами належним чином засвідчених копій товарних накладних:
від 30.09.2020 № РН-БР-1/0002222 на суму 25 748 грн 58 коп.
від 07.10.2020 № РН-БР-1/0002277 на суму 24 873 грн 30 коп.
від 15.10.2020 № РН-БР-1/0002318 на суму 20 044 грн 98 коп.
від 21.10.2020 № РН-БР-1/0002342 на суму 26 357 грн 88 коп.
від 28.10.2020 № РН-БР-1/0002375 на суму 2 540 грн 88 коп.
від 04.11.2020 № РН-БР-1/0002402 на суму 6 549 грн 84 коп.
від 11.11.2020 № РН-БР-1/0002423 на суму 5 509 грн 56 коп.
від 02.12.2020 № РН-БР-1/0002468 на суму 12 704 грн 40 коп.
від 09.12.2020 № РН-БР-1/0002550 на суму 10 163 грн 52 коп.
від 16.12.2020 № РН-БР-1/0002591 на суму 14 031 грн 36 коп.
від 23.12.2020 № РН-БР-1/0002646 на суму 6 549 грн 84 коп.
від 30.12.2020 № РН-БР-1/0002675 на суму 5 081 грн 76 коп.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Беріка" договору поставки від 16.01.2018 № П 6751 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару згідно вищенаведених накладних, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 160 155 грн 90 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати товару на суму 160 155 грн 90 коп.
19.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК Єврофактор" (фактор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Беріка" (клієнт за договором) укладено генеральний договір факторингу № 019-17 Ф (далі - договір факторингу), відповідно до умов якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові своє право грошових вимог до боржників, найменування та реквізити яких вказуються у додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною (надалі боржник/боржники) та здійснювати факторові плату за користування фінансуванням.
Умовами пунктів 2.2., 2.3., 2.4. договору визначено, що клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до боржників за продукцію, поставлену з умовою відстрочки платежу або інших умовах вказаних у додаткових угодах до цього договору.
Клієнт відступає факторові свої грошові вимоги до боржників з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. При цьому, клієнт зобов'язується повернути факторові грошові кошти, надані йому у розпорядження фактором, у випадку, якщо боржник/боржники не виконають грошові вимоги, право яких відступається клієнтом під фінансування і які пред'явлені до виконання фактором.
Сторони дійшли згоди, що при виконанні цього договору може застосовуватися закритий (прихований) вид факторингу. При застосуванні вказаного виду факторингу, боржники зобов'язані виконати грошові вимоги, здійснивши платежі на обумовлений в п. 6.13 цього договору поточний рахунок клієнта, у момент настання строку платежу за зобов'язаннями боржників перед клієнтом відповідно до основних договорів. При цьому, клієнт несе солідарну відповідальність за невиконання або неналежне виконання боржниками грошових вимог, право яких відступається і які пред'явлені фактором до виконання, відповідно до порядку та умов, визначених цим договором.
У пунктах 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.5. договору сторонами погоджено, що клієнт відступає факторові грошові вимоги до боржників за грошовими зобов'язаннями, які виникли згідно з основними договорами, за узгодженими фактором накладними та рахунками-фактурами, номери та дати яких вказуються у додаткових угодах до цього договору, укладених між сторонами, які є його невід'ємною частиною.
Договірна сума вказується у додаткових угодах до цього договору, які укладаються між сторонами.
Строк платежу договірної суми визначається з урахуванням умов основного договору, за яким виникло грошове зобов'язання боржника перед клієнтом, та вказується у додаткових угодах до цього договору, укладених між сторонами.
Відступлення права грошової вимоги у зобов'язанні за основним договором від клієнта до фактора відбувається у момент укладання між сторонами додаткових угод до цього договору.
У момент укладання між сторонами додаткових угод до цього договору, клієнт передає факторові документи, що засвідчують право клієнта відступити право грошової вимоги за основним договором та дійсність цієї грошової вимоги, в т.ч. розрахункові документи та документи, що підтверджують здійснення поставки (в додаткових угодах вказуються реквізити цих документів), а саме: оригінал або нотаріально засвідчену копію основного договору, укладеного між клієнтом та боржником, на підставі якого здійснено поставку продукції з умовою відстрочки платежу; оригінали видаткових накладних, рахунків-фактур; оригінал специфікації; оригінали довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей та інших документів, що підтверджують здійснення поставки.
За змістом пунктів 3.6. - 3.10. договору розрахункові та інші документи повинні бути оформлені належним чином, інакше фактор має право відмовити клієнтові у їх прийнятті та вимагати від клієнта усунути всі недоліки протягом 2 (двох) календарних днів.
Фактор надає фінансування клієнту траншами. Розмір кожного траншу визначається у додаткових угодах до цього договору, укладених між сторонами. Загальна сума фінансування, яке фактор надає клієнтові за цим договором, складає суму всіх траншів, перерахованих згідно додаткових угод до цього договору, укладених між сторонами.
Фактор надає фінансування клієнту після отримання фактором належно оформлених документів, перераховуючи клієнтові черговий транш у сумі відповідно до додаткових угод, без ПДВ, та у строк, зазначений у додаткових угодах, укладених між сторонами.
Строк, на який фактор надає клієнтові кожен транш фінансування, вказується в додаткових угодах до цього договору, укладених між сторонами.
Якщо строк, на який фактор надає клієнтові кожен транш фінансування, у відповідній додатковій угоді до цього договору не вказаний, то останній термін належного виконання зобов'язання щодо сплати боргу клієнта перед фактором у повному обсязі, визначається строком платежу договірної суми, який вказується у додатковій угоді до цього договору, відповідно до якої відбулося відступлення права грошової вимоги до боржника, збільшеного на строк вказаний у пункті 4.2. цього договору.
Пунктом 3.11. договору зазначено, що у випадку надходження грошових сум від боржника, в платіжному дорученні яких вказане невірне призначення платежу, або якщо із вказаного призначення платежу не є очевидним за якою саме видатковою накладною погашається боржником заборгованість, фактор, потягом 5 (п'яти) банківських днів перераховує зазначені грошові суми клієнтові, за винятком наступних випадків:
3.11.1 якщо станом на дату надходження вказаних у п. 3.11. цього договору грошових сум від боржника, до найближчої дати сплати за будь-якою з видаткових накладних, які складають грошову вимогу відступлену клієнтом факторові до цього боржника та які вказані у додаткових угодах до цього договору, укладених між сторонами, залишається менше ніж 20 (двадцять) календарних днів. В цьому випадку фактор в односторонньому порядку має право спрямувати отримані грошові суми в рахунок погашення такої грошової вимоги;
3.11.2. якщо станом на дату надходження вказаних у п. 3.11. цього договору грошових сум від боржника, клієнт має прострочення будь-якого із платежів, які клієнт зобов'язаний сплатити відповідно до будь-якого з наступних пунктів 4.3, 4.4., 5.6, 5.9, 6.3, 6.5, 7.6, 9.5, 9.6, 9.7, 9.8 цього договору, у випадку настання відповідних умов, зазначених у цих пунктах. В цьому випадку фактор має право спрямувати отримані грошові суми в рахунок погашення такої заборгованості.
3.11.3 в інших випадках наявності будь-якої заборгованості боржника та/або клієнта перед фактором, строк стягнення якої вже настав, або має наступити не більше, ніж через 20 (двадцять) календарних днів.
У пункті 3.12. договору зазначено в силу цього договору боржники зобов'язані виконати грошові вимоги, здійснивши платежі факторові, або на обумовлений в п. 6.13. цього договору поточний рахунок клієнта, у випадках, передбачених п. 2.4. цього договору, у момент настання строку платежу договірної суми за зобов'язаннями боржників перед клієнтом відповідно до основних договорів. При цьому, клієнт несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання боржниками грошових вимог, право яких відступається і які пред'явлені фактором до виконання.
Відповідно до пункту 3.14. договору після повного виконання взаємних зобов'язань сторін за кожною додатковою угодою, укладеною між сторонами відповідно до цього договору, фактор повертає клієнтові оригінали розрахункових та інших документів, зазначених у п. 3.5. цього договору, окрім тих, які необхідні для виконання взаємних зобов'язань сторін за іншими додатковими угодами (основний договір, генеральна довіреність тощо), які повертаються після повного виконання взаємних зобов'язань сторін за цими додатковими угодами. Фактор повертає клієнтові оригінали зазначених у цьому пункті документів на підставі акту приймання-передачі, який засвідчується підписами керівників/уповноважених представників та печатками клієнта та фактора. Фактор повертає клієнтові оригінали зазначених у цьому пункті документів один раз на місяць, в останню п'ятницю місяця, а якщо остання п'ятниця припадає на неробочий день - у наступний робочий день. На письмову вимогу клієнта фактор повертає оригінали зазначених у цьому пункті документів у погоджений сторонами строк.
У пункті 6.1. договору зазначено, що клієнт зобов'язаний відповідно до умов цього договору надіслати боржникові письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові. Протягом 2 (двох) календарних днів після укладання між сторонами додаткових угод до цього договору, клієнт рекомендованим листом повідомляє боржника про відступлення свого права грошової вимоги факторові, у повідомленні визначає грошову вимогу, яка підлягає виконанню та називає фактора, у якому боржник повинен здійснити платіж та платіжні реквізити фактора, за якими боржник зобов'язаний здійснювати платежі.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017. Цей договір є пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо сторони не виявили бажання припинити договір, а також продовжують виконувати зобов'язання за цим договором, зокрема укладати нові додаткові угоди, предметом яких є відступлення клієнтом права грошової вимоги факторові (пункти 13.1., 13.2. договору).
Додатковою угодою від 30.09.2020 № 679 до генерального договору факторингу від 19.06.2017 № 019-17 Ф сторонами погоджено, що клієнт відступає факторові майбутню грошову вимогу до боржника - Товариство обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" за грошовими зобов'язаннями, які виникли відповідно до договору поставки № П6751 від 16.01.2018 (далі - основний договір) за видатковою накладною від 30.09.2020 № РН-БР-1/0002222 на суму 25 748 грн 58 коп.
Додатковою угодою від 07.10.2020 № 683 до генерального договору факторингу від 19.06.2017 № 019-17 Ф сторонами погоджено, що клієнт відступає факторові майбутню грошову вимогу до боржника - Товариство обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" за грошовими зобов'язаннями, які виникли відповідно до договору поставки № П6751 від 16.01.2018 (далі - основний договір) за видатковою накладною від 07.10.2020 № РН-БР-1/0002277 на суму 24 873 грн 30 коп.
Додатковою угодою від 19.10.2020 № 699 до генерального договору факторингу від 19.06.2017 № 019-17 Ф сторонами погоджено, що клієнт відступає факторові майбутню грошову вимогу до боржника - Товариство обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" за грошовими зобов'язаннями, які виникли відповідно до договору поставки № П6751 від 16.01.2018 (далі - основний договір) за видатковою накладною від 15.10.2020 № РН-БР-1/0002318 на суму 20 044 грн 98 коп.
Додатковою угодою від 26.10.2020 № 700 до генерального договору факторингу від 19.06.2017 № 019-17 Ф сторонами погоджено, що клієнт відступає факторові майбутню грошову вимогу до боржника - Товариство обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" за грошовими зобов'язаннями, які виникли відповідно до договору поставки № П6751 від 16.01.2018 (далі - основний договір) за видатковою накладною від 21.10.2020 № РН-БР-1/0002342 на суму 26 357 грн 88 коп.
Додатковою угодою від 02.11.2020 № 707 до генерального договору факторингу від 19.06.2017 № 019-17 Ф сторонами погоджено, що клієнт відступає факторові майбутню грошову вимогу до боржника - Товариство обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" за грошовими зобов'язаннями, які виникли відповідно до договору поставки № П6751 від 16.01.2018 (далі - основний договір) за видатковою накладною від 28.10.2020 № РН-БР-1/0002375 на суму 2 540 грн 88 коп.
Додатковою угодою від 18.11.2020 № 712 до генерального договору факторингу від 19.06.2017 № 019-17 Ф сторонами погоджено, що клієнт відступає факторові майбутню грошову вимогу до боржника - Товариство обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" за грошовими зобов'язаннями, які виникли відповідно до договору поставки № П6751 від 16.01.2018 (далі - основний договір) за видатковими накладними від 04.11.2020 № РН-БР-1/0002402 на суму 6 549 грн 84 коп. та від 11.11.2020 № РН-БР-1/0002423 на суму 5 509 грн 56 коп.
Додатковою угодою від 02.12.2020 № 717 до генерального договору факторингу від 19.06.2017 № 019-17 Ф сторонами погоджено, що клієнт відступає факторові майбутню грошову вимогу до боржника - Товариство обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" за грошовими зобов'язаннями, які виникли відповідно до договору поставки № П6751 від 16.01.2018 (далі - основний договір) за видатковою накладною від 02.12.2020 № РН-БР-1/0002468 на суму 12 704 грн 40 коп.
Додатковою угодою від 09.12.2020 № 727 до генерального договору факторингу від 19.06.2017 № 019-17 Ф сторонами погоджено, що клієнт відступає факторові майбутню грошову вимогу до боржника - Товариство обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" за грошовими зобов'язаннями, які виникли відповідно до договору поставки № П6751 від 16.01.2018 (далі - основний договір) за видатковою накладною від 09.12.2020 № РН-БР-1/0002550 на суму 10 163 грн 52 коп.
Додатковою угодою від 17.12.2020 № 735 до генерального договору факторингу від 19.06.2017 № 019-17 Ф сторонами погоджено, що клієнт відступає факторові майбутню грошову вимогу до боржника - Товариство обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" за грошовими зобов'язаннями, які виникли відповідно до договору поставки № П6751 від 16.01.2018 (далі - основний договір) за видатковою накладною від 16.12.2020 № РН-БР-1/0002591 на суму 14 031 грн 36 коп.
Додатковою угодою від 23.12.2020 № 744 до генерального договору факторингу від 19.06.2017 № 019-17 Ф сторонами погоджено, що клієнт відступає факторові майбутню грошову вимогу до боржника - Товариство обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" за грошовими зобов'язаннями, які виникли відповідно до договору поставки № П6751 від 16.01.2018 (далі - основний договір) за видатковою накладною від 23.12.2020 № РН-БР-1/0002646 на суму 6 549 грн 84 коп.
Додатковою угодою від 30.12.2020 № 753 до генерального договору факторингу від 19.06.2017 № 019-17 Ф сторонами погоджено, що клієнт відступає факторові майбутню грошову вимогу до боржника - Товариство обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" за грошовими зобов'язаннями, які виникли відповідно до договору поставки № П6751 від 16.01.2018 (далі - основний договір) за видатковою накладною від 30.12.2020 № РН-БР-1/0002675 на суму 5 081 грн 76 коп.
22.06.2021 листом від 17.06.2021 позивача направив відповідачу повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові за вищенаведеними видатковими накладними, що підтверджується накладною № 0103277938433, чеком № № 0103277938433 та описом вкладення у цінний лист № 0103277938433, який було отримано останнім 29.06.2021.
Отже, відповідно до укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Беріка" договору факторингу від 19.06.2017 № 019-17 Ф, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Єврофактор" набуло право грошової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" за договором поставки від № П6751 від 16.01.2018.
Відповідно до частини 1 статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
За змістом статті 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Частинами 1 та 2 статті 1082 Цивільного кодексу України унормовано боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з повної оплати поставленого третьою особою товару за договором поставки від № П6751 від 16.01.2018, та з урахуванням набуття позивачем права грошової вимоги до відповідача за укладеним з третьою особою договором факторингу від 19.06.2017 № 019-17 Ф, та факту наявності заборгованості відповідача перед третьою особою у розмірі 160 155 грн 90 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки від № П6751 від 16.01.2018, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 9 733 грн 50 коп. інфляційних втрат, 2 762 грн 70 коп. 3 % річних та 10 364 грн 00 коп. пені.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Пунктом 13.7. договору встановлено, що за недотримання строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від прострочення суми за кожен день прострочення.
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 13.7. договору.
Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам чинного законодавства та умовам договору.
З огляду на вищенаведене та встановлення факту несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за договором поставки від № П6751 від 16.01.2018, та з урахуванням набуття позивачем права грошової вимоги до відповідача за укладеним з третьою особою договором факторингу від 19.06.2017 № 019-17 Ф, вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 733 грн 50 коп. інфляційних втрат, 2 762 грн 70 коп. 3 % річних та 10 364 грн 00 коп. пені визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю за розрахунком позивача.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Беріка" наявна заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" за договором про торгове співробітництво від 01.01.2020 № У6751, а також заборгованість зі сплати штрафу за договором поставки № П6751 від 16.01.2018, відтак, відповідач зупинив платежі за договором поставки № П6751 від 16.01.2018 згідно накладних, заборгованість по яким стягується у даній справі. Таким чином, відповідач посилається на застосування у даній справі ч. 1 ст. 1085 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо фактор пред'явив боржнику вимогу здійснити платіж, боржник має право пред'явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі боржника з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він одержав повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові.
Разом з тим, суд зазначає, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Беріка" наявна заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" за договором про торгове співробітництво від 01.01.2020 № У6751, яка ґрунтується на іншому договорі та не є предметом спору у даній справі. При цьому, відповідач не позбавлений права на звернення до суду про стягнення з третьої особи заборгованості за договором про торгове співробітництво від 01.01.2020 № У6751.
Суд роз'яснює, що застосування ч. 1 ст. 1085 Цивільного кодексу України мало б місце, якщо б у третьої особи перед відповідачем була наявна основна заборгованість за спірним договором поставки № П6751 від 16.01.2018.
Заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Беріка" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" зі сплати штрафу за договором поставки від № П6751 від 16.01.2018 не є безспірною, відтак, суд в рамках даної справи не розглядає підстави застосування відповідачем штрафних санкцій до третьої особи на підставі пункту 13.2. договору. До того ж, в матеріалах справи відсутні докази недопоставки товарів, як і відсутні самі замовлення, на які посилається відповідач.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" (проспект Степана Бандери, будинок 15-А, місто Київ, 04073, ідентифікаційний код 35442481) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврофактор" (вулиця Шепелєва Миколи, будинок 6, місто Київ, 03061, ідентифікаційний код 38971446) 160 155 (сто шістдесят тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн 90 коп. основної заборгованості, 9 733 (дев'ять тисяч сімсот тридцять три) грн 50 коп. інфляційних втрат, 2 762 (дві тисячі сімсот шістдесят дві) грн 70 коп. 3 % річних, 10 364 (десять тисяч триста шістдесят чотири) грн 00 коп. пені та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 745 (дві тисячі сімсот сорок п'ять) грн 24 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Плотницька