ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.10.2021Справа № 910/11911/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А; ідентифікаційний код 03327664)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Завод Видубичі" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6; ідентифікаційний код 41944009)
про стягнення 164 156, 50 грн,
без повідомлення (виклику) представників сторін
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Завод Видубичі", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 164 156, 50 грн за скид стічних вод без умов на скид стічних вод.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
20.08.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначає, що звернення позивача до суду з наданням відповідного розрахунку та підтвердження відповідного нарахування неустойки у розмірі 164 156, 50 грн на переконання відповідача підтверджує правову природу відповідного нарахування, саме як штрафні санкції, у зв'язку з чим, відповідач просить застосувати до їх нарахування строк позовної давності та відповідно відмовити в позові.
02.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив в якому позивач зазначає про помилковість тверджень відповідача щодо нарахування неустойки, та вказує, що таке нарахування є оперативно-господарською санкцією.
Таким чином, приймаючи до уваги, що розгляд справи № 910/11911/21 здійснюється за правилами спрощеного провадження та враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва
05.04.2019 між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт-Завод Видубичі" (далі - споживач) був укладений договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі № 20940/5-01-1 за умовами якого постачальник зобов'язується надавати споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва за адресами об'єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об'єктів водоспоживання та водовідведення та на підставі пред'явлених споживачем вимог до скиду стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва, а споживач зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 (далі - Правила № 1879), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
За умовами п. 1.2 Правил № 1879 ці правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації.
Правила № 1879 встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і Водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення (п. 1.5. Правил № 1879).
Відповідно до п. 1.7. Правил № 1879 стічні води можуть бути прийняті у міську каналізацію, якщо мережі та споруди абонента побудовані відповідно до проекту, розробленого згідно з виданими Водоканалом технічними умовами на приєднання до міської каналізації, прийняті в експлуатацію згідно з вимогами Державних будівельних норм, абонентом одержані Умови на скид та укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення.
В п. 2.4. та пп. 3.3.1. п. 3.3. Правил № 1879 регламентовано, що абоненти зобов'язані отримати у Водоканалі Умови на скид.
Згідно пп. 3.3.4 п. 3.3. Правил № 1879 умови на скид видаються на один рік.
Відповідно до п. 8.1. Правил № 1879 абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.
Відповідно до вимог Правил № 1879 абоненти сплачують у п'ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у випадках, визначених у абзацах 3-8 пункту 8.6. розділу 8 цих Правил (п. 7.10. Правил № 1879).
В абз. 3 п. 8.6 Правил № 1879 передбачено, що при порушенні цих Правил Водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх
Позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Арт-Завод Видубичі" в проміжок часу з 05.04.2019 по 30.09.2019 здійснювало скид стічних вод без умов на скид за адресою: вул. Будіндустрії, 6, у м. Києві, що є порушенням п. 8.1 Правил № 1879.
У зв'язку зі скидом стічних вод відповідачем без умов на скид стічних вод Департаментом екологічного нагляду позивача нараховано відповідачу плату за скид стічних вод без Умов на скид за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, у період з 05.04.2019 по 30.09.2019 в розмірі 164 156, 50 грн.
Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, позивачем було направлено на адресу відповідача лист-попередження від 07.10.2019 з розрахунком від 07.10.2019 № 15/ВУ-Ф-07/161-09-2019 на суму 164 156, 50 грн. Лист-попередження з розрахунком отримані відповідачем 21.10.2019, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення. Втім, у визначений в листі строк заборгованість сплачено не було.
В обґрунтування необхідності звернення до суду з даним позовом позивач посилається на несплатою відповідачем грошових коштів у розмірі 164 156, 50 грн за скид стічних вод з об'єкту, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, без умов на скид стічних вод.
У поданому відзиві відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, зазначаючи, що звернення позивача до суду з наданням відповідного розрахунку та підтвердження відповідного нарахування неустойки у розмірі 164 156, 50 грн на переконання відповідача підтверджує правову природу відповідного нарахування, саме як штрафні санкції, у зв'язку з чим, відповідач просить застосувати до їх нарахування строк позовної давності та відповідно відмовити в позові.
Так, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 20940/5-01-1 від 05.04.2019, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Позивач стверджує, що у період з 05.04.2019 по 30.09.2019 відповідач здійснював скид стічних вод без умов на скид за адресою: вул. Будіндустрії, 6, у м. Києві, що є порушенням п. 8.1 Правил № 1879, у зв'язку з чим, позивачем й було нараховано відповідачу плату за скид стічних вод без Умов на скид за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, у період з 05.04.2019 по 30.09.2019 в розмірі 164 156, 50 грн.
На підтвердження обсягу скиду Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт-Завод Видубичі" за адресою: вул. Будіндустрії, 6, у м. Києві стічних вод без умов на їх скид, у період з 05.04.2019 по 30.09.2019 позивачем надано розрахунок Департаменту екологічного нагляду № 15/ВУ-Ф-07/161-09-2019 від 07.10.2019, з якого вбачається, що у зазначений період часу відповідачем здійснений скид стічних вод в обсязі 4291 куб/м.
Так, в п. 2.4. та пп. 3.3.1. п. 3.3. Правил № 1879 регламентовано, що абоненти зобов'язані отримати у Водоканалі Умови на скид.
Водночас, доказів того, що абонентом були отримані у Водоканалі Умови на скид відповідачем суду не представлено.
Також, суд відзначає, що тверджень позивача щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт-Завод Видубичі" п. 8.1 Правил № 1879 відповідачем не спростовано.
Разом з тим, суд вказує, що як вбачається із матеріалів справи абонент про незгоду щодо кількості та вартості стічних вод у період з 05.04.2019 по 30.09.2019 не повідомляв позивача.
Отже, з огляду на викладене вище, враховуючи розгорнутий розрахунок позивача та відсутність заперечень відповідача щодо кількості та вартості стічних вод у період з 05.04.2019 по 30.09.2019 та зважаючи на відсутність доказів отримання абонентом у Водоканалі Умови на скид, суд дійшов висновку, що у відповідача існує заборгованість в розмірі 164 156, 50 грн.
При тому, суд вказує що твердження відповідача стосовно того, що плата за скид стічних вод без Умов на скид є неустойкою, а не оперативно-господарською санкцією, відхиляються судом, оскільки в постанові Вищого господарського суду України від 15.11.2016 у справі № 910/5837/16, чітко зазначено, що "донарахування абоненту п'ятикратної вартості послуг з водовідведення без умом на скид не є неустойкою, а є оперативно-господарською санкцією".
За приписами ч. 1, 2 ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарської санкції є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням такої санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Як зазначено відповідачем, особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що на відміну від штрафних, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку, тобто, без попередження заздалегідь. Оперативно господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб'єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов'язання - це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором.
За умовами п. 4.12. договору у разі порушення споживачем п. 1.1 цього договору, останній сплачує постачальнику плату за скид стічних вод без чинних Вимог до скиду стічних вод, яка нараховується у п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи викладене, нарахування відповідачу плати за скид стічних вод без Умов на скид є саме оперативно-господарською санкцією.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За змістом положень ст. 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частинами 1 та 3 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, зважаючи на відсутність заперечень відповідача щодо кількості та вартості стічних вод у період з 05.04.2019 по 30.09.2019 та зважаючи на відсутність доказів отримання абонентом у Водоканалі Умови на скид, суд дійшов висновку, що у позивача наявне право на застосування до відповідача оперативно-господарської санкції у вигляді застосування п'ятикратного розміру тарифу на послугу з водовідведення.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за скид стічних вод без Умов на скид у період з 05.04.2019 по 30.09.2019 в розмірі 164 156, 50 грн, визнаються судом обґрунтованими, документально підтвердженими, не спростованими відповідачем, а відтак, такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, з огляду на те, що нарахування плати за скид стічних вод без умов на скид є саме оперативно-господарською санкцією, то за таких обставин відсутні підстави для застосування спеціальної позовної давності.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Завод Видубичі" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6; ідентифікаційний код 41944009) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А; ідентифікаційний код 03327664) заборгованість в розмірі 164 156 (сто шістдесят чотири тисячі сто п'ятдесят шість) грн 50 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 462 (дві тисячі чотириста шістдесят два) грн 35 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 18.10.2021
Суддя Д.О. Баранов