Рішення від 30.09.2021 по справі 908/1719/21

номер провадження справи 26/39/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2021 Справа № 908/1719/21(908/2090/21)

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Підприємства "Юридична фірма ОВ" громадської організації "Всеукраїнська організація союз осіб з інвалідністю України", код ЄДР 30176950 (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Північне Шосе, буд. 3-Г, кімната 3-16)

до відповідача Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, код ЄДРПОУ ВП 44118663 (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)

про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити дії

в межах справи № 908/1719/21

про банкрутство - Підприємства "Юридична фірма ОВ" громадської організації "Всеукраїнська організація союз осіб з інвалідністю України", код ЄДР 30176950 (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Північне Шосе, буд. 3-Г, кімната 3-16)

кредитор - Підприємство об'єднання громадян "КОНКОРДІЯ", код з ЄДР 41813948 (08301 Київська область, місто Бориспіль, вул. Нова, буд. 31-Б, офіс 126)

Розпорядник майна - Сєдова Н.І.

За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Відповідачвід ГУ ДПС у Запорізькій області - Ванюшанік Г.С., наказ №188-о від 21.12.2020р., витяг з ЄДР № б/н від 17.02.2021р.

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.07.2021 року відкрито провадження у справі №908/1719/21 про банкрутство Підприємства «Юридична фірма ОВ» громадської організації "Всеукраїнська організація союз осіб з інвалідністю України", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну.

19.07.2021 року до суду надійшов позов Підприємства «Юридична фірма ОВ»

громадської організації "Всеукраїнська організація союз осіб з інвалідністю України" до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою від 23.07.2021 року суддею Юлдашевим О.О. прийнято до розгляду позов Підприємства «Юридична фірма ОВ» " громадської організації "Всеукраїнська організація союз осіб з інвалідністю України" до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити дії, та враховуючи предмет та підстави позову, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження в межах справи № 908/1719/21 про банкрутство позивача, підготовче судове засідання призначено на 10.08.2021 року.

09.08.2021 року до господарського суду Запорізької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.08.2021 року підготовче провадження у справі №908/1719/21 (908/2090/21) закрито, призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 14.09.2021 року.

Ухвалою суду від 14.09.2021 року судове засідання у справі №908/1719/21 (908/2090/21) відкладено на 30.09.2021 року.

20.09.2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, у якій він просить суд позовну заяву задовольнити повністю.

30.09.2021 року в судове засідання з'явився представник відповідача, позивач в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 30.09.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

За приписами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.07.2019 року позивачем подано до ГУ ДФС у Запорізькій області Податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій було задекларовано до бюджетного відшкодування від'ємне значення податку на додану вартість за червень 2019 року в розмірі 4 598 330,00 грн., а також подано відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток №4 до декларації).

Працівниками ГУ ДПС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства «Юридична фірма ОВ» громадської організації «Всеукраїнська організація союз осіб з інвалідністю України» з питань достовірності нарахування від'ємного значення з податку на додану вартість за червень 2019 року, за результатами якої складено акт від 20.09.2019 року №21/08-01-04-02/30176950.

Зазначеним актом встановлено порушення п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.181, п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого завищено: суму від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р.20.2.1) на суму 4 598 330 грн., від'ємне значення з ПДВ за червень 2019 р., яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.21), на суму 73 718 грн. чим порушено п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями).

На підставі акту від 20.09.2019 року №21/08-01-04-02/30176950 ГУ ДПС у Запорізькій області винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0002700402 від 21.10.2019 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 73 718,00 грн.;

- №0002690402 від 21.10.2019 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 4 598 330,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 149 582,50 грн.

Підставою для висновку про завищення позивачем суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, стало те, що проведеною ГУ ДПС у Запорізькій області перевіркою не підтверджено здійснення товарних операцій постачальниками на адресу Підприємства «Юридична фірма ОВ». Тобто, товари/послуги не постачалися та не надавалися. В первинних документах зазначені господарські операції, які фактично не відбувались. У зв'язку з чим, вони (договори, податкові накладні, видаткові накладні, акти надання послуг тощо) не мають юридичної сили первинних документів. І як слідство, Підприємство «Юридична фірма ОВ» неправомірно формувало регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність з ПДВ на підставі таких первинних документів.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3.ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як зазначено вище, в акті перевірки податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем суми від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму 4 598 330,00 грн. та завищення від'ємного значення з ПДВ за червень 2019 року, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 73 718 грн.

Однак позивач вважає їх помилковими з огляду на те, що Підприємство «Юридична фірма ОВ» виконало усі вимоги п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а саме визначило суму бюджетного відшкодування та від'ємне значення різниці виникло між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Судом установлено, що у період, за який було проведено перевірку, Підприємство «Юридична фірма ОВ» мало фінансово-господарські взаємовідносини та включило до складу податкового кредиту за червень 2019 року суми ПДВ за наступними контрагентами:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОМА-ІНВЕСТ»

01.02.2019 року між ТОВ «РОМА-ІНВЕСТ» (Орендодавець) та Підприємством «Юридична фірма ОВ» (Орендар) було укладено Договір оренди об'єкту нерухомості №01-02/2019/8, згідно якого ТОВ «РОМА-ІНВЕСТ» передало позивачу у тимчасове платне користування на певний строк майно, а саме: частину приміщення літера К з обладнанням, загальною площею 230,1 кв.м., яке розташоване за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Теплична, 7а, згідно Акту прийому-передачі.

Згідно п.5.2-5.4 договору оренди об'єкту нерухомості №01-02/2019/8 від 01.02.2019 року Орендар сплачує Орендодавцю орендні платежі в сумі 5 743,30 грн., з урахуванням ПДВ.

Майно було передано Орендарю згідно акту приймання-передачі приміщення від 01.02.2019 року. Надалі Додатковою угодою №1 від 15.05.2019 року до Договору оренди об'єкту нерухомості №01-02/2019/8 від 01.02.2019 року ТОВ «РОМА-ІНВЕСТ» та Підприємством «Юридична фірма ОВ» дійшли згоди 31.05.2019 року достроково розірвати дію Договору оренди об'єкту нерухомості №01-02/2019/8 від 01.02.2019 року, у зв'язку з чим майно було передано назад згідно Акту приймання-передачі приміщення від 31.05.2019 року.

Між сторонами були належним чином проведені всі взаєморозрахунки, що підтверджується банківською випискою.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, контрагентом позивача було виписані податкові накладні від 28.02.2019 року за №2802070, від 29.03.2019 року за №2903001, від 30.04.2019 року за №3004072, від 17.05.2019 року за №1705001, від 31.05.2019 року за №3105078. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-СП»

02.02.2019 року між ТОВ «ЄВРО-СП» (Суборендодавець) та Підприємством «Юридична фірма ОВ» (Суборендар) було укладено Договір суборенди швейного цеху №1903, згідно якого ТОВ «ЄВРО-СП» передало позивачу у користування на певний строк майно, а саме: частину приміщення літера К з обладнанням для швейного виробництва, загальною площею 209,1 кв.м., яке розташоване за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Теплична, 7а, згідно Акту прийому-передачі.

Згідно п.3.1 договору оренди суборенди швейного цеху №1903 від 02.02.2019 року Суборендар сплачує Суборендодавцю платежі в сумі 13 400, грн., з урахуванням ПДВ.

Майно було передано Суборендарю згідно акту приймання-передачі швейного цеху від 02.02.2019 року.

Між сторонами були належним чином проведені всі взаєморозрахунки, що підтверджується банківською випискою.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, контрагентом позивача було виписані податкові накладні від 28.02.2019 року за №7, від 29.03.2019 року за №6, від 30.04.2019 року за №11. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

Твердження відповідача, що за наслідком аналізу податкової звітності не встановлено витрат підприємства по оплаті комунальних послуг за адресою місцезнаходження швейного цеху не беруться судом до уваги, з огляду на те, що умовами Договору суборенди швейного цеху №1903 від 02.02.2019 року оплата комунальних послуг позивачем, як суборендарем, не передбачалось. Пунктом 2.2 та пунктом 3.1 вказаного договору на позивача покладено оплату орендної плати в чітко зафіксованому розмірі, без оплати будь-яких інших додаткових платежів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНРАДО»

01.02.2019 року між Позивачем, як Покупцем, та ТОВ «ІНРАДО», як Постачальником, було укладено Договір поставки №13, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і своєчасно оплатити наступний товар: вживані одяг, взуття, речі (далі - Товар).

Пунктом 5.3 договору поставки визначено, що прийом Товару за кількістю (асортиментом) проводиться Покупцем в день прийому-передачі Товару. Сторони, підписанням накладних, підтверджують повну відповідність кількості (асортименту) поставленого Товару.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «ІНРАДО» було здійснено поставку позивачу товару:

-18.02.2019 року на загальну суму 2 303 200,01 грн., в т.ч. ПДВ 383 866,67 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 285, 286, 287, 288, 289, 290, 291, 292, 293, 294, 295, 296, 297, 298, 299, 300, 301, 468. Товарно-транспортні накладні №285 від 18.02.2019 року (вантаж на суму 769 422,71грн.), №287 від 18.02.2019 року (вантаж на суму 735 750,90грн.), №293 від 18.02.2019 року (вантаж на суму 798 026,39грн.) автомобільний перевізник ТОВ «Деландр». Оплата за вказаний Товар була здійснена повному обсязі 27.02.2019 року в сумі 2 303 200,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, контрагентом позивача було виписані податкові накладні від 18.02.2019 за №№23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

-18.03.2019 року на загальну суму 4 206 399,99 грн.. в т.ч. ПДВ 701 066,67 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 782, 783, 784, 785, 786, 787, 788, 789, 790, 791, 792, 793, 794, 795, 796, 797, 798, 799, 800, 801, 802, 803, 804, 805, 806, 807, 808, 809,810, 811, 824, 825. Товарно-транспортні накладні №788 від 18.03.2019 року (вантаж на суму 659 275,17грн.), №798 від 18.03.2019 року (вантаж на суму 825 241,69грн.), №799 від 18.03.2019 року (вантаж на суму 802 090,69грн.), №801 від 18.03.2019 року (вантаж на суму 622 342,24грн.), №807 від 18.03.2019 року (вантаж на суму 615 800,87грн.), №824 від 18.03.2019 року (вантаж на суму 681 649,34грн.), автомобільний перевізник ТОВ «Деландр». Оплата за вказаний Товар була здійснена в повному обсязі 28.03.2019 року в сумі 3 320 400,00 грн. та 29.03.2019 року в сумі 886 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою;

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, контрагентом позивача було виписані податкові накладні від 18.03.2019 за №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

-01.04.2019 року на загальну суму 948 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 158 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 901, 902, 903, 904, 905, 906, 907. Товарно-транспортна накладна №904 від 01.04.2019 року (вантаж на суму 948 000,00грн.) автомобільний перевізник ТОВ «Кузов Сервіс». Оплата за вказаний Товар була здійснена в повному обсязі 01.04.2019 року в сумі 948 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, контрагентом позивача було виписані податкові накладні від 01.04.2019 за №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

-02.04.2019 року на загальну суму 1 251 273,00 грн., в т.ч. ПДВ 208 545,50 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 908, 909, 910, 911, 912, 913, 914, 915, 916, та замовленнями покупця до них. Товарно-транспортні накладні №909 від 02.04.2019 року (вантаж на суму 504 001,63грн.), №910 від 02.04.2019 року (вантаж на суму 747 251,37грн.) автомобільний перевізник ТОВ «Кузов Сервіс». Оплата за вказаний Товар була здійснена в повному обсязі 02.04.2019 року в сумі 1 251 273,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, контрагентом позивача було виписані податкові накладні від 02.04.2019 за №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

Відсутність зауважень з боку податкового органу до змісту і форми наданих під час перевірки первинних розрахунково-фінансових документів з даним контрагентом підтверджується актом перевірки.

Усього по вказаному договору було здійснено поставку Товару на загальну суму 8 708 873,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 451 478, 83 грн., що підтверджується підписаними покупцем та постачальником договором поставки та видатковими накладними. При цьому, Позивач отримав товар саме на підставі видаткових накладних та/або актів приймання-передачі. Підписи належних представників на видаткових накладних є достатнім та належним доказом приймання-передачі Товару, що свідчить про товарність господарської операції між позивачем та постачальником.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕСКОР»

03.01.2019 року між Позивачем, як Покупцем, та ТОВ «ФЕСКОР», як Постачальником, було укладено Договір поставки №7, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і своєчасно оплатити наступний товар: одяг, взуття, речі, що були у користуванні (далі - Товар), на умовах визначених Договором.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «ФЕСКОР» було здійснено поставку позивачу товару:

-07.02.2019 року на загальну суму 144 243,34 грн., в т.ч. ПДВ 24 040,56 грн., що підтверджується видатковою накладною №232. Товарно-транспортна накладна №232 від 07.02.2019 року (вантаж на суму 144 243,34 грн.), автомобільний перевізник ТОВ «Деландр»;

-11.02.2019 року на загальну суму 430 993.13 грн., в т.ч. ПДВ 71 832,19 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 239, 245,246. Товарно-транспортна накладна №239 від 11.02.2019 року (вантаж на суму 430 993.13 грн.), автомобільний перевізник ТОВ «Деландр»;

-12.02.2019 року на загальну суму 498 366,66 грн., в т.ч. ПДВ 83 061,11 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 250, 251, 252, 361, 362. Товарно-транспортна накладна №250 від 12.02.2019 року (вантаж на суму 498 366,66 грн.), автомобільний перевізник ТОВ «Деландр»;

-14.02.2019 року на загальну суму 436 829,77 грн., в т.ч. ПДВ 72 804,96 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 256, 257, 258. Товарно-транспортна накладна №256 від 14.02.2019 року (вантаж на суму 436 829,77 грн.), автомобільний перевізник ТОВ «Деландр»;

-19.02.2019 року на загальну суму 1 654 573,05 грн., в т.ч. ПДВ 275 762,18 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 331, 332, 333, 334, 335, 336, 337, 338, 339, 340, 341, 360. Товарно-транспортні накладні №331 від 19.02.2019 року (вантаж на суму 783 563,98 грн.), №334 від 19.02.2019 року (вантаж на суму 871 009,07 грн.), автомобільний перевізник ТОВ «Деландр»;

-20.02.2019 року на загальну суму 679 745,51 грн., в т.ч. ПДВ 113 290,92 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 342, 343, 344, 345, 346. Товарно-транспортна накладна №342 від 20.02.2019 року (вантаж на суму 679 745,51 грн.), автомобільний перевізник ТОВ «Деландр»;

-21.02.2019 року на загальну суму 911 548,54 грн., в т.ч. ПДВ 151 924,76 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 348, 349, 350, 351, 352, 353, 359. Товарно-транспортна накладна №348 від 21.02.2019 року (вантаж на суму 911 548,54 грн.), автомобільний перевізник ТОВ «Деландр». Усього за лютий 2019 року було здійснено поставку на загальну суму 4 756 300,00 грн., в т.ч. ПДВ 792 716,67 грн.

Оплата за вказаний Товар була здійснена в повному обсязі 25.02.2019 року в сумі 446 300,00 грн., 26.02.2019 року 3 310 000,00 грн., 27.02.2019 року 1 000 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, контрагентом позивача було виписані податкові накладні від 07.02.2019 року за №18; від 11.02.2019 року за №№19,20,21; від 12.02.2019 року за №№1,4,5,6,7; від 14.02.2019 року за №№33,34,35; від 19.02.2019 року за №№6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17; від 20.02.2019 року за №№1,2,3,4,5; від 21.02.2019 року за №№1,2,3,4,5,6,7. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

-22.03.2019 року на загальну суму 1 500 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 250 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 442, 443, 444, 445, 446, 447, 448, 449, 450, 451, 464. Товарно-транспортні накладні №442 від 22.03.2019 року (вантаж на суму 727 209,07грн.), №448 від 22.03.2019 року (вантаж на суму 772 790,94грн.), автомобільний перевізник ТОВ «Юні-Трейд Компані».Оплата за вказаний Товар була здійснена в повному обсязі 28.03.2019 року в сумі 500 000,00 грн., 29.03.2019 року в сумі 1 000 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, контрагентом позивача було виписані податкові накладні від 22.03.2019 року за №№9,10,11,12,13,14,15,16,17,18,19. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

-01.04.2019 року на загальну суму 1 092 400, 00 грн., в т.ч. ПДВ 182 066,67 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 478, 479,480,481, 482, 483, 484, 485.Товарно-транспортні накладні №479 від 02.04.2019 року (вантаж на суму 598 649,04грн.), №485 від 01.04.2019 року (вантаж на суму 493 750,96грн.) автомобільний перевізник ТОВ «Кузов Сервіс». Оплата за вказаний Товар була здійснена в повному обсязі 01.04.2019 року в сумі 1 092 400, 00 грн., що підтверджується банківською випискою.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, контрагентом позивача було виписані податкові накладні від 01.04.2019 року за №№1,2,3,4,5,6,7,8. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

Усього по вказаному договору було здійснено поставку Товару на загальну суму 7 348 700,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 224 783,34 грн., що підтверджується підписаними покупцем та постачальником договором та видатковими накладними. При цьому, покупець отримав товар саме на підставі видаткових накладних та/або актів приймання-передачі. Підписи належних представників на видаткових накладних є достатнім та належним доказом приймання-передачі Товару, що свідчить про товарність господарської операції між позивачем та постачальником.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮЗАРД»

01.02.2019 року між Позивачем, як Покупцем, та ТОВ «ЮЗАРД», як Постачальником, було укладено Договір поставки №8, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і своєчасно оплатити наступний товар: вживані одяг, взуття, речі (далі - Товар), на умовах визначених Договором.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «ЮЗАРД» було здійснено поставку Позивачу товару:

-05.02.2019 року на загальну суму 752 134,91 грн., в т.ч. ПДВ 125 355,82 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6. Товарно-транспортна накладна №1 від 05.02.2019 року (вантаж на суму 752 134,91 грн.) автомобільний перевізник ТОВ «Делард». Оплата за вказаний Товар була здійснена в повному обсязі 25.02.2019 року в сумі 752 134, 91грн., що підтверджується банківською випискою;

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, контрагентом позивача було виписані податкові накладні від 05.02.2019 року за №№1,2,3,4,5,6. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

-18.03.2019 року на загальну суму 220 071,48 грн., в т.ч. ПДВ 36 678,58 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 85, 86. Товарно-транспортна накладна №85 від 18.03.2019 року (вантаж на суму 220 071,48 грн.) автомобільний перевізник ТОВ «Юні-ТрейдКомпані»;

-19.03.2019 року на загальну суму 1 004 275,32 грн., в т.ч. ПДВ 167 379,22 грн., що підтверджується видатковими накладними №№87, 88, 89, 90, 91, 92, 93. Товарно-транспортні накладні №87 від 19.03.2019 року (вантаж на суму 556 749,17грн.), №90 від 19.03.2019 року (вантаж на суму 447 526,15грн.) автомобільний перевізник ТОВ «Юні-ТрейдКомпані»;

-25.03.2019 року на загальну суму 915 406,56 грн., в т.ч. ПДВ 152 567,76 грн., що підтверджується видатковими накладними №№95, 99, 100, 101, 102, 103, 104. Товарно-транспортні накладні №95 від 25.03.2019 року (вантаж на суму 470 257,99грн.), №99 від 25.03.2019 року (вантаж на суму 445 148,57грн.) автомобільний перевізник ТОВ «Юні-Трейд Компані»;

-26.03.2019 року на загальну суму 1 776 246,64 грн., в т.ч. ПДВ 296 041,11 грн., що підтверджується видатковими накладними №№96, 97, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115. Товарно-транспортні накладні №96 від 26.03.2019 року (вантаж на суму 563 401,99грн.), №105 від 26.03.2019 року (вантаж на суму 619 269,59грн.), №111 від 26.03.2019 року (вантаж на суму 593 557,06грн.) автомобільний перевізник ТОВ «Юні-Трейд Компані». Усього за березень 2019 року було здійснено поставку Товару на загальну суму 3 916 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 652 666,67 грн.

Оплата за вказаний Товар була здійснена в повному обсязі 28.03.2019 року в сумі 1 000 000,00 грн. та 29.03.2019 року в сумі 2 916 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, контрагентом позивача було виписані податкові накладні від 18.03.2019 року за №№38,39; від 19.03.2019 року за №№1,2,3,4,5,6,7; від 25.03.2019 року за №№1,3,4,6,7 та від 26.03.2019 року за №№1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

-01.04.2019 року на загальну суму 1 500 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 250 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №№142, 143, 144, 145, 146, 147, 148, 149, 150, 151, 152. Товарно-транспортні накладні №145 від 01.04.2019 року (вантаж на суму 725 213,47грн.), №152 від 01.04.2019 року (вантаж на суму 774 786,53грн.) автомобільний перевізник ТОВ «Кузов Сервіс». Оплата за вказаний Товар була здійснена в повному обсязі 01.04.2019 року в сумі 1 500 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, контрагентом позивача було виписані податкові накладні від 01.04.2019 року за №№1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

Усього по вказаному договору було здійснено поставку Товару на загальну суму 6 168 134,91 грн., в т.ч. ПДВ 1 028 022,48 грн., що підтверджується підписаними покупцем та постачальником договором та видатковими накладними. При цьому, покупець отримав товар саме на підставі видаткових накладних та/або актів приймання-передачі. Підписи належних представників на видаткових накладних є достатнім та належним доказом приймання-передачі Товару, що свідчить про товарність господарської операції між позивачем та постачальником.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕРІНГІМ»

01.02.2019 року між Позивачем, як Покупцем, та ТОВ «БЕРІНГІМ», як Постачальником, було укладено Договір поставки №24, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і своєчасно оплатити наступний товар: вживані одяг, взуття, речі (далі - Товар), на умовах визначених Договором.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «БЕРІНГІМ»» було здійснено поставку Позивачу товару:

-22.02.2019 року на загальну суму 617 234,79 грн., в т.ч. ПДВ 102 872,47 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 455, 457, 458, 459, 460. Товарно-транспортна накладна №450 від 22.02.2019 року (вантаж на суму 617 234,79 грн.) автомобільний перевізник ТОВ «Деландр»;

-25.02.2019 року на загальну суму 682 765,23 грн., в т.ч. ПДВ 113 794,21 грн., що підтверджується видатковими накладними №№461, 462, 463, 464, 465. Товарно-транспортна накладна №461 від 25.02.2019 року (вантаж на суму 682 765,23 грн.) автомобільний перевізник ТОВ «Деландр». Усього за лютий 2019 року було здійснено поставку Товару на загальну суму 1 300 000,02 грн. Оплата за вказаний Товар була здійснена в повному обсязі 25.02.2019 року в сумі 1 300 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, контрагентом позивача було виписані податкові накладні від 22.02.2019 року за №№1,2,3,4,5 та від 25.02.2019 року за №№1,2,3,4,5. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

- 25.03.2019 року на загальну суму 136 316,64 грн., в т.ч. ПДВ 22 719,44 грн., що підтверджується видатковою накладною №682. Товарно-транспортна накладна №682 від 25.03.2019 року (вантаж на суму 136 316,64 грн.) автомобільний перевізник ТОВ «Юні-Трейд Компані»;

- 26.03.2019 року на загальну суму 703 836,00 грн., в т.ч. ПДВ 117 306,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №№685, 686, 687, 688, 689, 720. Товарно-транспортна накладна №685 від 26.03.2019 року (вантаж на суму 703 836,00 грн.) автомобільний перевізник ТОВ «Юні-Трейд Компані»;

- 27.03.2019 року на загальну суму 218 233,39 грн., в т.ч. ПДВ 36 372,23 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 690, 691. Товарно-транспортна накладна №690 від 27.03.2019 року (вантаж на суму 218 233,39 грн.) автомобільний перевізник ТОВ «Юні-Трейд Компані»;

- 28.03.2019 року на загальну суму 1 642 713,95 грн., в т.ч. ПДВ 273 785,66 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 692, 693, 694, 695, 696, 697, 698, 699, 700, 701, 702, 703, 736. Усього за березень 2019 року було здійснено поставку товару на загальну суму 2 701 099,98 грн., в т.ч. ПДВ 450 183,33 грн. Товарно-транспортні накладні №696 від 28.03.2019 року (вантаж на суму 866 451,88грн.), №699 від 28.03.2019 року (вантаж на суму 776 262,07грн.) автомобільний перевізник ТОВ «Юні-Трейд Компані». Оплата за вказаний Товар була здійснена в повному обсязі 28.03.2019 року в сумі 500 000,00 грн. та 29.03.2019 року в сумі 2 201 100,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, контрагентом позивача було виписані податкові накладні від 25.03.2019 року за №10; від 26.03.2019 року за №№1,2,3,4,5,6; від 27.03.2019 року за №№1,2; від 28.03.2019 року за №№1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

-01.04.2019 року на загальну суму 1 300 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 216 666,67 грн., що підтверджується видатковими накладними №№746, 747, 748, 749, 750, 751, 752, 753, 754. Товарно-транспортні накладні №747 від 01.04.2019 року (вантаж на суму 726 335,21грн.), №748 від 01.04.2019 року (вантаж на суму 573 664,79грн.) автомобільний перевізник ТОВ «Кузов Сервіс». Оплата за вказаний Товар була здійснена в повному обсязі 01.04.2019 року в сумі 1 300 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, контрагентом позивача було виписані податкові накладні від 01.04.2019 року за №№1,2,3,4,5,6,7,8,9. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

Усього по вказаному договору було здійснено поставку Товару на загальну суму 5 301 100,00 грн., в т.ч. ПДВ 883 516, 67 грн., що підтверджується підписаними покупцем та постачальником договором та видатковими накладними. При цьому, покупець отримав товар саме на підставі видаткових накладних та/або актів приймання-передачі. Підписи належних представників на видаткових накладних є достатнім та належним доказом приймання-передачі товару, що свідчить про товарність господарської операції між позивачем та постачальником.

Перевезення товару за зазначеними вище договорами здійснювали наступні контрагенти:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КУЗОВ СЕРВІС»

01.04.2019 року між Позивачем (Замовник) та ТОВ «КУЗОВ СЕРВІС» (Виконавець) було укладено Договір про надання послуг з перевезення вантажу №010419-1, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується за плату та за замовленнями Замовника виконувати перевезення вантажів автомобільним вантажним транспортом на території України (надалі Послуги), а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та здійснити їх оплату.

На виконання вказаного договору було здійснено перевезення вантажу (Товару):

-відповідно до товарно-транспортних накладних №479 та №485 від 01.04.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «ФЕСКОР» на адресу позивача за видатковими накладними №№481, 479, 482, 480, 448, 447, 446, 451, 449, 464 від 01.04.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу загальною вартістю 1 092 400 грн.;

-відповідно до товарно-транспортних накладних №747 та №748 від 01.04.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «БЕРІНГІМ» на адресу позивача за видатковими накладними №№751, 749, 746, 750, 747, 752, 748, 754, 753 від 01.04.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу загальною вартістю 1 300 000,00 грн.;

-відповідно до товарно-транспортних накладних №145 та №152 від 01.04.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «ЮЗАРД» на адресу позивача за видатковими накладними №№ 145, 146, 151, 143, 142, 152, 144, 147, 148, 149, 150 від 01.04.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу загальною вартістю 1 500 000,00 грн.;

-відповідно до товарно-транспортної №904 від 01.04.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «ІНРАДО» на адресу позивача за видатковими накладними №№904, 905, 902, 907, 901, 906, 903 від 01.04.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу загальною вартістю 948 000,00 грн.;

-відповідно до товарно-транспортних накладних №909 та 910 від 02.04.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «ІНРАДО» на адресу позивача за видатковими накладними №№908, 909, 916, 913, 910, 911, 914, 912, 915 від 02.04.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу загальною вартістю 1 251 253,00 грн.

Надання вказаних послуг з перевезення вантажу підтверджується підписаним між сторонами договору актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №4-1 від 30.04.2019 року, відповідно до якого вартість послуг з перевезення вантажу становить 156 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 26 000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІ-ТРЕЙД КОМПАНІ»

01.03.2019 року між Позивачем (Замовник) та ТОВ «ЮНІ-ТРЕЙД КОМПАНІ» (Виконавець) було укладено Договір про надання послуг з перевезення вантажу №010319-1, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується за плату та за замовленнями Замовника виконувати перевезення вантажів автомобільним вантажним транспортом на території України (надалі Послуги), а Замовник зобов'язується прийняти надані послуги та здійснити їх оплату.

На виконання вказаного договору було здійснено перевезення вантажу (Товару):

-відповідно до товарно-транспортних накладних №448 та №442 від 22.03.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «ФЕСКОР» на адресу позивача за видатковими накладними №№448, 447, 446, 451, 449, 464, 450, 445, 444, 443, 442 від 22.03.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу загальною вартістю 1 500 000,01 грн.;

-відповідно до товарно-транспортної накладної №682 від 25.03.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «БЕРІНГІМ» на адресу позивача за видатковою накладною №682 від 25.03.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу загальною вартістю 136 316,64 грн.;

-відповідно до товарно-транспортної накладної №685 від 26.03.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «БЕРІНГІМ» на адресу позивача за видатковими накладними №685, 686, 687, 688, 689, 720 від 26.03.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу загальною вартістю 703 836,00 грн.;

-відповідно до товарно-транспортної накладної №690 від 27.03.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «БЕРІНГІМ» на адресу позивача за видатковими накладними №№690, 691 від 27.03.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу загальною вартістю 218 233,39 грн.;

-відповідно до товарно-транспортної накладної №696 від 28.03.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «БЕРІНГІМ» на адресу позивача за видатковими накладними №№736, 698, 697, 696 від 28.03.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу (Товару) загальною вартістю 866 451,88 грн.;

-відповідно до товарно-транспортної накладної №696 від 28.03.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «БЕРІНГІМ» на адресу позивача за видатковими накладними №№700, 701, 692, 699, 695, 694 від 28.03.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу (Товару) загальною вартістю 776 262, 07 грн.;

-відповідно до товарно-транспортних накладних №№788, 798, 824, 807, 801, 799 від 18.03.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «ІНРАДО» на адресу позивача за видатковими накладними №№788, 786, 787, 785, 792, 798, 796, 795, 794, 793, 790, 789, 797, 804, 784, 824, 825, 811, 806, 807, 791 808, 809, 810, 801, 782, 802, 803, 805, 783, 800, 799 від 18.03.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу (Товару) загальною вартістю 4 206 400,00 грн.;

-відповідно до товарно-транспортної накладної №85 від 18.03.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «ЮЗАРД» на адресу позивача за видатковими накладними №№85, 86 від 18.03.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу (Товару) загальною вартістю 220 071,48 грн.;

-відповідно до товарно-транспортних накладних №87 та №90 від 19.03.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «ЮЗАРД» на адресу позивача за видатковими накладними №№87, 93, 92, 91, 90, 89, 88 від 19.03.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу (Товару) загальною вартістю 1 004 275,32 грн.;

-відповідно до товарно-транспортних накладних №95 та №99 від 25.03.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «ЮЗАРД» на адресу позивача за видатковими накладними №№95, 104, 103, 102, 99, 100, 101 від 25.03.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу (Товару) загальною вартістю 915 406,56 грн.;

-відповідно до товарно-транспортних накладних №96, №105 та №111 від 26.03.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «ЮЗАРД» на адресу позивача за видатковими накладними №№96, 97, 110, 109, 107, 106, 105, 115, 108, 114, 113, 112, 111 від 26.03.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу (Товару) загальною вартістю 1 776 246,64 грн.

Надання вказаних послуг з перевезення вантажу підтверджується підписаним між сторонами договору актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №1-1 від 31.03.2019 року, відповідно до якого вартість послуг з перевезення вантажу становить 344 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 56 333,33 грн.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, контрагентом позивача було виписано податкову накладну від 29.03.2019 року за №54. Зазначену податкову накладну було прийнято та зареєстровано органами ДПС України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЛАНДР»

01.02.2019 року між Позивачем (Замовник) та ТОВ «ДЕЛАНДР» (Виконавець) було укладено Договір про надання послуг з перевезення вантажу№0102-19, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується за плату та за замовленнями Замовника виконувати перевезення вантажів автомобільним вантажним транспортом на території України (надалі Послуги), а Замовник зобов'язується прийняти надані послуги та здійснити їх оплату.

На виконання вказаного договору було здійснено перевезення вантажу (Товару):

-відповідно до товарно-транспортної накладної №1 від 05.02.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «ЮЗАРД» на адресу позивача за видатковими накладними №№1, 2, 3, 4, 5, 6 від 05.02.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу (Товару) загальною вартістю 752 134, 91 грн.;

-відповідно до товарно-транспортної накладної №1 від 07.02.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «ФЕСКОР» на адресу позивача за видатковою накладною №232 від 07.02.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу (Товару) загальною вартістю 144 243,34 грн.;

-відповідно до товарно-транспортної накладної №239 від 11.02.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «ФЕСКОР» на адресу позивача за видатковими накладними №№239, 245, 246 від 11.02.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу (Товару) загальною вартістю 430 993,13 грн.;

-відповідно до товарно-транспортної накладної №250 від 12.02.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «ФЕСКОР» на адресу позивача за видатковими накладними №250, 251, 252, 361, 362 від 12.02.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу (Товару) загальною вартістю 498 366,66 грн.;

-відповідно до товарно-транспортної накладної №256 від 14.02.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «ФЕСКОР» на адресу позивача за видатковими накладними №250, 251, 252, 361, 362 від 12.02.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу (Товару) загальною вартістю 436 829,77 грн.;

-відповідно до товарно-транспортних накладних №331 та №334 від 19.02.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «ФЕСКОР» на адресу позивача за видатковими накладними №№ 331, 332, 333, 340, 341, 360, 334, 335, 336, 337, 338, 339 від 19.02.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу (Товару) загальною вартістю 1 654 573,05 грн.;

-відповідно до товарно-транспортної накладної №342 від 20.02.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «ФЕСКОР» на адресу позивача за видатковими накладними №№ 342, 343, 344, 345, 346 від 20.02.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу (Товару) загальною вартістю 679 745,51 грн.;

-відповідно до товарно-транспортної накладної №348 від 21.02.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «ФЕСКОР» на адресу позивача за видатковими накладними №348, 349, 350, 351, 352, 353, 359 від 21.02.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу (Товару) загальною вартістю 911 548,54 грн.;

-відповідно до товарно-транспортних накладних №285, №287 та №293 від 18.02.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «ІНРАДО» на адресу позивача за видатковими накладними №№285, 286, 298, 299, 300, 301, 287, 288, 289, 291, 292, 468, 293, 294, 295, 296, 290, 297 від 18.02.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу (Товару) загальною вартістю 2 303 200, 00 грн.;

-відповідно до товарно-транспортної накладної №450 від 22.02.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «БЕРІНГІМ» на адресу позивача за видатковими накладними №№450, 455, 457, 458, 459 від 22.02.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу (Товару) загальною вартістю 617 234,79 грн.;

-відповідно до товарно-транспортної накладної №461 від 25.02.2019 року було здійснено перевезення вантажу (Товару) від ТОВ «БЕРІНГІМ» на адресу Позивача за видатковими накладними №№461, 462, 465, 464, 463 від 25.02.2019 року. Усього було здійснено перевезення вантажу (Товару) загальною вартістю 682 765,13 грн.

Надання вказаних послуг з перевезення вантажу підтверджується підписаним між сторонами договору актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №02-19 від 28.02.2019 року, відповідно до якого вартість послуг з перевезення вантажу становить 105 000,00 грн.

З приводу здійснення перевезення вантажу від контрагентів позивача, відповідач зауважив наступне: «В наданих товарно-транспортних накладних на перевезення товарів до «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ОВ» відсутні відомості про вантажно-розвантажувальні операції, маса брутто, відомості щодо довіреностей. Документи щодо залучення стороннього трудового ресурсу підприємством «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ОВ» для здійснення навантажувально-розвантажувальних операцій до перевірки не надані. По взаємовідносинах з ТОВ «КУЗОВ СЕРВІС», ТОВ «ЮНІ-ТРЕЙД КОМПАНІ», ТОВ «ДЕЛАНДР» не надані до перевірки повідомлення (заявки, замовлення) про необхідність здійснення перевезень, підтвердження про прийняття Виконавцем повідомлення» (аркуш 22 акту перевірки).

Факт перевезення товару (його доставки) підтверджується товарно-транспортними накладними, актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №02-19 від 28.02.2019 року укладений між ТОВ «Деландр» в особі Директора Недік О.С. та Підприємством «Юридична фірма ОВ» в особі Директора Корзуна Є.В., актом виконаних робіт з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 28.02.2019 року, укладений між ТОВ «Деландр» в особі Директора Недік О.С. та Підприємством «Юридична фірма ОВ» в особі Директора Корзуна Є.В.; актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №1-1 від 31.03.2019 року, укладений між ТОВ «Юні-ТрейдКомпані» в особі Директора Тиква І.В. та Підприємством «Юридична фірма ОВ» в особі Директора Корзуна Є.В.; актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №4-1 від 30.04.2019 року, укладений між ТОВ «Кузов Сервіс» в особі Директора Константинова І.І. та Підприємством «Юридична фірма ОВ» в особі Директора Корзуна Є.В.

Крім того, деякі помилки в документах чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Аналогічна позиція з цього приводу була викладена Верховним Судом у постанові по справі № 820/1124/17 від 05.01.2021 року.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним судом у постанові від 11.09.2018 року по справі №804/4787/16.

Більше того, правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 25.02.2021 року по справі № 803/1684/17, від 21.01.2021 року по справі №813/2204/17, від 24.05.2019 року по справі №826/7423/16 передбачають, що транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки, вони є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у позивача деяких товарно-транспортних накладних або наявність в них певних недоліків не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій.

За змістом пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на час існування спірних відносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Висновки відповідача щодо не надання до перевірки повідомлень (заявки, замовлень) на перевезення товарів, не відповідають змісту договірних правовідносин, оскільки, згідно укладених договорів, дані документи могли не складатися, а заявки подаватися в усній формі.

Пунктами 2.2 Договору про надання послуг з перевезення вантажу №0102-19 від 01.02.2019 року, Договору про надання послуг з перевезення вантажу №010419-1 від 01.04.2019 року, Договору про надання послуг з перевезення вантажу №010319-1 від 01.03.2019 року визначено, що замовник повідомляє виконавця про необхідність здійснення перевезення засобами телефонного чи електронного зв'язку або шляхом надання заявки на перевезення не пізніше, ніж за 6 годин до дати подання транспортних засобів під завантаження, якщо перевезення здійснюється на території України. Виконавець зобов'язаний підтвердити прийняття повідомлення (заявки, замовлення) до виконання протягом 2 годин з моменту його отримання від замовника.

Посилання Відповідача на те, що контрагент ТОВ «Кузов Сервіс» не декларував в декларації з ПДВ операції з надання послуг Підприємству «Юридична фірма ОВ» не може бути підставою визнання неправомірності формування податкового кредиту, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого обов'язку передбаченого податковим законодавством або мінімізував свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-замовника права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таке правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 09.03.2021 року у справі №826/7270/18, від 24.01.2018 року у справі №824/942/13, від 14.03.2018 року у справі №803/1198/16, які мають враховуватися при застосуванні норм права у подібних ситуаціях.

Таким чином, господарська діяльність суб'єкта господарювання не може ставитися у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, які на момент господарських операцій між позивачем та контрагентами, були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України»).

Матеріали справи містять докази подальшої реалізації отриманого від постачальників товару на ТОВ «Буд Інвест Лайт», ТОВ «Грейн-Плюс», ТОВ «Арсенал-Холд», ТОВ «Лайт Еверс», ТОВ «Престиж Систем» та ТОВ «Фербест», що підтверджується відповідними договорами, видатковими накладними та актами приймання-передачі.

Посилання податкового органу в акті перевірки (аркуш 24) на те, що до перевірки не було надано товарно-транспортні накладні на підтвердження перевезення товару покупцям позивача, у зв'язку з чим відповідач ставить під сумнів реальність операцій, не беруться судом до уваги, з огляду на те, що умовами договорів з покупцями позивача передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах самовивозу зі складу постачальника (позивача), що також було встановлено відповідачем під час проведення перевірки (аркуш 26 акту перевірки).

Аналізуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що вказані господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку. Товар отриманий від контрагентів мав реальний і товарний характер та був використаний в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях. Зазначене підтверджується обставинами, викладеними вище, і документами, які стали предметом перевірки.

Судом також установлено, що у період, за який було проведено перевірку, Підприємство «Юридична фірма ОВ» мало фінансово-господарські взаємовідносини та включило в Декларації з ПДВ до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду суми ПДВ за наступними контрагентами:

Приватне акціонерне товариство «Київський мотоциклетний завод»

23.04.2019 року між ПАТ «Київський мотоциклетний завод» (Орендар) та Підприємством «Юридична фірма ОВ» (Суборендар) було укладено Договір суборенди №0102, згідно якого ПАТ «Київський мотоциклетний завод» передало позивачу у користування на певний строк майно, а саме: частину нежилої будівлі санпобутблоку (літ.Г), загальною площею 18,7 кв.м., яке розташоване за адресою: м.Київ, вул.Жмеринська, буд.1, літ.Г, згідно Акту прийому-передачі.

Згідно п.3.2 договору суборенди №0102 від 23.04.2019 року Суборендар сплачує Орендарю орендну плату в розмірі 3 740, грн., з урахуванням ПДВ.

Майно було передано Суборендарю згідно акту приймання-передачі приміщення в суборенду від 23.04.2019 року.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, контрагентом позивача було виписані податкові накладні від 30.04.2019 року за №304, від 31.05.2019 року за №397 та від 30.06.2019 року за №403. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКСИМУМ ТРЕЙД СЕРВІС»

22.03.2019 року між позивачем, як Покупцем, та ТОВ «МАКСИМУМ ТРЕЙД СЕРВІС», як Продавцем, було укладено Договір поставки №426, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю певний товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Предметом постачання є товар широкого асортименту згідно видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «МАКСИМУМ ТРЕЙД СЕРВІС» було здійснено поставку позивачу товару:

-01.03.2019 року на загальну суму 80 637,88 грн., в т.ч. ПДВ 13 439,65 грн., що підтверджується видатковою накладною №233;

-01.04.2019 року на загальну суму 17 668,25 грн., в т.ч. ПДВ 2 994,71 грн., що підтверджується видатковою накладною №191.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, контрагентом позивача було виписані податкові накладні від 01.03.2019 року за №151 та від 01.04.2019 року за №125. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

Відповідач в акті перевірки приходить до висновку, що в первинних документах, які були надані для перевірки, зазначені господарські операції, які фактично не відбувались, у зв'язку з тим, що «по взаємовідносинах з ТОВ «МАКСИМУМ ТРЕЙД СЕРВІС» (41545733) до перевірки не надані підтвердження Продавцем поданих заявок на поставку товарів, сертифікати якості на поставлені товари, інформацію щодо осіб, які безпосередньо здійснювали навантаження та розвантаження товарів» (аркуш 23 акту перевірки).

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору поставки №426 від 22.03.2019 року, поставка товару здійснюється окремими партіями відповідно до поданих Покупцем та погоджених Продавцем письмових заявок (замовлень). Заявка може передаватися усно по телефону, при цьому Покупець зобов'язаний на вимогу Продавця підтвердити таку заявку в письмовій формі. Вказані положення договору поставки №426 від 22.03.2019 року спростовують висновки відповідача щодо обов'язкової наявності заявок на поставку товару, як підтвердження реальності господарської операції.

Також, стверджуючи про безтоварний характер проведених між сторонами взаємовідносин, контролюючий орган вказує на ненадання позивачем до перевірки сертифікатів якості придбаного товару.

Судом установлено, що товар, поставку якого було здійснено за договором поставки №426 від 22.03.2019 року (ґудзики, застібки-блискавки, фурнітура для одягу і т.п.), не підлягає обов'язковій сертифікації, так само як і надання таких сертифікатів не передбачено умовами вказаного вище договору.

Крім того, сертифікати якості не є первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, а лише свідчать про якість товару та не є обов'язковими при формуванні платником податку витрат та податкових зобов'язань, податкового кредиту з податку на додану вартість. Відсутність таких документів не позбавляє позивача права на формування витрат та податкового кредиту за наявності належно оформленої податкової накладної, виданої покупцю продавцем товару та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому податковим законодавством порядку.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним судом у постановах від 30.08.2019 року у справі №804/17176/14 та від 16.10.2020 року у справі №810/4304/16.

Наведене також кореспондується з принципом персональної відповідальності, закріпленим в Конституції України.

Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/70 (далі - Положення №88), визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4. Положення №88, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.5 пункту 2 згаданого Положення №88 передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

При цьому, слід зазначити, що вимоги наведених норм чинного законодавства щодо правильності оформлення первинних документів, передбачають наявність в документах такого реквізиту, як "інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції" лише альтернативно такому обов'язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зі змісту видаткових накладних по Договору поставки № 426 від 22.03.2019 року вбачається, що товар був прийнятий директором Підприємства «Юридична фірма ОВ», про що свідчить підпис на накладній, завірений печаткою позивача.

При цьому, вимоги наведених норм чинного законодавства щодо правильності оформлення первинних документів, передбачають наявність в документах такого реквізиту, як "інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції" лише альтернативно такому обов'язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідач не надав належної оцінки наявному на видаткових накладних відтиску печатки Підприємства «Юридична фірма ОВ». Відтиск печатки підприємства, наявний зокрема на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку - у прийнятті товару), а тому посилання на відсутність інформації щодо осіб, які безпосередньо здійснювали навантаження та розвантаження товарів, враховуючи викладені вище вимоги щодо первинних документів, не спростовує товарність операцій з поставки товару та руху активів між контрагентами.

Посилання податкового органу на те, що позивач не мав фактичної (реальної) господарської діяльності з вищеназваними контрагентами з огляду на відсутність інформації про працюючих на зазначених підприємствах, не може слугувати достатнім свідченням сумнівності розглядуваних операцій та недобросовісності позивача, як платника податків. Необхідні для виконання операцій особи можуть бути залучені платником за цивільно-правовими договорами, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), навіть якщо про такі платник не звітував.

Таке правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.10.2019 року у справі № 822/5413/15, від 15.04.2020 року у справі № 826/13929/17 та від 16.04.2020 року у справі № 520/7467/19, які мають враховуватися при застосуванні норм права у подібних ситуаціях.

Також, наявність певної аналітичної інформації з інформаційних систем податкового органу або відомості, одержані від інших підрозділів податкової служби чи інших органів державної влади, можуть свідчити лише про наявність у податкового органу певних сумнівів, однак не доказують з достовірністю того факту, що в дійсності позивач не міг отримати товари/послуги від контрагентів.

Висновки відповідача не можуть ґрунтуватися на податковій інформації по контрагентах позивача та не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Крім того, як слідує із висновку Верховного Суду (постанова від 20.03.2018 у справі №804/939/16) податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Крім того, постановами Верховного Суду від 27.02.2020 року (справи №813/7081/14, №814/120/15), від 03.10.2019 року (справа №813/4079/15), від 10.09.2019 року (справа №814/2412/17) визнано, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

Реальність господарської операції - це встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов'язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності (Ухвала ВАСУ від 10.03.2015 р. у справі №2а-0370/1564/12).

Висновки в акті перевірки не спростовують фактичного руху активів позивача, а відповідно до його змісту оплата за договорами з постачальниками товарів/послуг підтверджена, що доводиться банківською випискою.

Підставою виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, який у подальшому приймає участь у формуванні сум бюджетного відшкодування, є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та робіт (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Напротивагу висновкам податкового органу, позивачем на підтвердження реальності господарських операцій надано до перевірки первинні розрахунково-фінансові документи щодо поставки товарів, їх перевезення від постачальників та подальшої реалізації.

Необґрунтованими є і посилання відповідача на наявність кримінального провадження №32020080000000010 від 24.02.2020 року за підозрою директора Підприємства «Юридична фірма ОВ» у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 та ч.3 ст.209 КК України, оскільки сам факт наявності такого провадження, без ухвалення відповідного рішення суду, не може бути підставою для висновків про безтоварність господарських операцій.

Стосовно вказаних протоколів допитів свідків, суд зазначає, що протокол допиту свідка співробітником податкової міліції міг бути складений виключно в межах досудового розслідування кримінального правопорушення. Але ж оцінюватися встановлені факти щодо наявності або відсутності певних обставин можуть тільки компетентним судом під час розгляду кримінальної справи, а не в межах господарської справи господарським судом.

Верховний Суд у постанові від 27.03.2018 року у справі №816/809/16 вказує, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Крім того, як вказав Верховний Суд в постанові від 21.03.2018 року у справі №822/1815/17, матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є доказом, а лише відомостями про джерело тих обставин, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що стаття 75 ГПК України визначає підстави для звільнення від доказування, згідно частини 6 якої обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідачем на момент складання акту перевірки та на час судового розгляду не отримано інформації від органів досудового розслідування щодо стану провадження та наявність вироку у вказаному кримінальному провадженні.

Щодо аргументів відповідача про дефектність товарно-транспортних накладних, слід зазначити наступне.

Згідно ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 року №207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

Пунктами 1, 2 вказаного Переліку для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах обов'язковим документом є товарно-транспортна накладна; для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб обов'язковим документом є накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

Тобто, наявність товарно-транспортної накладної є обов'язковою виключно у випадках віднесення платником податків до валових витрат на перевезення.

Враховуючи положення ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що засвідчує факт проведення господарської операції, а є документом, що підтверджує фактичне переміщення товару у просторі.

Відповідач в акті перевірки вказав: «Перевіркою не підтверджено здійснення товарних операцій постачальниками на адресу «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ОВ». Тобто такі товари/послуги не постачалися та не надавалися. В первинних документах зазначені господарські операції, які фактично не відбувалися. У зв'язку з чим, вони (договори, податкові накладні, видаткові та прибуткові накладні, акти надання послуг, акти здачі-приймання робіт тощо) не мають юридичної сили первинних документів. І як слідство «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ОВ» неправомірно формував регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність з ПДВ на підставі таких первинних документів» (аркуш 39 акту перевірки).

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ані Конституцією України, ані жодним законом не передбачено право контролюючих органів самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях, в тому числі за результатами аналітичних досліджень.

Ст. ст. 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правовими наслідками укладення правочину є виникнення у сторін такого договору взаємних прав та обов'язків з їх подальшою реалізацією.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу валових витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товарів від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Реальність господарських операцій позивача із контрагентами підтверджується належним чином оформленими копіями документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку для такого виду послуг та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне здійснення таких операцій, а саме: договорами поставки та договорами на надання послуг, специфікаціями до них, договорами оренди та актами до них, податковими та видатковими накладними, актами прийому-передачі, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками.

Разом з тим, в акті перевірки не міститься висновків стосовно невідповідності наданих для перевірки бухгалтерських документів вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в свою чергу, видаткові накладні відповідають вимогам, визначеним п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а отже сумніви у правильності нарахування та сплати податків позивачем є помилковими та необґрунтованими. Вказані в акті перевірки висновки щодо того, що подані позивачем документи не мають юридичної сили первинних документів є суто суб'єктивною думкою податкового органу

Відтак, виходячи зі специфіки укладених між Підприємством «Юридична фірма ОВ» та його контрагентами договорів, як предмета господарських операцій, суд вважає, що надані позивачем документи є достатнім доказом підтвердження фактичного виконання зазначених вище господарських операцій.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.10.2019 року за №0002690402 та №0002700402.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.14.1.18, п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у статті 200 ПК України.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу-

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пп.200.7.1 п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

До такого Реєстру вносяться такі дані: 1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер; 2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); 3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу; 5) реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; 6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку; 8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); 9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; 10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки; 11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом; 12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується; 13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження; 14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження; 15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку; 16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України (пп.200.7.1 п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відтак, відповідно до Додатку 3 до Податкової декларації з податку на додану вартість «Розрахунок суми бюджетного відшкодування», сума від'ємного значення - 4 598 330,00 грн. Звітний (податковий) період, у якому виникло від'ємне значення - червень 2019 року. Тобто згідно Декларації з ПДВ за червень 2019 року було заявлено відшкодування вказаного періоду. Зазначена сума ПДВ була фактично сплачена позивачем, як отримувачем товарів/послуг в період з лютого по травень 2019 року постачальникам таких товарів/послуг, що підтверджено банківською випискою.

Згідно п.п. "ґ" п.200.12 ст.200 ПК України, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку (абз. 6, 8 п.200.12 ст.200 ПК України).

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Відповідно до абз. 1 та 2 п.200.15 ст.200 ПК України, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року №26 (далі - Порядок №26) встановлено, що орган ДФС здійснює формування реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом внесення відповідних даних до Реєстру.

Згідно з п.3 Порядку №26 формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

Відповідно до п. 4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру певні дані: дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження тощо.

Згідно з п.6 Порядку №26 повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

Відтак, суд зазначає, що Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.

При цьому, передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування, належних позивачу, задля забезпечення доступу органу, що здійснює казначейське обслуговування, для подальшого виконання.

У відповідності до абз.2 п.200.15 ст.200 ПК України, з метою відновлення прав позивача в повному обсязі також є законною вимога про зобов'язання Головного управління ДПС у Запорізькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Підприємством «Юридична фірма ОВ» у розмірі 4 598 330,00 грн.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при ухваленні рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дія), що призвело до безпідставного податкового навантаження на позивача.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

З урахуванням приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача та підлягають стягненню в дохід бюджету, оскільки ухвалою суду від 23.07.2021 року позивачу було надано відстрочку в оплаті судового збору до розгляду Господарським судом Запорізької області позову по суті.

Керуючись ст. ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002690402 від 21.10.2019 за формою «В1».

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002700402 від 21.10.2019 за формою «В4».

4. Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Підприємством "Юридична фірма ОВ" громадської організації "Всеукраїнська організація союз осіб з інвалідністю України", код ЄДР 30176950 (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Північне Шосе, буд. 3-Г, кімната 3-16) у розмірі 4 598 330,00 грн.

5. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 43143945 (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166) на користь Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап./Вознес./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA768999980313131206083008513) 68 974 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн 95 коп. судового збору.

Повний текст судового рішення складено "25" жовтня 2021р.

Суддя О.О. Юлдашев

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Попередній документ

100543301

Наступний документ

100543303

Інформація про рішення:

№ рішення:	100543302
№ справи:	908/1719/21
Дата рішення:	30.09.2021
Дата публікації:	26.10.2021
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Запорізької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; майнові спори, стороною в яких є боржник, з них:

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Повернуто (06.06.2022)
Дата надходження:	26.04.2022
Предмет позову:	про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити дії

Розклад засідань:

Минулі засідання (60)

08.12.2025 22:21	Господарський суд Запорізької області
08.12.2025 22:21	Центральний апеляційний господарський суд
08.12.2025 22:21	Господарський суд Запорізької області
08.12.2025 22:21	Центральний апеляційний господарський суд
08.12.2025 22:21	Господарський суд Запорізької області
08.12.2025 22:21	Центральний апеляційний господарський суд
08.12.2025 22:21	Господарський суд Запорізької області
08.12.2025 22:21	Центральний апеляційний господарський суд
08.12.2025 22:21	Господарський суд Запорізької області
08.12.2025 22:21	Центральний апеляційний господарський суд
08.12.2025 22:21	Господарський суд Запорізької області
08.12.2025 22:21	Центральний апеляційний господарський суд
08.12.2025 22:21	Господарський суд Запорізької області
08.12.2025 22:21	Центральний апеляційний господарський суд
08.12.2025 22:21	Господарський суд Запорізької області
08.12.2025 22:21	Центральний апеляційний господарський суд
08.12.2025 22:21	Господарський суд Запорізької області
12.07.2021 11:45	Господарський суд Запорізької області
10.08.2021 10:15	Господарський суд Запорізької області
19.08.2021 00:00	Господарський суд Запорізької області
19.08.2021 11:30	Господарський суд Запорізької області
14.09.2021 12:30	Господарський суд Запорізької області
23.09.2021 09:45	Господарський суд Запорізької області
30.09.2021 11:45	Господарський суд Запорізької області
12.10.2021 09:45	Господарський суд Запорізької області
07.12.2021 10:00	Господарський суд Запорізької області
13.01.2022 14:00	Центральний апеляційний господарський суд
08.02.2022 10:00	Господарський суд Запорізької області
29.03.2022 10:00	Господарський суд Запорізької області
30.08.2022 09:45	Господарський суд Запорізької області
30.08.2022 12:00	Господарський суд Запорізької області
04.10.2022 12:00	Господарський суд Запорізької області
22.11.2022 12:30	Господарський суд Запорізької області
08.12.2022 10:30	Господарський суд Запорізької області
26.01.2023 14:00	Центральний апеляційний господарський суд
09.02.2023 16:00	Центральний апеляційний господарський суд
21.02.2023 11:00	Господарський суд Запорізької області
02.03.2023 16:00	Центральний апеляційний господарський суд
16.03.2023 12:00	Господарський суд Запорізької області
23.03.2023 14:30	Центральний апеляційний господарський суд
06.04.2023 12:00	Господарський суд Запорізької області
02.05.2023 10:20	Господарський суд Запорізької області
09.05.2023 10:00	Господарський суд Запорізької області
30.05.2023 12:30	Господарський суд Запорізької області
13.06.2023 12:30	Господарський суд Запорізької області
21.06.2023 10:00	Запорізький окружний адміністративний суд
28.06.2023 12:15	Касаційний господарський суд
20.07.2023 10:00	Господарський суд Запорізької області
03.08.2023 15:30	Запорізький окружний адміністративний суд
17.08.2023 10:00	Запорізький окружний адміністративний суд
21.09.2023 10:00	Господарський суд Запорізької області
05.12.2023 10:30	Господарський суд Запорізької області
17.01.2024 00:00	Третій апеляційний адміністративний суд
25.01.2024 10:30	Господарський суд Запорізької області
28.02.2024 00:00	Третій апеляційний адміністративний суд
07.03.2024 15:45	Центральний апеляційний господарський суд
09.04.2024 10:00	Третій апеляційний адміністративний суд
02.07.2024 13:00	Господарський суд Запорізької області
25.07.2024 10:30	Господарський суд Запорізької області
29.08.2024 12:30	Господарський суд Запорізької області