Рішення від 25.10.2021 по справі 904/7811/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2021м. ДніпроСправа № 904/7811/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

до Приватного підприємства "Кінерет" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості із плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до системи централізованого водовідведення у загальному розмірі 10 406 грн. 10 коп.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить суд стягнути з Приватного підприємства "Кінерет" (далі - відповідач) заборгованість із плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до системи централізованого водовідведення у загальному розмірі 10 406 грн. 10 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 8 961 грн. 26 коп. - основний борг;

- 1 111 грн. 19 коп. - інфляційні втрати;

- 333 грн. 65 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, з метою здійснення контролю якості стічних вод, здійснено відбір проб стічних вод підприємства відповідача, за наслідками чого було складено акт № 14 від 10.01.2020. За результатами проведеного лабораторного аналізу виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що підтверджується протоколом дослідження якості стічних вод № 20 від 15.01.2020, у зв'язку з чим проведено розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням та виставлено рахунок № 38 від 12.02.2020 на суму 8 961 грн. 26 коп., який у добровільному порядку відповідачем не був оплачений, що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду. Крім того, за прострочення виконання зобов'язання з оплати рахунку № 38 від 12.02.2020 на суму 8 961 грн. 26 коп., на підставі пункту 6.3. договору та статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з травня 2020 року по травень 2021 року у сумі 1 111 грн. 19 коп., а також 3% річних за період прострочення з 04.04.2020 по 30.06.2021 у сумі 333 грн. 65 коп.

Також позивач просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

Крім того, подана до суду позовна заява містила клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.09.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 13.09.2021, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 "За закінченням терміну зберігання" (причина повернення суперечить вимогам пункту 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, оскільки не передбачена для листів з позначкою "Судова повістка") (а.с. 50-54).

З цього приводу суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 50025, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Поштовий, будинок 49, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача (а.с. 44).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв'язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

При цьому, суд окремо звертає увагу, що з 01.01.2020 набрали чинності зміни до Правил надання послуг поштового зв'язку, внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 27.12.2019, відповідно до яких:

- рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 991 Правил);

- рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 992 Правил).

Таким чином, зберігання відділенням Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" поштових відправлень суду, які є "Судовими повістками" в розумінні чинного законодавства України в період більше, ніж три робочі дні, а також їх повернення із непередбачених для "Судових повісток" причин є неправомірним. Більше того, такі дії зумовлюють порушення права позивача на своєчасне вирішення справи судом.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 13.09.2021, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.

Однак, станом на 25.10.2021 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з наявністю підстав для стягнення плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до системи централізованого водовідведення.

Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" утворено відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Цивільного та Господарського кодексів України. Засновником підприємства та власником його майна є територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (пункти 1.1. та 1.2. Статуту підприємства). Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2 Статуту комунального підприємства "Кривбасводоканал" підприємство створене з метою отримання прибутку за рахунок виробництва та надання послуг з центрального водопостачання та водовідведення населенню, підприємствам, установам та організаціям. Основними напрямками діяльності підприємства є, зокрема, забезпечення потреб населення та інших споживачів послугами водопостачання, транспортування питної води споживачам по водопровідним мережам; забезпечення транспортування стічних вод по колекторам та каналізаційним мережам, їх очищення на очисних спорудах.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зі змісту статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вбачається, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, серед яких централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Наказом Міністерства житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 затверджено "Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовід ведення в населених пунктах України", які визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Згідно з вимогами пунктів 2.1. та 2.2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 (далі - Правила № 190), договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду і питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги". Істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до частин 1 та 3 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) споживачі (індивідуальні та колективні);

2) управитель;

3) виконавці комунальних послуг.

Згідно із статтею 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" № 2918-ІІІ від 10.02.2002 укладення договору між підприємством водопостачання та споживачем на надання послуг з водопостачання є обов'язковим.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 №1875-ІУ, який був чинний у період виникнення боргу (далі - Закон № 1875-ІУ), споживач комунальних послуг зобов'язаний укласти договір та оплачувати спожиті комунальні послуги.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 затверджено "Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення" та "Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення" (далі - Правила № 316).

З метою забезпечення в м. Кривому Розі дії механізму приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, відповідно до вимог статей 13, 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", пункту 4 розділу І Правил № 316 рішенням Криворізької міської ради від 13.02.2019 № 79 затверджено "Правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Кривого Рогу" (далі - Правила №79).

Між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (далі - виконавець, позивач, КП "Кривбасводоканал") та Приватним підприємством "Кінерет" (далі - споживач, відповідач, ПП "Кінерет") укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (тимчасовий) № 570 від 13.09.2017 (а.с.19-22), згідно з умовами пункту 1.1. якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на власні потреби та потреби з утримання житлових будинків, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Об'єкт користування водопостачання та водовідведення пр. 200 років Кривого Рогу, 24 (пункт 1.2.1. договору).

Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця до споживача є межа балансової належності, яка визначається Актами/схемою розмежування балансової та експлуатаційної належності, що є невід'ємною частиною договору (пункт 6.1. договору).

У пункті 8.1. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення до 31.12.2017, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. У відповідності до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

В подальшому, між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 від 07.02.2018 до договору № 570 від 13.09.2017, в якій сторони дійшли згоди викласти пункт 8.1. договору в наступній редакції:

- "Цей Договір укладається та набирає чинності з моменту підписання і діє в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення до 31.12.2018, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. У відповідності до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення." (а.с.22).

Пізніше, між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 2 від 08.11.2018 до договору № 570 від 13.09.2017, в якій сторони дійшли згоди викласти пункт 8.1. договору в наступній редакції:

- "Цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення до 30.04.2019, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. У відповідності до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення." (а.с.23).

Також, між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 3 від 06.05.2019 до договору № 570 від 13.09.2017, в якій сторони дійшли згоди викласти пункт 8.1. договору в наступній редакції:

- "Цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення до 31.12.2019, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. У відповідності до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення." (а.с.24).

З матеріалів справи вбачається, що споживач (відповідач) звернувся до позивача із заявою від 22.10.2019, в якій просив включити об'єкт і діючий договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (тимчасовий) № 570 від 13.09.2017, а саме: за адресою бульвар Вечірній, 35 (а.с.26)

Так, між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 4 від 22.10.2019, в якій сторони дійшли згоди внести зміни до пунктів 1.2.1. та 1.4. договору, зокрема, викласти пункт 1.2.1. договору в такій редакції:

- "Об'єкти користування водопостачання та водовідведення пр. 200 років Кривого Рогу, 24; б-р Вечірній, 35 (а.с.25).

В пункті 5.1. договору сторони обумовили, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за, зокрема, скид у міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 156 від 06.02.2020 (а.с.14-17), згідно з умовами пункту 1.1. якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого водопостачання і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Об'єкт користування водопостачання та водовідведення розташований за адресою: пр. 200 років Кривого Рогу, 24; б-р Вечірній, 35 м. Кривий Ріг (пункт 1.2.1. договору).

У пункті 9.1. вказаного договору сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення до 01.05.2020, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості.

В подальшому, між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 від 01.05.2020 до договору № 156 від 06.02.2020, в якій сторони дійшли згоди викласти пункт 9.1. договору в наступній редакції:

- "Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення до 01.09.2020, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. Сторони погодили, що умови цього договору розповсюджуються на правовідносини, що виникли до його укладення, в порядку частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України." (а.с.18).

Відповідно до пункту 5.2. договору споживач взяв на себе зобов'язання, зокрема:

- своєчасно, в повному обсязі у відповідності до умов договору вносити плату за рахунками, які виставлені виконавцем;

- забезпечити повноважним представникам виконавця безперешкодний доступ до приладів обліку та внутрішніх мереж водопостачання і водовідведення.

Водокористувачі зобов'язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території (пункт 3 частини 1 статті 44 Водного кодексу України).

Відповідно до підпункту 4.5. пункту 1. розділу II Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення" № 316 від 01.12.2017 виробники повинні, зокрема контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод споживачами; здійснювати раптовий відбір контрольних проб, пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки на оплату за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності. який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання. Порядок та періодичність відбору проб визначаються в місцевих Правилах приймання.

Згідно з пунктом 2 Правил № 316 підприємства зобов'язані, виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги; дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства; оплачувати рахунки на оплату за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

Пунктом 6 розділу VI Правил № 316 встановлено, що з метою контролю якості стічних вод споживачів, виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення допустимих концентрації (далі - ДК) забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод споживачів виконує уповноважений представник виробника, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представник виробника, так і представник споживача.

Пунктом 1.2 Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Кривого Рогу № 79 від 13.02.2019 передбачено сферу дії Правил, а саме: ці Правила поширюються на суб'єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (надалі - виробники), на юридичних осіб незалежно від форм власності, фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи в контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення Кривого Рогу або безпосередньо в каналізаційні, очисні споруди міста (надалі - споживачі).

Позивач відповідно до підпункту 4.5. пункту 1 розділу II Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення № 316 від 01.12.2017 та підпункту 3.1.5 розділу 3 Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Кривого Рогу №79 від 13.02.2019, виконуючи свій обов'язок щодо контролю за якістю, кількістю і режимом скидання стічних вод споживачами, 10.01.2020 здійснив раптовий відбір контрольних проб на об'єкті відповідача.

Так, 10.01.2020 з метою здійснення контролю за якістю стічних вод ПП "Кінерет" за адресою б-р. Вечірній, 35, що надходять до системи централізованого водовідведення міста Кривого Рогу, у присутності представника споживача - А.Юрченко, який погодився з місцем відбору, о 13:20 год. було здійснено відбір проб стічних вод (проба № 9, контрольна, арбітражна) для проведення аналізу якості стічних вод, про що складено Акт про відбір проб стічних вод № 14 від 10.01.2020 (а.с.31).

В Акті про відбір проб стічний вод № 14 від 10.01.2020 зазначено що 10.01.2020 о 12:15 представники КП "Кривбасводоканал" прибули на ПП "Кінерет". Відбір проб стічних вод було здійснено о 13:20 год. з останнього елементу каналізаційної мережі Споживача, а саме: у місці приєднання до існуючої каналізаційної мережі підприємства АТ "Сільпо Рітейл", так як акт розмежування балансової належності мереж водовідведення і експлуатаційної відповідальності сторін об'єкта, розташованого за вказаною адресою, на момент здійснення відбору проб стічних вод 10.01.2020 відсутній (пункт 10.1 1 договору № 156 та пункт 4.3. Правил № 79). Представник споживача - Юрченко А.С. (наглядач будівель та споруд) погодився з місцем відбору проб".

Хіміко-бактеріологічною лабораторією КП "Кривбасводоканал" було здійснено хімічний аналіз контрольної проби № 9 (вхідний № 20) стічних вод ПП "Кінерет", відібраної 10.01.2020 з останнього елемента каналізаційної мережі споживача, про що складено Протокол дослідження якості стічних вод № 20 від 15.01.2020 (а.с.32).

Так, у відібраних 10.01.2020 за адресою бульвар Вечірній, 35 пробах № 9 (вхідний № 20), в результаті випробувань було виявлено перевищення допустимих концентрацій вмісту забруднюючих речовин за наступними показниками:

- Завислі речовини - 707 мг/дм3, при допустимій концентрації 300 мг/дм3;

- Фосфати - 3,96 мг/дм3, при допустимій концентрації 3,9 мг/дм3;

- Залізо (загальне) - 13,6 мг/дм3, при допустимій концентрації 3,0 мг/дм3 (а.с.32).

Правилами приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м.Кривого Рогу № 79 від 13.02.2019, затверджено Порядок визначення розміру плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення при порушенні вимог щодо якості й режиму їх скидання.

Відповідно до пункту 6.8 Правил № 79 визначення величини плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення виробника (Рс) розраховується за формулою:

Рс = Т х Qd + 5Т х Qрd + Кк х Т х Qрz,

де: Т - тариф, установлений з надання послуг централізованого водовідведення споживачам, віднесеним до відповідної категорії, грн/м3;

віднесеним до відповідної категорії, грн/м3,

Т= 13,152 грн/м3 (з ПДВ) з 01.01.2019;

Qd - об'єм скинутих споживачем стічних вод у межах, обумовлених договором, м3;

Qpd - об'єм скинутих споживачем стічних вод понад обсяги, обумовлені договором, м3;

Qpz - обсяг скинутих стічних вод з понаднормативними забрудненнями, м3;

Кк - коефіцієнт кратності, який, враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Відповідно до пункту 6.16. Правил № 79, якщо виробником встановлено факт одночасного скиду до системи централізованого водовідведення кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК, застосовується коефіцієнт кратності.

Відповідно до пункту 6.17 Правил № 79 додаткова плата за скид споживачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій (ДК), що встановлено контрольним аналізом і підтверджено актом відбору проб стічних вод та протоколом дослідження якості стічних вод, стягується за період від попереднього відбору контрольної проби, проведеного виробником, до дати зафіксованого порушення, але не більше дев'яноста днів.

У відповідності до вимог пункту 4.26 Правил № 79 про виявлені порушення та необхідність застосування заходів по приведенню якості стічних вод відповідача у відповідність до Правил № 79, було повідомлено відповідача листом від 20.01.2020 № 640 з додатком: протоколом досліджень якості стічних вод № 20 від 15.01.2020, про що свідчить копія чеку поштового переказу від 21.01.2020 (а.с.29-30).

Позивачем була нарахована відповідачу додаткова плата за скид споживачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що встановлено контрольним аналізом за актом про відбір проб стічних вод № 14 від 10.01.2020, та Протоколом № 20 від 15.01.2020 дослідження якості стічних вод, у розмірі 8 961 грн. 26 коп. за період з 13.10.2019 по 10.01.2020, та виставлений рахунок № 38 від 12.02.2020, які було відправлено позивачем відповідачу 20.02.2020 разом з листом № 1828 від 14.02.2020 (а.с.33-36).

В той же час, слід відзначити, що відстеження отримання вказаного поштового відправлення на теперішній час є неможливим, оскільки вказаний сервіс на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" зберігає дані лише за останні 6 місяців. Однак, сам факт направлення вказаних документів на юридичну адресу відповідача, є достатнім для виникнення обов'язку з оплати, оскільки вручення такого відправлення залежить від волі відповідача (отримувача), а можливе невручення, якщо воно відбулось, то могло бути можливим через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення контрагентів про зміну свого місцезнаходження.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв'язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що оплата виставлених виконавцем рахунків здійснюється споживачем протягом 3 календарних днів з моменту його (рахунку) пред'явлення.

В установлений строк плата за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення в сумі 8 961 грн. 26 коп. відповідачем сплачена не була.

При цьому, враховуючи визначені порядок та строки її оплати, господарський суд встановив, що строк оплати за рахунком № 38 від 12.02.2020 на суму 8 961 грн. 26 коп. є таким, що настав.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).

Приписами частини 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Слід також відзначити, що додаткова плата за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями - не с оперативно-господарською санкцією, а підвищена плата за надання виробником послуг з водовідведення, нарахована споживачу з застосуванням коефіцієнту кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми. Додаткова плата відноситься (є складовою) до величини плати за скид стічних вод у систему централізованого водовідведення виробника.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження оплати додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями у систему централізованого водовідведення за період з 13.10.2019 по 10.01.2020 в сумі 8 961 грн. 26 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення у розмірі 8 961 грн. 26 коп., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з травня 2020 року по травень 2021 року у сумі 1 111 грн. 19 коп.

Так, господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, проведеного позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно. Отже, розрахунок інфляційних втрат, доданий до позовної заяви (а.с.28), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 1 111 грн. 19 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України були заявлені до стягнення 3% річних за період прострочення з 04.04.2020 по 30.06.2021 у сумі 333 грн. 65 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с.28), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 333 грн. 65 коп.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Приватного підприємства "Кінерет" про стягнення заборгованості з плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення у загальному розмірі 10 406 грн. 10 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Кінерет" (50025, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, проспект Поштовий, будинок 49; ідентифікаційний код 35600974) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вулиця Єсеніна, будинок 6А; ідентифікаційний код 03341316) 8 961 грн. 26 коп. - плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення, 1 111 грн. 19 коп. - інфляційних втрат, 333 грн. 65 коп. - 3% річних та 2 270 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 25.10.2021.

Суддя Ю.В. Фещенко

Попередній документ
100542972
Наступний документ
100542974
Інформація про рішення:
№ рішення: 100542973
№ справи: 904/7811/21
Дата рішення: 25.10.2021
Дата публікації: 26.10.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (16.11.2021)
Дата надходження: 16.11.2021
Предмет позову: стягнення заборгованості з плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення у загальному розмірі 10 406 грн. 10 коп.