вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.10.2021м. ДніпроСправа № 904/7552/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аглоремсервіс" (50071, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Катеринівська, буд. 22, ідентифікаційний код 38640674) до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, ідентифікаційний код 14309787) про стягнення 446 400,00 грн. заборгованості за виконані роботи, 72 316,80 грн. пені, 31 248,00 грн. 7% штрафу
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аглоремсервіс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від 13.08.2021 про стягнення з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованості на загальну суму 549 964,80 грн., з яких:
- 446 400,00 грн. заборгованість за виконані роботи;
- 72 316,80 грн. пеня за період з 01.03.2021 по 10.08.2021;
- 31 248,00 грн. 7% штраф.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №13/29/73П від 14.01.2021 про закупівлю послуг в частині своєчасної та повної оплати послуг отриманих за наступним актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 446 400,00 грн.
Ухвалою суду від 31.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/7552/21, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
До суду 14.09.2021 надійшов відзив в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги про стягнення 72 316,80 грн. пені та 31 248,00 грн. штрафу не підлягають задоволенню оскільки в спірному договорі сторонами не обумовлено розмір та базу нарахування штрафних санкцій, а лише зазначено, що штрафні санкції нараховуються у розмірі, передбаченому ст. 231 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аглоремсервіс" (далі - виконавець, позивач) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - замовник, відповідач) 14.01.2021 укладено договір про закупівлю послуг № 13/29/73П (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов'язався надати послуги зазначені в п.1.2 договору, а замовник прийняти і оплатити такі послуги.
Згідно з 1.2 договору виконавець зобов'язався надати в порядку та на умовах договору послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки код ДК 021:2015 - 5053 (капітальний ремонт екскаватора ЕКГ-5) (далі - послуги) відповідно до Дефектного акту (додаток №2, який є невід'ємною частиною договору).
Послуги надаються з запасних частин та матеріалів виконавця (п.1.3 договору).
Місце знаходження екскаватора ЕКГ-5 (далі - обладнання) - Інгульська шахта ДП "СХІДГЗК" (с.Неопалимівка, Кропивницький район, Кіровоградська область) (п.1.4 договору).
Відповідно до п.3.1 договору вартість послуг визначається відповідно до договірної ціни (додаток №1, який є невід'ємною частиною договору) та складає 446 400,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 20% - 74 400,00 грн.
Замовник здійснює оплату по факту надання послуг, з відстрочкою платежу 30-ть банківських днів від дати підписання Акту здачі-приймання наданих послуг (п.4.2 договору).
Підставою для оплати наданих послуг є Акт здачі-приймання наданих послуг, підписаний з двох сторін та рахунок доданий до нього (п.4.4 договору).
Відповідно до умов пунктів 5.1., 5.2. договору термін надання послуг не повинен перевищувати 30-ти календарних днів з дня передачі обладнання в ремонт на підставі підписаного сторонами Акту передачі-приймання обладнання в ремонт. Місце надання послуг: - промислові площі Інгульської шахта ДП "СХІДГЗК" (с.Неопалимівка, Кропивницький район, Кіровоградська область); - промислові площі виконавця.
Після закінчення надання послуг провести у присутності представників замовника випробування вузлів обладнання на холостому ходу і під навантаженням за основними параметрами. При позитивних результатах випробування вузлів, провести випробування сімдесят дві години роботи. В разі успішного проведення випробувань виконавець надає замовнику на підписання Акт здачі-приймання наданих послуг (п.7.1 договору).
Замовник протягом 10-ти робочих днів від дня отримання Акту здачі-приймання наданих послуг зобов'язаний повернути виконавцеві підписаний Акт здачі-приймання наданих послуг або надати мотивовану відмову від приймання послуг (п.7.2 договору).
Відповідно до п.8.4 договору за порушення строків оплати за надані послуги, передбачених договором, замовник сплачує виконавцеві штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 Господарського кодексу України. Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України сторони в договорі встановили інший розмірі процентів, а саме 0 (нуль) процентів річних від простроченої суми.
У пункті 11.1. договору сторони визначили, що договір діє з 14 грудня 2020 року по 31 грудня 2021 року, але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. На підставі ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 14.12.2020 року.
На виконання умов договору між сторонами складені Акт №01/02 здачі-прийняття робіт (надання послуг) станом на 18.01.2021 та Акт №01/02-1 приймання виконаних підрядних робіт станом на 18.01.2021 на суму 446 400,00 грн., Акт №01/02-4 на витрачені матеріали виконавця при капітальному ремонті екскаватора ЕКГ-5, госп.№2, інв.№3197400 станом на 18.01.2021 на суму 224 200,00 грн.
Судом встановлено, що строк оплати за виконані роботи на суму 446 400,00 грн. є таким, що настав.
В порушення вказаних вище умов договору, відповідач виконані роботи не оплатив, що є порушенням п.4.2. договору.
Отже, свої зобов'язання щодо своєчасної оплати виконаних позивачем робіт відповідач порушив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 446 400,00 грн. Враховуючи вказане, за прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 8.4 договору та статті 231 Господарського кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 72 316,80 грн. за період з 01.03.2021 по 10.08.2021 та 7% штраф у сумі 31 248,00 грн. Вказане і є причиною спору.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору про закупівлю послуг, строк дії договору, умови надання послуг, факт надання послуг, загальна вартість наданих послуг, настання строку його оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати, наявність підстав для стягнення основного боргу, пені та 7% штрафу.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження повної оплати в сумі 446 400,00 грн. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 446 400,00 грн.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Відповідно до п.8.4 договору за порушення строків оплати за надані послуги, передбачених договором, замовник сплачує виконавцеві штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 Господарського кодексу України. Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України сторони в договорі встановили інший розмірі процентів, а саме 0 (нуль) процентів річних від простроченої суми.
За прострочення виконання зобов'язань на підставі пункту 8.4. договору та статті 231 Господарського кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 72 316,80 грн. за період з 01.03.2021 по 10.08.2021 та 7% штрафу у сумі 31 248,00 грн.
Згідно з положеннями статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшеним у договорі.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань, визначається відповідним суб'єктом господарювання - господарською організацією.
Господарський суд відзначає, що чинне законодавство поділяє неустойку на законну і договірну. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого неустойка стягується і конкретний її розмір.
У пункті 8.1. договору сторони визначили, що у випадку порушення своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, визначену договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань.
Відповідно до п.8.4 договору за порушення строків оплати за надані послуги, передбачених договором, замовник сплачує виконавцеві штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 Господарського кодексу України.
Однак, слід відзначити, що у пункті 8.4. договору сторони не визначили, яка саме частина статті 231 Господарського кодексу України є підставою для сплати відповідачем штрафних санкцій та не встановили конкретного розміру (відсотку) штрафної санкції (пені, штрафу), яка в силу частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України та частини 4 статті 231 Господарського кодексу України підлягає обчисленню саме у відсотках.
Суд приходить до висновку, що договір, який і є підставою для застосування договірної неустойки, містить не її розмір, а лише відсилання до норми законодавства, якою передбачені різні підстави стягнення та обчислення штрафних санкцій, зокрема частини 2, 4, 6 статті 231 Господарського кодексу України.
За приписом же статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Господарський суд констатує, що в тому випадку, коли правочин не містить у собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №904/5922/17, в якій спірними були подібні умови договору, а також у постанові Великої Палати Верховного суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18.
Отже, договір, який і є підставою для застосування договірної неустойки, містить не її розмір, а лише відсилання до норми законодавства, якою передбачені різні підстави стягнення та обчислення штрафних санкцій, зокрема частини 2, 4, 6 статті 231 Господарського кодексу України.
Крім того, слід зазначити, що укладаючи договір, сторони у пункті 8.2. договору чітко обумовили розмір штрафу у розмірі 20% від суми невиконаного (несвоєчасно наданої) послуги та пені у розмірі 0,5 відсотків від вартості невиконаної (несвоєчасно наданої) послуги за кожен день прострочення. Водночас, передбачаючи відповідальність за порушення строків оплати за надані послуги пунктом 8.4. цього ж договору, сторони не встановили конкретного розміру (відсотку) пені та штрафу.
Щодо застосування позивачем саме частини 2 статті 231 Господарського кодексу України слід відзначити, що положення частини 2 статті 231 Господарського кодексу України стосуються випадків порушення негрошового зобов'язання, натомість у наведеному випадку йдеться про порушення зобов'язання з оплати за надані послуги, яке за своєю правовою природою є грошовим зобов'язанням.
Згідно з договором стягнення штрафу у розмірі 7% за порушення виконання зобов'язання, як і пені у розмірі 0,1% вартості неоплаченого товару, не передбачено, тому правові підстави для стягнення пені в сумі 72 316,80 грн. та штрафу в сумі 31 248,00 грн. відсутні.
Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/2466/16 та від 14.02.2018 у справі № 904/1858/16.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне відмовити у задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення пені та штрафу.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає частина витрат по сплаті судового збору в сумі 6 696,00 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аглоремсервіс" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 446 400,00 грн. заборгованості за виконані роботи, 72 316,80 грн. пені, 31 248,00 грн. 7% штрафу задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, ідентифікаційний код 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аглоремсервіс" (50071, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Катеринівська, буд. 22, ідентифікаційний код 38640674) 446 400,00 грн. заборгованості за виконані роботи та 6 696,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Е.М. Бондарєв