Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"31" травня 2010 р. Справа № 11/88-10
вх. № 4395/4-11
Суддя господарського суду Черленяк М.І.
при секретарі судового засідання Кисильовій К. В.
за участю представників сторін:
позивача - Черепаха Р. М.
відповідача - Боднарук Є. С.
розглянувши справу за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ВАТ "Укртелеком", м. Харків
до Головного управління МНС України в Харківській області, м. Харків
про стягнення 1111,38 гривень
Позивач - ВАТ "Уктелеком" в особі Харківської філії ВАТ "Укртелеком" - звернувся до господарського суду з позовом до Головного управління МНС України в Харківській області (відповідач по справі) про стягнення 1111,38 гривень.
В призначеному 31 травня 2010 році судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити. Представник відповідача 31 травня 2010 року через канцелярію господарського суду надав відзив на позовну заяву та підтримав його в судовому засіданні, зокрема порушення взятих на себе зобов'язань пояснив невчасним перерахуванням Головним розпорядником коштів МНС України на рахунок відповідача грошових коштів.
Суд, дослідивши матеріали справи та подані докази, вислухавши представника позивача та відповідача, встановив наступне.
Між ВАТ "Уктелеком" в особі Харківської філії ВАТ "Укртелеком" (підприємством) та Головним управлінням МНС України в Харківській області (споживач) укладено договір про надання послуг електрозв'язку. Відповідно до пункту 1 вказаного договору підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатках 1 та 2 до договору. Згідно із пунктом 2.1.1 договору підприємство зобов'язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку, а споживач згідно пункту 3.2.8 зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Відповідно до пункту 4.2 договору споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільною погодженою кредитною з наданням рахунків системою оплати. Пунктом 4.3 на споживача покладено обов'язок своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 4.5 договору). При застосуванні авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг (пункт 4.6 договору).
Як свідчать матеріали справи, позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по укладеному договору, проте відповідач зобов'язання споживача по сплаті наданих послуг виконав не в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 1098,55 гривень (відповідно до розрахунку заборгованості). Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про існуючу заборгованість та про необхідність її погашення, проте відповідач заборгованість не сплатив.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України). Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).
Зазначені обставини справи, з урахуванням наведених приписів чинного законодавства, дають правові підстави суду дійти висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованими та доведеними суду конкретним необхідними доказами, в зв'язку з чим заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Стосовно вимоги позивача про стягнення 12,83 гривень пені з відповідача суд виходить з наступного.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. При цьому право на неустойку, згідно частини 1 статті 550 вказаного кодексу, виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Враховуючи наведені приписи чинного цивільного законодавства з урахуванням вимоги позивача про стягнення 12, 83 гривень пені суд дійшов висновку про те, що оскільки укладеним сторонами договором передбачено обов'язок споживача сплатити підприємству пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, така вимога підлягає задоволенню як належно фактично та юридично обґрунтована.
Таким чином, наведені обставини справи, з урахуванням приписів чинного цивільного законодавства, дають підстави суду дійти висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забазпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Оскільки спір по даній справі виник з вини відповідача, витрати по оплаті державного мита та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 526, 530, 610, 901 Цивільного кодексу України, статтею 230 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Головного управління МНС України в Харківській області (61013, Харківська область, м. Харків, вул. Шевченко, 8, р/р 35220002001141 в Управлінні державного казначейства в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 08588961) на користь ВАТ "Уктелеком" в особі Харківської філії ВАТ "Укртелеком" (61002, м. Харків, вул. Іванова, 7/9, р/р 2604565 АТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 25614660) 1098,55 гривень заборгованості, 12,83 гривень пені, 102,00 гривень витрат по сплаті держаного мита та 236,00 гривень по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Черленяк М. І.
Повний текст судового рішення підписаний 31 травня 2010 року.