Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" травня 2010 р. Справа № 62/120-10
вх. № 4095/4-62
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2, дов. б/н від 15.02.10р., Редванський О.В., дов. від 02.11.09р.
1-го відповідача не з"явився
2-го відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ", м. Харків,
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісбудмонтаж", м. Київ
2. Фізична особа підприємець ОСОБА_3, м. Харків
про стягнення 330147,24 грн.
Позивач - ТОВ "СГ" звернувся до господарського суду із позовною заявою про солідарне стягнення з відповідачів - ТОВ "Сервісбудмонтаж" та ФОП ОСОБА_3, 294500,59 грн. заборгованості, 2783,63 грн. відсотків, 19021,50 грн. пені, 13841,52 грн. інфляційних збитків та 15000,00 грн. витрат на послуги адвоката. Позовні вимоги мотивуються невиконанням першим відповідачем (ТОВ "Сервісбудмонтаж") зобов'язань за договором купівлі-продажу №25СК-09 від 06.08.09р., а також невиконанням другим відповідачем (ФОП ОСОБА_3) зобов'язань за договором поруки б/н від 06.08.09р.
Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник першого відповідача у призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів та заперечення на позовну заяву не надав, про причини неявки не повідомив.
Представник другого відповідача у судове засідання не з'явився, однак, 18.05.10р. надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує в повному обсязі, та просить суд розглянути справу без його участі.
Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників відповідачів за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено, що 06.08.09р. між позивачем та першим відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №25СК-09, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати першому відповідачу (ТОВ "Сервісбудмонтаж") нафтопродукти у кількості, номенклатурі та за цінами відповідно до умов договору та додатків до нього які є його невід'ємною частиною. Перший відповідач зобов'язався прийняти передані позивачем нафтопродукти та сплатити їх вартість шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача протягом п'яти банківських днів з моменту надання позивачем рахунку-фактури.
Відповідно до умов договору купівлі-продажу №25СК-09 від 06.08.09р. перший відповідач та позивач уклали додаток №1 від 17.11.09р. до договору, відповідно до умов якого, позивач зобов'язався передати першому відповідачу в строк до 30.11.09р. дизельне пальне (ДСТУ 4063-2001) у кількості 50,776 тонн за ціною 5800,00 грн. (з ПДВ) за одну тону, на умовах EXW нафтобаза Київ-Петрівка (м. Київ) вул. Куренівська, 16в.
Як свідчать матеріали справи, позивач, поставив першому відповідачеві дизельне пальне у кількості 50,776 тонн, на загальну суму 294500,59 грн., що підтверджується Актом приймання - передачі №СГ-К111701 від 17.11.09р. (арк.с.16).
Відповідно до п. 6.1. договору купівлі-продажу №25СК-09 від 06.08.09р., оплата за поставлений товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця. Відповідно до п.2 додатка №1 від 17.11.09р. до договору купівлі-продажу №25СК-09 від 06.08.09р., розрахунки за цим додатком здійснюються покупцем в безготівковій формі на поточний рахунок продавця за ціною товару вказаною в п.1.2. додатка впродовж п'яти банківських днів з моменту надання рахунку-фактури.
Судом встановлено, що позивач надав першому відповідачу рахунок-фактуру, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме копією рахунку-фактури № СГ-25СК-111729 від 09.12.09р. (арк.с.17), копією поштової квитанції від 09.12.09р. (арк.с.17) про відправлення цього рахунку на адресу першого відповідача, та копією опису вкладення у цінний лист.
Однак, перший відповідач не виконав покладеного на нього обов"язку по оплаті отриманого ним товару.
Таким чином, у першого відповідача утворився перед позивачем борг в сумі 294500,59 грн., який станом на момент розгляду справи не сплачено.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 294500,59 грн., хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог в частині стягнення 158163,03 грн. основного боргу.
Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 19021,50 грн. пені, 13841,52 грн. інфляції та 2783,63 грн. 3% річних за порушення першим відповідачем строку оплати поставленого йому товару.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з п. 7.2. договору купівлі-продажу №25СК-09 від 06.08.09р. за порушення термінів оплати, продавець може стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості несвоєчасно оплаченого товару.
Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пеня, нарахована позивачем за порушення першим відповідачем зобов"язання по своєчасній оплаті поставленого товару, складає 19021,50 грн.
Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.
Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання першим відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті поставленого йому товару у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені у сумі 19021,50 грн.
В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 2783,63 та інфляційних втрат, що становить суму 13841,52 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Заборгованість за договором купівлі-продажу№25СК-09 від 06.08.09р. позивач просить стягнути солідарно з ТОВ "Сервісбудмонтаж" (перший відповідач) та ФОП ОСОБА_3 (другий відповідач), посилаючись на те, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу№25СК-09 від 06.08.09р., між сторонами був укладений договір поруки б/н., та додаткова угода до нього від 01.10.09р. Відповідно до умов вказаного договору поруки, ФОП ОСОБА_3 поручився перед позивачем за виконання ТОВ "Сервісбудмонтаж" зобов'язань за договором купівлі-продажу №25СК-09 від 06.08.09р. у повному обсязі, та у разі порушення першим відповідачем своїх зобов'язань зобов'язався відповідати по таких зобов'язаннях перед позивачем як солідарний боржник.
Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно ч. 4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
Відповідно до п. 8 договору поруки від 06.08.09р., договір поруки набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.09 року, тобто відносини поруки за вказаним договором припиняються 31.12.09 року.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки позивач не надав суду доказів звернення до другого відповідача з вимогою щодо сплати суми боргу за поставлений першому відповідачу товар, в період дії договору поруки, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу та штрафних санкцій з другого відповідача є безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з першого відповідача 15000,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката, до якого він був змушений звернутись для забезпечення захисту своїх інтересів під час розгляду даної справи. В обґрунтування своєї вимоги позивач надав угоду про надання послуг адвоката від 01.02.10р.
укладену між позивачем та адвокатом ОСОБА_2, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1204 на ім'я ОСОБА_2, та копію платіжного доручення №54 від 14.05.10р. про перерахування адвокату ОСОБА_2 15000,00 грн.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_2 надав пояснення суду з приводу вартості своїх послуг у цій справі. А саме, він зазначив, що захист прав позивача зумовив, зокрема дві командировки до міста Києва на власному автомобілі, у зв'язку з тим, що виконавчий орган та бухгалтерія позивача знаходяться у м. Києві. Також адвокат зазначив, що позов подавався до двох відповідачів, що призвело до більших затрат часу порівняно зі звичайними справами, та більшого об'єму документів, що були підготовлені адвокатом. Однак, доказів на підтвердження викладених ним обставин адвокат ОСОБА_2 не надав.
Розглядаючи вимогу щодо стягнення 15000,00 грн. витрат на послуги адвоката, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини третьої ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".
При визначенні обґрунтованого та розумного розміру винагороди за надання юридичних послуг, суд враховує наступні фактори: обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю особою, що надає юридичні послуги, інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручень клієнта; роль особи, що надає юридичні послуги, в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення тощо. Проте жоден з вказаних факторів не має самодостатнього значення; вони враховуються у взаємозв'язку та відповідно до обставин кожного конкретного випадку.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
З огляду на наведене, враховуючи факт надання послуг адвокатом ОСОБА_2 при розгляді справи №62/120-10 (підготовка та подання позовної заяви, участь у судових засіданнях) згідно угоди про надання послуг адвоката від 01.02.10р. та факт оплати позивачем вказаних послуг, згідно платіжного доручення №54 від 14.05.10р., суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 15000,00 грн. витрат на послуги адвоката.
Витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на першого відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.. ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 553, 554, 610, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 217, 230 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 ГПК України, -
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісбудмонтаж" (03186, м. Київ, бульвар Чоколівський, буд. 19, ЄДРПОУ 32846339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ" (04053, м.Київ, вул. Смирнова-Ласточкина, буд. 16, п/р 2600624041 в АБ «Укргазпромбанк», м. Києва, МФО 320843, ЄДРПОУ 33207106) 294500,59 грн. основного боргу, 13841,52 грн. інфляційних, 19021,50 грн. пені, 2783,63 грн. відсотків, 15000,00 грн. витрат на послуги адвоката, 3301,47 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення по справі №62/120-10 підписано 25.05.10р.