Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" травня 2010 р. Справа № 42/32-10 (н.р. 42/77
вх. № 1130/1-42 (н.р. 2446/4-42)
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Чайчук О.О. (дов.)
відповідача - ОСОБА_2 (паспорт)
розглянувши справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
до ФО П ОСОБА_2, м. Куп'янськ Харківської області
про розірвання договору оренди та стягнення 35884,55 грн.
Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ФО П ОСОБА_2, про стягнення заборгованості з орендної плати по договору оренди № 3624-Н від 25.07.2008 року в сумі 35884,55 грн. та розірвання договору оренди № 3624-Н від 25.07.2008 року.
У судовому засіданні позивач повністю підтримує позовні вимоги.
Відповідач проти позову заперечує, вказує на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 11.01.2010р. по справі № 61/134-09 договір оренди № 3624-Н від 25.07.2008 року визнаний недійсним, а отже у відповідача відсутній обов'язок щодо оплати по недійсному договору.
В слуханні справи оголошувалась перерва до 25.05.2010р. о 09:30 год.
Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.
25 липня 2008 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір оренди № 3624-Н окремого індивідуально визначеного майна - нежитлової одноповерхової будівлі (літ.В-1), площею 145,8 м2, басейн - накопичувач (Літ. Е), площею 2541,00 м2, та басейн - накопичувач (Літ. Д), площею 2705,00 м2, загальною площею 5391,8 м , розміщене за адресою: Харківська обл.., Харківській р-н, смт. Безлюдівка, вул. Зміївська, 1г (надалі - Майно), що знаходиться на балансі Харківського міжрайонного управління водного господарства (надалі - Балансоутримувач).
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконує умови вказаного договору, у зв'язку з чим повинен сплатити заборгованість з орендної плати в сумі 35884,55 грн.
Відповідач заперечує проти факту укладання ним вищевказаного договору.
Судом встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 11.01.2010 р. по справі № 61/134-09 договір оренди № 3624-н від 25.07.2008, що укладений між ФО П ОСОБА_2 та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області визнано недійсним. Рішення суду мотивовано тими обставинами, що підприємець ОСОБА_2 згідно висновку експертизи № 9585, яка здійснена ХНДІСЕ, не вчиняв підпису у спірному договорі оренди, у зазначеному договорі сторони не обумовили, що договір укладається представником підприємця від імені сторони, яку він представляє, натомість у договорі зазначено, що договір укладається особисто.
Рішенням суду також встановлено, що в акті приймання-передачі орендованого майна від 25.07.2008р., розрахунку плати за базовий місяць розрахунку орендної плати державного нерухомого майна (додаток №2 до договору оренди) підписи від імені ОСОБА_2 виконані не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису.
Згідно ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно ч.1 ст.26 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідача не може виникнути обов'язок виконувати умови договору, який ним не укладався та рішенням суду визнаний недійсним, з тих же підстав є необґрунтованими вимоги про розірвання договору, а тому суд вважає позовні вимоги нормативно та документально необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32-35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя