Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" травня 2010 р. Справа № 63/117-10 (н.р. 50/
вх. № 3119/6-63 (н.р. 2954/2-50)
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Задорожна І.М. довіреність № 6 від 01.12.2009 року; відповідача - не з"явився,
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс", м. Харків
до Приватного підприємства "Віфуд", м. Харків
про розірвання договору та стягнення 74423,92 грн., -
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд розірвати договір про спільне використання комунальних технологічних мереж та відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою комунальних послуг від 26.04.2005 року, укладений між сторонами. Крім того просить суд стягнути з відповідача 74423,92 грн. заборгованості по договору. Позов обґрунтовує тим, що відповідач з моменту укладання договору постійно порушує його умови в частині здійснення проплат за комунальні послуги, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за холодне та гаряче водопостачання, за водовідведення, за постачання електроенергії та за опалення на загальну суму 74423,92 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
19.05.2010 року до господарського суду від позивача надійшло обґрунтування позовних вимог, в яких він надає пояснення щодо порядку нарахування витрат пов'язаних зі сплатою комунальних послуг.
Суд, дослідивши надане обґрунтування та додані до нього докази, долучає їх до матеріалів справи.
До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.
Представник позивача у судовому засіданні 12.05.2010 року підтримує позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
ТОВ “Вінамекс”(далі - позивач) є власником нежитлових приміщень, що розташовані по вул. Киргизькій, 19-А та по вул. Киргизькій 19-Б в м. Харкові.
Між позивачем, як власником приміщень, та відповідними комунальними службами укладені договори про надання відповідних комунальних послуг, а саме Договір № И-5545/09 АК-1 від 19.10.2004 року на приймання стічних вод, Договір № 13404 від 06.04.2006 року на відпуск та споживання води, Договір № 2007 від 31.12.2008 року на поставку газу, Договір № 2101 від 30.06.2005 року про постачання електричної енергії.
Частина нежитлових приміщень, які розташовані по вул. Киргизькій, 19-А в м. Харкові, відповідно до договору купівлі-продажу від 29.03.2005 року належать фізичній особі - підприємцю Нгуєн Хунг Лонг. Зазначене приміщення, використовує ПП “Віфуд” (далі - відповідач) для розміщення об'єкту ресторанного господарства (надалі - приміщення кафе ”).
Оскільки, власник приміщення кафе фізична особа - підприємець Нгуєн Хунг Лонг та користувач приміщення - ПП “Віфуд” не мають прямих договорів з відповідними організаціями на постачання комунальних послуг до приміщення кафе, тому 26.04.2005 року між позивачем та відповідачем укладений договір про спільне використання комунальних технологічних мереж та відшкодування збитків, які пов'язані зі сплатою комунальних послуг (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався здійснювати платежі за надані комунальні послуги, які передбачені договорами, укладеними між позивачем та відповідними комунальними службами, а відповідач зобов'язався до оформлення у встановленому законом порядку договорів з відповідними комунальними службами, своєчасно та в повному обсязі на підставі виставлених рахунків, здійснювати відшкодування витрат позивачу, пов'язаних з оплатою комунальних послуг, які надаються відповідачу у придбані ним нежитлові приміщення.
Відповідно до п. 1.2 Договору, сума відшкодування розраховується виходячи з щомісячних показників вузлів обліку, які влаштовані в придбаних відповідачем нежитлових приміщеннях, що оформлюється уповноваженими представниками сторін шляхом складання відповідного протоколу та акту.
Відповідно до п. 1.3 Договору, розрахунок суми відшкодування здійснюється позивачем виходячи з загальної суми сплачених комунальних платежів, пропорційно спожитим комунальним послугам відповідачем та виставляється стороні для оплати у вигляді рахунку.
Згідно п. 1.4 Договору, відповідач відшкодовує позивачу витрати, які понесені відповідачем у зв'язку з оплатою наступних послуг: електропостачання, водопостачання, водовідведення та опалення.
Пунктом 2.1.1 Договору зобов'язано позивача підготувати та направити відповідачу для оплати рахунок суми відшкодування за спожиті комунальні послуги.
Відповідач зобов'язався не пізніше 10 числа поточного місяця оплатити по рахунку суму відшкодування, виходячи з показників вузлів обліку по попередньому місяцю шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача (п.2.2.1 Договору).
Якщо розмір вартості спожитих послуг буде перевищувати розмір авансового платежу, відповідач зобов'язаний оплатити різницю на протязі 3-х банківських днів з моменту укладання акту звірки спожитих послуг (пункт 2.2.2 Договору).
Позивачем належно виконувалися умови Договору про що свідчать акти здачі-приймання виконаних робіт, представлених суду позивачем.
Нарахування розміру фактичного споживання комунальних послуг відповідачу, зокрема за холодне та гаряче водопостачання, здійснювалося позивачем на підставі рахунків постачальника комунальних послуг - КП “ВТП” “Вода”, які виставлялися позивачу відповідно до показників лічильників, які знаходяться в нежитлових приміщеннях, що розташовані по вул. Киргизькій, 19-А та по вул. Киргизькій, 19-Б в м. Харкові. Відповідно до розшифровки рахунку КП “ВТП” “Вода” вбачається розмір нарахувань та обсяг послуг, що були спожиті відповідачем і на підставі якого позивачем виставлявся рахунок суми відшкодування за спожиті комунальні послуги.
Нарахування розміру фактичного споживання комунальних послуг за водовідведення, здійснювалося позивачем на підставі загальних рахунків ДКП “Харківкоммуночиствод”(по двом тарифам окремо - тарифу для населення і промислового тарифу) та відповідно до внутрішніх розрахунків, виходячи з загальної суми сплачених комунальних платежів, пропорційно спожитим комунальним послугам відповідачем та виставлялися стороні для оплати у вигляді рахунку.
Відповідно до укладених договорів, позивач отримує природний газ у двох організацій: ХФ ДК “Газ України” - для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, та ВАТ “Харківміськгаз” - для забезпечення промислових потреб. Розмір нарахувань та розмір фактичного споживання комунальних послуг за опалення, здійснювалося позивачем на підставі виставлених ХФ ДК “Газ України” та ВАТ “Харківміськгаз” загальних рахунків та відповідно до Розрахунку розподілу потреб природного газу для теплозабезпечення будівель по вул. Киргизькій, 19-А, 19-Б, 19-В в м. Харкові, складеного ДП “Північно-східним регіональним експертним Центром по енергозабезпеченню, оскільки в приміщенні кафе відсутні лічильники для вимірювання природного газу. Зазначеним рахунком встановлено розподіл потреб природного газу у відсотковому співвідношенні для будівель по вул. Киргизькій, 19-А, 19-Б, 19-В в м. Харкові. Для кафе, яке займає відповідач, відсоткове співвідношення щодо використання газу складає - 2,04 %, відповідно до якого позивач здійснював нарахування відповідачу витрат за використаний ним природний газ.
Розмір нарахувань за відшкодування амортизації та ТО газового обладнання здійснювалося позивачем на підставі внутрішніх розрахунків, виходячи з загальної суми сплачених комунальних платежів, пропорційно спожитим комунальним послугам відповідачем та виставлялися стороні для оплати у вигляді рахунку.
Позивачем виставлялися відповідачу рахунки для оплати відшкодування витрат позивачу, пов'язаних з оплатою комунальних послуг, однак відповідач частково виконував свої зобов'язання у зв'язку з чим утворилася заборгованість за період з травня 2005 року по березень 2009 року в сумі 74423,92 грн., яку останній не сплатив.
Складені позивачем акти здачі-прийому робіт (надання послуг) за період з грудня 2006 року по січень 2008 року зі сторони відповідача підписувалися керівником ПП “Віфуд” Лесь О.І, ким вона являється і на сьогоднішній день, відповідно до даних з витягу ЄДРПОУ від 14.04.2010 року.
20.08.2007 року позивач направив відповідачу вимогу № 1, в якій просив його сплатити суму заборгованості та укласти з відповідними комунальними службами договори про надання комунальних послуг, в іншому випадку позивач повідомляв відповідача про свої наміри припинити надавати відповідачу комунальні послуги.
Відповіді на вимогу відповідачем позивачу надано не було.
11.04.2008 року позивач направив відповідачу претензію № 3, в якій просить його оплатити заборгованість та в строк до 20.04.2008 року розірвати Договір, на яку відповіді також позивач не отримав.
04.08.2008 року позивач знов направив відповідачу претензію № 5, в якій вимагав погасити заборгованість та розірвати Договір в строк до 20.08.2008 року.
Однак відповідач заборгованість не оплатив та не погодив розірвання Договору.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, приймаючи до уваги те, що відповідачем не спростована наявність заборгованості, а вимоги позивача підтверджуються наданими доказами, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 74423,92 грн. обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про розірвання Договору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право; примусове виконання обов'язку в натурі; припинення правовідношення.
Статтею 188 ГК України передбачений порядок зміни та розірвання господарських договорів. Так, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідач на неодноразові пропозиції позивача щодо розірвання Договору відповіді не надав, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про розірвання Договору.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи те, що відповідачем систематично не виконувалися умови Договору, що стало підставою для завдання позивачу збитків, на понесення яких він не розраховував при укладання Договору, а також приймаючи до уваги, що ним дотриманий порядок розірвання договорів, встановлений чинним законодавством, суд вважає позовні вимоги позивача щодо розірвання Договору обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито у розмірі 829,25 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 612, 629, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з приватного підприємства "Віфуд" (код 33477418, м. Харків, вул. Киргизька, 19-А) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінемакс" (код 32564792, м. Харків, вул. Киргизька, 15) - 74423,92 грн. заборгованості, 829,25 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Розірвати договір про спільне використання комунальних технологічних мереж та відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою комунальних послуг від 26.04.2005 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінемакс" (код 32564792, м. Харків, вул. Киргизька, 15) та Приватним підприємством "Віфуд" (код 33477418, м. Харків, вул. Киргизька, 19-А).
Суддя
рішення підписане 21 травня 2010 року