Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" травня 2010 р. Справа № 45/93-10
вх. № 2879/5-45
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Елабужський С.Г., доручення від 14.05.2010 р.
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ПП "Перік", м. Феодосія
до ПП "Фірма Укрсервіс", м. Харків
про стягнення 44306,58 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 44306,58 грн. боргу та судові витрати по справі, мотивуючи невиконанням з боку відповідача своїх зобов'язань щодо оплати поставленої позивачем продукції будівельного призначення по договору № ДГ-0000002 від 20 вересня 2007 року, укладеного між позивачем та відповідачем.
Ухвалою суду від 01 квітня 2010 року про порушення провадження у справі № 45/93-10 розгляд справи було призначено на 21 квітня 2010 року о 12:30 год.
В судове засідання 21 квітня 2010 року позивач з'явився, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проте витребуваних судом доказів по справі не надав.
Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду надав відзив на позов (вх. № 8131 від 21.04.2010 року), згідно якого проти позову заперечує, посилаючись в тому числі на те, що строк на оплату відповідачем поставленого позивачем товару не настав.
Ухвалою суду від 21 квітня 2010 року розгляд справи відкладався на 17 травня 2010 року.
Позивач в засіданні суду 17 травня 2010 року позов підтримує, надав частину витребуваних судом доказів, які залучено судом до матеріалів справи.
Відповідач в засідання суду 17 травня 2010 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 21 квітня 2010 р. сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги позивача не підлягаючими задоволенню з наступних підстав:
20 вересня 2007 року між сторонами було укладено договір № ДГ-0000002 за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу товар, а відповідач - прийняти товар та оплатити його вартість на умовах передплати (п. п. 1.1, 1.2, 2.4, 2.6, 2.7 договору).
За розхідною накладною РН-1000277 від 01 грудня 2008 року позивач, в порушення умов договору (без отримання передплати) передав відповідачеві товар на загальну суму 44306,58 грн., одержання якого відповідачем підтверджено дорученням серія ЯОИ № 892888 від 01.12.2008 року.
Таким чином сторонами не врегульовано порядок проведення оплати товару.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.
З огляду на те, що самими сторонами порушено (змінено) порядок проведення розрахунків, який передбачено договором, строк оплати отриманого від позивача відповідачем товару не визначений, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв'язку із тим, що позивачем не доведено суду настання строку за яким у відповідача виникає зобов'язання по сплаті основного боргу.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя
Рішення по справі № 45/93-10 підписано 18 травня 2010 року.