Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" травня 2010 р. Справа № 37/170-09
вх. № 4766/5-37
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Сніжка Б.Ф.
відповідача- не з"явився
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Вітаміни", м. Умань
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма Аптека - 95", м. Харків
про стягнення 304329,65 грн.
Відкрите акціонерне товариство "Вітаміни" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма Аптека - 95" про стягнення з відповідача на користь позивача грошової суми у розмірі 304329,65 грн., з них 168985,36 грн. основного боргу, 20234,04 грн. пені, та 115110,25 грн. штрафу за договором поставки № С7-2007 продукції медичного призначення від 04.06.2007 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області у справі № 37/170-09 від 22.06.2009 р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 липня 2009 року було зупинено провадження у справі, у зв'язку з надходженням апеляційної скарги від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма Аптека - 95", м. Харків.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 грудня 2009 р. було поновлено провадження у справі та призначено її розгляд на 14 січня 2010 р.
14 січня 2010 р. сторони звернулись до суду з заявою про продовження строку розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 січня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 26 січня 2010 р.
26 січня 2010 р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що поставка товару за накладними, доданими до позовної заяви, здійснювалась на виконання 3-х договорів поставки: № С50-2001 від 04.04.01 р., № С15-2004 від 22.11.04 р. та № С7-2007 від 04.06.07 р.
Ухвалами господарського суду Харківської області від 10 березня 2010 р., від 07 квітня 2010 р. було відкладено розгляд справи на інший день.
27 квітня 2010 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 168985,36 грн. основного боргу, 20232,90 грн. пені, та 115110,25 грн. штрафу за 3-ма договорами: № С50-2001 від 04.01.01 р., С15-2004 від 22.11.04 р. та С7-2007 від 04.06.07 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 18 травня 2010 р.
18 травня 2010 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій уточнює позовні вимоги та просить суд відхилити надані позивачем уточнення від 26.01.10 р. та від 27.04.10 р., позивач підтримує позовні вимоги, заявлені у позовній заяві, та просить суд стягнути зазначені суми боргу, які виникли внаслідок невиконання відповідачем зобов"язань за договором № С7-2007 від 04.06.07 р. Крім того, позивач зазначив, що зазначення в деяких видаткових накладних інших договорів від 01 р. та 04 р. є помилковим, оскільки на час поставки продукції діяв договір від 04.06.07 р., та саме на його виконання були здійснені поставки за накладними, доданими до позовної заяви.
Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.
Представник позивача у судовому засіданні підтримував уточнені позовні вимоги .
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.
У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.
04 червня 2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Вітаміни" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма Аптека - 95"(відповідач) був укладений договір № С7-2007, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався поставити, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити продукцію медичного призначення та інші товари, які знаходяться в обороті позивача на умовах цього договору. Пунктом 8.2 договору передбачено, що оплата по цьому договору здійснюється у відповідності з умовами відпуску продукції, вказаними в товарно-транспортних накладних до цього договору. Пунктом 10.2 договору передбачена відповідальність відповідача, а саме пеня за прострочку оплати відповідачем заборгованості за отриманий товар у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь час прострочки оплати; штраф у розмірі надаваємої знижки згідно кожної накладної, оплата за якою була прострочена відповідачем. Пунктом 12 договору передбачений строк його дії, а саме цей договір набуває законної сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2007 р.
На виконання умов вказаного договору позивачем була здійснена відповідачеві поставка товару на загальну суму 281347,86 грн., що підтверджується видатковими накладними № № Вт 221 від 04.06.07 р., Вт 221/1 від 04.06.07 р., Вт 232 від 11.06.07 р., Вт 232/1 від 11.06.07 р., Вт 240 від 09.07.07 р., Вт 252 від 09.07.07 р., Вт 240/1 від 09.07.07 р., Вт 240/2 від 09.07.07 р., Вт 256 від 16.07.07 р., Вт 257 від 16.07.07 р., Вт 256/1 від 16.07.07 р., Вт 257/1 від 16.07.07 р., Вт 262 від 23.07.07 р., Вт 263 від 23.07.07 р., Вт 263/1 від 23.07.07 р., Вт 266 від 06.08.07 р., Вт 266/1 від 06.08.07 р., Вт 270/1 від 13.08.07 р., Вт 270 від 13.08.07 р., Вт 274 від 20.08.07 р., Вт 274/1 від 20.08.07 р., Вт 279 від 27.08.07 р., Вт 280 від 27.08.07 р., Вт 282 від 27.08.07 р., Вт 296/1 від 03.09.07 р., Вт 296 від 03.09.07 р., Вт 303 від 10.09.07 р., Вт 303/1 від 10.09.07 р., Вт 313 від 25.09.07 р., Вт 318 від 25.09.07 р., Вт 323 від 22.10.07 р., Вт 324 від 19.11.07 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.
В деяких видаткових накладних в графі "підстава" зазначені договори № С15-2004 та № С050-2001, у зв"язку з чим на вимогу суду позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що зазначення в деяких видаткових накладних інших договорів є помилковим, оскільки на час поставки продукції діяв договір від 04.06.07 р., та саме на його виконання були здійснені поставки за накладними, доданими до позовної заяви.
Згідно п. 8.2 договору сторони визначили, що оплата по цьому договору здійснюється у відповідності з умовами відпуску продукції, вказаними в товарно-транспортних накладних до цього договору.
Відповідачем було частково оплачено вказаний товар на суму 112362,50 грн., що підтверджується витягами банку від вересня 2007 р., доданими до позовної заяви.
Матеріали справи свідчать про те, що за період з 01.01.08 р. по 14.04.08 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 168985,36 грн.
Як вбчачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 832/11 від 14.05.09 р. з вимогою погасити заборгованість у сумі 168985,36 грн. та нараховану пеню, що підтверджується поштовою квитанцією, яка додана позивачем до матеріалів справи.
Проте відповідач на вимогу не відреагував та грошові кошти не перерахував.
Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 168985,36 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач отримав товар, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі -168985,36 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Як вже було раніше зазначено, пунктом 4.2 договору передбачено, що за порушення строків сплати за товар з відповідача стягується пеня за прострочку оплати відповідачем заборгованості за отриманий товар у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь час прострочки оплати; а також штраф у розмірі надаваємої знижки згідно кожної накладної, оплата за якою була прострочена відповідачем.
Суд зазначає про те, що у відповідності до ст.627 ЦК України, в якій вказано: відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору : сторони мають право врегулювавти ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов"яковість сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.
Враховуючи вимоги ст.526 ЦК України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, враховуючи неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов"язань у відповідності до умов укладеного між сторонами договору № С7-2007, а саме відповідач повинен був здійснити розрахунок в строк, зазначений у накладних, проте і на теперешній час зобов"язання відповідачем виконано неналежним чином в порушення вимог ст.629 ЦК України, враховуючи передбачену сторонами у договорі відповідальність у вигляді стягнення пені та штрафу, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 20234,04 грн. та штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань у розмірі 115110,25 грн. підлягають задоволенню, як правомірні та обгрунтовані(судом перевірено розрахунок штрафних санкцій).
Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, у зв”язку з необгрунтуванням і непідтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення, а також недоведенням документально ним того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 627, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -
Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма Аптека - 95", м. Харків(61050, м. Харків, вул. Юріївська, 17, код ЄДРПОУ 23754345, п/р № 26002036007502 в АКІБ "Укрсиббанку", МФО 351005, м. Харків) на користь Відкритого акціонерного товариства "Вітаміни", м. Умань(20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Ленінської "Іскри", 31, код ЄДРПОУ 00480968, п/р № 2600115877 в "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, м. Київ) 168985,36 грн. основного боргу, 20234,04 грн. пені, та 115110,25 грн. штрафу, 3043,29 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст Рішення підписано 19 травня 2010 року.