Справа № 459/2758/21
Провадження № 2/459/931/2021
22 жовтня 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Грабовського В.В.,
з участю секретаря судового засідання Давидович І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
31.08.2021 року позивач звернулась в суд з позовною заявою, в якій просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини усіх доходів щомісячно, з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття, стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу. Вимоги обґрунтовані тим, що шлюб з відповідачем зареєстровано 28.12.2012 року, у серпні 2021 року вона звернулась до суду із заявою про розірвання шлюбу. Від подружнього життя у сторін є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач проживає окремо з листопада 2020 року, коштів на утримання сина не надає. Сину встановлено діагноз «Дитячий аутизм», він є дитиною з інвалідністю «підгрупи А», що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та повну залежність від інших осіб, у зв'язку з чим вона не може працевлаштуватись. На лікування сина постійно потрібні значні кошти.
17.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з повідомленням сторін.
Сторонни, будучим чином повідомленимипро час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності. Позивач позовні вимоги підтрималда, відповідач вказав, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, згідний сплатити витрати на правову допомогу.
Враховуючи, що у справі наявно достатньо матеріалів, які свідчать про права і взаємовідносини сторін, а тому розгляд справи слід провести у відсутності сторін без фіксування судового процесу відповідно до вимог ст.247 ЦПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.
Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 28.12.2012 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від подружнього життя у сторін є неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
У матеріалах справи неявна медична документація про захворювання сина сторін.
Відповідач в добровільному порядку коштів на утримання сина не дає.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (реч. 1 ч.3 ст.181 СК України).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч.2 ст.182 СК України).
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Частиною 1 ст. 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Ураховуючи вищенаведені фактичні обставини справи в їх сукупності, визнання позову відповідачем, беручи до уваги інтереси дитини, виходячи з вимог справедливості, добросовісності та розумності (ч. 9 ст. 7 СК України), суд дійшов висновку про обґрунтованість позову, а отже, про його задоволення.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Вирішуючи питання розподілувитрат на професійну правничу допомогу, судом ураховано наступне.
Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивач стверджує, що понесла витрати на правову допомогу у сумі 1000 грн.
На підтвердження розміру таких витрат позивачем надано: ордер на надання правової допомоги серії ВС №1094064 від 27.08.2021 року; договір №106 про надання правничої допомоги; дублікат чека від 27.08.2021 року на суму 1000 грн.; акт про прийняття-передачу наданих послуг від 30.08.2021 року.
Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити співмірності їх розміру. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.
Враховуючи, що позов задоволено та те, що відповідач не заперечив щодо стягнення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на корить позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000, 00 грн.
Наведене узгоджується із постановою Верховного Суду України у справі №826/2689/15 від 09.04.2019 року.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягувати зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в місяць, починаючи з 31.08.2021 року до повноліття дитини.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави 908, 00 грн. судового збору.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )
Відповідач: ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 )
Повне судове рішення 22.10.2021 року.
Суддя: В. В. Грабовський