Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" травня 2010 р. Справа № 43/137-10
вх. № 4043/3-43
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Заічковська І.М., довіреність № 01-62юр/7387 від 21.09.2009 року
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків
до Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Харківській області, м. Харків
про стягнення 5457,96 грн.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 5457,96 грн., у тому числі 1865,65 грн. КРЕ з ПДВ (що складається з тарифної складової по КРЕ - 1554,71 грн. та ПДВ у розмірі 20 відсотків - 310,94 грн.), 328,63 грн. пені, 1792,33 грн. інфляційних, 358,47 грн. ПДВ на індекс інфляції, 363,62 грн. 3 % річних, 72,72 грн. ПДВ на 3 % річних за договором № 5251 на користування електричною енергією непромисловим споживачем від 14.05.1997 року, а також донарахування по ПДВ на індекс інфляції - 553,84 грн. та ПДВ на 3 % річних - 122,70 грн. на рішення суду по справам № 33/02-09 та № 58/320-09.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
Представник позивача в судовому засіданні наполягає на заявлених позовних вимог та просить суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані попередньою ухвалою суду документи не надав, у зв'язку з чим справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
4.05.1997 року між ДАЕК "Харківобленерго" та Управлінням по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Харківській області був укладений договір № 5251 на користування електричною енергією, який відповідно до п.9 Договору був пролонгований на 2010 рік.
Згідно п. 1.4 Статуту АК "Харківобленерго" є правонаступником ДАЕК "Харківобленерго".
Відповідно до Закону України “Про електроенергетику” від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ та “Правил користування електричною енергією”, затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 року), договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Відповідно до ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).
Згідно з умовами п. 2 Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію, як різновид товару.
З матеріалів справи вбачається, що АК "Харківобленерго", як Постачальник, виконав свої зобов'язання по Договору у повному обсязі, та здійснив у період з червня 2009 року по березень 2010 року відпуск електричної енергії Споживачу у повному обсягу, за яку, в порушення умов Договору, відповідач своєчасно не розрахувався.
При укладанні Договору сторони дійшли згоди, та підписали додаток № 4А (Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії).
Згідно Правил користування електричною енергією плата за перетікання реактивної електроенергії - це плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.
Відповідно до п. 6.33 Правил, величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за N 93/6381, та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.
Станом на 01.04.2010 року борг відповідача за плату з компенсації перетікання реактивної енергії (КРЕ) складає 1554,71 грн..
Таким чином, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 1554,71 грн. боргу по КРЕ законними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Також, позивачем на підставі Закону України від 03.12.1999 року "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" нараховано відповідачеві суму заборгованості по податку на додану вартість на КРЕ, яка станом на 01.04.2010 року складає 310,94 грн.
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 310,94 грн. податку на додану вартість на КРЕ законними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, позивачем нараховано суму пені відповідно до ч. 6 ст. 231 та ч. 6 ст. 232 ГК України та ч. 2 пп. 1 ст. 258 ЦК України та п. 6 Додаткової угоди за № 6-5251 від 11.05.1997 року до Договору № 5251, де визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами на всю суму не виконаних зобов'язань, з урахуванням шестимісячного терміну за період з червня 2009 року - жовтень 2009 року. Згідно нарахувань сума пені за вищезазначений період складає 328,63 грн.
За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення 328,63 грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У відповідності зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу, тому позовні вимоги в частині стягнення 363,62 грн. річних та 1792,33 грн. інфляційних обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення ПДВ на 3% річних в сумі 72,72 та ПДВ на індекс інфляції в сумі 358,47 грн., а також донарахування по ПДВ на індекс інфляції - 553,84 грн. та ПДВ на 3 % річних - 122,70 грн. на рішення суду по справам № 33/02-09 та № 58/320-09, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Виходячи з вимог пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість”, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.
Змістом 1.4 ст.1 Закону визначено, що поставка товарів - це будь-які операції, з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безплатної поставки товарів. При цьому, у відповідності до п. 4.1, ст. 4 Закону, база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку, безпосередньо покупцем або через будь-яку, третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів ( послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.
Таким чином, діючим податковим законодавством України не передбачено включення до складу договірної (контрактної) вартості з метою оподаткування податком на додану вартість інших сум, ніж визначені Законом України “Про податок на додану вартість”.
Отже, суми коштів, які не пов'язані з поставкою товарів чи послуг і які не є компенсацією вартості товарів (послуг), не можуть розглядатися як об'єкт оподаткування ПДВ. Оскільки інфляційні суми і проценти, які передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховуються за неналежне виконання грошового зобов'язання і пов'язані лише з компенсацією кредитору знецінених грошових коштів та не входять до складу договірної (контрактної) вартості товарів і не є оплатою поставки будь-якої послуги, а тому вказані суми індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми заборгованості не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість у відповідності до чинного законодавства України.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення ПДВ на 3% річних в сумі 72,72 грн. та ПДВ на індекс інфляції в сумі 358,47 грн., а також донарахування по ПДВ на індекс інфляції - 553,84 грн. та ПДВ на 3 % річних - 122,70 грн. на рішення суду по справам № 33/02-09 та № 58/320-09 не підлягають задоволенню.
У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 81,30 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 188,12 грн. покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Совнаркомівська, 5 п/р 35216001000997 в ОПЕРУ Держ Банк МФО 351447, код ЄДПРОУ 08804502) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код 00131954, поточний рахунок 260053011272 в Першій Харківській філії АКБ „Базіс”, МФО 351599) 1865,65 грн. КРЕ з ПДВ (що складається з тарифної складової по КРЕ - 1554,71 грн. та ПДВ у розмірі 20 відсотків - 310,94 грн.), 328,63 грн. пені, 1792,33 грн. інфляційних, 363,62 грн. 3 % річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 81,30 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 188,12 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення ПДВ на 3% річних в сумі 72,72 грн., ПДВ на індекс інфляції в сумі 358,47 грн., а також донарахування по ПДВ на індекс інфляції в сумі 553,84 грн. та ПДВ на 3 % річних в сумі 122,70 грн. на рішення суду по справам № 33/02-09 та № 58/320-09 відмовити.
Суддя
Повний текст рішення підписаний ___ травня 2010 року.