1 із 4 Справа № 303/5641/19
Провадження №1-кп/303/94/21
Номер рядка статистичного звіту 93
22 жовтня 2021 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючої ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Мукачеві кримінальне провадженні стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, громадянина України, раніше судимого,
- обвинуваченого за частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, частини 2 статті 186, частини 2 статті 289 КК України,-
з участю сторін та учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
28 серпня 2019 року до Мукачівського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, частини 2 статті 186, частини 2 статті 289 КК України. Головуюча - суддя ОСОБА_6 .
Рішенням Вищої ради правосуддя №2049/0/15-21 від 12 жовтня 2021 року суддю ОСОБА_6 звільнено з посади судді Мукачівського міськрайонного суду, у зв'язку з поданням заяви про відставку.
За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи 18 жовтня 2021 року вилучено (замінено) головуючого у даному кримінальному провадженні. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю ОСОБА_7 20 жовтня 2021 року ухвалою судді Мукачівського міськрайонного суду задоволено заяву судді ОСОБА_7 про самовідвід в об'єднаному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 матеріали кримінально провадженні передано до канцелярії суду для визначення суддів порядку статті 35 КПК України.
26 листопада 2020 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 23 січня 2021 року включно. У подальшому строк запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 було продовжено до 26 жовтня 2021 року.
22 жовтня 2021 року у підготовчому судовому засіданні прокурор подав клопотання про обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 мотивував тим, що останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, частини 2 статті 186, частини 2 статті 289 КК України, яки відносять до категорії тяжких злочинів. Обвинувачений раніше неодноразово притягався до кримінальної
2 із 4
відповідальності, востаннє 14 травня 2020 року Свалявським районним судом Закарпатської області за частиною 3 статті 185 КК України, засуджений до трьох років позбавлення волі.
Мотивує свої доводи тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені тяжких злочинів, раніше неодноразово судимий, ніде не працює, немає сталих соціальних зв'язків.
Прокурор, покликається на те, що вказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК Укаїни, а саме, перебуваючи на волі ОСОБА_3 може переховуватися від суду розуміючи невідворотність покарання за вчинений ним тяжкий злочин, вчинити інше кримінальне правопорушення. Обвинувачений може спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення в якому обвинувачується. Вказане може проявитися в тому числі і в створенні речей і документів обвинуваченим, чим буде спотворено вже отримані органом досудового розслідування речові докази, які мають значення для доказування вини чи невинуватості обвинувачених;
Зазначив, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема, ОСОБА_3 може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків даного кримінального правопорушення, оскільки останній знаючи, які склалися для нього обставини та до чого вони можуть призвести, з метою уникнення покарання може відшукати свідків, чинити на них психологічний або фізичний вплив з метою примусити їх до зміни або відмови від своїх показів, а також схиляти свідків, до дачі неправдивих показань про вчинення останнім кримінального правопорушення, мотивуючи тим, що їхні покази зможуть призвести до притягнення його до кримінальної відповідальності, що в сукупності унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при розслідуванні даного кримінального провадження.
Таким чином, прокурор просив задоволити клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , строком на 60 діб.
Обвинувачений та його захисник ОСОБА_5 заперечили проти задоволення клопотання прокурора стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з обмеженням волі.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши наданий суду обвинувальний акт, суд приходить до наступного.
Розгляд клопотання про обрання, зміну, чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого, є процесуальною дією, яку суд фактично здійснює до постановлення процесуального рішення за результатами розгляду. Моментом зміни, скасування, припинення запобіжного заходу на даній стадії провадження може вважатись час після винесення відповідного судового рішення у виді ухвали згідно частини 2 статті 369 КПК України.
Суд заслухавши сторони кримінального провадження, зазначає, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд ураховує вимоги статі 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження
права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, частини 2 статті 186, частини 2 статті 289 КК України, яки відносяться до категорії тяжких злочинів, санція останнього передбачає кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 08 років з конфіскацією майна.
Згідно вимог статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, спотворити
3 із 4
речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих у кримінальних правопорушеннях, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вимогами статті 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні або продовженні дії запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що хоча суворість можливого вироку є елементом, який має бути прийнятим до уваги при оцінці ризику переховування від правосуддя або вчинення злочину повторно, необхідність продовження строку тримання під вартою не може оцінюватися з виключної абстрактної точки зору та лише з точки зору тяжкості злочину (рішення у справі «Мамедов проти Росії»).
Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «W. проти Швейцарії»).
При застосуванні запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування слідчий суддя встановив у тому числі наявність ризиків передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, на які покликається прокурор в обґрунтуванні клопотання про обрання запобіжного заходу на стадії підготовчого судового засідання, а саме ризиків можливості обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, спотворити речі або документи, які мають істотне значення для встановлння обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слід зазначити, що при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу, суд враховує суворість можливого призначеного покарання, тільки при оцінці ризику переховування від правосуддя або вчинення злочину повторно. Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може оцінюватися з виключно з точки зору тяжкості злочину. Тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства.
Щодо позиції сторони захисту про можливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки обвинувачений раніше неодноразово судимий, востаннє 14 травня 2020 року Свалявським районним судом Закарпатської області за частиною 3 статті 185 КК України, засуджений до трьох років позбавлення волі.
Відтак, суд приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Одночасно суд зазначає, що своїм рішенням Конституційний Суд України № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року у справі № 3-208/2018(2402/18) визнав таким, що не відповідає
4 із 4
Конституції України (є неконституційним), положення частини 2 статті 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції.
Керуючись вимогами статтями 31,177, 371,372 КПК України, суд,
Підготовче судове замсідання кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого за частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, частини 2 статті 186, частини 2 статті 289 КК України відкласти на 02 листопада 2021 року о 11 годині 30 хвилин.
Клопотання прокурора щодо застосування запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 - задоволити частково.
Обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - по 22 листопада 2021 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 розмір застави у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45400 (сорок п'яти тисяч чотириста) гривень 00 копійок.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі протягом дії ухвали. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти, повідомивши про це Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області. .
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області за кожною вимогою;
- не відлучатися із м.Мукачева Закарпатської області без дозволу суду;
- повідомляти Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області про зміну свого місця проживання.
При невиконанні обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала суду в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуюча ОСОБА_1