Справа № 226/2768/21
Провадження №2/226/834/2021
іменем України
18.10.2021 місто Мирноград
Димитровський міській суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Салькової В.С.,
за участю секретаря судового засідання Козлової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мирнограді Донецької області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
І. Суть справи і вимоги позивача.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Краснолиманське» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, і в обґрунтування вимог зазначив, що з 26.02.2018 по 02.11.2020 він працював у відповідача та був звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням. Не зважаючи на його вимоги, відповідач дотепер не виплатив йому заробітну плату, не надав інформації про розмір заборгованості та розмір середнього заробітку, ігнорує надіслані йому листи і запити. Просив суд стягнути з ТОВ «Краснолиманське» на його користь заборгованість із заробітної плати та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. У наданій пізніше заяві уточнив позовні вимоги та просив стягнути заборгованість із заробітної плати у сумі 163236,09 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.07.2021 по день ухвалення рішення, а також понесені ним судові витрати у сумі 908 грн.
ІІ. Позиції, заяви (клопотання) учасників справи.
До суду позивач ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся належним чином про дату та час розгляду справи, позивачем надано заяву про розгляд справи без його участі, в якій на задоволенні позовних вимог наполягав.
У позовній заяві позивач просив витребувати у відповідача відомості про розмір заборгованості перед ним із заробітної плати та довідку про його середньоденний заробіток.
Відповідачем ТОВ «Краснолиманське» у наданому відзиві висловлене прохання про розгляд справи без участі представника відповідача.
Як зазначено у відзиві, позовні вимоги відповідач вважає необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Не спростовуючи факту трудових відносин з позивачем та його звільнення за власним бажанням, відповідач вказує, що у день звільнення 02.11.2020 ОСОБА_1 не працював, з вимогою про проведення з ним розрахунку до роботодавця не звертався а ні в день звільнення, а ні після. З огляду на це час затримки розрахунку при звільненні має обчислюватися з моменту, коли відповідачеві стало відомо про вимогу позивача, тобто з 29.09.2021, коли ТОВ «Краснолиманське» отримало копію позовної заяви. Просить відмовити у задоволенні позову.
Інших заяв і клопотань від сторін у справі не надходило, можливості укладення мирової угоди не вбачається.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
20.09.2021 ухвалою суду відкрите провадження у справі (спрощене позовне провадження), відповідачеві запропоновано подати судові відзив на позовну заяву, зобов'язано надати суду відомості про розмір заборгованості перед ОСОБА_1 із заробітної плати та про розмір середньоденного заробітку. Призначено розгляд справи на 18.10.2021.
11.10.2021 судом отримано відзив відповідача та витребувані відомості.
12.10.2021 позивачем надано заяву про зміну позовних вимог, у якій він просив стягнути заборгованість із заробітної плати у сумі 163236,09 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.07.2021 по день ухвалення рішення, а також понесені ним судові витрати у сумі 908 грн.
Враховуючи подання відзиву відповідачем та наявність заяв сторін про розгляд справи у їхню відсутність, судом встановлена відсутність перешкод для вирішення справи. Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з'явилися до суду.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Згідно з відомостями трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 26.02.2018 по 02.11.2020 працював у ТОВ «Краснолиманське», був звільнений з посади гірничого робітника очисного забою підземного 5 розряду з повним підземним робочим днем у шахті наказом №306 к від 02.11.2020 за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України (а.с.7-9).
У день звільнення 02.11.2020 ОСОБА_1 не працював (а.с.34).
На а.с.10 наявна заява ОСОБА_1 від 15.07.2021 до ТОВ «Краснолиманське» про проведення повного розрахунку, надання довідок про розмір заборгованості та середній заробіток за останні два місяці, що була вкладена до конверту (а.с.12), який спрямовувався ОСОБА_1 до ТОВ «Краснолиманське» та був повернутий відправникові відділенням поштового зв'язку без вручення адресатові з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
З довідки №812 від 04.10.2021, наданої відповідачем на вимогу суду, вбачається, що підприємство має заборгованість із заробітної плати перед ОСОБА_1 , яка становить: за листопад 2019 року - 5339,53 грн, за грудень 2019 року - 18168,00 грн, за січень 2020 року - 8933,53 грн, за лютий 2020 року - 17959,64 грн, за березень 2020 року - 15523,44 грн, за квітень 2020 року - 21479,71 грн, за травень 2020 року - 12501,32 грн, за червень 2020 року - 13,56 грн, за липень 2020 року - 28,61 грн, за серпень 2020 року - 15756,06 грн, за вересень 2020 року - 10899,09 грн, за жовтень 2020 року - 6699,39 грн, за листопад 2020 року - 29939,21 грн, а всього - 163236,09 грн (а.с.35-36).
Довідкою №813 від 04.10.2021 відповідачем засвідчено, що середньоденний заробіток ОСОБА_1 у ТОВ «Краснолиманське» становить 1098,67 грн (а.с.37).
V. Оцінка суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси осіб, які звернулися до суду, у спосіб, визначений законами.
Конституція України у статті 43 гарантує, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
За положеннями статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
За приписами ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Частиною першою статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Під час розгляду справи належними і допустимими доказами встановлено, що позивач дійсно перебував у трудових відносинах із відповідачем, але обов'язку з оплати його праці відповідач повною мірою не виконав і ОСОБА_1 не були виплачені всі належні йому суми.
Оскільки у день звільнення позивач не працював, моментом пред'явлення ним вимоги про розрахунок відповідачеві суд вважає 15.07.2021 - день, коли позивач звернувся до ТОВ «Краснолиманське» із вимогою про проведення розрахунку. Позивач добросовісно скористався своїм правом щодо пред'явлення вимоги до підприємства про розрахунок, спрямувавши відповідну заяву на адресу відповідача цінним листом з повідомленням про вручення. Неотримання цієї заяви відповідачем за причиною «закінчення терміну зберігання» не можна ставити у вину позивачеві.
Оскільки заборгованість із заробітної плати з моменту пред'явлення позивачем вимоги про розрахунок і дотепер відповідачем не погашено, заборгованість із заробітної плати, наявність якої в сумі 163236,09 грн відповідач фактично підтверджує наданою довідкою, підлягає стягненню з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 у повному обсязі.
Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Виплата працівникові середнього заробітку за час затримку розрахунку при звільненні є формою матеріальної відповідальності роботодавця, яка виникає у випадку вчинення ним порушення норм трудового законодавства. Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця.
Оскільки, як зазначалося вище, у день звільнення позивач не працював, але звернувся із заявою до роботодавця про проведення розрахунку, довівши звернення належними і допустимими доказами, період стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні має обраховуватися з наступного за пред'явленням вимоги дня - 16.07.2021 за правилами ч.1 ст.116 КЗпП України, і по день ухвалення рішення у справі 18.10.2021, і така позиція суду узгоджується із висновками, наведеними у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі №682/3060/16-ц. Разом із тим, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 17.07.2021, тому, вирішуючи справу у межах пред'явлених вимог, суд стягує середній заробіток за період саме з 17.07.2021.
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума середнього заробітку в розмірі 70314,88 грн із розрахунку 1098,67 грн середньоденного заробітку, помножених на 64 робочих дні за період прострочення з 17.07.2021 по 18.10.2021 включно.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
За приписами ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 908,00 грн, сплачений ОСОБА_1 за вимогою про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
Крім того, з відповідача в дохід держави має бути стягнено судовий збір в розмірі 908,00 грн за вимогу про стягнення заборгованості із заробітної плати, оскільки за цією вимогою позивач звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,4,5,10-13,141,259,263,265,352,354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (85310, Донецька область, місто Родинське, вул.Перемоги, 9, ЄДРПОУ 32281519) про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за період з листопада 2019 року по листопад 2020 року в сумі 163236 (сто шістдесят три тисячі двісті тридцять шість) гривень 09 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 70314 (сімдесят тисяч триста чотирнадцять) гривень 88 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» в дохід держави судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривні 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене 22.10.2021.
Суддя: В.С. Салькова