справа № 153/1653/19-ц головуючий у суді І інстанції Писанець В.А.
провадження № 22-з/824/1044/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
Іменем України
22 жовтня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді -Березовенко Р.В.,
суддів:Лапчевської О.Ф., Нежури В.А.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення опискив ухвалі Київського апеляційного суду від 26 липня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху та в ухвалі Київського апеляційного суду від 07 вересня 2021рокупро відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 березня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої органами дізнання, слідства, прокуратури та суду, -
В провадженні Київського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 березня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої органами дізнання, слідства, прокуратури та суду.
18 жовтня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного суду від 26 липня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху та в ухвалі Київського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року про відкриття апеляційного провадження у справі.
Заява мотивована тим, що у вказаних ухвалах Київського апеляційного суду зазначено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Проте, вказане дослівно не відповідає змісту оскаржуваного рішення, в якому зазначено, що позов залишено без задоволення. Вимоги ЦПК України не передбачають постановлення рішення суду у формі «позов залишити без задоволення», що на думку заявника є наслідком його скасування.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.
Так, судом встановлено, що згідно резолютивної частини оскаржуваного рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 березня 2021 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої органами дізнання, слідства, прокуратури та суду залишено без задоволення.
Постановляючи ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та про відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції керувався вимогами ч.1 та ч.5 ст. 265 ЦПК України, яка визначає, що рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У резолютивній частині рішення зазначаються висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог.
ОСОБА_1 , також, у заяві про виправлення описки посилається на положення ч.1 та ч.5 ст. 265 ЦПК України.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
З аналізу ст. 269 ЦПК України вбачається, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Не можуть бути опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності, що узгоджується з висновками Верховного Суду, що викладені в постанові суду від 21 липня 2020 року у справі №521/1074/17.
Зазначення в ухвалах апеляційного суду результату розгляду справи судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 260, 265 ЦПК України, що дослівно не відповідає змісту резолютивної частини оскаржуваного рішення не є опискою в розумінні ст. 269 ЦПК України.
Неточності (описки), які містяться у змісті рішення суду першої інстанції, можуть бути вирішені виключно судом першої інстанції шляхом виправлення описок, як за заявою сторін у справі так і за власною ініціативою суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновкупро відсутність будь-яких правових підстав для задоволення заяви про виправлення описки.
На підставі викладеного та керуючись ст. 269 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного суду від 26 липня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху та в ухвалі Київського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 березня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої органами дізнання, слідства, прокуратури та суду - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
В.А. Нежура