Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.
№ 22-ц/824/13665/2021
м. Київ Справа № 753/13450/21
21 жовтня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.
суддів - Рубан С.М.
- Заришняк Г.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 21 липня 2021 року, постановлену під головуванням судді Комаревцевої Л.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просила розірвати шлюб, який був укладений 12 липня 2017 року та зареєстрований Франківським районним у м. Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 511.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 07 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачкою даної ухвали.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 21 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу повернуто позивачу.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, позивач ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 21 липня 2021 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала винесена передчасно з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначала, що ухвалою суду від 07 липня 2021 року її позовну заяву було залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання такої ухвали. Ознайомившись 09 липня 2021 року з ухвалою суду про залишення позову без руху, 10 липня 2021 року вона сплатила судовий збір за подання позову та направила оригінал квитанції про сплату судового збору № 46103 від 10.07.2021 року разом із заявою щодо усунення недоліків на адресу суду.
Тому вважає, що суд дійшов передчасного висновку про повернення позову у зв'язку з не усуненням недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, в тому числі про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1 , 2, 3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Постановляючи ухвалу про повернення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач 07 липня 2021 року отримала копію ухвали про залишення позову без руху, проте у встановлені судом строки недоліки не усунула.
Однак, такі висновки суду не ґрунтуються на матеріалах справи та нормах процесуального права.
Так, з матеріалів справи вбачається, що у червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 07 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, а саме: сплати судового збору у розмірі 908,00 грн., який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачкою даної ухвали.
Згідно супровідного листа від 07 липня 2021 року суд надіслав ОСОБА_1 на електронну пошту, зазначену в позовній заяві, копію ухвали від 07 липня 2021 року.
Однак, зі звіту доставки листа вбачається, що він не був доставлений отримувачу (а.с. 8 зворот).
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 21 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу повернуто позивачу, у зв'язку з не усуненням недоліків, які викладені в ухвалі від 07 липня 2021 року. При цьому, суд зазначив, що позивачем отримано копію ухвали - 07 липня 2021 року.
Враховуючи вищезазначене, суд безпідставно стверджував, що ухвалу від 07 липня 2021 року було отримано позивачем 07 липня 2021 року, оскільки такі докази відсутні в матеріалах справи. При цьому, суд не звернув увагу на те, що надіслана судом ухвала від 07 липня 2021 року на електронну пошту, зазначену позивачем у позові, не була доставлена їй. Крім того, докази направлення копії ухвали від 07 липня 2021 року засобами поштового зв'язку, матеріали справи не містять.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позову ОСОБА_1 у зв'язку з не усуненням недоліків, визначених в ухвалі від 07 липня 2021 року, у строк встановлений судом в цій ухвалі, не врахувавши, що строк для усунення недоліків навіть не розпочався станом на 21 липня 2021 року, оскільки доказів отримання позивачем ухвали про залишення позову без руху матеріали справи не містять.
Колегія суддів, звертає увагу на те, що 21 липня 2021 року до суду надійшла заява щодо усунення недоліків, в додатках до якої зазначено: докази сплати судового збору. Вказана заява була надіслана позивачем до суду першої інстанції 17 липня 2021 року. Акт про відсутність додатків до заяви, в матеріалах справи відсутній.
З доданої до апеляційної скарги квитанції про сплату № 46103 від 10 липня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатила судовий збір за подання позову у розмірі 908,00 грн. на рахунок суду.
За таких обставин, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, чим фактично позбавив заявника права на доступ до правосуддя.
Такого висновку апеляційний суд дійшов з урахуванням практики застосування Європейським судом з прав людини (далі ЄСПЛ) статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 №475/97-ВР (далі Конвенція).
Так, відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).
Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року та Нун'єш Діаш проти Португалії від 10 квітня 2003 року).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі Перес де Рада Каванил'ес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року).
Ураховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 21 липня 2021 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді: