Справа №381/2915/20. Провадження №11-кп/824/4258/2021. Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1 Категорія: ч. 3 ст. 186 КК України. Суддя-доповідач у апеляційній інстанції - ОСОБА_2
Іменем України
20 жовтня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Фастівської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 ,
за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_8 ,
11.10.2021 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання прокурора Фастівської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили.
В обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженністосовно обвинуваченого ОСОБА_7 прокурор вказує на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, що підтверджується зібраними у даному кримінальному провадженні доказами, які не були досліджені місцевим судом у порядку ст. 358 КПК України. Разом з цим посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 8 років, не має постійного місця проживання та місця роботи, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить досягнення дієвості цього провадження, дотримання обвинуваченим належної процесуальної поведінки та запобігання вищевказаним ризикам.
Позиції учасників апеляційного провадження
Відповідно до ч. 4 ст. 4221 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду, зокрема, про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін. Також враховуючи положення ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутність обвинуваченого та захисника.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора ОСОБА_8 в підтримку цього клопотання; вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Мотиви Суду
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком, ухваленим у кримінальному провадженні №12020110310000952 від 04.08.2020 року щодо обвинуваченого:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, який народився у м. Костопіль Рівненської області, з повною середньою освітою, розлученого, перебуваючого у цивільному шлюбі, непрацюючого, не маючого на утриманні дітей, не є інвалідом, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого в силу ст. 89 КК України, -
він визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років .
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_7 строк попереднього ув'язнення зараховано у строк покарання з дня обрання запобіжного заходу 15.08.2020 року до дня набрання даним вироком законної сили із розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_7 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін та продовжено на 60 днів.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_7 про стягнення майнової шкоди задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 17383 (сімнадцять тисяч триста вісімдесят три) грн 33 коп завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 20.08.2020 року, на мобільний телефон «Нокіа», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , з сім-картою НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Самсунг Дуос GT-S7562», ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 ; мобільний телефон «Бравіс» чорного кольору; мобільний телефон «Хуавей Р9 lite», ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 з сім-картою НОМЕР_7 ; мобільний телефон «Самсунг GT-S7562» ІМЕІ 1: НОМЕР_8 , ІМЕІ 2: НОМЕР_9 ; мобільний телефон «LG Е455», ІМЕІ 1: НОМЕР_10 , ІМЕІ 2: НОМЕР_11 ; дві карти оперативної пам'яті по 4GB марки «Good Ram»; відеокарту марки «GFORCE»; відеокарту марки «GFORCE-msi N770GTX»; ноутбук «TOSHIBA», серійний номер Х5143294К; електроприбор в сірому чохлі; посвідчення до нагрудного знаку 3 ступеня «За сумлінну працю» на ім'я ОСОБА_10 ; посвідчення до нагрудного знаку 2 ступеня «За сумлінну працю» на ім'я ОСОБА_10 ; банківська карта «Пумббанк» № НОМЕР_12 ; банківську карту «Індексбанк» № НОМЕР_13 ; банківську карту «Індексбанк» № НОМЕР_14 ; скетч-картку з-під сім-карти НОМЕР_7 ; платіжну квитанцію «Приватбанк» від 05.08.2020 на суму 750 грн (отримувач ОСОБА_11 ); платіжну квитанцію «Приватбанк» від 04.08.2020 року на суму 2575,06 грн (отримувач ОСОБА_11 ); платіжну квитанцію «Приватбанк» від 04.08.2020 року на суму 2985,00 грн (отримувач ОСОБА_12 ); документ на банківську карту № НОМЕР_15 на ім'я ОСОБА_13 ; договір оренди квартири по АДРЕСА_1 від 17.05.2019 року; квитанцію на оплату за газопостачання за травень 2020 по АДРЕСА_2 ; рахунок-повідомлення станом на 01.08.2020 за адресою вул. Червонопільська, 12А/39, м. Київ; флешнакопичувач синього кольору «Трансценд» 1GB; флешнакопичувач мікро-CD на 8GB; флешнакопичувач мікро-CD на 128МВ; окуляри сонцезахисні в металевій оправі; компас наручний з браслетом чорного кольору; балаклаву чорного кольору; напильник з дерев'яною ручкою; кусачки з ручками жовто-чорного кольору; ніж кустарного виробництва з ручкою, перемотаною ізолентою; електрошуруповерт «BOSCH-PSR 14,4», серійний номер 002005319; зварювальний апарат «Дніпро-М-ММА-250» чорного кольору, серійний номер FT0711408-00880; набір викруток з насадками; кутошліфувальну машину «Startex-TF-AG006»; електролобзик «BOSCH-PST-700E», серійний номер 3603СА0001; електрошуруповерт «MAKITA-DF-457DWE», серійний номер 1878651, які вилучені за адресою: м. Київ, бульвар Кольцова, 1/119.
Також вирішені питання про долю речових доказів та процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні.
Під час судового розгляду суд відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
Розумність строку тримання під вартою не піддається абстрактній оцінці. Законність тримання під вартою необхідно оцінювати, виходячи з особливостей конкретної справи. Проте, Європейський Суд з прав людини, зокрема у справі «Лабіта проти Італії» зазначив, що продовжуване утримання особи під вартою може бути виправдане у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає доведеними обставини, які виправдовують щодо обвинуваченого ОСОБА_7 продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, колегія суддів з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України бере до уваги те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років позбавлення волі; ризики, заявлені прокурором в клопотанні на даний час не зменшились, зокрема можливість переховування від органів досудового розслідування та вчинення іншого кримінального правопорушення, та дійшла висновку, що застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Також, суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, характер висунутого ОСОБА_7 обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в сукупності з конкретними обставинами кримінального провадження, переконливо доводить, що суспільний інтерес, незважаючи на існування презумпції невинуватості, як переважував, так і досі переважує вимоги забезпечення поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини у справі (зокрема рішення «Едуард Шабалін проти Росії» від 16 жовтня 2014 року) про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення та у контексті даного кримінального провадження, не вирішуючи наперед питання винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за оскаржуваним вироком, з метою попередження ризиків його переховування від суду чи вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки він не може не усвідомлювати імовірність визнання його вини за висунутим йому обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне залишити ОСОБА_7 під вартою з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків в ході апеляційного розгляду, до набрання вироком місцевого суду законної сили.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 199, 331, 404, 405, 407, 418 ч. 1, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Клопотання прокурора Фастівської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 , - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком місцевого суду законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16 р о л ь