27 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12019070000000197 від 11.07.2019 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25.03.2021,
за участю
прокурора ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_8
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.03.2021 задоволено клопотання прокурора та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 до 23.05.2021, включно.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25.03.2021 в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 та в цій частині винести нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_8 зазначає, що стороною обвинувачення не було надано жодних доказів на підтвердження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Також апелянтом порушується питання щодо не визначення останньому розміру застави.
Позиції учасників судового провадження.
Заслухавши доповідь судді доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_8 , який підтримав свою апеляційну скаргу, його позицію щодо не заперечення про розгляд апеляційної скарги без участі захисника та інших учасників, заслухавши пояснення апелянта, відповіді на запитання суду, перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, дослідивши оскаржувану ухвалу, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів керується наступним.
Мотиви апеляційного суду.
У провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження №12019070000000197 від 11.07.2019 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ст. 348 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ст. 348, ч. 2 ст. 357 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 25.03.2021 обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.05.2021, включно.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції враховує тяжкість пред'явленого ОСОБА_8 обвинувачення, наявність ризиків, які послужили підставою для взяття останнього під варту і продовжують існувати, зокрема, можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, зважаючи на наступне.
Згідно положень ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 177, 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України суд першої інстанції зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Абзацом другим цієї ж частини ст. 331 цього Кодексу, на суд покладено такий самий обов'язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Так, перевіркою доводів апеляційної скарги обвинуваченого, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 .
Беручи до уваги конкретні обставини справи, ту обставину, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу, не перестали існувати. Також судом взято до уваги те, що тримання під вартою є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами, то підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає.
Щодо доводів апелянта про те, що суд в порушення процесуальних норм не визначив розмір застави, апеляційний суд вважає їх непереконливими, оскільки судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі було надано оцінку вказаному питанню.
Стосовно доводів обвинуваченого про застосування до нього запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, суд апеляційної інстанції вважає неспроможними. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України", зазначено, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. Відтак, враховуючи обставини вчинення правопорушення обвинуваченим ОСОБА_8 , які інкримінуються стороною обвинувачення, суспільний інтерес наразі у даному випадку переважає над правилом поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого.
Підстав для застосування судом до обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу, колегія суддів, з огляду на вищевикладені мотиви, також не вбачає.
За таких обставин, оскільки доводи поданої апеляційної скарги в ході їх розгляду в апеляційному порядку свого підтвердження не знайшли, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 177, 199, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, ?
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25.03.2021 про продовження строків тримання під вартою до 23.05.2021 включно, - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2