18.10.21
22-ц/812/1792/21
Єдиний унікальний номер справи 482/117/20
Провадження № 22-ц/812/1792/21 Доповідач в апеляційній інстанції - Лисенко П.П.
іменем України
18 жовтня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Лисенка П.П.,
суддів - Самчишиної Н.В. та Серебрякової Т.В.,
із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
переглянувши у відкритому судовому засіданні, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ухвалу Єланецького районного суду Миколаївської області, постановлену 05 липня 2021 року, у приміщенні того ж суду, головуючим суддею Черняковою Н.В за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 482/117/20, за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства "Новоодеська центральна районна лікарня", комунального некомерційного підприємства "Новоодеський районний Центр первинної медико-санітарної допомоги", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Новоодеська районна рада Миколаївської області, Новоодеська районна державна адміністрація Миколаївської області, відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, про стягнення заборгованості по середньомісячній заробітній платі за час вимушеного прогулу,
18 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 482/117/20, яку обґрунтовувала наступним.
29 січня 2020 року вона пред'явила позов до Новоодеської центральної районної лікарні про стягнення на її користь заборгованості по середньомісячній заробітній платі за час вимушеного прогулу за період з 01 листопада 2011 року по 14 серпня 2012 року у розмірі 150 429,56 гривень і за аналогічних підстав з Комунального закладу "Новоодеський районний Центр первинної медико-санітарної допомоги" у розмірі 900 443 гриві 84 копійки, за період з 15 серпня 2012 року по 01 січня 2020 року.
Заочним рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з КНП "Новоодеська центральна районна лікарня" на користь позивача заборгованість по середньомісячній заробітній платі за час вимушеного прогулу за період з 01.11.2011 року по 14.08.2012 року у розмірі 27 868 гривень 19 копійок з утриманням з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів, та з КНП "Новоодеський районний Центр первинної медико-санітарної допомоги" заборгованість по середньомісячній заробітній платі за час вимушеного прогулу за період з 15.08.2012 року по 01.01.2020 року у розмірі 396 340 гривень 24 копійки з утриманням з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів.
Зазначене рішення 06 лютого 2021 року набрало законної сили, у зв'язку з чим Єланецьким районним судом Миколаївської області видано виконавчий лист.
На його підставі, 22 квітня 2021 року постановою головного державного виконавця відкрито виконавче провадження № 65255076 з виконання виконавчого листа № 482/117/20.
Посилаючись на положення ст. 270 ЦПК України, ОСОБА_1 просила суд винести додаткове рішення у цивільній справі № 482/117/20, яким стягнути з залученого відповідача комунального некомерційного підприємства "Новоодеський районний Центр первинної медико-санітарної допомоги" на її користь заборгованість по середньомісячній заробітній платі за час вимушеного прогулу за період з 01 січня 2020 року по 11 грудня 2020 року, дату ухвалення рішення судом 1 інстанції, в розмірі 81 978 гривень 47 копійок та судові витрати у справі, оскільки названим судом вказана вимога не була вирішена, хоча і була заявлена.
Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 05 липня 2021 року в задоволені заяви відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду І інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, просила ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її заяву в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Вказані норми встановлюють вичерпний перелік випадків, у яких може бути ухвалене додаткове рішення.
Згідно роз'яснень, наданих у п. 20 постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК України (в ред. 2004 року); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 січня 2020 року позивач пред'явила позов до Новоодеської центральної районної лікарні про стягнення на її користь заборгованості по середньомісячній заробітній платі за час вимушеного прогулу за період з 01 листопада 2011 року по 14 серпня 2012 року у розмірі 150 429,56 гривень і за аналогічних підстав з Комунального закладу "Новоодеський районний Центр первинної медико-санітарної допомоги" у розмірі 900 443 гриві 84 копійки за період з 15 серпня 2012 року по 01 січня 2020 року. Потім вона вказала, що стягнення слід провести до дня ухвалення судом 1 інстанції.
11 грудня 2020 року заочним рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Стягнуто з КНП "Новоодеська центральна районна лікарня" на її користь заборгованість по середньомісячній заробітній платі за час вимушеного прогулу за період з 01.11.2011 року по 14.08.2012 року у розмірі 27 868 гривень 19 копійок з утриманням з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів, з КНП "Новоодеський районний Центр первинної медико-санітарної допомоги" на її користь заборгованість по середньомісячній заробітній платі за час вимушеного прогулу за період з 15.08.2012 року по 01.01.2020 року у розмірі 396 340 гривень 24 копійки з утриманням з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів (т.2 а.с. 104, 105-110). При цьому суд вважав, що саме за вказаний період слід провести стягнення і дав цій обставині відповідніу оцінку.
Незгода з такими процесуальними діями суду, могла і повинна була тягнути за собою подачу апеляційної скарги.
Проте, позивачем зазначене рішення в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалося, що слід трактувати як згоду з рішенням.
В інший спосіб усунути допущені помилки, якщо б вони мали місце, за чинним процесуальним законодавством є неможливим.
Свідченням цього є подальший рух справи.
Так, 06 лютого 2021 року рішення набрало законної сили та Єланецьким районним судом Миколаївської області видано виконавчий лист (т.2 а.с. 120-123).
22 квітня 2021 року постановою головного державного виконавця відкрито виконавче провадження № 65255076 з виконання виконавчого листа № 482/117/20.
28 квітня 2021 постановою державного виконавця закінчено виконавчі дії у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення (т.2 а.с. 136 зв.).
17 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, де фактично просить про стягнення з комунального некомерційного підприємства "Новоодеський районний Центр первинної медико-санітарної допомоги" 81 978 гривень 47 копійок, заборгованості за час вимушеного прогулу за інший період часу, а саме, з 01 січня 2020 року по дату ухвалення рішення, тобто по 11 грудня 2020 року.
Проте, як вбачається з заочного рішення від 11 грудня 2020 року, суд в мотивувальній частині свого рішення, встановивши період стягнення, фактично відмовив в задоволені вищевказаної вимоги позивача, та обґрунтував мотиви такої відмови.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів Миколаївського апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №482/117/20.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції постановлена без додержання норм процесуального права.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 367-368, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Єланецького районного суду Миколаївської області від 05 липня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів.
Головуючий: П.П. Лисенко
Судді: Н.В. Самчишина
Т.В. Серебрякова
Повний текст постанови складено 23 жовтня 2021 року.