Постанова від 07.10.2021 по справі 466/1856/16-ц

Справа № 466/1856/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Луців-Шумська Н.Л.

Провадження № 22-ц/811/888/21 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

за участі секретаря: Савчук Г.В.,

з участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку в майні,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку в майні.

Позовні вимоги мотивував тим, що він є співвласником житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 100,8кв.м., житловою площею - 50,0кв.м.

Згідно витягу про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ним зареєстровано 82/100 часток у праві приватної спільної часткової власності на зазначений будинок.

18/100 частки у праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_1 .

Для обслуговування зазначеного житлового будинку відведено земельну ділянку загальною площею 0,0512га, яка належить йому на праві приватної власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Він та ОСОБА_5 не є членами сім'ї та не перебувають у родинних відносинах.

З 2010 року відповідачка фактично не проживає у зазначеному будинку, не дбає про його збереження та утримання, не сплачує комунальні послуги.

Однією із необхідних умов припинення за рішенням суду права особи на частку у спільному майні є те, що частка є незначною і не може бути виділена в натурі.

Він володіє часткою у спільному з відповідачкою житловому будинку, яка складає більш ніж 80% вартості від усього майна.

Таким чином, частка відповідачки є незначною.

Розмір частки відповідачки, як співвласника житлового будинку, у відповідності до технічного паспорта на житловий будинок, не дає можливості виділити окреме приміщення в натурі для володіння, користування та розпорядження, оскільки становить менший розмір ніж площа будь-якого із приміщень житлового будинку.

Виділити частку відповідачки у праві власності на будинок неможливо з технічної точки зору без втрати його цільового призначення.

Відповідачка відмовляється здійснювати капітальний ремонт житлового будинку та надвірних споруд, облаштовувати прибудинкову територію, а також нести витрати по сплаті всіх комунальних послуг та поточні витрати на утримання житлового будинку, що робить неможливим спільне володіння та користування майном.

З урахуванням зазначених обставин ОСОБА_3 просив:

припинити право приватної спільної часткової власності на 18/100 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_1 ;

присудити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні їй на праві приватної спільної часткової власності 18/100 часток житлового будинку;

визнати за ним право приватної власності на 18/100 частки житлового будинку.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2016 року позов задоволено.

Припинено право приватної власності ОСОБА_1 на 18/100 частин будинку за адресою АДРЕСА_1 , що складає такі приміщення: 1-4 житлова кімната площею 10,8кв.м, 1/3 частина приміщення 1/1 площею 1,7кв.м - коридор, 1/3 частина приміщення 1-5 площею 2,4кв.м - ванна, 1/3 частина приміщення 1 площею 2,7кв.м - кухня, загальною площею 17,6кв.м.

Ухвалено Виплатити ОСОБА_1 за рахунок ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості 18/100 частин будинку за адресою АДРЕСА_1 в розмірі 46 203грн.84коп., внесену на судовий депозит на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області №37315022000757, код 820172 по квитанції від 19.05.2016р.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 18/100 частин будинку за адресою АДРЕСА_1 , що складає такі приміщення : 1-4 житлова кімната площею 10,8кв.м, 1/3 частина приміщення 1/1 площею 1,7кв.м - коридор, 1/3 частина приміщення 1-5 площею 2,4кв.м - ванна, 1/3 частина приміщення 1 площею 2,7кв.м - кухня, загальною площею 17,6кв.м.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2016 року у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції при наявності суперечливих оцінок вартості майна, не призначив судової експертизи для визначення вартості майна, а постановив відшкодувати їй лише 46 203,84 грн., керуючись лише оцінкою спеціаліста, не попередженого про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

Зазначає, що суд самостійно, з посиланням на Інструкцію щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна вирішив питання про неможливість поділу будинку без призначення експертизи з цього питання.

Вона не має на праві власності іншого житла, придатного для проживання і живе на квартирі, яку винаймає за адресою: АДРЕСА_2 .

У спірному будинку до цього часу проживає її мама ОСОБА_6 , 1954 року народження, яка не має іншого житла.

Припинення права на частку у спірній квартирі завдасть її та члену її сім'ї ОСОБА_6 істотної шкоди.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на її заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не є членами однієї сім'ї, не перебувають у родинних відносинах, не проживають спільно та не ведуть спільного господарства, частка відповідачки у спірному будинку є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливе, таке припинення не завдасть істотної шкоди ОСОБА_1 .

З таким висновком суду погодитися не можна із наступних підстав.

У силу положень статтей 21, 24, 41 Конституції України, статтей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Положення статті 321 ЦК України визначають, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Частина 2 вказаної статті передбачає, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Тобто законодавцем передбачено обставини, з огляду на існування яких суд може припинити право особи на частку у спільному майні на підставі позову інших співвласників.

Аналіз цієї норми свідчить про те, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім'ї, вирішується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном.

Аналогічний висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17 (провадження № 12-180гс18).

Судом та матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 є співвласником житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_1 , загальною площею 100,8кв.м., житловою площею - 50,0кв.м. (згідно технічного паспорта).

Згідно витягу про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, довідки ОКП ЛОР «БТІтаЕО» за ОСОБА_3 зареєстровано 20/100, 17/100 та 45/100 (всього 82/100) частки у праві приватної спільної часткової власності на зазначений будинок (а.с.9).

18/100 часток у праві приватної спільної часткової власності зареєстровано за ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину від 27 березня 2009 року (а.с.25).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 22432417 від 02 червня 2014 року для обслуговування зазначеного житлового будинку відведено земельну ділянку загальною площею 0,0512 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .

Згідно довідки ОКПЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 18 квітня 2016 року виділ частки ОСОБА_1 в окремий об'єкт у спірному будинку неможливо (а.с.25).

В силу сімейних обставин ОСОБА_1 не проживає у спірному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , винаймає квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , а в будинку залишилась проживати її мама ОСОБА_6 .

Відповідачка ОСОБА_1 разом із ОСОБА_6 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 .

Однак, як встановлено із висновку експерта №6-21 складеного 14 вересня 2021 року технічний стан даного будинку непридатний для проживання, загрожує обвалом.

Наявні в матеріалах справи фотографії цього будинку наочно про це підтверджують.

Таким чином встановлено, наявність обставин для припинення ОСОБА_1 права на частку у спірному майні передбачених пунктами 1 -2 частини першої статті 365 ЦК України, однак таке припинення беззаперечно завдасть істотної шкоди ОСОБА_1 та її матері ОСОБА_6 (п.4 ч.1 ст.365 ЦК України), оскільки останні втратять житло і стануть безхатченками.

Також не доведено, що спільне володіння і користування будинком ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є неможливим (п.3 ч.1 ст.365 ЦК України).

Розмір грошової компенсації в сумі 46 204 гривень за виділ 18/100 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням росту цін на нерухомість у м. Львові також є очевидно заниженим.

Тому у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позову.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення,рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 13 січня 2021 року скасуванню на підставі пп.1-3 ч.1 ст.376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст., 367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку в майні відмовити.

Повернути ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості 18/100 частки в будинку за адресою АДРЕСА_1 в розмірі 46 203 гривні 84 копійок, внесену на судовий депозит на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області №37315022000757, код 820172 по квитанції від 19 травня 2016 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 22 жовтня 2021 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.

Попередній документ
100530763
Наступний документ
100530765
Інформація про рішення:
№ рішення: 100530764
№ справи: 466/1856/16-ц
Дата рішення: 07.10.2021
Дата публікації: 25.10.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Львівський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Інші справи
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (11.05.2022)
Результат розгляду: Приєднано до матеріалів справи
Дата надходження: 23.12.2021
Предмет позову: про припинення права власності на частку в майні
Розклад засідань:
13.01.2021 09:30 Шевченківський районний суд м.Львова
08.07.2021 14:15 Львівський апеляційний суд
07.10.2021 14:15 Львівський апеляційний суд