Дата документу 27.09.2021 Справа № 317/4346/18
Провадження №11-кп/807/1250/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №317/4346/18Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
27 вересня 2021 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 14 червня 2021 року про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Відрадне Запорізького району Запорізької області, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,
Вказаною ухвалою районного суду задоволено подання начальника Запорізького РВ філії ДУ «Центр пробації», скасоване звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо ОСОБА_8 та засудженого направлено для відбування покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 01.03.2018 року.
В апеляційній скарзі захисник просив ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням. Свої вимоги мотивував тим, що за час іспитового строку засуджений постійно з'являвся до органу з питань пробації, нових злочинів не вчиняв, до адміністративної відповідальності не притягався. При цьому засуджений не з'являвся на реєстрацію з поважних причин, а саме через хворобу (відкрита форма туберкульозу). Крім того, будь-яких належних викликів засуджений не отримував, оскільки ні в якому документі він не розписувався про отримання виклику, поштових викликів також не отримував, що з огляду на ч.3 ст.164 КВК є неналежним викликом. Надані на засудженого характеристики є дуже сумнівними, оскільки вказані в них факти не підтверджені жодними доказами. Відтак у справі відсутні безумовні докази небажання засудженого ставати на шлях виправлення. При цьому на підтвердження належної поведінки засудженого свідчить факт його з'явлення на реєстрацію після направлення подання до суду.
Заслухавши доповідь судді, захисника, який повністю підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні; прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги та просив ухвалу суду залишити без змін; перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що вироком Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 01.03.2018 року ОСОБА_8 засуджено за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням на 1 рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У зв'язку з тим, що засуджений ОСОБА_8 порушував порядок та умови відбування покарання з випробуванням, начальник Запорізького РВ філії ДУ «Центр пробації» звернувся до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо ОСОБА_8 .
Суд, задовольняючи дане подання, в ухвалі зазначив, що впродовж іспитового строку засуджений неодноразово допускав порушення покладених на нього обов'язків, при цьому поважних причин неявки на реєстрацію встановлено не було, що є підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Між тим колегія суддів не може погодитися із таким рішенням суду першої інстанції виходячи з такого.
Згідно з ч.2 ст.78 КК якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
При скасуванні звільнення від відбування покарання з випробуванням суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Проте суд належним чином не перевірив обставини, зазначені в поданні.
Так, із листків реєстрації встановлено, що за час перебування на обліку в органі пробації засуджений ОСОБА_8 не з'явився на реєстрацію 02.05.2018 року, 16.05.2018 року, 05.11.2018 року та 03.12.2018 року.
Разом з тим, такі неявки засудженого ОСОБА_8 на реєстрацію не мали систематичного, постійного та сталого характеру. Крім того, після неявок до органу пробації засуджений з'являвся на реєстрацію та надавав пояснення з приводу причин його неявок. Зокрема засуджений пояснював, що не з'являвся на реєстрацію через хворобу.
Вказані обставини об'єктивно не можуть свідчити про небажання засудженого стати на шлях виправлення та не є співрозмірними зі скасуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання.
Також з матеріалів провадження вбачається, що за час перебування на обліку в органі пробації засуджений ОСОБА_8 не вчиняв будь-яких правопорушень, які би тягнули за собою адміністративні правопорушення, за місцем проживання скарг на нього не надходило.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що засуджений ОСОБА_8 страждає на туберкульоз, у зв'язку з чим він з 30.10.2019 року по теперішній час знаходиться на лікуванні в Бердянському протитуберкульозному відділенні, що підтверджується наданою захисником довідкою.
Відтак колегія суддів вважає, що причини неявки засудженого для реєстрації слід вважати такими, що не спрямовані на умисне ухилення від виконання покладених на нього обов'язків.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність достатніх підстав для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо засудженого ОСОБА_8 , оскільки в матеріалах провадження відсутні достатні дані, які б свідчили про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Неявки засудженого в судові засідання суду першої інстанції на розгляд подання з огляду на положення кримінального закону не можуть бути підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Відтак рішення суду першої інстанції є передчасним, ухваленим без належного врахування причин неявки засудженого, у зв'язку із чим ухвала суду підлягає скасуванню, а в задоволенні подання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 14 червня 2021 року про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо ОСОБА_8 та направлення засудженого для відбування покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 01.03.2018 року, скасувати.
Ухвалити нову ухвалу, якою в задоволенні подання начальника Запорізького РВ філії ДУ «Центр пробації» про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо ОСОБА_8 та направлення його для відбування покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 01.03.2018 року, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4