Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" травня 2010 р. Справа № 55/50-10
вх. № 2054/5-55
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Пелих Л.Д.
відповідача- не з"явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою Технічна Компанія "НЕО" м. Харків
до Приватного підприємства "Імперія-С", смт. Безлюдівка
про стягнення 54649,60 грн.
Товариство з обмеженою Технічна Компанія "НЕО" м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Імперія-С", смт. Безлюдівка, 43429,37 грн. вартість поставленого товару, 1801,21 грн. інфляційних витрат, 438,1 грн. 3% річних, 5330,26 грн. пені, 3650,87 грн. 25% річних та судових витрат, , мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 202 від 02.10.09 р. неналежнми чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 березня 2010 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 12 квітня 2010 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 квітня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 12 травня 2010 р.
29 квітня 2010 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що позивачем було поставлено товар на суму 47041 грн., відповідач частково оплатив на суму 13611,63 грн., та просив суд стягнути з відповідача 33429,37 грн. основного боргу, 3017,23 грн. інфляційних витрат, 7983,17 грн. пені, 5467,93 грн. 25% річних та судові витрати.
Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.
Представник позивача у судовому засіданні підтримувала уточнені позовні вимоги.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.
Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичих осіб та фізичних осіб підприємців станом на 14 жовтня 2009 року юридична адреса відповідача - 62489, Харківська область, м. Безлюдівка, пров. Островського, будинок 5, саме на вказану адресу судом направлялись процесуальні документи.
Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.
У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.
02 жовтня 2009 р. між Товариством з обмеженою Технічна Компанія "НЕО" м. Харків, (далі позивач) та Приватним підприємством "Імперія-С", смт. Безлюдівка, (далі відповідач) було укладено договір № 202, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався поставити та передати у власність відповідача Програмно-апаратний комплекс та провести його інсталяцію, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити. Пунктом 5.1 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем шляхом оплати 100% вартості поставленого товару до 31 жовтня 2009 р., яка складає 51291 грн. шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок позивача. Пунктом 9.2 договору передбачено, що за прострочення термінів оплати відповідач сплачує позивачу суму боргу з урахуванням індексу інфляції, штрафну неустойку, яка нараховуються за весь час прострочення виконання зобов"язання у вигляді пені в розмірі 0,1% від суми неоплати за кожний день прострочення та проценти за користування коштами у розмірі 25% річних від суми несплати. Пунктом 13 договору передбачений строк його дії, а саме договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2009 р.
На виконання умов вказаного договору позивачем була здійснена відповідачеві поставка товару на загальну суму 47041 грн., що підтверджується видатковими накладними № №-ТК00003653 від 05.10.09 р., ТК00003692 від 06.10.09 р., ТК00003709 від 07.10.09 р., ТК00003729 від 07.10.09 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.
Як було вищезазначено, сторони в договорі чітко встановили строк оплати товару-до 31 жовтня 2009 р.
Відповідачем було частково оплачено вказаний товар на суму 3611,63 грн., що підтверджується витягом банку від 01.02.10р.(на суму 10000 грн. в графі "призначення платежу" зазначено: спл. за торг-кас. комп"ют. обладнання зг дог. № 203 від 05.10.09 р., дог. № 202 від 02.10.09 р., та з пояснень позивача вбачається грошові кошти у сумі 3611,63 грн. були зараховані в рахунок погашення заборгованості за договором № 202 від 02.10.09 р.).
Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 43429,37 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Після звернення позивача до суду, відповідачем було частково погашено суму боргу у розмірі 10000 грн., що підтверджується витягом банку від 12.04.10 р., в графі "призначення платежу" зазначено: доплата за обладнання по договору № 202 від 02.10.09 р., що свідчить про те, що грошові кошти були перераховані саме на виконання вказаного договору.
Позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 33429,37 грн. основного боргу, у зв"язку з чим провадження у справі в частині стягнення з відповідача 10000 грн. основного боргу провадження у справі підлягає на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки вказана сума була перерахована відповідачем під час судового провадження.
Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач отримав товар, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі -33429,37 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 3017,23 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягає задоволенню як правомірна.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов"язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Як було вищезазначено, сторони в договорі встановили розмір процентів за користування чужими грошовими коштами - 25% річних від суми несплати.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення плати за користування чужими грошовими коштами у сумі 5467,93 грн. підлягає задоволенню як правомірна(розрахунок перевірений судом).
Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Враховуючи вимоги ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", а саме те, що пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня , позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені, яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, підлягає задоволенню частково у сумі 4464,9 грн. В решті заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 3518,27 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.
Враховуючи надану заяву позивачем про уточнення до позовних вимог, суд визнає її як відмову від позову в частині стягнення з відповідача 438,1 3%, річних приймає її як таку, що не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує прав чи законних інтересів сторін та припиняє провадження в цій частині позовних вимог відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 526, ч.1 ст.530, ст. 536, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п.1-1, 4 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Імперія-С", смт. Безлюдівка(62489, Харківська область, м. Безлюдівка, пров. Островського, будинок 5, код ЄДРПОУ 36555116) на користь Товариства з обмеженою Технічна Компанія "НЕО" м. Харків(61003, м. Харків, пров. Вірменський, 1/3, код ЄДРПОУ 14064771, п/р № 2600330107636 в АТ "Банк"Таврика" м. Києва, МФО 300788) 33429,37 грн. основного боргу, 3017,23 грн. інфляційних витрат, 4464,9 грн. пені, 5467,93 грн. 25% річних, 563,79 грн. державного мита та 222,13 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 438,1 3%, річних провадження у справі припинити на підставі п.4 ст. 80 ГПК України.
В частині стягнення 10000 грн. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст Рішення підписано 14 травня 2010 року.