Справа № 22-3014 2010 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 57 Бесараб Н.М.
Доповідач Пащенко Л.В.
Апеляційного суду Вінницької області
від 21.06.2010 року
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Пащенко Л.В.
Суддів: Нагорняка В.А., Мартьянової Л.І.
При секретарі: Пшеничній Л.В.
Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 18 листопада 2009 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Вінницької міської медико-соціальної експертної комісії №2 про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
В серпні 2009 року адвокат ОСОБА_3 звернувся від імені ОСОБА_2 в суд з вищевказаним позовом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.04.1999 року позивачка, перебуваючи на своєму робочому місці кондуктора тролейбусного депо №3 у м. Харків, зазнала травмування внаслідок дій пасажира, отримавши пошкодження здоров'я у вигляді компресійного перелому хребта та забою хрестця, внаслідок чого її-позивачку, після тривалого лікування, було звільнено з роботи на підставі п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України та призначено соціальну пенсію по інвалідності 3 - групи по причині трудового каліцтва.
Після нещасного випадку її-позивачки стан здоров'я значно погіршився, вона не має змоги повноцінно влаштуватись на роботу та працювати, оскільки постійно втрачає свідомість внаслідок перенесеної травми.
При проведенні переогляду позивачки в червні 2009 року на засіданні Вінницької міської МСЕК №2 30.06.2009 року було прийнято рішення, яким визначено їй-позивачці ступінь втрати працездатності у розмірі 20% та відмовлено у продовженні їй 3-ї групи інвалідності.
Вважає, що рішення МСЕК від 30.06.2009 року не відповідає дійсним обставинам, необ'єктивне, прийняте з порушенням вимог законодавства та без врахування її стану здоров'я і неможливості, в зв'язку з цим, працевлаштуватись.
Тому позивачка та її представник просили скасувати рішення Вінницької міської МСЕК №2 у формі висновку від 30.06.2009 року, яким позивачці було визначено 20% втрати працездатності.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 18 листопада 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону, скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити позов в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення по слідуючих підставах.
Суд встановив, що 02.04.1999 року позивачка ОСОБА_2, перебуваючи на робочому місці, отримала травму внаслідок нещасного випадку, у зв'язку з чим тривалий час проходила лікування. Через стан здоров'я позивачка 26.11.2001 року була звільнена з роботи по п.2 ст.40 КЗпП України. В період з 14.09.2001 року до 15.09.2004 року Харківською обласною МСЕК №3 позивачці встановлювалась 3-я група інвалідності з втратою працездатності 40% та трудове каліцтво. В подальшому, починаючи з 15.09.2004 року, щорічно Харківською обласною МСЕК №3, експертизою в УДНДІМСПІ, ЦМСЕК №1 м. Київ, Вінницькою міською МСЕК №2, Вінницькою обласною МСЕК №2 позивачці встановлювалось тільки 20% втрати працездатності.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2009 року Вінницькою міською МСЕК №2 позивачці ОСОБА_2 знову було встановлено 20% втрати профпрацездатності (а.с.17). Дане експертне рішення було прийнято на підставі проведення чергового повторного огляду позивачки та на підставі представлених документів: направлення на МСЕК, медичної справи ОСОБА_2, виписок (а.с.84-91).Позивачкою це рішення, у встановлений законом строк, до Вінницької обласної МСЕК №2 оскаржено не було.
Судом встановлено, що порядок організації, процедура проведення медико-соціальної експертизи та повноваження медико-соціальних експертних комісій регулювались (чинними на момент розгляду справи судом) Положенням про медико-соціальну експертизу, Положенням про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда, затверджених постановою Кабміну України за №83 від 22.02.1992 року.
Врахувавши вищевказані обставини, суд дійшов вірного висновку про відмову позивачці в позові, оскільки при проведенні Вінницькою міською МСЕК №2 30.06.2009 року повторного огляду позивачки з метою визначення ступеня втрати нею професійної працездатності порушень вимог вищеназваних Положень не встановлено.
При цьому суд правильно виходив з того, що доводи позивачки про те, що рішення експертною комісією відносно неї було прийнято без повного і всебічного дослідження як соціальної, так і медичної складової її стану та внаслідок необ'єктивності і упередженості певних посадових осіб МСЕК, відповідно до ст.60 ЦПК України, не підтверджені ні позивачкою, ні її представником жодними достовірними, обгрунтованими та переконливими доказами.
Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги безпідставні, необгрунтовані і висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Замостянського районного суду від 18 листопада 2009 року залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Судді: підписи:
З оригіналом вірно: