"11" червня 2010 р.Справа № 10/49-829
Господарський суд Тернопільської області у складі
Розглянув справу
за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізично особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача: Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства Гусятинської селищної ради", смт. Гусятин, вул. Цехова, 78 Тернопільської області
За участю представників:
позивача: ОСОБА_1 -СПД ФО , Свідоцтво № НОМЕР_2 від 10.02.1997 року ;
відповідача: не прибув ;
Суть справи: Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1, смт. Гусятин звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом до Комунального підприємства " Управління житлово-комунального господарства Гусятинської селищної ради", смт. Гусятин про стягнення заборгованості в сумі 7 709,65 грн., відшкодування судових витрат просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог посилається на умови договору поставки №10, укладеного між сторонами 05.01.2009 року, накладні та інші документа, які знаходяться в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 17 травня 2010 року судове засідання призначене о 10 год. 00 хвилин 11 червня 2010 року.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав, в судове засідання 11 червня 2010 року не з'явився, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином , що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення , заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не надав .
Оскільки, участь представників сторін у судове засідання не визнавалося обов'язковою , надані позивачем документи є достатніми, а тому суд розглядає позов в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд встановив наступне:
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 05 січня 2009 року між СПД-ФО ОСОБА_1 (Постачальник) та КП "Управління житлово-комунального господарства Гусятинської селищної ради" ( Організація) було укладено Договір поставки №10, згідно умов якого предметом даного договору є поставка товарів договірної вартості.
Відповідно до п. 2.1., 2.2. договору поставки № 10 від 05.01.2009 р., Постачальник зобов'язується поставити Організації продукцію, яка затверджується сторонами помісячно; Постачальник поставляє продукцію в адрес Організації на умовах EXW (франко-склад) згідно міжнародних правил ІНКОТЕРМС в редакції 1990 р.
Постачальник передає продукцію по наданих Організацією накладних (п. 4.1. Договору); у випадку затримання оплати поставленої продукції Постачальник вправі в односторонньому порядку коригувати вартість поставленої продукції з врахуванням зміни ринкової вартості на момент здійснення оплати (п. 4.2. Договору).
На виконання умов договору, СПД -ФО ОСОБА_1, смт. Гусятин поставила Комунальному підприємству "Управління житлово-комунального господарства Густинської селищної ради", смт. Гусятин продукцію, що підтверджується копіями накладних, зокрема: № 7 від 29.01.09 р. на суму 5 137,74 грн., №22 від 28.02.09р. на суму 2 351,70 грн. та №27 від 30.03.09 р. на суму 1 368,00 грн. ( знаходяться в матеріалах справи ).
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.
У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до вимог ст. ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Беручи до уваги доводи позивача та оцінені докази, суд дійшов висновку про те, що, між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Матеріали справи свідчать, що позивач у справі поставив відповідачу продукцію, однак КП "УЖКГ Гусятинської селищної ради" по справі не здійснив оплату за поставлений товар частково на суму 7 709,65 грн.
Згідно представленого та підписаного представниками сторін Акту звірки взаєморозрахунків станом на 18.02.2010р.заборгованість Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства Гусятинської селищної ради" перед позивачем становить 7 709,65 грн.
У відповідності до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Матеріали справи підтверджують, що позивач у справі поставив відповідачу продукцію, проте в порушення взятих на себе зобов'язань кошти в повному обсязі КП "УЖКГ Гусятинської селищної ради" не сплатило і на час подання позову до суду його заборгованість перед позивачем становить -7 709,65 грн.
З огляду на зазначене суд вважає, що представленими суду доказами, а саме Договором поставки №10 від 05.01.2009року, накладними, позивач по справі довів наявність заборгованості відповідача перед ним за поставлену продукцію, а тому позовні вимоги про стягнення 7 709,65 грн. основного боргу, підтверджені документально та підлягають до задоволення.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 32, 33, 43, 54, 82, 84,116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 193, 222 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 712 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства Гусятинської селищної ради", смт. Гусятин, вул. Цехова, 78 Тернопільської області, ідентифікаційний код 34854582 на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 -7 709,65 грн. боргу; 102 грн. в повернення сплаченого державного мита; 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття рішення, через місцевий господарський суд.
4.Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.
Суддя