23 жовтня 2021 року справа № 580/7267/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м.Черкасах Черкаської області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
20.09.2021 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) подала у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:
визнання протиправною відмови, викладеної у листі від 13.09.2021 №2300-0503-8/53291;
зобов'язання відповідача звернутися з поданням, передбаченим п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, до Управління державної казначейської служби України в м.Черкаси про повернення їй збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, помилково сплаченого нею в сумі 6549,30грн при укладанні договору купівлі-продажу від 30.10.2019, оскільки позивач придбала житло вперше і в розумінні п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» не є платником вказаного збору.
Додатково просила стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені нею судові витрати. У позовній заяві зазначила третьою особою - Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області (18001, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Хрещатик, будинок 192; код ЄДРПОУ 38031150).
В обґрунтування позову зазначено, що зверталася до відповідача із вимогою сформувати та подати до вказаного державного органу подання про повернення коштів, сплачених як обов'язковий збір при купівлі-продажу нерухомого майна. Позивач стверджує, що придбав нерухоме майно вперше, а отже, не мав сплачувати відповідний збір. Тому вважає лист відповідача щодо відмови у його повернення виданий з порушенням вимог закону.
Ухвалою від 27.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановив відповідачу строк тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву. Також суд залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області (18001, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Хрещатик, будинок 192; ЄДРПОУ 38031150) (далі - третя особа). Згідно з даними рекомендованого повідомлення та розписки вказану ухвалу відповідач отримав 29.09.2021, а третя особа - 01.10.2021.
07.10.2021 від третьої особи надійшло пояснення (вх. № 39028/21). В обґрунтування зазначено, що позивачу для повернення надміру (помилково) сплачених коштів-збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна необхідно надати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області разом із заявою про повернення таких коштів та оригіналом або копією документа, який підтверджує їх перерахування до бюджету. У зв'язку із зміною структури органів казначейства з 04.05.2020 повноваження щодо повернення помилково сплачених коштів перейшли до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області.
12.10.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити. Вказує, що не володіє інформацією стосовно права власності громадян на нерухоме майно та позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Тому відсутні підстави для задоволення позову. Просив врахувати, що принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки його завданням є здійснення правосуддя.
Всі подані сторонами документи долучені судом до матеріалів адміністративної справи.
Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Свідоцтвом від 09.02.2021 серії НОМЕР_2 про шлюб підтверджується, що позивач 09.08.2019 зареєструвала шлюб із ОСОБА_2
30.10.2019 позивач уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська компанія з управління активами» в інтересах Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Перлина Дніпра" договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального кругу Алєксєєвою І.Ю. Під час посвідчення позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6549,30грн., що підтверджується квитанцією від 30.10.2019 №235810041.
Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №274039715 підтверджується, що позивачу на праві приватної власності належить вказана вище квартира.
Із листа відповідача від 13.09.2021 №2300-0503-8/53291 суд встановив, що позивач зверталася до нього 09.09.2021 щодо повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна. Вказаним листом відповідач повідомив про відсутність можливості позитивного вирішення питання повернення сплаченого збору, враховуючи факт неповних відомостей, які містяться в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.
Тому позивач звернулася з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним обставинам суд врахував.
Відповідно до ч.9 ст.1 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 ч.1 ст.2 Закону №400/97-ВР передбачено, що об'єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом №400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740).
Згідно з абз.1 п.15-1 цього Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п.15-3 Порядку №1740 нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Отже, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
На сьогодні в Україні відсутній механізм перевірки відповідачем інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість. Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміну «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
Згідно з висновками Верховного Суду (далі - ВС) у постановах від 30.01.2018 (справа №819/1498/17), 31.01.2018 (справа №819/1667/17) та 20.03.2018 (справа №819/1667/17), які обов'язкові для врахування судами нижчих інстанцій відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
ВС вказав, що відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартири конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Суд врахував правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно з яким державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
ВС у вищевказаних рішеннях вказав, що оскільки саме Держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на Державу.
Тому посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири позивачем вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд врахував відсутність належних, допустимих і достовірних доказів для спростування твердження позивача про придбання нею нерухомого майна - житла вперше. Отже, сплачений нею вказаний вище збір помилково.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787).
Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України та органи Державної митної служби України подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, до Казначейства подається висновок відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341.
У разі повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та/або місцевих бюджетів з єдиного рахунка з причин технічних та/або методологічних помилок під час формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка згідно з Податковим кодексом України, до Казначейства подається повідомлення відповідно до Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35-1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (зі змінами).
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету сплачених сум митних, інших платежів та пені, контроль за справлянням яких покладено на органи Держмитслужби, до Казначейства подається висновок відповідно до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року № 643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за № 976/30844 (зі змінами).
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
Зважаючи, що у спірних правовідносинах відповідач не виявив недоліків заяви позивача щодо повернення сплачених ним коштів, врахувавши викладене вище, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у поверненні коштів, він порушив зазначені норми нормативно-правових актів. Тому позовні вимоги визнати протиправною таку відмову та зобов'язати сформувати та подати органу казначейського облуговування подання зі вказаного питання є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до підп.2 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2020 року №1147 "Деякі питання функціонування територіальних органів Державної казначейської служби" реорганізовано органи казначейської служби, внаслідок чого Управління Казначейства у м.Черкасах приєднано до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області.
Отже, відповідач зобов'язаний сформувати та подати саме до вказаного державного органу подання щодо повернення коштів.
Тому позовна вимога подати подання до Управління державної казначейської служби України в м.Черкаси не обґрунтована та не підлягає задоволенню.
Щодо доводів відповідача про дискреційні повноваження суд врахував таке.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням варто розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Формування подання про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна не є дискреційним повноваженням, оскільки не допускає вибору суб'єктом владних повноважень декількох варіантів на законної поведінки.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завданням адміністративного судочинства є гарантування дотримання прав особи та вимог законодавства, а не забезпечення ефективності державного управління, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Оскільки, розглядаючи звернення позивача щодо сформування вказаного вище подання, відповідач зобов'язаний виконати таке повноваження за наявності законних підстав, воно не є дискреційним. Тому протилежні доводи відповідача не враховано.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Тому суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати, підтверджені квитанцією від 20.09.2021 №1022283948 про сплату судового збору на суму 908,00грн за звернення до адміністративного суду позовною заявою, підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позову - половина суми.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, викладену у листі від 13.09.2021 №2300-0503-8/53291.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) звернутися з поданням, передбаченим п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області (18001, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Хрещатик, будинок 192; код ЄДРПОУ 37930566) про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, помилково сплаченого нею в сумі 6549,30грн (шість тисяч п'ятсот сорок дев'ять гривень тридцять копійок) при укладанні договору купівлі-продажу від 30.10.2019.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені нею судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою у розмірі 454,00грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні нуль копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 23.10.2021.