22 жовтня 2021 року справа № 580/5748/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тимошенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
09 серпня 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить:
1) визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.07.2021 №0057260707;
2) визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.07.2021 №0057270707.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані рішення не грунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті перевірки даних, не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 27.08.2021 відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
09.09.2021 відповідачем подано відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечує в повному обсязі та просить відмовити у його задоволенні. Зокрема зазначив, що ГУ ДПС у Черкаській області дотримані вимоги для початку проведення перевірки були виконані. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем обґрунтовано, на підставі та в межах повноважень контролюючого органу, із врахуванням всіх обставин, що мали значення для їх прийняття. Просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є суб'єктом господарювання відповідно до законодавства України. Відповідно до інформації отриманої з реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача є 47.30 Роздрібна торгівля пальним.
На підставі п.п. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст.75, пп.80.2.2, 80.2.4, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами та доповненнями) з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального, відповідно до наказу від 07.06.2021 № 1106-п ГУ ДПС у Черкаській області та направлень виданих Головним управлінням ДПС у Черкаській області № 1240/23-00-09-0719, №1241/23-00-09-0719 від 07.06.2021, проведено перевірку позивача.
За результатами перевірки складено акт перевірки №4482/23-00-09-0122/ НОМЕР_1 від 18.06.2021.
В акті встановлено, факт несвоєчасного подання платником, як розпорядником акцизного складу (уніфікований номер - 1006038), довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані, щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за період 05.06.2021, граничний термін подання - 06.06.2021, фактично подано 07.06.2021 та факт реалізації/зберігання з метою подальшої реалізації за місцем фактичного провадження діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , пального, що не обліковане у встановленому порядку.
17.06.2021 складено акт зняття залишків товарних запасів на торговельному об'єкті від 17.06.2021 року (далі - акт ТМЦ), до опису якого включено залишки пального, що зберіглись/реалізовувався Платником за місцем фактичного провадження діяльності, на загальну суму вартості товарів за цінами реалізації 594 175,50 грн. За результатами співставлення залишків пального бензину А92 и А, зазначеного в Х-звіті № 661 від 13 год. 24 хв. 17.06.2021 р. та фактичних залишків, що зберігались реалізовувались Платником, (з урахуванням похибки вимірювання) встановлено невідповідність даних та фактичних залишків (різниця 959 л. по ціні 27,00 грн./л. на загальну суму вартості за ціною реалізації 25 893,00 грн.).
З метою здійснення контролю за дотриманням Платником вимог законодавства в частині ведення у встановленому законодавством, обліку товарних запасів, наявності документів, що підтверджують походження пального та на підставі пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Кодексу, перевіряючими складено/вручено письмове звернення від 08.06.2021 про надання документів (їх належним чином завірених копій).
Змінні звіти АЗС за формою №17-НП та журнали обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП, платником не були надані, про що складено відповідний акт ненадання документів.
В ході проведення перевірки встановлені такі порушення:
1) п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у - ст. 20 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 із змінами і доповненнями;
- п. 128-1.3 ст. 128-1 Податкового Кодексу України № 2755-У1 від 02.12.2010 зі змінами і доповненнями.
На підставі Акта перевірки №4482/23-00-09-0122/2191007475 від 18.06.2021Черкаській області прийняло оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
Не погодившись із прийнятими відповідачем податковими повідомленням-рішенням позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Пунктом 75.1.3 статті 75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України, відповідно до положень пунктів 80.1, 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) та може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки. Пунктами 80.5, 80.7 вказаної статті передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Порядок оформлення результатів перевірок передбачений статтею 86 ПК України.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно з пунктом 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Відповідно до положень пунктів 80.1, 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) та може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.
Судом встановлено, що на на підставі п.п. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст.75, пп.80.2.2, 80.2.4, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами та доповненнями) з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального, відповідно до наказу від 07.06.2021 № 1106-п ГУ ДПС у Черкаській області та направлень виданих Головним управлінням ДПС у Черкаській області № 1240/23-00-09-0719, №1241/23-00-09-0719 від 07.06.2021, проведено перевірку позивача.
За результатами перевірки складено акт перевірки №4482/23-00-09-0122/2191007475 від 18.06.2021.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 19 липня 2021 року № 0057260707 про визначення суми штрафної ( фінансових) санкцій в сумі 1188351 грн. 00 коп., суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Згідно зі статтею 20 Закону №265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Фінансова санкція, встановлена ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» може бути застосована, коли особа не веде обліку товарів або веде його з порушенням порядку, визначеного Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».
До суду ФОП ОСОБА_1 надано первинні облікові документи на ПММ, а саме:
- копія договору купівлі - продажу № 9 від 04.01.2019;
- копія договору поставки № 58-НП від 12.11.2020;
- копія видаткової накладної № 492 на суму 52200,0 грн. та № 493 на суму 119000,0 грн. від 28.05.2021;
- копія товарно - транспортної накладної № Р492 та № Р493 від 28.05.2021;
- копія видаткової накладної № 347 на суму 79570,20 грн. та № 348 на суму 56430,20 грн. від 22.04.2021;
- копія товарно - транспортної накладної № Р347 та № Р348 від 22.04.2021;
- копія видаткової накладної № 572 на суму 135000,0 грн., № 573 на суму 112000,0 грн., № 574 на суму 71400,0 грн., № 575 на суму 54000,0 грн. від 16.06.2021 року;
- копія товарно - транспортної накладної № Р572, № Р573, № Р574, № Р575 від 16.06.2021.
Щодо не надання платником податків під час перевірки первинних документів, про що відповідачем складено акт, суд зазначає таке.
Правові ж засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України від 16.07.1999 №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.
Відповідно до приписів частин 1, 2 та 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.
Відповідно до статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Отже, документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні, тощо.
В свою чергу, законодавством не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб'єкта господарювання повинні зберігатись оригінали первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей, які є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" покладено на уповноважену особу.
Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Аналогічні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №825/10/17, які в згідно з ч.5 ст. 242 КАС України враховуються судом при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин.
Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не є підставою для застосування до фізичної особи - підприємця фінансової санкції, передбаченої ст.20 Закону № 265/95-ВР. (постанова Верховного Суду від 12.06.2018 року, справа № 814/413/16).
Таким чином, відсутність складу порушення п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР наявне за умови обліку товарів, які реалізує позивач, надання підтверджуючих документів щодо походження товару. Даний висновок також узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеній у Постанові Верховного Суду України від 20.01.2015 у справі №21-275а14, від 16.04.2013 у справі № 21-89а13, від 04.06.2013 у справі № 21-155а13, від 17.12.2013 у справі № 21-442а13, Постанові Верховного суду від 28.02.2018 по справі № 810/3247/16, від 11.06.2020 по справі №815/1322/16.
Порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафтопродуктів (усіх типів, марок і видів (залежно від масової частки сірки) визначено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155 (далі - Інструкція №281/171/578/155).
Відповідно до підпунктів 10.2.1, 10.2.10 пункту 10.2 цієї Інструкції приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками АЗС за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними ТТН у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП.
За умовами підпункту 10.3.1.3 пункту 10.3 Інструкції №281/171/578/155 облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС Z - звіті.
Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442 "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.
Тобто, законодавством визначено можливість розрахунку за придбані у роздріб нафтопродукти як у готівковій формі, так і з використанням відомостей на відпуск, талонів, платіжних карток, смарт-карток (паливних карток).
Як визначено підпунктами 10.3.1.1, 10.3.2.1, 10.3.3.2, 10.3.4.2 пункту 10.2 Інструкції №281/171/578/155 розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 №1315.
Відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем, а саме:
- копія договору купівлі - продажу № 05/10/19 від 30.10.2019р., де Покупець ТОВ « Вантажно - транспортне підприємство « Ватутіне» приймає та оплачує нафтопродукти;
- копія договору купівлі - продажу паливно - мастильних матеріалів № 2 від 10.04.2015р., де Покупець ТОВ « АЛЛАРД БУД» приймає та оплачує паливно - мастильні матеріали;
- копія договору № 05/012021 поставки паливно - мастильних матеріалів від 04.01.2021р., де Покупець ТОВ « Стабіла Трейд» приймає та оплачує паливно - мастильні матеріали;
- копія договору № 1 купівлі - продажу паливно - мастильних матеріалів від 11.12.2020р., де Покупець ТОВ « ЦЕНТРТОРГ БУД» приймає та оплачує паливно - мастильні матеріали;
- копія договору поставки № 411/19 від 04.11.2019р., де Покупець ПАТ « Ватутінський комбінат вогнетривів» приймає та оплачує паливно - мастильні матеріали;
- копія договору про закупівлю № 27 від 12.04.2021р., де Покупець Ватутінське виробниче управління житлово - комунального господарства Ватутінської міської ради приймає та оплачує паливно - мастильні матеріали.
Згідно з пунктом 10.4 Інструкції №281/171/578/155 на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів.
Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС. Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи "обліковий залишок попередньої зміни"), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об'єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам'яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.
У разі встановлення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі в границях відносної похибки методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976 зміна передається і приймається за обліковим залишком нафтопродукту. Перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення фіксується у змінному звіті.
Після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1 %. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС.
Фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою №17-НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/18483/13-а.
Як передбачено п.16.1 Інструкції №281/171/578/155, матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою №17-НП.
Згідно з п. 16.2 Інструкції №281/171/578/155 бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі №17-НП, та надходження готівки.
Суд зазначає, що відповідно до змінного звіту від 17.06.2021 залишок на початок зміни становить А-95 - 4207,22 л, А-92 ( Євро) - 3520,53 л, ДП -6142,40 л. А-92 - 6726,17 л. Таким чином, зняті відповідачем показники не співпадають з даними обліку позивача.
Звітні документи РРО, а саме Z-звіти, містять всі відомості, зокрема, про фактичні залишки пального у літрах, кожного найменування у кожному з розхідних резервуарів, внесення яких передбачено у змінний звіт АЗС за формою №17-НП. Таким чином, РРО здійснює точний та повний контроль за залишками товарних запасів за місцем їх реалізації.
Суд звертає увагу, що перевіркою сформовано висновок щодо необлікованого у встановленому законом порядку пального на суму 594175,50 грн, у зв'язку з ненаданням змінного звіту.
Проте, суд погоджується з твердженням позивача про те, що зазначений звіт був відсутній станом на 17.06.2021 о 17.00 год., оскільки змінний звіт форми №17-НП має бути складено після закінчення зміни, що не давало контролюючому органу підстав робити висновок про те, що такий звіт під час перевірки станом на 17.06.2021 був відсутній, оскільки перевірка проводилася посеред зміни.
Виходячи з аналізу вказаних норм, звіти за формою 17-НП не складаються в ручному режимі, а формуються автоматично за допомогою спеціалізованого електронного контрольно-касового апарату.
Відтак, висновки про виявленні порушення, які слугували основними підставами для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не знайшли свого підтвердження, що в сукупності з наведеними вище порушеннями порядку оформлення результатів податкової перевірки позивача, дають підстави для висновку про його протиправність та необхідність скасування задля відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів Позивача.
Враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення-рішення від 19.07.2021 № 0057260707 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.07.2021 № 0057270707, суд зазначає таке.
Відповідно до пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Кодексу розпорядники акцизних складів, до яких відноситься Позивач, зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального.
На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:
обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;
добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;
добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Як зазначається в пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).
В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.
Судом встановлено, що позивачем, як розпорядником акцизного складу подано своєчасно та в терміни довідку про зведені за добу підсумкові облікові дані, щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за період 05.06.2021, граничний термін подання - 06.06.2021, що підтверджується квитанцією № 2, реєстраційний № 9147872661.
Враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення-рішення від 19.07.2021 № 0057270707 є протиправним та підлягає скасуванню.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, судові витрати позивача по сплаті судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.07.2021 №0057260707.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.07.2021 №0057270707.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 12258 (дванадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн. 00 коп. судових витрат.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст складений 22.10.2021.
Суддя В.П. Тимошенко