20 жовтня 2021 року справа № 580/1185/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини, регіонального представника Уповноваженого Верховної ради України з прав людини у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
09.03.2021р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини, регіонального представника Уповноваженого Верховної ради України з прав людини, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Черкаській області при розгляді моєї скарги від 04.12.2020 року щодо не притягнення до адміністративної відповідальності сільського голову Білозірської сільської ради;
- зобов'язати Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Черкаській області поновити провадження за моєю скаргою від 04.12.2020 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності сільського голову Білозірської сільської ради;
- зобов'язати Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Черкаській області скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно сільського голови Білозірської сільської ради;
- стягнути з відповідача суму в розмірі 2 270 грн., моральної шкоди на користь позивача, завданої суб'єктом владних повноважень в наслідок вчиненої протиправної бездіяльності при розгляді моєї скарги від 04 грудня 2020 року;
- у разі задоволення мого адміністративного позову зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 з врахуванням вимог ст. 122 КАС України прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі всупереч вимог законодавства України не притягнули голову Білозірської сільської ради до адміністративної відповідальності за порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки Білозірська сільська рада у порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» надала запитувану інформацію не у п'ятиденний строк, а через 16 місяців.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову, оскільки на запит позивача про надання публічної інформації від 21.06.2019 Білозірська сільська рада листом від 25.06.2019 №973/02-14. Крім того, за усним зверненням представника секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини вказане звернення позивача від 21.06.2019 повторно розглянуто та листом від 28.10.2020 №2059/02-14 надано відповідні копії документів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 21.06.2019 ОСОБА_1 звернувся до Білозірської сільської ради із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив надати йому завірені належним чином копії заяв та доданих до них матеріалів наступним громадянам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з якими останні звертались до Білозірської сільської ради на предмет отримання дозволу на розробку проекту землеустрою та завірені належним чином рішення сільської ради, які прийняті за результатами розгляду вищевказаних заяв громадян.
Листом Білозірської сільської ради від 25.06.2019 №973/02-14 за підписом першого заступника сільського голови Пишного М.П. ОСОБА_1 надано відповідь, що інформація про особу надається після її повідомлення до початку використання інформації. Інформація про отримання дозволу на розробку проекту землеустрою може бути отримана на сайті Білозірської сільської ради.
У позовній заяві позивачем вказано, що його звернення від 21.06.2019 розглянуто Білозірською сільською радою лише 28.10.2020 та листом від №2059/02-14 надано йому відповідні копії документів.
04.12.2020 позивачем надіслано до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини скаргу на дії голови Білозірської сільської ради, в якій просив притягнути до адміністративної відповідальності в порядку ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУАП) голову Білозірської сільської ради.
Листом Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 05.01.2021 №Д-19395/4 вих.-21, який підписаний Регіональним представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини В. Єфіменком, позивача повідомлено, що звернення позивача від 21.06.2019 розглянуто Білозірською сільською радою та листом від 25.06.2019 №973/02-14 надано відповідь, яку в подальшому оскаржено до Черкаського окружного адміністративного суду. 28.10.2020 Білозірською сільською радою повторно розглянуто запит позивача від 21.06.2019 та листом №2059/02-14 надано позивачу відповідні копії документів. З огляду на вищевикладене відповідачем повідомлено позивача, що його право на отримання інформації поновлено, посадова особа, яка була розпорядником запитуваної інформації звільнена з посади, тому підстав для вжиття додаткових заходів реагування не виявлено.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом України від 15.08.2020 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі Закон - №2939-VI).
Відповідно до ст. 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена у процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 10-1 Закону №2939-VI передбачено, що публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання. Розпорядники інформації зобов'язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.
Згідно з ст. 12 Закону №2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Відповідно до ч.ч . 1, 2 ст. 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Судом встановлено, що 21.06.2019 ОСОБА_1 звернувся до Білозірської сільської ради із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив надати йому завірені належним чином копії заяв та доданих до них матеріалів наступним громадянам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з якими останні звертались до Білозірської сільської ради на предмет отримання дозволу на розробку проекту землеустрою та завірені належним чином рішення сільської ради, які прийняті за результатами розгляду вищевказаних заяв громадян.
Листом Білозірської сільської ради від 25.06.2019 №973/02-14 за підписом першого заступника сільського голови Пишного М.П . ОСОБА_1. надано відповідь, що інформація про особу надається після її повідомлення до початку використання інформації. Інформація про отримання дозволу на розробку проекту землеустрою може бути отримана на сайті Білозірської сільської ради. Крім того, вказане звернення позивача від 21.06.2019 повторно розглянуто Білозірською сільською радою та листом від 28.10.2020 №2059/02-14 надано позивачу відповідні копії документів.
Згідно зі ст.1 Закону України від 20.03.2020 №776/97 «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» (далі - Закон №776/97) парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений), який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частинами першою, другою статті десятої Закону №776/97 встановлено, що для забезпечення діяльності Уповноваженого утворюється секретаріат, який є юридичною особою, має свій рахунок у банку та печатку встановленого зразка. Структура секретаріату, розподіл обов'язків та інші питання щодо організації його роботи регулюються Положенням про секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Положення). На працівників секретаріату поширюється дія Закону України "Про державну службу". Положення та кошторис секретаріату затверджуються Уповноваженим у межах кошторису витрат, пов'язаних із діяльністю Уповноваженого. Призначення на посаду та звільнення працівників секретаріату здійснюються Уповноваженим.
Згідно з Положенням про Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 20.06.2012 №4/8-12 (далі - Положення №4/8-12), керівник Секретаріату: організовує роботу Секретаріату, здійснює загальне керівництво його діяльністю та забезпечує виконання функцій Секретаріату; координує діяльність регіональних представництв Уповноваженого; організовує виконання доручень Уповноваженого.
Відповідно до ст. 11 Закону №776/97 уповноважений має право призначати своїх представників у межах виділених коштів, затверджених Верховною Радою України. Організація діяльності та межі повноважень представників Уповноваженого регулюються Положенням про представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, яке затверджується Уповноваженим.
Згідно п. 5.4 Положення про представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 26.07.2012 №7/8-12 (далі - Положення №7/8-12), представник за дорученням Уповноваженого розглядає звернення осіб.
Відповідно до п. 6.3 Положення №7/8-12 представник має право на ознайомлення з документами та отримання їх копій в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, органах прокуратури, включаючи справи, які знаходяться в судах.
Згідно з п. 6.4 Положення №7/8-12 представник має право підписувати листи (з використанням бланка затвердженого зразка представника Уповноваженого) до органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб (крім Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, народних депутатів України, керівників центральних органів виконавчої влади), органів прокуратури України (крім Генерального прокурора України), органів судової влади (крім голів вищих спеціалізованих судів та ВСУ), керівників підприємств, установ та організацій, громадських організацій з питань забезпечення дотримання прав людини, зокрема порушених у зверненнях до Уповноваженого, разом із рекомендаціями щодо дотримання стандартів у галузі прав людини, контролює їх розгляд, а також остаточні відповіді громадянам.
Пунктом 6.6 Положення №7/8-12 встановлено, що представник має право діяти від імені Уповноваженого та представляти його інтереси з усіма правами, що надані чинним законодавством.
Наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 12.08.2013 №18/02-13 затверджений Порядок здійснення провадження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Порядок №18/02-13).
Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Порядку №18/02-13 (у редакції на час розгляду скарги позивача) підставами відкриття провадження можуть бути відомості про порушення прав і свобод людини і громадянина, які містяться у: зверненнях громадян України, іноземців, осіб без громадянства чи їх представників (повноваження яких оформлені у встановленому законодавством порядку).
Відповідно до підп. 3.6 Порядку №18/02-13 під час провадження можуть вживатись такі заходи: надання роз'яснень з питань, наведених у зверненні; здійснення перевірки відомостей, викладених у зверненнях або повідомленнях, шляхом: надсилання запитів до відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності; виїзд працівника Секретаріату на місце події, відвідування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності; запрошення посадових і службових осіб, громадян України, іноземців та осіб без громадянства для отримання від них усних або письмових пояснень щодо обставин, які перевіряються по справі; ознайомлення з документами, у тому числі тими, що містять інформацію з обмеженим доступом, та отримання їх копій в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, органах прокуратури, включаючи справи, які знаходяться в судах; проведення нарад, консультацій з представниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, з питань, що порушені у зверненнях або повідомленнях; звернення до суду із заявою про захист прав і свобод людини і громадянина у випадках та в порядку, встановлених законодавством; участь у судовому процесі у випадках та порядку, встановлених законодавством; проведення перевірок діяльності органів державної влади, підприємств, установ, організацій з отриманням результатів експертиз і підготовкою відповідних висновків.
Згідно з підп. 3.10 Порядку №18/02-13 повідомлення автора звернення про відкриття провадження та його інформування про результати провадження здійснюється тим структурним підрозділом, який визначено головним виконавцем провадження, з урахуванням інформації, наданої співвиконавцями.
Підпунктом 6.1 Порядку №18/02-13 встановлено, що провадження завершується шляхом надання остаточної відповіді авторові звернення за результатами з'ясування обставин справи після вжиття передбачених Законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" заходів, спрямованих на запобігання порушенням прав і свобод людини або сприяння їх поновленню.
Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення затверджений наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 16.02.2015 №3/02-15 (надалі - Порядок №3/02-15).
Відповідно до підп.1.1 Порядку №3/02-15 (у редакції на час розгляду скарги позивача) визначено механізм складання уповноваженими особами Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - уповноважені особи) протоколів про адміністративні правопорушення, що передбачено статтями 188-39, 188-40 та 212 КУпАП.
Відповідно до підп.1.2 Порядку №3/02-15 уповноважені особи складають протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема за порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме необґрунтованого віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірної відмови в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації; обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом; іншого порушення Закону України «Про звернення громадян».
Згідно з підп. 2.1 Порядку №3/02-15 протокол про адміністративне правопорушення складається в рамках провадження, що здійснюється відповідно до Порядку здійснення провадження Уповноваженого з прав людини у справах про порушення прав і свобод людини, затвердженого Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, а також під час здійснення моніторингових візитів та перевірок діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також фізичних або юридичних осіб.
Згідно з п. 6 Положення про Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 20.06.2012 №4/8-12 (далі - Положення №4/8-12), Уповноважені посадові особи Секретаріату відповідно до норм адміністративного законодавства та з передбачених законодавством підстав мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Оскільки позовні вимоги стосуються невиконання відповідачами заходів з притягнення посадової особи місцевого самоврядування до адміністративної відповідальності, суд врахував, що адміністративним правопорушенням (проступком) згідно зі ст.9 КУАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Отже, підставою для притягнення особи до такого виду відповідальності є склад адміністративного правопорушення, встановлення якого є дискреційним повноваженням органів та осіб, визначених у КУАП.
Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням варто розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Спірні обставини свідчать, що відповідачі не встановили під час розгляду заяви позивача факту адміністративного порушення.
Згідно зі ст.212-3 КУАП визначено декілька складів адміністративних правопорушень у сфері права особи на інформацію та звернення.
Так, порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення, інше порушення Закону України «Про звернення громадян» тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, для притягнення до адміністративної відповідальності за несвоєчасну відповідь на запит необхідно встановити наявність правовідносин, на які поширюється Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Як встановлено судом, листом Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 05.01.2021 №Д-19395/4 вих.-21, який підписаний Регіональним представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини В. Єфіменком, позивача повідомлено, що звернення позивача від 21.06.2019 розглянуто Білозірською сільською радою та листом від 25.06.2019 №973/02-14 надано відповідь, яку в подальшому оскаржено до Черкаського окружного адміністративного суду. 28.10.2020 Білозірською сільською радою повторно розглянуто запит позивача від 21.06.2019 та листом №2059/02-14 надано позивачу відповідні копії документів. З огляду на вищевикладене відповідачем повідомлено позивача, що його право на отримання інформації поновлено, посадова особа, яка була розпорядником запитуваної інформації звільнена з посади, тому підстав для вжиття додаткових заходів реагування не виявлено.
Таким чином, оскільки звернення позивача від 21.06.2019 розглянуто Білозірською сільською радою та листом від 25.06.2019 №973/02-14 надано відповідь, а також повторно розглянуто та листом від 28.10.2020 №2059/02-14 надано позивачу відповідні копії документів, відповідачі дійшли до правильного висновку про відсутність підстав для вжиття заходів реагування з притягнення до адміністративної відповідальності голови Білозірської сільської ради, тому позов в цій частині є необґрунтованим та не підлягає до задоволення.
Оскільки інші позовні вимоги позивача є похідними від позовної вимоги, у задоволенні якої суд дійшов висновку відмовити, тому такі позовні вимоги позивача також не підлягають до задоволення.
Згідно частин 1,2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя В.В. Гаращенко