"22" червня 2010 р.Справа № 2/30-481
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Комунального автотранспортного підприємства АДРЕСА_3, 46020
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет Тернопільська обласна рада вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46000
до Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (пошт. АДРЕСА_2)
про стягнення 133 993 грн. 37 коп. заборгованості та штрафних санкцій
За участю представників сторін:
позивача: Стасюк Н.Г., довіреність № 65 від 12.04.2010р.
відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 1 від 19.02.2010р.
третьої особи:
Суть справи: Позивач пред'явив позов про стягнення 133 993 грн. 37 коп., із них: 88 175 грн. 14 коп. - заборгованість станом на 31.03.2010р. по орендній платі та комунальним платежам за оренду нежитлового приміщення, розташованого в мАДРЕСА_3 згідно умов договорів оренди від 20.03.2006р. та від 15.11.2006р., та договору "Про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю" №1/06 від 20.03.2006р.; 9 624 грн. 72 коп. - пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за період з 22.09.2009р. по 22.03.2010р.; 30 550 грн. 63 коп. -втрат від інфляційних процесів за період з 01.02.2007р. по 28.02.2010р. та 5 642 грн. 88 коп. - річних за користування коштами з 01.02.2007р. по 28.02.2010р.
Також просить розірвати договори оренди нежитлових приміщень, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області від 20.03.2006р. та від 15.11.2006р.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на неправильний розрахунок позивачем заборгованості по орендній платі та комунальним платежам, пені, інфляційних та річних (відзив на позов №3 від 28.04.2010р.).
3-тя особа просить позов позивача задовольнити.
В зустрічній позовній заяві №27 від 28.05.2010р. відповідач просить визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області від 15.11.2006р.
Пояснює, що такий укладений після того, як між сторонами вже було укладено договір оренди від 20.03.2006р. на спірні приміщення. А тому, договір від 15.11.2006р. не був спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених в ньому.
Автопідприємство вимоги Орендаря не визнає, посилаючись на те, що поскільки договір від 20.03.2006р. не був нотаріально посвідчений, тому сторони вирішили скласти новий договір з таким же текстом і його засвідчити.
Вважає, що поскільки договора одного тексту, то договір від листопада є продовженням договору від березня місяця 2006р.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та приймаючи до уваги, що:
1) - 20.03.2006р. сторони уклали договір оренди нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області.
Згідно умов даного договору позивач передав, а відповідач прийняв в платне користування майстерню №1 площею 168 кв.м. та майстерню №2 площею 66,8кв.м., які знаходяться АДРЕСА_3 Що підтверджено актами приймання-передачі нежитлового приміщення в оренду від 25.02.2005р. та від 20.03.2006р.
- 01.10.2008р. сторони змінили п. 1.1. вищезазначеного договору (додаток від 01.10.2008р.).
З врахуванням даної зміни відповідач (орендар) орендує у позивача (орендодавця) майстерню №2 площею 66,8кв.м. (акт приймання-передачі від 01.10.2008р.).
- 20.03.2006р. сторони узгодили умови договору №1/06 "Про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю".
Позивач стверджує, що станом на 25.03.2010р. відповідач заборгував йому орендну плату в сумі 63 327 грн. 81 коп. за період з березня 2007р. по березень 2010р., та за комунальні послуги 18 065 грн. 33 коп. Всього - 81 393 грн. 14 коп. Підтверджуючи даний факт актами звіряння розрахунків станом на 25.03.2010р.
Відповідач не представив доказів виконання договірних зобов'язань по сплаті орендної плати та комунальних послуг. Підписавши акт взаємозвірки, відповідач визнав позовні вимоги позивача на суму 81 393 грн. 14 коп.
Тому, з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати, що на час розгляду справи за відповідачем перед позивачем рахується борг в сумі 81 393 грн. 14 коп. Що є порушенням ст.ст. 193, 198, 283, 286 Господарського кодексу України та ст.ст. 526, 625, 759, 762 Цивільного кодексу України.
При таких обставинах, позовні вимоги позивача в частині стягнення 81 393 грн. 14 коп. слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.
2) Згідно п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України, Закону України № 543/96 ВР від 22.11.1996р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за період з 26.09.2009р. по 25.03.2010р. відповідач повинен сплатити позивачеві пеню в сумі 9 624 грн. 72 коп.
3) Відповідно до ст. 199 Господарського Кодексу України та ст. 625 Цивільного кодексу України, за період 26.04.2007р. по 25.04.2010р. відповідач повинен сплатити позивачеві втрати від інфляційних процесів в сумі 26 932 грн. 11 коп. та 5 093 грн. 84 коп. річних за користування коштами з 26.04.2007р. по 25.04.2010р.
4) Заперечення відповідача необґрунтоване, так-як:
- згідно п. 5 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, затвердженої рішенням 5 сесії Тернопільської обласної ради №150 від 02.07.2003р. "Про методику розрахунку орендної плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області", розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Тобто, орендна плата за кожний місяць є різною, в залежності від розміру інфляції. І це не є нарахування втрат від інфляційних процесів, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України.
При перевірці розрахунку боргу по акту взаємозвірки, суд встановив, що позивач (орендодавець) правильно підрахував розмір орендної плати за кожен місяць.
- відповідач не довів, що він погодився з позивачем на зарахування зустрічних вимог (ст. 601 Цивільного кодексу України), боргу по рішенню суду і боргу по орендній платі.
Позивач стверджує, що рішення господарського суду Тернопільської області №7/3-79 від 30.02.2007р. виконується державною виконавчою службою. Але не виконано в зв'язку з відсутністю у позивача (боржника по справі №7/3-79) коштів на сплату суми боргу.
Пояснює, що борг по оренді є причиною несплати боргу по рішенню суду від 30.02.2007р.
При таких обставинах, посилання відповідача на те, що він погоджується на зарахування зустрічних вимог, суд не може прийняти до уваги.
5) Договір оренди може бути розірвано достроково на вимогу однієї із сторін, з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму (ст. 291 Господарського кодексу України).
Ст. 782 Цивільного кодексу України тлумачить, що позивач (орендодавець) має право відмовитися від договору оренди і вимагати повернення нежитлового приміщення, якщо орендар (відповідач) не вносить плату за оренду протягом 3-х місяців підряд.
Отже, вимогами чинного законодавства передбачено, що в разі несплати орендної плати на протязі 3-х місяців підряд, суд, згідно ст. 188 Господарського кодексу України, має право своїм рішенням достроково розірвати договір.
Позивач довів, що відповідач не сплатив йому орендну плату в сумі 63 327 грн. 81 коп. та не оплатив комунальні послуги в сумі 18 065 грн. 33 коп.
Тому у суду є підстави для розірвання договору оренди нежитлового приміщення (ст. 651 Цивільного кодексу України).
Відтак, позовні вимоги позивача в частині дострокового розірвання договору оренди від 15.11.2006р. слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню згідно ст. 188 Господарського кодексу України.
Згідно п. 5 ст. 188 Господарського кодексу України, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даного рішення.
6) Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частиною першою, третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.
При ознайомленні з договором оренди від 15.11.2006р. встановлено, що:
а) Зміст даного договору не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства і спрямований на встановлення господарських зобов'язань. Між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди по всіх його істотних умов, які необхідні для договору даного виду, і які передбачені ст.ст. 180, 284 Господарського кодексу України.
А саме: об'єкт оренди, строк на який укладається договір, орендна плата, відновлення орендованого майна та умови його повернення.
б) Договір оренди посвідчений нотаріусом 15.11.2006р. та зареєстрований в належному порядку.
Що відповідає ст. 207 Господарського кодексу України та ст. 794 Цивільного кодексу України. Тому даний договір вважається вчиненим з моменту його державної реєстрації (ст. 210 Цивільного кодексу України) -з 15.11.2006р.
в) договір оренди від 20.03.2006р. нотаріусом не посвідчений та не зареєстрований в належному порядку.
Тому слід вважати, що такий на день заключення договору оренди від 15.11.2006р. був не вчиненим (ст. 207 Господарського кодексу України).
Це підтверджує, що договір від 15.11.2006р. був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
г) відповідач не довів, що волевиявлення ОСОБА_1 не було вільним і не відповідало його внутрішній волі.
Слід також врахувати, що:
- згідно ст. 604 Цивільного кодексу України, новація -це угода про те, що первинне зобов'язання припиняється, а між його учасниками виникає нове зобов'язання.
Повинна бути угода сторін про новацію. Тобто про те, що відбувається заміна зобов'язання. Необхідно, щоб і те, і друге зобов'язання було дійсним.
Як зазначено вище, між сторонами відсутня угода про заміну зобов'язання, та одне із зобов'язань (перше) не вчинене.
Отже, між сторонами є єдине зобов'язання від 15.11.2006р., яке повинно сторонами виконуватися.
д) визнаний відповідачем борг -це борг сугубо по договору оренди від 15.11.2006р. за період з березня 2007р. по березень 2010р.
Відтак, відповідач правильно визнав свій борг, керуючись вимогами договору оренди від 15.11.2006р.
При таких обставинах, у суду немає підстав визнавати недійсним договір оренди від 15.11.2006р.
7) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, видатки по державному миту в сумі 1 315 грн. 44 коп. (1 230 грн. 44 коп. по майновому спору та 85 грн. по немайновому спору) слід покласти на відповідача.
З позивача достягнути в дохід Державного бюджету -109 грн. 49 коп. державного мита.
При підрахунку державного мита, суд виходив із суми заявленого позову -133 993 грн. 37 коп. та немайнової вимоги про розірвання договору, з врахуванням сплаченого позивачем державного мита в розмірі 1 063 грн.
8) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов'язані з розглядом даної справи в сумі 236 грн. покласти на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1) Достроково розірвати договір оренди нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області від 15.11.2006р.
2) Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (ідент. код НОМЕР_1):
- на користь Комунального автотранспортного підприємства АДРЕСА_3, (ідент. код НОМЕР_2): 63 327 грн. 81 коп. орендної плати; 18 065 грн. 33 коп. за комунальні послуги; 9 624 грн. 72 коп. пені; 26 932 грн. 11 коп. -втрат від інфляційних процесів; 5 093 грн. 84 коп. -річних за користування коштами; 1 063 грн. -в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
- в дохід Державного бюджету -252 грн. 44 коп. державного мита.
Видати накази.
3) Стягнути з Комунального автотранспортного підприємства АДРЕСА_3, (ідент. код НОМЕР_2):
- в дохід Державного бюджету -109 грн. 49 коп. державного мита.
4) В решті частині первісного позову відмовити.
5) В задоволенні зустрічного позову №27 від 28.05.2010р. про визнання недійсним договору оренди від 15.11.2006р. відмовити.
6) Видатки по державному миту в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, по зустрічному позову покласти на приватного підприємця ОСОБА_1
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення «22»червня 2010 року через місцевий господарський суд.
Суддя