21 жовтня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7577/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №440/7577/21 за позовом Селянського (фермерського) господарства "Долина" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
08 липня 2021 року Селянське (фермерське) господарство "Долина" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.12.2020 №0027690903, №0027700903.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 у справі № 440/7577/21 адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства "Долина" (вул. Полтавська, б. 28-А, смт. Решетилівка, Решетилівський район, Полтавська область, 38400, код ЄДРПОУ 31536277) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 07.12.2020 №0027690903, №0027700903; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Селянського (фермерського) господарства "Долина" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7561,20 грн.
05.10.2021 та 06.10.2021 до суду надійшли заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цій справі, у якій представник просить суд:
- стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20500,00 грн.
Зазначену заяву відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду передано до провадження судді Петрової Л.М. 11.10.2021.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 прийнято заяву до розгляду; вирішено здійснювати розгляд заяви у порядку письмового провадження.
Копія ухвали суду від 18.10.2021 отримана відповідачем - 18.10.2021.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17.
Водночас, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Такий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 21.03.18 у справі № 815/4300/17, від 11.04.18 у справі № 814/698/16, від 18.10.18 у справі № 813/4989/17.
Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані такі витрати з розглядом справи.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.
Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України.
У цій справі позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 20500,00 грн.
На підтвердження розміру витрат адвокатом Гирею А.В. надані копії: договору про надання правової допомоги від 07.06.2021, акта виконаних робіт (наданих послуг) від 01.10.2021; ордер на надання правової допомоги ПТ №1048711 серія ВІ; квитанції за № 17 від 30.09.2021, № 18 від 01.10.2021, №19 від 02.10.2021; видаткові касові ордери від 30.09.2021 №5, від 01.10.2021 №6, від 02.10.2021 №7; звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №5 від 30.09.2021, №6 від 01.10.2021, №7 від 02.10.2021.
Відповідно до акта виконаних робіт (наданих послу) адвокатом надані клієнту такі послуги: - опрацювання законодавчої бази, що регулюють відносини по оскарженню податкових повідомлень-рішень ДПС у Полтавській області, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) збір документів для справи, подання адвокатських запитів (2 години) - 3000,00 грн, складання адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень (8 годин) - 10500,00 грн, формування додатків до адміністративного позову для відповідача у справі та направлення цінним з описом листом на адресу ДПС у Полтавській області (1 година) - 1500,00 грн, ознайомлення з матеріалами справи - 1000,00 грн, складання та направлення відповідачу та подання до Полтавського окружного адміністративного суду відповіді на відзив від 14.09.2021 у справі №440/7577/21 (3 години) - 4500,00 грн, всього - 20500,00 грн.
Відповідно до квитанції № 17 від 30.09.2021 на суму 10000 грн, квитанції № 18 від 01.10.2021 на суму 9000 грн, квитанції №19 від 02.10.2021 на суму 1500 грн адвокатом Гирею А. В. прийнято від позивача відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 20500,00 грн.
Разом з тим, суд, дослідивши подані заявником докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, Акт виконаних робіт від 01.10.2021, зазначає, що фактично зі змісту наданих адвокатом послуг з професійної правничої допомоги позивачу вбачається, що здійснення опрацювання законодавчої бази, що регулюють відносини по оскарженню податкових повідомлень-рішень ДПС у Полтавській області, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) збір документів для справи, подання адвокатських запитів, є фактично частиною процесу з надання послуг на професійну правничу допомогу, пов'язану з процесом складання тексту позовної заяви.
В свою чергу, заявлена ціна послуг за складання адміністративного позову, а також формування додатків до адміністративного позову для відповідача у справі та направлення цінним з описом листом на адресу відповідача та складання та направлення відповідачу та подання до суду відзиву у цій справі не є співмірною складності справи, оскільки аналогічні правовідносини неодноразово були предметом судового оскарження.
Крім того, суд зазначає, що ця справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.
Дослідивши подані позивачем докази, суд зазначає, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката Гирі А. В. з професійної правничої допомоги позивачу в сумі 20500 грн є суттєво завищеним та таким, що не є співмірним із складністю справи з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки підготовка до написання тексту позовної заяви не потребувала настільки значного часу для надання адвокатом послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги позивачу у співвідношенні до визначеної вартості послуг адвоката, а сума, яка заявлена до відшкодування позивачу за надання послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги за складання адміністративного позову, не є належним чином обґрунтованою на предмет їх розміру.
Отже, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд ураховуючи п. 4 ч. 5 ст. 134 КАС України, дійшов висновку, що позивачем не обґрунтовано, з урахуванням складності справи, оскільки позовна заява у даній категорії справ не потребує складних правових досліджень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу у сумі 5000 грн (п'ять тисяч гривень) є співмірними зі складністю цієї справи, наданими адвокатами обсягами послуг, затраченим ними часом на надання таких послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у цій справі, яким стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Керуючись статтями 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Стягнути з Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 44057192) на користь Селянського (фермерського) господарства "Долина" (вул. Полтавська, б. 28-А, смт. Решетилівка, Решетилівський район, Полтавська область, 38400, код ЄДРПОУ 31536277) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) грн.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане додаткове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.М. Петрова