"11" травня 2010 р.Справа № 12/22-348
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Захід ТМ", юридична адреса: вул. Тернопільська, 35, с. Ступки, Тернопільського району, Тернопільської області, 47712 (поштова адреса: вул. Громницького, 7,а, м. Тернопіль)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 46023
За участю представників сторін від:
Позивача: не з'явився;
Відповідача: не з'явився.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід ТМ" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення із фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 12300грн.00коп. -сплачених коштів згідно договору на виконання ремонтних послуг від 01.07.2009 року.
Позивач в поясненні №22/03-1 від 22.03.2010р. зазначив, що 26.06.2009р., 21.07.2009р. та 05.08.2009р. ТзОВ "Захід ТМ" перерахувало ФОП ОСОБА_1 кошти на загальну суму 12300грн.00коп. відповідно до умов договору, який передбачав здійснення попередньої оплати замовником до початку виконання робіт в розмірі 20% від погодженої суми у кошторисі, однак кошторис між сторонами узгоджений не був, тому позивач стверджує, що підписаний між сторонами договір від 01.02.2009р. є не укладений, оскільки сторони не досягли усіх істотних умов, а відтак дана сума перерахована відповідачу безпідставно і підлягає стягненню, крім того повноважний представник позивача в судовому засіданні 23.03.2010р. повідомив, що в доданих по позовної заяви копіях виписок із особового рахунку позивача помилково вказано, що призначенням здійснених відповідачу платежів, була оплата за ремонтні роботи КВ згідно рах. № б/н від 26.09.2009р.
Відповідач документально обґрунтованого відзиву на позов суду не надав, в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (за адресою, вказаною ним в договорі від 01.07.2009р. вул. Об'їзна, 12-9, квартира А,1, м. Тернопіль, а також адресою, зазначеною в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.12.2009р. та підтвердженою адресною довідкою від 14.04.2010., а саме: АДРЕСА_1), проте своїм конституційним правом на захист відповідач не скористався, тому суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:
01.07.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Захід ТМ" (надалі - замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - виконавець) укладено договір б/н на виконання ремонтних робіт (надалі - договір), згідно умов якого останній зобов'язався на свій ризик виконати ремонтні роботи житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, за завданням замовника, згідно кошторису, в строк 45 робочих днів з моменту отримання попередньої оплати від замовника, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи, а саме: до початку виконання робіт попередньо оплатити 20% від загальної суми погодженої сторонами в кошторисі, подальші оплати проводити згідно кошторису за домовленостями сторін, після підписання акту виконаних робіт, а кінцевий розрахунок за договором провести не пізніше 5 банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (п.п. 1.1., 9.1. та 10 договору).
На реалізацію умов ч. 1 п. 10.1 договору замовник, згідно наявних в матеріалах справи належним чином засвідчених копій виписок з його банківського рахунку, перерахував виконавцю 26.06.2009р. -4000грн.00коп., 21.07.2009р. -6000грн.00коп. та 05.08.2009р. -2300грн.00коп., що в підсумку становить -12300грн.00коп.
Відповідно до п.п. 2.1., 3.1., 7.1. договору робота за цим договором виконується відповідно до складеного виконавцем кошторису договірної ціни, який набирає чинності та стає частиною даного договору з моменту підтвердження його замовником, кошторис на виконання робіт за цим договором є твердим, зміни до нього можуть вноситись лише за погодженням сторін; ціна договору визначається в кошторисі та може бути змінена за згодою сторін; найменування, вартість та етапи проведення робіт за цим договором зазначаються виконавцем та погоджуються замовником в кошторисі договірної ціни, що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно приписів ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ч.ч. 2,3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до п.п. 2.1., 3.1., 7.1. договору робота за цим договором виконується відповідно до складеного виконавцем кошторису договірної ціни, який набирає чинності та стає частиною даного договору з моменту підтвердження його замовником, кошторис на виконання робіт за цим договором є твердим, зміни до нього можуть вноситись лише за погодженням сторін; ціна договору визначається в кошторисі та може бути змінена за згодою сторін; найменування, вартість та етапи проведення робіт за цим договором зазначаються виконавцем та погоджуються замовником в кошторисі договірної ціни, що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Як слідує з матеріалів справи та пояснень в судовому засіданні 23.03.2010р. повноважного представника позивача, сторони, зокрема, відповідач, недотримали усіх істотних умов договору, а саме: виконавець не склав та не надав замовнику для погодження кошторису договірної ціни, що є порушенням умов договору та чинного законодавства України, відтак, договір б/н на виконання ремонтних робіт між ТзОВ "Захід ТМ" та ФОП ОСОБА_1 від 01.07.2009р. слід вважати неукладеним.
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі про повернення коштів позивачу суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 12300грн.00коп.
При таких обставинах позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений та підтверджений належними та допустимими доказами.
Суд вважає такими, що ґрунтуються на положеннях ст. 44 та ч. 5 ст. 49 ГПК України вимоги про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, так як такі, що підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №511, яке видане 20.06.2008р. ОСОБА_2, договором від 10.01.2009р. про надання юридичних (адвокатських) послуг та правове обслуговування №10/01/09; актом від 16.12.2009р. виконаних робіт до Договору №10/01/09 від 10.01.2009р. платіжним дорученням №15763 від 17.12.2009р., яке свідчить про оплату позивачем адвокату 1200грн.00коп. за надані останнім послуги. Суд також вважає, що розмір оплати адвокатських послуг є співрозмірним із ціною позову. При цьому, судові витрати покладаються на відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 1200грн.00коп.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути із фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Захід ТМ", юридична адреса: вул. Тернопільська, 35, с. Ступки, Тернопільського району, Тернопільської області, 47712 (поштова адреса: вул. Громницького, 7,а, м. Тернопіль), ідентифікаційний код 32941822, 12300грн.00коп. сплачених коштів, 1200грн.00коп. витрат на правову допомогу адвоката, 123рн.00коп. витрат по сплаті державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) ____ _______ 2010р. рішення через місцевий господарський суд.
Суддя