Справа № 420/14123/21
22 жовтня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Міжнародної наукової спільноти в особі «Міжнародного наукового товариства» та «Всесвітньої наукової організації» в інтересах депортованої з тимчасово окупованого Криму ОСОБА_1 , ОСОБА_1 до Одеського міського голови Труханова Геннадія Леонідовича про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Стислий зміст позовних вимог.
До суду надійшов адміністративний позов Міжнародної наукової спільноти в особі «Міжнародного наукового товариства» та «Всесвітньої наукової організації» в інтересах депортованої з тимчасово окупованого Криму ОСОБА_1 , ОСОБА_1 до Одеського міського голови Труханова Геннадія Леонідовича, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Одеського міського голови Труханова Геннадія Леонідовича при вирішення питання про житло депортованих з тимчасово окупованого Криму інвалідів та пенсіонерів;
- зобов'язати Одеського міського голови Труханова Геннадія Леонідовича надати відповідь про чергу на житло згідно з письмовими зверненнями Міжнародної наукової спільноти та депортованої ОСОБА_1 від 24.06.2021 року, 25.06.2021 року, 02.07.2021 року про постанову в чергу для забезпечення житлом як переміщених осіб.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є депортованою особою з тимчасово окупованої території Криму та є інвалідом ІІ групи. 24.06.2021 року, 25.06.2021 року та 02.07.2021 року ОСОБА_1 та Міжнародна наукова спільнота зверталися до відповідача щодо отримання житла та постановки в чергу для отримання житла. Однак, станом на 09.08.2021 року позивачі не отримали відповіді на вказані звернення.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивачі звернулися до суду з даним позовом.
24.09.2021 року за вх. № 52853/21 від представника Одеського міського голови Труханова Геннадія Леонідовича надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що забезпечення права осіб на реалізацію закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів здійснюється органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненні питань. За наявною у виконавчих органів міської ради інформацією, в інтересах родини ОСОБА_1 щодо отримання тимчасового житла зверталися як сама ОСОБА_1 , так і її чоловік ОСОБА_3 , а також громадська організація «Наукове товариство студентів і аспірантів-юристів «ЮСТІ*С» та громадська організація «Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод «Університет».
Заявникам, зокрема ОСОБА_1 , неодноразово роз'яснювалися порядок, спосіб та умови отримання внутрішньо перемішеними особами житла для тимчасового проживання (соціального житла), а також зауважувалося щодо необхідності звернення із заявою про взяття на відповідний облік разом із визначеними законодавством документами. Однак, відповідні роз'яснення заявники свідомо ігнорують.
29.06.2021 року засобами поштового зв'язку на адресу Одеського міського голови надійшов лист позивачів від 24.06.2021, який зареєстрований за №02.2-14/2368.
Зі змісту листа від 29.06.2021 року №02.2-14/2368 вбачається, що позивачі просять Одеського міського голову вирішити питання щодо надання тимчасового житла родині ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщеним особам, а також зазначають щодо минулих звернень до виконавчих органів Одеської міської ради з приводу отримання тимчасового житла, за результатом розгляду яких родині ОСОБА_1 житло надано не було. Крім того, заявниками зазначається, що усі необхідні документи для надання соціального житла родині ОСОБА_1 були нібито надані директору Департаменту внутрішньої політики Одеської міської ради 13.11.2019 року.
Пунктом 4 розпорядження Одеського міського голови 22.02.2021 року №96 «Про розподіл обов'язків між міським головою, першим заступником міського голови, заступниками міського голови, керуючим справами Виконавчого комітету Одеської міської ради, секретарем Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради» затверджено схему розподілу обов'язків.
Згідно з Додатком 3 до зазначеного розпорядження, заступник міського Вугельман П.В. здійснює координацію діяльності, зокрема, Департаменту внутрішньої політики Одеської міської ради, тоді як заступник міського голови Жеман Д.О. здійснює координацію діяльності, зокрема, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, на який покладено функції з вирішення порушених у зверненнях питань.
З огляду на те, що Одеський міський голова не є тією особою, до компетенції якої входить вирішення порушених у зверненні питань, та останній не здійснює координацію діяльності компетентних виконавчих органів міської ради, відповідно до резолюції міського голови від 01.07.2021 року № 02.2-14/2368 розгляд порушеного у листі позивачів питання та надання відповіді автору листа доручено згідно з компетенцією заступникам міського голови Вугельману П.В. та Жеману Д.О .
За дорученням заступника міського голови Вугельмана П.В. від 02.07.2021 року №02.2-14/2368, розгляд листа позивачів від 29.06.2021 року з метою надання заступнику міського голови Жеману Д.О. узагальненої інформації щодо його розгляду доручено Департаменту внутрішньої політики Одеської міської ради.
На виконання зазначеної резолюції, листом від 06.07.2021 року №01.1-10/490 Департаментом внутрішньої політики Одеської ради повідомлено заступника міського голови Жемана Д.О. , що всупереч доводам позивачів, викладеним у їх заяві від 29.06.2021 року, на адресу Департаменту внутрішньої політики Одеської міської ради не надходили заяви від родини ОСОБА_1 з пакетом документів для надання тимчасового (соціального) житла.
Разом з тим, за резолюцією заступника міського голови Жемана Д.О. від 05.07.2021 року №02.2-14/2368, розгляд листа позивачів від 29.06.2021 року та надання відповіді доручено Департаменту міського господарства міської ради.
За результатами розгляду листа позивачів Департаментом міського господарства Одеської міської ради було направлено на адресу ОСОБА_1 відповідний лист від 16.07.2021 року № 01-69/1035.
Листом повідомлено ОСОБА_1 про законодавчо встановлений порядок отримання внутрішньо переміщеними особами житлових приміщень для тимчасового проживання шляхом подання заяви про взяття на відповідний облік, передбачений постановами Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 року № 422 та від 26.06.2019 року № 582, а також зауважено про створення робочої групи з питань формування комісії з обліку внутрішньо переміщених осіб та надання житлових приміщень для тимчасового проживання внутрішньо переміщеним особам за розпорядженням Одеського міського голови від 07.10.2019 року № 947.
Проте, всупереч наведеному, за результатом розгляду доданих до заяви документів, встановлено відсутність частини документів, передбачених наведеними порядками, ткож зазначено, що термін дії деяких документів закінчився, що є перешкодою для належного розгляду та вирішення питання щодо надання тимчасового житла.
Відповідь на лист від 29.06.2021 року направлена 27.07.2021 року простим листом, в межах строку, що підтверджується копією запису в журналі вихідної кореспонденції за номером № 01-69/1035.
Щодо звернення від 02.07.2021 року, за дорученням в.о. заступника міського голови - керуючого справами Виконавчого комітету Одеської міської ради Бриндака О.Б. від 06.07.2021 року №02.2- 4/2417, розгляд зазначеного листа від 02.07.2021 року покладено на Департамент документально-організаційного забезпечення Одеської міської ради.
Департаментом документально-організаційного забезпечення Одеської міської ради 19.07.2021 року письмово повідомлено Громадську спілку «Всесвітня наукова організація» про результати вивчення порушеної ситуації у її листі від 02.07.2021 року.
Посадовою особою Департаменту документально-організаційного забезпечення Одеської міської ради повідомлено кур'єру про виявлені недоліки, роз'яснено щодо необхідності їх виправлення та запропоновано повторно звернутися із належно оформленою заявою.
25.06.2021 року будь-яких звернень від позивачів на адресу міського голови не надходило, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні відповідної позовної вимоги.
04.10.2021 року за вх. №54139/21 від Міжнародної наукової спільноти в особі «Міжнародного наукового товариства» та «Всесвітньої наукової організації» в інтересах депортованої з тимчасово окупованого Криму ОСОБА_1 надійшли пояснення на відзив, в якій підтримано позицію викладену в позовній заяві та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заяви чи клопотань від сторін.
14.09.2021 року за вх. № 50523/21 від Міжнародної наукової спільноти в особі «Міжнародного наукового товариства» та «Всесвітньої наукової організації» в інтересах депортованої з тимчасово окупованого Криму ОСОБА_1 надійшов лист про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
10.09.2021 року за вх. № ЕП/24354/21 від уповноваженої особи Одеського міського голови Труханова Геннадія Леонідовича надійшла заява про ознайомлення із матеріалами справи.
23.09.2021 року від представника Одеського міського голови Труханова Геннадія Леонідовича надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
23.09.2021 року від представника Одеського міського голови Труханова Геннадія Леонідовича надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент міського господарства Одеської міської ради.
23.09.2021 року від представника Одеського міського голови Труханова Геннадія Леонідовича надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.
23.09.2021 року від представника Одеського міського голови Труханова Геннадія Леонідовича надійшло клопотання про повернення позовної заяви.
Процесуальні дії вчинені судом.
Ухвалою суду від 30.08.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалами від 22.10.2021 року відмовлено у задоволенні клопотань представника Одеського міського голови про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, про залишення позовної заяви без руху та про повернення позовної заяви.
Обставини справи.
24.06.2021 року Міжнародна наукова спільнота в інтересах родини ОСОБА_1 звернулася до Одеського міського голови Труханова Геннадія Леонідовича із заявою про взяття в чергу для отримання тимчасового соціального житла.
02.07.2021 року Міжнародна наукова спільнота в інтересах родини ОСОБА_1 звернулася до Одеського міського голови Труханова Геннадія Леонідовича із заявою про підтвердження або спростування факту відмови у прийнятті заяви та документів від 25.06.2021 року.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не вирішення порушеного у зверненні питання протиправною, позивачі звернулися до суду з даним позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України, кожному гарантовано право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюються Законом України "Про звернення громадян".
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально - економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
В силу положень статті 3 Закону України "Про звернення громадян", під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Статтею 4 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які - небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Таким чином, у вищезазначеній нормі права законодавець чітко закріпив за суб'єктами владних повноважень необхідність надання саме повної інформації на звернення.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про звернення громадян", скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Статтею 18 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Висновки суду.
Судом встановлено, що Міжнародна наукова спільнота в особі «Міжнародного наукового товариства» та «Всесвітньої наукової організації» звернулася до суду в інтересах депортованої з тимчасово окупованого Криму ОСОБА_1 .
Суд керується статтею 55 Конституції України, за якою кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
З урахуванням цієї конституційної норми, частиною 1 та 3 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент прийняття відповідного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності). Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Тобто, навіть у разі наявності порушення вимог Закону рішеннями, діями суб'єкта владних повноважень зазначене не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями. Це, передусім, пов'язано з тим, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що при прийняті рішення чи вчинені дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушувалися права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 28.11.2013 №12-рп/2013 громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб (п. 2.6 Рішення).
Як встановлено судом, Міжнародна наукова спільнота звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 щодо бездіяльності з ненадання відповіді Одеським міським головою Трухановим Геннадієм Леонідовичем на запити позивача.
Суд звертає увагу, що Міжнародна наукова спільнота не надала жодних обґрунтованих пояснень з приводу того, як діяльність організації безпосередньо пов'язана з предметом позову.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Горраіз Лізаррага та інші проти Іспанії» (заява №62543/00, від 10.11.2004) зазначено:
«... в сучасному суспільстві, коли громадяни стикаються з особливо складними управлінськими рішеннями, звернення до колективних органів, таких як асоціації, є одним із доступних, а іноді і єдиним доступним для них, засобом, завдяки якому вони можуть ефективно захищати власні інтереси. Крім того, законодавством більшості європейських країн визнано право асоціацій брати участь у судових провадженнях для захисту інтересів своїх членів. ... Суд не може ігнорувати цей факт при тлумаченні поняття "потерпілий". Будь-яка інша, надміру формалізована інтерпретація цієї концепції, зробить захист прав, гарантованих Конвенцією, неефективними та ілюзорними (п. 38). Суд визнав, що гарантії статті 6 § 1 також розповсюджуються на об'єднання, у разі, коли вони вимагають визнати права чи інтереси їх членів (п. 45).
Особливості правового статусу громадських організацій, що звертаються до суду в інтересах своїх членів аналізувалися Верховним Судом у справі №815/219/17. У постанові від 14.03.2018 Верховний Суд дійшов такого висновку:
« 32. Громадські організації є організаційно-правовою формою діяльності людей, які об'єднуються для спільного здійснення та захисту своїх прав, свобод та інтересів, які відображаються у статуті громадської організації у вигляді мети та напрямів її діяльності. Таким чином, діяльність громадських організацій не можна розглядати абстрактно, без зв'язку з її метою та правами людей (її членів), що об'єдналися. Створюючи громадську організацію або вступаючи до неї, її члени об'єднуються на визначених статутом умовах для спільної реалізації своїх прав».
Отже, вирішуючи питання щодо права громадських організацій на звернення до суду в інтересах інших осіб, суд повинен з'ясувати:
- статус громадської організації та її засновників, їх безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову;
- мету громадської організації та її безпосередній зв'язок з предметом позову;
- інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту;
- чи зверталися ці особи за захистом своїх прав до громадської організації;
- добросовісність дій громадської організації, що звертається до суду.
Суд звертає увагу, що Міжнародна наукова спільнота в особі громадських спілок «Міжнародного наукового товариства» та «Всесвітньої наукової організації» не навела обставин, які б свідчили про її безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову; членство позивачки або її звернення за захистом, мету діяльності організації, безпосереднього зв'язку інтересів громадської спілки з предметом спору. Обґрунтування права на звернення до суду є абстрактним та не розкриває дійсних приводів, причин та підстав звернення до суду.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Одеського міського голови Труханова Геннадія Леонідовича при вирішенні питання про житло депортованих з тимчасово окупованого Криму інвалідів та пенсіонерів та зобов'язання Одеського міського голови Труханова Геннадія Леонідовича надати відповідь про чергу на житло на письмові звернення ОСОБА_1 від 24.06.2021 року, 25.06.2021 року, 02.07.2021 року про постанову в чергу для забезпечення житлом як переміщених осіб, суд зазначає наступне.
З аналізу вищезазначених норм права щодо розгляду звернень громадян вбачається, що законодавцем на суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок щодо уважного розгляду звернень громадян, розглядаючи їх по суті та вжиття заходів для об'єктивного вирішення поставлених авторами звернень питань, суб'єкт зобов'язаний з'ясовувати і усувати причини та умови, які спонукають громадян скаржитись, якщо це не суперечить чинному законодавству.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 звернулася до Одеського міського голови із заявою від 24.06.2021 року про взяття в чергу для отримання тимчасового соціального житла у місті Одесі та просила вирішити питання про надання родині ОСОБА_1 соціального житла.
29.06.2021 року засобами поштового зв'язку до Виконавчого комітету ОМР надійшов конверт із заявою щодо вирішення житлового питання родини ОСОБА_1 , яка була зареєстрована 29.06.2021 року за № 02.2-14/2368.
05.07.2021 року заява ОСОБА_1 передана до Департаменту міського господарства Одеської міської ради.
Листом від 16.07.2021 року № 01-69/1038 директор Департаменту міського господарства Одеської міської ради повідомив ОСОБА_1 , що за попереднім розглядом документів, доданих до заяви термін дії частини документів закінчився та не зазначено, на який облік заявниця бажає встати. Також, ОСОБА_1 надано не повний пакет документів, передбачений Порядком надання в тимчасове користування житлових приміщень із фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, затвердженим постановою КМУ від 26.06.2019 року № 582 та Порядку взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього, затвердженого постановою КМУ від 23.07.2008 року № 682.
02.07.2021 року ОСОБА_1 направила запит Одеському міському голові Труханову Г.Л. щодо підтвердження або спростування факту відмови канцелярією Одеської міської ради в отриманні пакету документів для надання тимчасового соціального житла сім'ї ОСОБА_1 , який зареєстрований загальним відділом виконавчого комітету Одеської міської ради 02.07.2021 року за № 022-14/2417.
Листом від 19.07.2021 року №311 директор Департаменту документально-організаційного забезпечення Одеської міської ради надав відповідь на запит від 02.07.2021 року, в якому пояснив обставини відмови у реєстрації зави, посилаючись на те, що на конверті були відсутні назва юридичної особи, виконаної державною мовою та посадові особи такої юридичної особи. Лист містив лише підпис ОСОБА_1 . Таким чином ідентифікувати суб'єкта подачі звернення виявилося не можливим.
Суд звертає увагу, що згідно з ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, сільський, селищний, міський голова, зокрема: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; веде особистий прийом громадян; забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань.
Разом з тим, уповноваженим органом у сфері забезпечення громадян тимчасовим житлом є Департамент міського господарства Одеської міської ради.
Так, відповідно до п.2.2 розділу 2 Положення про Департамент міського господарства Одеської міської ради, затверджено рішенням Одеської міської ради № 295-VIII від 09.06.2021 р., до функцій департаменту, зокрема, належать:
- ведення обліку жилих приміщень для тимчасового проживання та реєстру заяв громадян, які потребують надання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання.
- розгляд заяв громадян, які потребують надання житлових приміщень із фонду житла для тимчасового проживання.
- видача ордерів на вселення до жилих приміщень із фонду житла для тимчасового проживання на підставі рішень Виконавчого комітету Одеської міської ради.
- укладання договорів найму житлових приміщень під час видачі ордерів на житлові приміщення з фонду житла для тимчасового проживання.
- внесення на розгляд Виконавчому комітету Одеської міської ради пропозицій щодо надання громадянам житлових приміщень із фонду житла для тимчасового проживання.
Департамент є окремою юридичною особою.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що вирішення питань щодо отримання тимчасового соціального житла належить саме до повноважень Департаменту міського господарства Одеської міської ради.
Отже, відповідь директора Департаменту міського господарства Одеської міської ради на заяву ОСОБА_1 від 24.06.2021 року, оформлена листом від 16.07.2021 року № 01-69/1038 є правомірною та наданою уповноваженим на те органом.
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Міжнародної наукової спільноти в особі громадських спілок «Міжнародного наукового товариства» та «Всесвітньої наукової організації» в інтересах депортованої з тимчасово окупованого Криму ОСОБА_1 , ОСОБА_1 до Одеського міського голови Труханова Геннадія Леонідовича про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Бутенко А.В.
.