"19" травня 2010 р.Справа № 5/26-558
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрушків Г.З.
Розглянув справу
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Зоря", с. Шили, Лановецького району, Тернопільської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Колос Л", вул. Вишнівецька, 1-В, м. Ланівці, Лановецького району, Тернопільської області
За участю представників від:
Позивача: Яблонський П.В. -представник (доручення №12 від 21.04.2010р.);
Відповідача: Левчук С.К. -юрисконсульт (довіреність №10 від 11.01.10р.).
Суть справи:
Приватне сільськогосподарське підприємство "Зоря" звернулось до господарського суду з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Колос Л" повернути 6606 літрів дизельного палива.
Обґрунтовуючи позовні вимоги та згідно пояснень повноважного представника, позивач посилається на те, що 23 серпня 2007 року та 02 жовтня 2007 року згідно накладних №№250,341 позивач передав, а відповідач прийняв в позику 6606 літрів дизельного палива на загальну суму 23410грн.02коп., отримання товару відповідачем підтверджується підписом на накладних повноважної особи, який (підпис) завірений печаткою товариства відповідача, та з огляду на неодноразову вимогу позивача повернути дизельне паливо передане в позику, відповідач останньої не виконав, в зв'язку з чим просить зобов'язати відповідача виконати свої зобов'язання в судовому порядку.
Відповідач у відзиві на позов (б/н і б/д, вх.№11883 (н) від 21.04.2010р.), в додаткових поясненнях (лист вх.№12258 (н) від 05.05.2010р.) та згідно пояснень повноважного представника у судовому засіданні, проти позову заперечує в повному обсязі з огляду на те, що правочин між сторонами вчинений без дотримання положень ст.ст.207,208,827,187,1046 ЦК України, ст.181 ГК України, а сам договір тим паче договір позики між сторонами не укладався, та вважає, що оскільки довіреності на отримання дизпалива за накладними не видавались і дані про відповідний запис в журналі реєстрації відсутній, то відповідно дизельне паливо відповідач не отримував, а також стверджує, що в накладних, на які посилається позивач, є підпис особи -Лобунь М.І., який нібито отримав від імені Відповідача дизельне паливо, однак Довіреність на одержання цінностей, порядок видачі якої передбачений Інструкцією "Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р., даній особі не видавалася, та вказує на те, що згідно установчих документів, а саме відповідно до п. 9.11.4. ст. 9 Статуту ТОВ "Агро Колос Л" тільки Генеральний директор без довіреності діє від імені Товариства, яким на час видачі представлених позивачем накладних, відповідно до наказу №1 від 03.04.2007р. був Сандій Микола Петрович, а Лобунь М.І., чий підпис є на накладних, перебуваючи на посаді заступника Генерального директора по господарській частині, не мав повноважень на отримання товару та не мав право підпису на накладних, а діяв як фізична особа Лобунь М.І. за власним бажанням та з метою досягнення власних інтересів, і вважає, що ТОВ "Агро Колос Л" є неналежним відповідачем по справі і тому просить відмовити позивачу у позові. При цьому відповідач зазначив, що у 2007р. ТОВ "Агро Колос Л " отримувало дизельне пальне від Тернопільської філії ТОВ ТД "Континіум-Галичина" згідно договору купівлі-продажу від 06.06.2007р., а тому потреба у позиці пального була відсутня.
В судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва з 05.05.2010р. до 19.05.2010р. до 12год. 00хв. для надання сторонам можливості подати додаткові докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Після перерви, в судовому засіданні 19.05.2010р. представник позивача звернувся до суду з усним клопотанням, яким просить суд вислухати пояснення присутніх в судовому засіданні Сандія Миколу Григоровича, який на час надання позивачем дизельного палива в позику відповідачу перебував на посаді Генерального директора ТОВ "Агро Колос Л" та Лобуня Миколу Івановича, який на той же час перебував на посаді заступника генерального директора по господарській частині даного товариства та отримував по накладних в позику дизельне паливо.
Розглянувши дане клопотання, суд з метою встановлення всіх обставин справи та керуючись ст..30 ГПК України, задовольняє його.
В судовому засіданні Сандій М.Г. та Лобунь М.І. (які у 2007 році були посадовими особами ТОВ "Агро Колос Л": Сандій М.Г -генеральним директором, Лобунь М.І. заст. директора по господарській частині, що підтверджується копіями наказів відповідно №1 від 03.04.2007р. №7 від 12.04.2007р., наданими відповідачем) підтвердили факт отримання відповідачем в серпні та жовтні 2007 року від позивача в позику дизельне паливо, яке було вкрай необхідне товариству для проведення польових робіт, а саме для дискування полів, про що надали суду письмові пояснення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Приватне сільськогосподарське підприємство "Зоря" (позивач по справі) передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Колос Л" (відповідач по справі) прийняло в позику по накладній №250 від 23.08.2007р. - 3306 літрів дизельного палива вартістю 12133грн.02коп. та по накладній №341 від 02.10.2007 р. - 3300 літрів дизельного палива вартістю 11277грн., а всього 6606 літрів дизельного палива на загальну суму 23410грн.02коп. (копії накладних в матеріалах справи). Факт одержання в позику відповідачем дизельного палива підтверджується підписом його повноважної особи та відтиском печатки товариства на вищезазначених накладних.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають з договору позики, згідно якого, в силу ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороня відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що відповідач незважаючи на вимогу (лист-претензія №1 від 02.03.2010р. отримана відповідачем 03.03.2010р., що підтверджується підписом повноважної особи та відтиском печатки товариства на останній) не виконав свої зобов'язання щодо повернення отриманого в позику дизельного палива, і, станом на день заявлення позову за відповідачем рахується не повернуте дизельне паливо в кількості 6606 літрів на загальну суму 23410грн.02коп.
Твердження відповідача про те, що правочин між сторонами вчинений без дотримання положень ст.ст.207,208,827,187,1046 ЦК України, ст.181 ГК України, а сам договір тим паче договір позики між сторонами не укладався та оскільки довіреності на отримання дизпалива за накладними не видавались і дані про відповідний запис в журналі реєстрації відсутній, то відповідно дизельне паливо відповідач не отримував, а також те, що в накладних на які посилається позивач, є підпис особи -Лобунь М.І., який нібито отримав від імені Відповідача дизельне паливо, однак Довіреність на одержання цінностей, порядок видачі якої передбачений Інструкцією "Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р., даній особі не видавалася, а також згідно установчих документів Лобунь М.І., перебуваючи на посаді заступника Генерального директора, не мав повноважень на отримання товару та не мав право підпису на накладних, а діяв як фізична особа Лобунь М.І. за власним бажанням та з метою досягнення власних інтересів, а тому ТОВ "Агро Колос Л" є неналежним відповідачем по справі, судом оцінюється критично і до уваги не приймається з огляду на наступне:
- загальними засадами цивільного законодавства зокрема є справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України);
- у відповідності до вимог ст. 207 Цивільного кодексу України договір позики у письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і обміну листами, телеграмами, за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку, що також передбачається і вимогами ч.1 ст.181 ГК України, а також частиною 2 ст. 1047 ЦК України, встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей;
- частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, а враховуючи, що сторони досягли істотних умов договору, а саме умов про предмет та вартість договору, визначивши у вищезазначених накладних предмет договору позики (6606 літрів дизельного палива) та вартість договору (23410грн.02коп.), то договір слід вважати таким, що укладений;
- згідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків і відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань);
- згідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами;
- факт отримання відповідачем в позику 6606 літрів дизельного палива на загальну суму 23410грн.02коп. підтверджується накладними №250 від 23 серпня 2007 року та №341 від 02 жовтня 2007 року, які оформлені відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" містять усі обов'язкові реквізити і у відповідності до ст.1 вищезазначеного закону є первинним документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а відтак вищезазначеним законом для підтвердження факту здійснення господарської операції не вимагається оформлення додаткових документів, а Інструкція "Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" затверджена Наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р., на яку відповідач посилається як на підставу своїх заперечень проти позову та спростування факту здійснення господарської операції, визначає лише порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, а не встановлює обов'язок оформлення довіреностей при здійсненні господарських операцій для підтвердження факту її здійснення;
- присутній в судовому засіданні колишній генеральний директор ТОВ "Агро Колос Л" Сандій Микола Григорович та колишній заступник директора по господарській частині ТОВ "Агро Колос Л" Лобунь Микола Іванович, повноваження яких на момент виникнення спірних правовідносин підтверджується наданими саме відповідачем наказом №1 від 03.04.2007р. про призначення на посаду генерального директора та наказом №7 від 12.04.2007р. "Про особовий склад" про призначення заступника директора по господарській частині (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи), підтвердили факт отримання відповідачем в позику від позивача дизельного палива і пояснили, що дизельне паливо в кількості 6606 літрів було необхідне для виробничих потреб, а саме дискування полів, і отримувалося від позивача в позику за вказівкою генерального директора Сандія М.Г., заступником директора по господарській частині Лобунь М.І., який на той час відповідав за паливно-мастильні матеріали (письмові пояснення від 19.05.2010р. в матеріалах справи).
Окрім того, частиною 1 ст.218 ЦК України визначено, що заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами, проте всупереч встановленої норми та ст.ст.33,34 ГПК України, відповідачем не подано, а судом не здобуто доказів, що спростовують як факт вчинення правочину так і факт отримання відповідачем від позивача по двох накладних №250 від 23 серпня 2007 року та №341 від 02 жовтня 2007 року в позику 6606 літрів дизельного палива на загальну суму 23410грн.02коп., а також доказів, які підтверджують повернення відповідачем дизельного палива отриманого в позику, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується не повернуте дизельне паливо в кількості 6606 літрів на загальну суму 23410грн.02коп.
При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст. 3, 11, 15, 16, 202, 207, 218, 509, 525, 526, 626, 629, 638, 1046, ст.1047 ч.2, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 174, 181 ч.1, 193 Господарського кодексу України та ст.ст.33,34 ГПК України позов про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Колос Л" повернути 6606 літрів дизельного палива підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений і підтверджений матеріалами справи.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись 1,2,4,12,22,30, 32,33,34,43,44-49,69,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Колос Л", вул. Вишнівецька, 1-В, м. Ланівці, Лановецького району, Тернопільської області, код 35051635 в 10-ти денний строк з дня вступу рішення в законну силу повернути Приватному сільськогосподарському підприємству "Зоря", с. Шили, Лановецького району, Тернопільської області, код 30786960 - 6606 літрів дизельного палива.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Колос Л", вул. Вишнівецька, 1-В, м. Ланівці, Лановецького району, Тернопільської області, код 35051635 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Зоря", с. Шили, Лановецького району, Тернопільської області, код 30786960 - 234грн.10коп. - витрат по сплаті державного мита, 236грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення „21”.05.2010р. через місцевий господарський суд.
Суддя Г.З. Андрушків