про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
23 жовтня 2021 р. № 400/9801/21
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Малих О.В., ознайомившись з
адміністративним позовом:фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область), вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056,
третя особа:Державна служба України з безпеки на транспорті, пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135,
про:визнання протиправним та скасування розрахунку,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати розрахунок без номеру та дати ФОП ОСОБА_1 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 81,81 євро.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд встановив наступне:
Так, одним із способів захисту порушених суб'єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів, ст. 5 КАС України визначає визнання протиправним та скасування індивідуального акта.
При цьому, згідно п. 19 ст. 4 КАС України індивідуальним актом є акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Таким чином, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Разом із тим, як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження є, зокрема, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, що складений посадовою особою Укртрансбезпеки за результатами проведеного габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача.
Особливості проведення габаритно-вагового контролю визначені Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 (далі - Порядок № 879).
Так, п. 18 Порядку № 879 передбачено, що за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України (п. 21 Порядку № 879).
Пунктами 20, 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567), визначено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до пунктів 26 та 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Водночас, ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема й за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм більш ніж на 2 відсотки при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Відтак, у разі виявлення під час габаритно-вагового контролю порушення, за яке передбачена відповідальність автомобільного перевізника, складається акт, у якому фіксується виявлене під час перевірки порушення; на підставі такого акту перевірки виноситься постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу.
Однак, складений посадовою особою органу Укртрансбезпеки розрахунок плати за проїзд, що оскаржується, сам по собі не спричиняє виникнення будь-яких прав та обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, а тому не може бути предметом спору в суді, оскільки цей документ не має обов'язкового характеру.
Такий документ носить інформаційний характер, не є правовим актом індивідуальної дії та відповідно не тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків у позивача.
За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
За таких обставин розрахунок плати за проїзд. що оскаржується позивачем, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 19 КАС України, що може бути оскаржене в судовому порядку.
Відтак, відсутність спору виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Такі ж висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 803/3/18 та від 20.03.2019 року у справі № 810/5854/14.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
З огляду на викладене, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 19, 170 - 171, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі надіслати позивачу разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя О.В. Малих