справа № 380/17935/21
про залишення позовної заяви без руху
23 жовтня 2021 року м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп'як Оксана Орестівна перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання протиправних дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) звернувся з вказаним позовом до Львівської міської ради (пл. Ринок, 1, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ -04055896), Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова (вул. Короленка, буд.1, смт. Рудно, 79493; код ЄДРПОУ - 04372419) в якому просять суд: «Визнати протиправною бездіяльність Рудненської селищної ради щодо не розгляду в місячний термін клопотання позивача ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) від 19.11.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зобов'язати Львівську міську раду (ЄДРПОУ: 04055896) як правонаступника Рудненської селищної надати ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) від 19.11.2019 року дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, за рахунок земель Рудненської селищної ради Залізничного району м.Львова, бажана ділянка розміщена по АДРЕСА_2 (бажана орієнтовно - можлива адреса, оскільки на даний час така адреса - офіційно не встановлена) в АДРЕСА_2 та ділянкою з кадастровим номером 4610165500010030148).»
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою цієї статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 160 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Суддя звертає увагу, що позивач у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).
Предметом спору в даній справі є визнання протиправною бездіяльність Рудненської селищної ради щодо не розгляду в місячний термін клопотання позивача ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) від 19.11.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
У позовній заяві позивач вказує, що шестимісячний строк звернення до суду ним не пропущено, оскільки 24 квітня 2021 року позивачем було отриманого від Рудненської селищної ради лист, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а саме про прийняття Рудненською сільською радою рішення № 1462 від 03 березня 2020 року 1 -го пленарного засідання 10 -сесії 7 - демократичного скликання Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова «Про надання дозволу Виконавчого комітету Рудненської селищної ради на виготовлення проекту детального планування території по АДРЕСА_2 », яким позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розробку детального плану території.
Суддя зважає на такі доводи позивача, однак зазначає, що згідно доданими до позовної заяви доказами, а саме листа Рудненської селищної ради від 13.04.2020 року за № 184/вих., вбачається, що звернення позивача від 08.04.2020 року № К/95 було розглянуто 03.03.2020 року, та надано копію рішення Рудненської селищної ради від 03.03.2020 року № 1462 «Про надання дозволу Виконавчого комітету Рудненської селищної ради на виготовлення проекту детального планування території по АДРЕСА_2 ».
Також з долучених до позовної заяви доказів суддею встановлено, що листом від 15.01.2021 року за № 16/вих., Рудненська селищна рада повідомила позивача про те, що його звернення від 16.12.2020 року № К-852, повторно надала копію відповіді від 13.04.2020 р. № 184/вих., та копію рішення Рудненської селищної ради від 03.03.2020 року № 1462 «Про надання дозволу Виконавчого комітету Рудненської селищної ради на виготовлення проекту детального планування території по вул. Грушевського 69А в смт. Рудно».
З огляду на викладене, за відсутності інших аргументів позивача, його доводи у цій частині є необґрунтованими.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”).
Приписами ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАСУ), у цій статті містяться терміни “дізналася” та “повинна була дізнатися”, що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом та суддя зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеним позовом та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.
За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.160,161,169,171, 248, 256 КАС України, суддя, -
ухвалив :
Позовну заяву - залишити без руху.
Особам, що звернулися із позовною заявою, встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позову, у спосіб: подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску, вказавши інші підстави для поновлення строку.
Копію ухвали невідкладно направити позивачам.
У випадку невиконання вимог ухвали по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачам відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна