справа №380/12984/21
з питань закриття провадження у справі
22 жовтня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши питання про закриття провадження в частині позовних вимог у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техноваги» до Державної служби України з безпеки (Укртрансбезпека) в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними і скасування постанов та розрахунку плати за проїзд ,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техноваги» (79066, м. Львів. вул. Надійна, 3) звернулося в суд з позовом до Державної служби України з безпеки (Укртрансбезпека) в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (81135, Львівська область, с. Зубра, вул. Б. Хмельницького,144) про визнання протиправними і скасування постанов та розрахунку плати за проїзд, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №215409 від 13.07.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №215408 від 13.07.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 680,00 грн.
- визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №00504462 від 20.05.2021 року на суму 170,91 євро, складений Управлінням Укртрансбезпеки в Тернопільській області;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши питання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Так, судом встановлено, що предметом розгляду справи, серед іншого є питання щодо правомірності розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким нараховано плату за проїзд, складеного Придністровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки.
У спірних відносинах відповідач відповідно до наданих йому повноважень та за умови встановлення під час проведення габаритно-вагового контролю перевищення автомобілем перевізника вагових або габаритних показників, параметри яких перевищують нормативні, за встановленою формулою здійснює лише нарахування плати за проїзд, що оформлюється розрахунком.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов'язки позивача.
З огляду на викладене, суд вважає, що повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише нарахуванням плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів. Водночас, сама плата за проїзд є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування та у разі недобровільної сплати стягується шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спір у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування по своїй суті ніяким чином не впливає на права та обов'язки сторін у справі, оскільки такий розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Аналогічна правова позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 811/1456/17.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що позивач просить визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №0050462 від 20 травня 2021 року, який не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до переконання, що такі позовні вимоги не можуть бути предметом судового розгляду, а тому провадження у справі в цій частині вимог відлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що оскільки вимога про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не може бути предметом судового розгляду, відсутні підстави для роз'яснення заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд цієї вимоги, що узгоджується з правовим висновком, наведеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 803/3/18.
Керуючись ст. ст. 19, 238, 239, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження в адміністративній справі №380/12984/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техноваги» до Державної служби України з безпеки (Укртрансбезпека) в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними і скасування постанов та розрахунку плати за проїзд, в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №0050462 від 20 травня 2021 року, складеного Придністровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки - закрити.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення до Львівського окружного адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кухар Н.А.