Рішення від 23.10.2021 по справі 380/13217/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/13217/21

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Брильовського Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 період роботи з 01.12.2019 року по 25.03.2021 року до страхового стажу;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 , до страхового стажу період роботи з 01.12.2019 року по 25.03.2021 року на шахті «Червоноградська» ДП «Львіввугілля», та здійснити перерахунок та виплату пенсії з часу звернення за призначенням пенсії, з 26.05.2021.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового та пільгового стажу при призначенні пенсії періодів його роботи.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що в перерахунку пенсії, період роботи позивача з 01.12.2019 по 25.03.2021 не зараховано до страхового стажу, до стажу роботи за Списком №1 з повним робочим днем під землею, оскільки згідно “Індивідуальних відомостей про застраховану особу” Форми ОК-5 ОСОБА_1 , за вказаний період відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП “Шахта “Червоноградська ” ДП “Львіввугілля”. Просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримував пенсію по ІІІ групі інвалідності з 26.05.2021 по 31.05.2021.

З 01.06.2021 позивачу проведено перерахунок пенсії згідно частини 4 статті Закону 1058 зарахувавши до страхового та до пільгового стажу період роботи з по 30.11.2019 відповідно до даних про сплату підприємством страхових внесків.

Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо зарахування до загального та пільгового страхового стажу за Списком № 1 ОСОБА_1 періоду роботи у відокремленому підрозділі шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.12.2019 року по 25.03.2021 року.

Проте, згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області позивача повідомлено про те, що страховий стаж обчислюється відповідно до ст. 24 Закону 1058, а саме: за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України. Оскільки, з 01.12.2019 по 25.03.2021 згідно Реєстру застрахованих підприємством ВП “Шахта “Червоноградська” ДП “Львіввугілля” страхові внески не сплачені, тому даний період позивачу не зараховано до страхового стажу та до стажу роботи з шкідливими умовами праці при проведенні перерахунку пенсії.

Вважаючи протиправними дії суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в зарахуванні до загального та пільгового страхового стажу за Списком № 1 періоду роботи у відокремленому підрозділі шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.12.2019 по 25.03.2021, звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і виплату пенсій визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення”.

Відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення”, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Cписком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Cписком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення”, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно ч.1 ст. 15 цього Закону, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч.1 ст. 12 вказаного Закону.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення”, обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Положеннями ст. 20 вищевказаного Закону передбачено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 ст. 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

Отже, періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.

Крім того, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу - позивача (форма ОК-5) відомостей про сплату роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію, оскільки остання не може нести за це відповідальність.

З огляду на наведене, суд зазначає, що несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законі права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії особи періодів її роботи на такому підприємстві.

Позбавлення працівника соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на підприємстві внаслідок невиконання підприємством обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України є неприпустимим та суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 535/1031/16-а, від 30.09.2019 у справі № 316/1392/16-а, від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16) /п.14/, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17, які, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області позивача повідомлено про те, що страховий стаж обчислюється відповідно до ст. 24 Закону 1058, а саме: за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України. Оскільки, з 01.12.2019 по 25.03.2021 згідно Реєстру застрахованих підприємством ВП “Шахта “Червоноградська” ДП “Львіввугілля” страхові внески не сплачені, тому даний період позивачу не зараховано до страхового стажу та до стажу роботи з шкідливими умовами праці при проведенні перерахунку пенсії.

Отже, оскільки працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску), орган Пенсійного фонду України протиправно не зарахував період роботи позивача з 01.12.2019 по 25.03.2021 до відповідного стажу, посилаючись на зазначені ним обставини, чим порушив право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в зарахуванні до загального та пільгового страхового стажу за Списком № 1 ОСОБА_1 періоду роботи у відокремленому підрозділі шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.12.2019 по 25.03.2021 року є протиправними.

Крім того, враховуючи те, що судом встановлено протиправне незарахування відповідачем періоду роботи позивача до відповідного стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд дійшов висновку про необхіднність зобов'язання Головне управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до загального та пільгового (спеціального) страхового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 період роботи у відокремленому підрозділі шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.12.2019 по 25.03.2021 року.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016,м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 код ЄДРПОУ - 13814885) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016,м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 код ЄДРПОУ - 13814885) щодо відмови в зарахуванні до загального та пільгового страхового стажу за Списком № 1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) періоду роботи у відокремленому підрозділі шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» період роботи з 01.12.2019 року по 25.03.2021 року.

Зобов'язати Головне управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до загального та пільгового (спеціального) страхового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи у відокремленому підрозділі шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.12.2019 року по 25.03.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016,м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 код ЄДРПОУ - 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 908,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.М. Брильовський

Попередній документ
100526393
Наступний документ
100526395
Інформація про рішення:
№ рішення: 100526394
№ справи: 380/13217/21
Дата рішення: 23.10.2021
Дата публікації: 25.10.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (31.08.2023)
Дата надходження: 06.08.2021
Предмет позову: про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії