22 жовтня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/5322/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про відвід судді у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг Інвест» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
27 вересня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг Інвест» (далі - позивач) до ГУ ДПС у Луганській області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення 1900/12-32-18-06 від 13.09.2021, про порушення абз. «в» п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України та завищення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 368 310, 00 грн.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 30.08.2021 Відповідач ознайомив посадових осіб Позивача з Актом про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ЛІЗИНГ ІНВЕСТ» за червень 2021 року, № 2238/12-32-18-06/32792524 від 19.08.2021 р. 15.09.2021.
Позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення № 1900/12-32-18-06 від 13.09.2021, що підтверджується копією конверту та витягом з реєстру поштових відправлень АТ «Укрпошта» за № 93113 0222733 9.
Актом перевірки та податковим повідомленням-рішенням № 1900/12-32-18-06 від 13.09.2021 Відповідачем встановлено порушення Позивачем абз. «в» п. 204, ст. 200 Розділу V ПКУ начебто через завищення суми від'ємного значення ПДВ, що визначено Позивачем в декларації з ПДВ за червень 2021 року (реєстр. № 9199507033 від 20.07.2021) на суму 368 310, 00 грн.
Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням № 1900/12-32-18-06 від 13.09.2021, вважає його такими, що суперечить вимогам податкового законодавства України.
Ухвалою суду від 04.10.2021 прийнято позовну заяву ТОВ «Лізинг Інвест» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 25 жовтня 2021 року на 09 год. 00 хв. у приміщенні Луганського окружного адміністративного суду за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18.
22.19.2021 за Вх.№35801/2021 від представника позивача Ратушної О.С. надійшла заява про відвід судді Тихонова І.В., в якій зазначено, що суддею Луганського окружного адміністративного суду І.В. Тихоновим розглядалася позовна заява по справі № 360/4078/21 за позовом ТОВ «ЛІЗИНГ ІНВЕСТ» до ГУ ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000012200 від 09.01.2014 та № 0000022200 від 09.01.2014. Позовну заяву було повернуто позивачеві, на думку суду, у зв'язку із пропуском строків звернення до адміністративного суду, про що судом винесено ухвалу від 19.08.2021. Позивач не погодився із такою ухвалою щодо повернення позовної заяви, та 31.08.2021 подав відповідну апеляційну скаргу.
Першим апеляційним адміністративним судом прийнята Постанова від 13.10.2021 по справі № 360/4078/21, якою суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції безпідставно з правової точки зору відмовив позивачу у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, а також що апелянтом було виконано ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 у повному обсязі.
Відповідно, суд апеляційної інстанції постановив: задовольнити апеляційну скаргу позивача на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 19.08.2021, ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 у справі № 360/4078/21 - скасувати, а справу за позовом позивача до ГУ ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень направити до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили з 13.10.2021.
Зазначив, що згідно до ч. 1 ст. 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі в новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
На підставі вищенаведеного, та керуючись ст.ст.36, 37, 39 КАС України, відповідач просить задовольнити заяву про відвід судді І.В. Тихонова та передати, в порядку ст. 31 КАС України, справу на розгляд іншому складу суду.
З огляду на те, що заява про відвід надійшла до суду менш, ніж за три робочі дні до засідання суду, яке призначено на 25.10.2021, то заява про відвід не підлягає передачі на розгляд іншому судді та вирішується суддею, що розглядає справу, в порядку абз. 2 частини 4 ст. 40 КАС України.
Дослідивши подану представником позивача заяву, матеріали справи та наявні докази, суд приходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.
Підстави для відводу судді визначені ст. 36 КАС України.
Так, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правову допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглянув справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КАС України суддя підлягає відводу також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.
При цьому, ч. 4 ст. 36 КАС України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється», адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість («Мироненко і Мартенко проти України», № 4785/02, рішення від 10 грудня 2009 року, «Олександр Волков проти України», № 217722/11, рішення від 09 січня 2013 року).
Існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності («Газета Україна-Центр проти України», № 16695/04, рішення від 15 липня 2010 року).
Таким чином, з практики Європейського Суду з прав людини випливає, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо). Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Стосовно об'єктивного критерію ЄСПЛ вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
У даному випадку, заявником не доведено, а судом не встановлено суб'єктивних та об'єктивних критеріїв, які вказують на упереджене ставлення судді, головуючого у справі, до позивача або інших учасників справи.
Відвід мотивовано саме незгодою з процесуальними рішеннями головуючого у справі судді - постановленням ухвал про повернення позовної заяви у зв'язку із пропуском строків звернення до адміністративного суду.
Ухвала суду про повернення позовної заяви ТОВ «Лізинг Інвест», яка скасована постановою Першого апеляційного адміністративного суду та направлена до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду не є свідченням необ'єктивності чи упередженості судді.
Крім того, нормами ч. 1 ст. 37 КАС України встановлено, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі в новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі. В даному випадку, ухвалою суду від 19.08.2021 було повернуто позовну заяву позивачу, а не закриття провадження у справі, що є різними процесуальними діями та наслідками.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вказані заявником мотиви не можуть слугувати підставою для відведення судді відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, оскільки в силу приписів ч. 4 ст. 36 КАС України, ч. 1 ст. 37 КАС України означені процесуальні дії не можуть бути підставою для відводу.
Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Керуючись статями 36, 40, 195, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви представника позивача про відвід судді у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг Інвест» (93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри, б. 349) до Головного управління ДПС у Луганській області (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
СуддяІ.В. Тихонов